Хто заступиться за дрібних та середніх переробників деревини?

13.01 08:12 | Економічна правда. Колонки

Підприємства в Україні, що переробляють деревину, можна умовно поділити на три категорії: дрібні, середні та великі.
Втім, в Україні можна визначити ще один специфічний (гібридний) тип підприємств: "привілейований" бізнес, який завдяки зв’язкам отримує кращі умови та переваги. Не секрет також, що найменш захищеним є малий та середній бізнес, а великий та "привілейований" зазвичай має певні важелі впливу як на найвищих посадових осіб, так і на процеси загалом у природоресурсних галузях. Сьогодні Україна вчергове на роздоріжжі: використовувати деревину для розвитку здебільшого середнього та малого бізнесу в умовах війни, створювати рівні умови та однакові правила для всіх чи максимально допомагати "привілейованим", серед іншого і великим підприємствам та остаточно закріпити таку модель в багатостраждальному законі "Про ринок деревини"? 2024: рік перемоги? Ми всі очікуємо перемоги, але дехто з чиновників, і що дуже незвично, не лише очікує, а над її досягненням посилено працює кожен день.
І, до речі, ми отримали багато перемог у лісовій галузі у 2024 році, серед яких: 1) припинення багаторічних мільярдних схем, таких як сумнозвісна "державна переробка" лісу; 2) впровадження таких цифрових інструментів як фотофіксація колод, які вивозиться з лісу (всі охочі через сайт можуть звірити світлини з лісовоза на дорозі з тими, які були зроблені в лісі, тобто - красти ліс стає складніше); 3) запровадження електронного сертифікату походження деревини; 4) централізація господарських функцій тощо. Звісно, в 2025 році наблизилися і до ухвалення багатостраждального згаданого закону "Про ринок деревини".
Чому багатостраждального? Бо він роками припадав пилом у парламенті, поки формувалася практика продажу лісу в умовах реформи, заснована на інших нормативно-правових актах.
Читайте також: Як Україна збільшуватиме лісозаготівлю Але тут є важливий нюанс.
Текст цього проєкту закону, який визначатиме фундаментальний порядок розподілу лісових ресурсів на десятиліття вперед, може стати черговою перемогою, або ж привселюдною підлою зрадою, відкатом реформ в лісовій галузі і ось чому. Конфлікт інтересів чи конкурентний розвиток: що закласти в закон "Про ринок деревини"? В результаті позитивних нововведень деревина стала доступною для купівлі дрібним та середнім переробникам, тому великий бізнес, який пов’язаний з чиновниками ("привілейований"), починає відчувати нестачу у сировині, яка раніше перероблялася лише ними за принципом монополії, а наразі - всіма. Іншою причиною є також той фактор, що більшість з "привілейованим" доступом до лісових ресурсів паразитували, а не модернізовувати виробництво та не удосконалювали процеси обробки, а тепер виявилися не конкурентноздатними. Тому спостерігаються нарікання про недосконалість розподілу лісових ресурсів за відкритим та загальнодоступним принципами.
Багато інших аргументів можна віднайти у публічному просторі на підтримку таких поглядів. І, дійсно, великим (або "привілейованим") підприємствам треба більше сировини, але хіба забезпечення їх потреб повинно відбуватися лише за рахунок зменшення об’ємів постачання лісу дрібному та середньому бізнесу? Звісно, що цей паразитарний варіант неприйнятний.
Натомість треба домовлятися про збільшення об’ємів заготівлі лісу-кругляку, але цим складним шляхом чомусь мало хто хоче йти, бо треба додаткові комунікації з екологічною спільнотою, увага та залучення експертного середовища, додаткові ресурси: час, кошти (наприклад, на проведення оцінки впливу на довкілля) тощо. В цьому контексті дуже добре, що керівник ДП "Ліси України" цю проблематику не лише персонально розуміє, а й публічно запевняє, що в держпідприємстві посилено працюють над розв’язанням проблеми та збільшенням рубок і потребують всебічної підтримки. Отже, якщо в законі "Про ринок деревини" великим та "привілейованим" переробникам лісопродукції вдасться пролобіювати гарантоване постачання їм значних об"ємів лісових ресурсів (сировини) поза принципом змагальності і під виглядом "прямих контрактів" (називайте їх як завгодно: "гарантованими аукціонами", "багатоступеневими аукціонами", "редукціонами", "офертами", "піврічними контрактами", "каскадним принципом" тощо), це призведе до трагічних наслідків. Наприклад, внесе значний дисбаланс у ринок деревини і загрожує малому та середньому бізнесу занепадом та, ймовірно, остаточним знищенням.
Адже через великі об"єми поставок найбільшим або "привілейованим" переробникам, зрозуміло ціни на деревину для них стануть нижчими.
З іншої сторони, якщо залишки лісових ресурсів виставлятимуть для дрібних та середніх переробників (умовно - "непривілейованих") на аукціонах - це призведе до неминучого зростання цін через шалену конкуренцію, яка штучно утвориться, та природному бажанні вижити. Отже, закон "Про ринок деревини" не повинен стати законом захисту інтересів виключно для великих та "привілейованих" підприємств, а повинен містити консенсус щодо розподілу лісових ресурсів між різними переробниками, зберегти однакові правила для всіх.
Зберегти прозорість та відкритість ринку деревини, сприятливі умови розвитку для всіх, а не перетворитися на інструмент для "субсидій" деяких найбільших чи впливових переробників. Цікаво нагадати силу і небезпеку лобізму зі сторони великого бізнесу або тих, хто має доступ до "високих кабінетів" влади.
15 вересня 2020 року Прем"єр-міністр відвідав "Коростенський завод МДВ" і співпадіння чи ні, але саме після цього візиту Дениса Шмигаля в Україні з"явилася така собі форма торгівлі деревиною, як "редукціони" (яка, до речі, працює до сьогодні серед арго та військових лісгоспів). Це ті ж самі "прямі контракти", де в "ручному" режимі регулюється ціна і об"єми поставок.
Після цього у Житомирській області до 70% деревини скупляв "Коростенський завод МДВ" і лише залишки лісокористувачі виставляли на вільні торги.
Дрібні та середні переробники билися за цей ресурс і багато, на жаль, не вижили. "Ноу-хау" "редуаціонів" полягало у тому, що лісгоспи змагалися між собою за постачання лісопродукції великим переробникам не шляхом збільшення вартості лотів, а навпаки — зниженням цін. По-простому — дарували ресурс великому бізнесу під виглядом гарно названих бюрократичних процедур.
Нонсенс, чи не так? До речі, можна вкотре подякувати команді ДП "Ліси України" і його очільнику Юрію Болоховцю зокрема за політичну волю та сміливість припинити таку форму торгів ще у 2022 році. До речі, проєкту закону "Про ринок деревини" з актуальними напрацюваннями, станом на січень 2025 року, немає у відкритому доступі.
Так само як до лісових ресурсів, до нього мають доступ лише "привілейовані", що показово у даній ситуації і підтверджує побоювання про вплив тих чи інших груп на ухвалення законодавчого акту. Хто заступиться за дрібних та середніх переробників? Поки кожен із великих гравців намагається залучитися підтримкою власної позиції у нардепів, міністрів та інших посадових осіб, дрібним та середнім переробникам також не слід мовчазно програвати цю "битву інтересів" і смиренно приймати спроби закласти у текст закону про ринок деревини дисбаланс. Мабуть ні в кого не буде заперечень, що виважені управлінські рішення щодо розпорядження лісовими ресурсами в умовах війни можуть обернутися або інвестиційним бумом і розвитком галузі, або ж навпаки — ганебним провалом. Втім, що обере Україна — залежить від подальших ефективних комунікацій та співпраці всіх зацікавлених сторін. Замість висновків Податки — усьому голова.
Найкращим критерієм покращення доступу конкретним суб"єктам господарювання до лісових ресурсів може стати розмір сплачених ними податків.
Це як пропозиція. Скільки сплачує господарство з одного переробленого кубометру сировини до казни? Якщо цей відсоток у згаданій пропорції значний, тоді можна й створювати законодавчі та інші преференції для таких переробників.
І тоді не має значення: дрібні, середні чи великі вони, чи які конкретно об"єми переробляють.
Саме ефективність та користь для держави і суспільства, місцевої громади — це те наріжне каміння економічного відновлення, яке може реально запрацювати після включення цієї формули у проєкт закону "Про ринок деревини". Дарувати чи продавати лісові ресурси під час війни — саме так простою мовою можна перефразувати ті процеси та дискусії, які відбуваються в різних ділових та професійних, чиновницьких колах сьогодні довкола ухвалення закону "Про ринок деревини". Багато в чому відповідь на це питання залежить від світогляду топ-посадовців, які генерують та ухвалюють, реалізують ті чи інші рішення про порядок та форми використання природних ресурсів. Отже, формуємо та розвиваємо середній клас, робимо ставку на його рушійну силу у відновленні економіки (через підтримку дрібного та середнього бізнесу), чи дбаємо про становлення великого та/або "привілейованого" бізнесу, комфортних умов для нього?

Додати коментар

Користувач:
email:





Economic winds,
Trade deals, rates, and indicators,
Investors react fast.

- Fin.Org.UA

Новини

23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 7 лютого: Заступник Кличка під вартою, транзит азербайджанського газу Україною
20:47 - ЄС планує знизити мита на автомобілі, щоб уникнути торгової війни з Трампом
20:40 - Міст біля метро "Дарниця" у Києві тимчасово закриють
20:14 - У московії за рік на понад 40% підскочили борги із зарплат: перший ріст за 9 років
19:53 - Справа Комарницького: Заступника Кличка відправили під варту
19:50 - Коломойському відмовили у зміні запобіжного заходу і залишили під вартою
19:36 - Трамп хоче закрити податкову лазівку для великих фінансових гравців
19:04 - Іноземні інвестиції в Росію впали до мінімуму за 15 років
18:50 - Нацбанк показав, яким буде курс долара та євро після вихідних
18:24 - 100 мільйонів тонн експорту: Зеленський про успіхи морського коридору
18:10 - Загальна сума виданих кредитів за програмою єОселя перевищила 25 мільярдів гривень
18:00 - Національний банк у січні 2025 року застосував до одного банку та двох небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства
17:50 - Доллар не пошёл в рост, но и падать не спешит
17:37 - Справа Комарницького: депутата Київради взяли під варту і встановили заставу
17:31 - московія на порозі нафтової кризи: санкції США вдарили по "тіньовому" флоту – Bloomberg
17:01 - Укладання угод у США впало до мінімуму за останнє десятиліття
17:00 - Дим вітчизни: провідні тютюнові компанії досі працюють на росії
16:58 - Вартість огірків за тиждень зросла на 23%: яка причина
16:54 - Nestle в Україні інвестує майже 10 мільярдів у розвиток бізнесу та модернізацію заводів
16:40 - Оновлено порядок виконання міжбанківських платіжних операцій у національній валюті
16:25 - Без ризиків і черг: "Дія" пропонує нову послугу з купівлі-продажу авто
16:23 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:22 - Вторинний ринок авто: які ціни в регіонах України
16:03 - Транзит азербайджанського газу в Європу: Україна працює над такою можливістю
16:03 - Атаки московія змушують Україну купувати дороги газ у ЄС – Reuters
16:00 - Частка непрацюючих кредитів у банках за 2024 рік скоротилася до 30%
15:45 - В Україні на 10% подешевшала картопля: скільки вона зараз коштує
15:32 - Технологічні гіганти збільшать фінансування ШІ на третину у 2025 році
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 10.02.2025


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.0452
Канадський долар28.9194
Юань Женьміньбі5.6898
Чеська крона1.714
Данська крона5.7685
Гонконгівський долар5.3245
Форинт0.106138
Індійська рупія0.47433
Рупія0.0025472
Новий ізраїльський шекель11.6724
Єна0.27284
Теньге0.081325
Вона0.028676
Мексиканське песо2.0196
Молдовський лей2.2131
Новозеландський долар23.532
Норвезька крона3.7006
московський рубль0.42642
Сінгапурський долар30.6982
Ренд2.2486
Шведська крона3.8135
Швейцарський франк45.7157
Єгипетський фунт0.8245
Фунт стерлінгів51.6197
Долар США41.4733
Білоруський рубль15.0746
Азербайджанський манат24.3932
Румунський лей8.6466
Турецька ліра1.1527
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.1618
Болгарський лев22.0041
Євро43.0327
Злотий10.2542
Алжирський динар0.30885
Така0.34202
Вірменський драм0.105011
Домініканське песо0.67874
Іранський ріал0.0000722
Іракський динар0.031852
Сом0.47714
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар8.4968
Малайзійський ринггіт9.3578
Марокканський дирхам4.1597
Пакистанська рупія0.14966
Саудівський ріял11.1249
Донг0.0016635
Бат1.24137
Дирхам ОАЕ11.3606
Туніський динар13.0832
Узбецький сум0.0032204
Новий тайванський долар1.27709
Туркменський новий манат11.9218
Сербський динар0.36978
Сомоні3.8193
Ларі14.628
Бразильський реал7.1165
Золото118807.32
Срібло1336.19
Платина41004.65
Паладій40302.92

Курси валют, встановлені НБУ на 10.02.2025