Хто заступиться за дрібних та середніх переробників деревини?

13.01 08:12 | Економічна правда. Колонки

Підприємства в Україні, що переробляють деревину, можна умовно поділити на три категорії: дрібні, середні та великі.
Втім, в Україні можна визначити ще один специфічний (гібридний) тип підприємств: "привілейований" бізнес, який завдяки зв’язкам отримує кращі умови та переваги. Не секрет також, що найменш захищеним є малий та середній бізнес, а великий та "привілейований" зазвичай має певні важелі впливу як на найвищих посадових осіб, так і на процеси загалом у природоресурсних галузях. Сьогодні Україна вчергове на роздоріжжі: використовувати деревину для розвитку здебільшого середнього та малого бізнесу в умовах війни, створювати рівні умови та однакові правила для всіх чи максимально допомагати "привілейованим", серед іншого і великим підприємствам та остаточно закріпити таку модель в багатостраждальному законі "Про ринок деревини"? 2024: рік перемоги? Ми всі очікуємо перемоги, але дехто з чиновників, і що дуже незвично, не лише очікує, а над її досягненням посилено працює кожен день.
І, до речі, ми отримали багато перемог у лісовій галузі у 2024 році, серед яких: 1) припинення багаторічних мільярдних схем, таких як сумнозвісна "державна переробка" лісу; 2) впровадження таких цифрових інструментів як фотофіксація колод, які вивозиться з лісу (всі охочі через сайт можуть звірити світлини з лісовоза на дорозі з тими, які були зроблені в лісі, тобто - красти ліс стає складніше); 3) запровадження електронного сертифікату походження деревини; 4) централізація господарських функцій тощо. Звісно, в 2025 році наблизилися і до ухвалення багатостраждального згаданого закону "Про ринок деревини".
Чому багатостраждального? Бо він роками припадав пилом у парламенті, поки формувалася практика продажу лісу в умовах реформи, заснована на інших нормативно-правових актах.
Читайте також: Як Україна збільшуватиме лісозаготівлю Але тут є важливий нюанс.
Текст цього проєкту закону, який визначатиме фундаментальний порядок розподілу лісових ресурсів на десятиліття вперед, може стати черговою перемогою, або ж привселюдною підлою зрадою, відкатом реформ в лісовій галузі і ось чому. Конфлікт інтересів чи конкурентний розвиток: що закласти в закон "Про ринок деревини"? В результаті позитивних нововведень деревина стала доступною для купівлі дрібним та середнім переробникам, тому великий бізнес, який пов’язаний з чиновниками ("привілейований"), починає відчувати нестачу у сировині, яка раніше перероблялася лише ними за принципом монополії, а наразі - всіма. Іншою причиною є також той фактор, що більшість з "привілейованим" доступом до лісових ресурсів паразитували, а не модернізовувати виробництво та не удосконалювали процеси обробки, а тепер виявилися не конкурентноздатними. Тому спостерігаються нарікання про недосконалість розподілу лісових ресурсів за відкритим та загальнодоступним принципами.
Багато інших аргументів можна віднайти у публічному просторі на підтримку таких поглядів. І, дійсно, великим (або "привілейованим") підприємствам треба більше сировини, але хіба забезпечення їх потреб повинно відбуватися лише за рахунок зменшення об’ємів постачання лісу дрібному та середньому бізнесу? Звісно, що цей паразитарний варіант неприйнятний.
Натомість треба домовлятися про збільшення об’ємів заготівлі лісу-кругляку, але цим складним шляхом чомусь мало хто хоче йти, бо треба додаткові комунікації з екологічною спільнотою, увага та залучення експертного середовища, додаткові ресурси: час, кошти (наприклад, на проведення оцінки впливу на довкілля) тощо. В цьому контексті дуже добре, що керівник ДП "Ліси України" цю проблематику не лише персонально розуміє, а й публічно запевняє, що в держпідприємстві посилено працюють над розв’язанням проблеми та збільшенням рубок і потребують всебічної підтримки. Отже, якщо в законі "Про ринок деревини" великим та "привілейованим" переробникам лісопродукції вдасться пролобіювати гарантоване постачання їм значних об"ємів лісових ресурсів (сировини) поза принципом змагальності і під виглядом "прямих контрактів" (називайте їх як завгодно: "гарантованими аукціонами", "багатоступеневими аукціонами", "редукціонами", "офертами", "піврічними контрактами", "каскадним принципом" тощо), це призведе до трагічних наслідків. Наприклад, внесе значний дисбаланс у ринок деревини і загрожує малому та середньому бізнесу занепадом та, ймовірно, остаточним знищенням.
Адже через великі об"єми поставок найбільшим або "привілейованим" переробникам, зрозуміло ціни на деревину для них стануть нижчими.
З іншої сторони, якщо залишки лісових ресурсів виставлятимуть для дрібних та середніх переробників (умовно - "непривілейованих") на аукціонах - це призведе до неминучого зростання цін через шалену конкуренцію, яка штучно утвориться, та природному бажанні вижити. Отже, закон "Про ринок деревини" не повинен стати законом захисту інтересів виключно для великих та "привілейованих" підприємств, а повинен містити консенсус щодо розподілу лісових ресурсів між різними переробниками, зберегти однакові правила для всіх.
Зберегти прозорість та відкритість ринку деревини, сприятливі умови розвитку для всіх, а не перетворитися на інструмент для "субсидій" деяких найбільших чи впливових переробників. Цікаво нагадати силу і небезпеку лобізму зі сторони великого бізнесу або тих, хто має доступ до "високих кабінетів" влади.
15 вересня 2020 року Прем"єр-міністр відвідав "Коростенський завод МДВ" і співпадіння чи ні, але саме після цього візиту Дениса Шмигаля в Україні з"явилася така собі форма торгівлі деревиною, як "редукціони" (яка, до речі, працює до сьогодні серед арго та військових лісгоспів). Це ті ж самі "прямі контракти", де в "ручному" режимі регулюється ціна і об"єми поставок.
Після цього у Житомирській області до 70% деревини скупляв "Коростенський завод МДВ" і лише залишки лісокористувачі виставляли на вільні торги.
Дрібні та середні переробники билися за цей ресурс і багато, на жаль, не вижили. "Ноу-хау" "редуаціонів" полягало у тому, що лісгоспи змагалися між собою за постачання лісопродукції великим переробникам не шляхом збільшення вартості лотів, а навпаки — зниженням цін. По-простому — дарували ресурс великому бізнесу під виглядом гарно названих бюрократичних процедур.
Нонсенс, чи не так? До речі, можна вкотре подякувати команді ДП "Ліси України" і його очільнику Юрію Болоховцю зокрема за політичну волю та сміливість припинити таку форму торгів ще у 2022 році. До речі, проєкту закону "Про ринок деревини" з актуальними напрацюваннями, станом на січень 2025 року, немає у відкритому доступі.
Так само як до лісових ресурсів, до нього мають доступ лише "привілейовані", що показово у даній ситуації і підтверджує побоювання про вплив тих чи інших груп на ухвалення законодавчого акту. Хто заступиться за дрібних та середніх переробників? Поки кожен із великих гравців намагається залучитися підтримкою власної позиції у нардепів, міністрів та інших посадових осіб, дрібним та середнім переробникам також не слід мовчазно програвати цю "битву інтересів" і смиренно приймати спроби закласти у текст закону про ринок деревини дисбаланс. Мабуть ні в кого не буде заперечень, що виважені управлінські рішення щодо розпорядження лісовими ресурсами в умовах війни можуть обернутися або інвестиційним бумом і розвитком галузі, або ж навпаки — ганебним провалом. Втім, що обере Україна — залежить від подальших ефективних комунікацій та співпраці всіх зацікавлених сторін. Замість висновків Податки — усьому голова.
Найкращим критерієм покращення доступу конкретним суб"єктам господарювання до лісових ресурсів може стати розмір сплачених ними податків.
Це як пропозиція. Скільки сплачує господарство з одного переробленого кубометру сировини до казни? Якщо цей відсоток у згаданій пропорції значний, тоді можна й створювати законодавчі та інші преференції для таких переробників.
І тоді не має значення: дрібні, середні чи великі вони, чи які конкретно об"єми переробляють.
Саме ефективність та користь для держави і суспільства, місцевої громади — це те наріжне каміння економічного відновлення, яке може реально запрацювати після включення цієї формули у проєкт закону "Про ринок деревини". Дарувати чи продавати лісові ресурси під час війни — саме так простою мовою можна перефразувати ті процеси та дискусії, які відбуваються в різних ділових та професійних, чиновницьких колах сьогодні довкола ухвалення закону "Про ринок деревини". Багато в чому відповідь на це питання залежить від світогляду топ-посадовців, які генерують та ухвалюють, реалізують ті чи інші рішення про порядок та форми використання природних ресурсів. Отже, формуємо та розвиваємо середній клас, робимо ставку на його рушійну силу у відновленні економіки (через підтримку дрібного та середнього бізнесу), чи дбаємо про становлення великого та/або "привілейованого" бізнесу, комфортних умов для нього?

Додати коментар

Користувач:
email:





Inter-American
Development Bank
Building prosperity
For the Americas

- Fin.Org.UA

Новини

11:40 - Крипторынок отдыхает после отскока
10:52 - Фонд гарантування вкладів продає активи шести банків
10:50 - FT: нова крипта з Киргизстану допомагає Кремлю обходити санкції
10:45 - Яким чином суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав розрахунковий документ в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
10:43 - Щодо невключення до оподатковуваного доходу фізичної особи доходів, отриманих у вигляді цільової благодійної допомоги
10:42 - Чи однакові основні реквізити розрахункового документа, створеного РРО та ПРРО?
10:41 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
10:41 - Дніпропетровщина: ФОПи – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети на понад 2,4 млрд гривень
10:39 - Військовий збір: надходження за 5 місяців склали 61,6 млрд гривень
10:38 - Визначення коефіцієнту, який застосовується при розрахунку суми мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за періоди з 2024 року
10:36 - Видобування кам’яного вугілля: від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 42,6 млн гривень
10:35 - "Виявлено істотні порушення": АРМА відхилило першого кандидата на управління санаторієм "Жовтень"
10:20 - Курс валют у банках на 25 червня: євро втретє за місяць оновив рекорд
10:03 - Компанії Boeing пригадали минулорічний інцидент
09:50 - Трамп дозволив Китаю купляти підсанкційну нафту Ірану
09:30 - Штрафів від ТЦК побільшало на понад 11 тисяч за три місяці: регіони-лідери
09:00 - Ціни на нафту реагують на ризики перемир'я між Іраном та Ізраїлем
09:00 - Чому зброярі тікають за кордон
08:00 - Висока ціна війни: як економіка Ізраїлю страждає від ескалації на Близькому Сході
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 24 червня: ціни на нафту різко впали, московитський мільярдер подав позов до України через конфіскацію заводів
20:48 - Франція погрожує компанії Tesla штрафами за "оманливу комерційну практику"
20:15 - До Ради подали пакет законопроєктів про Defence City
19:55 - Замедление рынка жилья США как предвестник рецессии
19:34 - Федеральний резерв США проігнорував нові вимоги Дональда Трампа
18:53 - Українська продукція птахівництва вийшла на ринок Оману
18:35 - Путін збільшив видатки на фоні рекордного дефіциту бюджету московія
18:25 - Російський мільярдер подав позов до України через конфіскацію заводів
18:10 - В Україні площа замінованих земель зменшилася на 20% – Шмигаль
18:00 - Дорого, непрозоро і за старими лекалами


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32236
Австралійський долар27.2027
Така0.34069
Канадський долар30.4743
Юань Женьміньбі5.8259
Чеська крона1.9564
Данська крона6.5029
Гонконгівський долар5.3239
Форинт0.12061
Індійська рупія0.48604
Рупія0.0025545
Новий ізраїльський шекель12.2879
Єна0.28828
Теньге0.080635
Вона0.03074
Ліванський фунт0.000467
Малайзійський ринггіт9.8395
Мексиканське песо2.1949
Молдовський лей2.4419
Новозеландський долар25.2092
Норвезька крона4.1424
Саудівський ріял11.1408
Сінгапурський долар32.6529
Донг0.0015978
Ренд2.3544
Шведська крона4.3848
Швейцарський франк51.6753
Бат1.27872
Дирхам ОАЕ11.3798
Туніський динар14.3488
Єгипетський фунт0.835
Фунт стерлінгів56.8941
Долар США41.7924
Сербський динар0.41376
Азербайджанський манат24.5794
Румунський лей9.6103
Турецька ліра1.0543
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.1769
Болгарський лев24.8011
Євро48.5084
Ларі15.3429
Злотий11.395
Золото138790.89
Срібло1511
Платина54808.23
Паладій44952.32

Курси валют, встановлені НБУ на 25.06.2025