Хто заступиться за дрібних та середніх переробників деревини?

13.01 08:12 | Економічна правда. Колонки

Підприємства в Україні, що переробляють деревину, можна умовно поділити на три категорії: дрібні, середні та великі.
Втім, в Україні можна визначити ще один специфічний (гібридний) тип підприємств: "привілейований" бізнес, який завдяки зв’язкам отримує кращі умови та переваги. Не секрет також, що найменш захищеним є малий та середній бізнес, а великий та "привілейований" зазвичай має певні важелі впливу як на найвищих посадових осіб, так і на процеси загалом у природоресурсних галузях. Сьогодні Україна вчергове на роздоріжжі: використовувати деревину для розвитку здебільшого середнього та малого бізнесу в умовах війни, створювати рівні умови та однакові правила для всіх чи максимально допомагати "привілейованим", серед іншого і великим підприємствам та остаточно закріпити таку модель в багатостраждальному законі "Про ринок деревини"? 2024: рік перемоги? Ми всі очікуємо перемоги, але дехто з чиновників, і що дуже незвично, не лише очікує, а над її досягненням посилено працює кожен день.
І, до речі, ми отримали багато перемог у лісовій галузі у 2024 році, серед яких: 1) припинення багаторічних мільярдних схем, таких як сумнозвісна "державна переробка" лісу; 2) впровадження таких цифрових інструментів як фотофіксація колод, які вивозиться з лісу (всі охочі через сайт можуть звірити світлини з лісовоза на дорозі з тими, які були зроблені в лісі, тобто - красти ліс стає складніше); 3) запровадження електронного сертифікату походження деревини; 4) централізація господарських функцій тощо. Звісно, в 2025 році наблизилися і до ухвалення багатостраждального згаданого закону "Про ринок деревини".
Чому багатостраждального? Бо він роками припадав пилом у парламенті, поки формувалася практика продажу лісу в умовах реформи, заснована на інших нормативно-правових актах.
Читайте також: Як Україна збільшуватиме лісозаготівлю Але тут є важливий нюанс.
Текст цього проєкту закону, який визначатиме фундаментальний порядок розподілу лісових ресурсів на десятиліття вперед, може стати черговою перемогою, або ж привселюдною підлою зрадою, відкатом реформ в лісовій галузі і ось чому. Конфлікт інтересів чи конкурентний розвиток: що закласти в закон "Про ринок деревини"? В результаті позитивних нововведень деревина стала доступною для купівлі дрібним та середнім переробникам, тому великий бізнес, який пов’язаний з чиновниками ("привілейований"), починає відчувати нестачу у сировині, яка раніше перероблялася лише ними за принципом монополії, а наразі - всіма. Іншою причиною є також той фактор, що більшість з "привілейованим" доступом до лісових ресурсів паразитували, а не модернізовувати виробництво та не удосконалювали процеси обробки, а тепер виявилися не конкурентноздатними. Тому спостерігаються нарікання про недосконалість розподілу лісових ресурсів за відкритим та загальнодоступним принципами.
Багато інших аргументів можна віднайти у публічному просторі на підтримку таких поглядів. І, дійсно, великим (або "привілейованим") підприємствам треба більше сировини, але хіба забезпечення їх потреб повинно відбуватися лише за рахунок зменшення об’ємів постачання лісу дрібному та середньому бізнесу? Звісно, що цей паразитарний варіант неприйнятний.
Натомість треба домовлятися про збільшення об’ємів заготівлі лісу-кругляку, але цим складним шляхом чомусь мало хто хоче йти, бо треба додаткові комунікації з екологічною спільнотою, увага та залучення експертного середовища, додаткові ресурси: час, кошти (наприклад, на проведення оцінки впливу на довкілля) тощо. В цьому контексті дуже добре, що керівник ДП "Ліси України" цю проблематику не лише персонально розуміє, а й публічно запевняє, що в держпідприємстві посилено працюють над розв’язанням проблеми та збільшенням рубок і потребують всебічної підтримки. Отже, якщо в законі "Про ринок деревини" великим та "привілейованим" переробникам лісопродукції вдасться пролобіювати гарантоване постачання їм значних об"ємів лісових ресурсів (сировини) поза принципом змагальності і під виглядом "прямих контрактів" (називайте їх як завгодно: "гарантованими аукціонами", "багатоступеневими аукціонами", "редукціонами", "офертами", "піврічними контрактами", "каскадним принципом" тощо), це призведе до трагічних наслідків. Наприклад, внесе значний дисбаланс у ринок деревини і загрожує малому та середньому бізнесу занепадом та, ймовірно, остаточним знищенням.
Адже через великі об"єми поставок найбільшим або "привілейованим" переробникам, зрозуміло ціни на деревину для них стануть нижчими.
З іншої сторони, якщо залишки лісових ресурсів виставлятимуть для дрібних та середніх переробників (умовно - "непривілейованих") на аукціонах - це призведе до неминучого зростання цін через шалену конкуренцію, яка штучно утвориться, та природному бажанні вижити. Отже, закон "Про ринок деревини" не повинен стати законом захисту інтересів виключно для великих та "привілейованих" підприємств, а повинен містити консенсус щодо розподілу лісових ресурсів між різними переробниками, зберегти однакові правила для всіх.
Зберегти прозорість та відкритість ринку деревини, сприятливі умови розвитку для всіх, а не перетворитися на інструмент для "субсидій" деяких найбільших чи впливових переробників. Цікаво нагадати силу і небезпеку лобізму зі сторони великого бізнесу або тих, хто має доступ до "високих кабінетів" влади.
15 вересня 2020 року Прем"єр-міністр відвідав "Коростенський завод МДВ" і співпадіння чи ні, але саме після цього візиту Дениса Шмигаля в Україні з"явилася така собі форма торгівлі деревиною, як "редукціони" (яка, до речі, працює до сьогодні серед арго та військових лісгоспів). Це ті ж самі "прямі контракти", де в "ручному" режимі регулюється ціна і об"єми поставок.
Після цього у Житомирській області до 70% деревини скупляв "Коростенський завод МДВ" і лише залишки лісокористувачі виставляли на вільні торги.
Дрібні та середні переробники билися за цей ресурс і багато, на жаль, не вижили. "Ноу-хау" "редуаціонів" полягало у тому, що лісгоспи змагалися між собою за постачання лісопродукції великим переробникам не шляхом збільшення вартості лотів, а навпаки — зниженням цін. По-простому — дарували ресурс великому бізнесу під виглядом гарно названих бюрократичних процедур.
Нонсенс, чи не так? До речі, можна вкотре подякувати команді ДП "Ліси України" і його очільнику Юрію Болоховцю зокрема за політичну волю та сміливість припинити таку форму торгів ще у 2022 році. До речі, проєкту закону "Про ринок деревини" з актуальними напрацюваннями, станом на січень 2025 року, немає у відкритому доступі.
Так само як до лісових ресурсів, до нього мають доступ лише "привілейовані", що показово у даній ситуації і підтверджує побоювання про вплив тих чи інших груп на ухвалення законодавчого акту. Хто заступиться за дрібних та середніх переробників? Поки кожен із великих гравців намагається залучитися підтримкою власної позиції у нардепів, міністрів та інших посадових осіб, дрібним та середнім переробникам також не слід мовчазно програвати цю "битву інтересів" і смиренно приймати спроби закласти у текст закону про ринок деревини дисбаланс. Мабуть ні в кого не буде заперечень, що виважені управлінські рішення щодо розпорядження лісовими ресурсами в умовах війни можуть обернутися або інвестиційним бумом і розвитком галузі, або ж навпаки — ганебним провалом. Втім, що обере Україна — залежить від подальших ефективних комунікацій та співпраці всіх зацікавлених сторін. Замість висновків Податки — усьому голова.
Найкращим критерієм покращення доступу конкретним суб"єктам господарювання до лісових ресурсів може стати розмір сплачених ними податків.
Це як пропозиція. Скільки сплачує господарство з одного переробленого кубометру сировини до казни? Якщо цей відсоток у згаданій пропорції значний, тоді можна й створювати законодавчі та інші преференції для таких переробників.
І тоді не має значення: дрібні, середні чи великі вони, чи які конкретно об"єми переробляють.
Саме ефективність та користь для держави і суспільства, місцевої громади — це те наріжне каміння економічного відновлення, яке може реально запрацювати після включення цієї формули у проєкт закону "Про ринок деревини". Дарувати чи продавати лісові ресурси під час війни — саме так простою мовою можна перефразувати ті процеси та дискусії, які відбуваються в різних ділових та професійних, чиновницьких колах сьогодні довкола ухвалення закону "Про ринок деревини". Багато в чому відповідь на це питання залежить від світогляду топ-посадовців, які генерують та ухвалюють, реалізують ті чи інші рішення про порядок та форми використання природних ресурсів. Отже, формуємо та розвиваємо середній клас, робимо ставку на його рушійну силу у відновленні економіки (через підтримку дрібного та середнього бізнесу), чи дбаємо про становлення великого та/або "привілейованого" бізнесу, комфортних умов для нього?

Додати коментар

Користувач:
email:





Risk and reward dance,
A delicate balance,
Traders walk the tightrope.

- Fin.Org.UA

Новини

14:43 - Щодо процедури легалізації довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування
14:41 - Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа, яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
14:39 - За якою формою подається заява іноземної компанії про взяття на облік/зняття з обліку як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України?
14:38 - Про надання контролюючому органу копій фіскальних чеків під час проведення фактичної перевірки
14:37 - Електронна черга – дистанційний запис до ЦОПів
14:36 - Щодо сплати військового збору ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України
14:34 - Що таке електронний фіскальний звітний чек, створений ПРРО?
14:33 - До уваги платників!
14:31 - Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?
14:29 - Основні поняття та напрями безбар’єрності
14:26 - Релокація бізнесу – зміна місця обліку: діалог про важливе
14:25 - Знання податкового законодавства – безпечна робота бізнесу: на Дніпропетровщині тривають комунікації податківців з платниками
14:23 - Нові правила визначення МПЗ за земельні ділянки, сучасні формати комунікації з платниками податків
14:22 - Системний діалог податківців з платниками області: робоча поїздка до м. Кривий Ріг
14:21 - Податок на елітні авто: бюджет вже отримав понад 95 млн грн
14:20 - Леся Карнаух: ДПС перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень
14:01 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
13:55 - Посадовця та підрядника підозрюють у привласненні 1,3 мільйона під час ремонту санаторію
13:28 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
13:27 - У червні Україна збільшила експорт електроенергії в 2,5 рази
13:15 - Україні надійшов дев’ятий транш від МВФ обсягом близько 500 мільйонів доларів
13:06 - Фонд держмайна розповів про рекордні надходження
12:54 - ФДМ відмовився продати "Укрбуд" грузинському бізнесмену
12:40 - Мир через мита: Китай і США можуть запустити нову фазу торговельних переговорів
12:30 - Як ШІ трансформує HR в Україні
12:10 - Продажі Tesla у Швеції та Данії впали більш ніж на 60%
12:09 - Пенсійний фонд України звітував про виплати за червень
11:46 - У червні промислова активність в московія скоротилася найшвидшими темпами за три роки
11:40 - Дефіцит овочесховищ в Україні – понад 1,1 мільйон тонн
11:15 - Корея продала рекордну кількість чипів перед ударом митами США


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32311
Австралійський долар27.2899
Така0.34022
Канадський долар30.5669
Юань Женьміньбі5.8312
Чеська крона1.9793
Данська крона6.5656
Гонконгівський долар5.3221
Форинт0.122569
Індійська рупія0.48719
Рупія0.0025727
Новий ізраїльський шекель12.3881
Єна0.28948
Теньге0.080396
Вона0.030838
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.923
Мексиканське песо2.2175
Молдовський лей2.4728
Новозеландський долар25.3263
Норвезька крона4.1415
Саудівський ріял11.1395
Сінгапурський долар32.7831
Донг0.0016008
Ренд2.3508
Шведська крона4.3967
Швейцарський франк52.4135
Бат1.28451
Дирхам ОАЕ11.3758
Туніський динар14.4473
Єгипетський фунт0.8424
Фунт стерлінгів57.2704
Долар США41.7788
Сербський динар0.41808
Азербайджанський манат24.5714
Румунський лей9.6516
Турецька ліра1.0501
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.3997
Болгарський лев25.0472
Євро48.9856
Ларі15.3474
Злотий11.5478
Золото136996.03
Срібло1500.34
Платина56721.41
Паладій48106.2

Курси валют, встановлені НБУ на 01.07.2025