В яких громадах грошей стало більше, ніж було до великої війни

Податки, які збирають в громадах, а їх в Україні налічується близько півтори тисячі, є гарним індикатором розвитку та добробуту їхніх мешканців. Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка – 18%).
Більш ніж 60% від зібраних коштів від його адміністрування направляється в кошторис відповідної територіальної одиниці, а решта – в обласний та державний. Однак не лише ПДФО наповнює місцеві бюджети.
Акцизи та десятки інших фіскальних зборів теж доповнюють бюджети українських міст та містечок різних рівнів. Порівняння рівня розвитку та добробуту з довоєнним 2021 роком стикається з кількома викликами.
По-перше, у 2022-2023 роках спостерігалися значні викривлення в податкових надходженнях.
Різке зростання ПДФО відбулося через збільшення чисельності військовослужбовців та підвищення їхнього матеріального забезпечення. Однак це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника.
Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п"ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти. У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада забрала надлишковий "військовий" ПДФО у громад, спрямовуючи ці кошти безпосередньо до державного бюджету.
Читайте також: Як в останній бій.
На хвилі зростання доходів від зарплат військових деякі громади намагаються швидко їх витратити Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат.
Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, ймовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників.
Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тис грн. Проте навіть відносна динаміка корисна.
Лідером за темпами зростання доходів є територіальні об"єднання Львівської області.
За три квартали 2024 року сукупні доходи 70 тамтешніх громад разом зросли на 64% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року – до 20 млрд грн..weekly_charts figure{margin-inline-start:0px;!important;margin-inline-end:0px;!important;font-size:13px} import{Runtime,Inspector}from"https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";import define from"https://api.observablehq.com/d/d1b0d55cf749a79f@4662.js?v=4";new Runtime().module(define,name=>{if(name==="vis11")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis11-897166ea"));if(name==="vis12")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis12-897166ea"));}); Громади Закарпаття, яке в медіа часто представляють як головного бенефіціара релокації бізнесу (регіон прийняв до 40% всіх релокованих підприємств країни), займає п"яту сходинку – доходи тамтешніх місцевих громад за три роки зросли на 56%. Кінець рейтингу також не викликає великих несподіванок.
Якщо не враховувати повністю окуповану Луганщину, чий бюджет впав на 89%, то на другому місці з кінця знаходиться Херсонська область, де загальний бюджет громад скоротився на 65%, що близько до показника Донецької області (падіння на 59%). Аналіз на рівні кожної з півтори тисячі громад показує, що доходи більшості з них, що розташовані недалеко від лінії фронту, не дуже відрізняються від решти країни.
Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, які межують з Донецькою областю, зросли більш ніж на 100% в кожній. А загальні податкові надходження громад Дніпропетровської області зросли на 47% у порівнянні з 2021 роком, що лише на 1% менше, ніж на Рівненщині.
Читайте також: Окуповані та покинуті.
Скільки залишилося українських земель? Основною причиною цього є внутрішньо переміщені особи (ВПО).
ПДФО, а також акцизи з пального та алкоголю, є хорошим індикатором чисельності населення. За розрахунками ЕП, до війни цей показник корелював з кількістю населення в громадах на 94%.
Іншими словами, чим більші ці податкові надходження, тим більше населення, і з іншого боку чим більше населення – тим більше податків вони сплачують. Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих конкретних громад..image-box{margin:0 !important}.weekly_charts figure{margin-inline-start:0px;!important;margin-inline-end:0px;!important;font-size:13px} import{Runtime,Inspector}from"https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";import define from"https://api.observablehq.com/d/d1b0d55cf749a79f@4661.js?v=4";new Runtime().module(define,name=>{if(name==="vis2")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-3676a17f"));}); Частково це підтверджують і в Міжнародній організації з міграції (МОМ).
За їх даними, з початку великої війни і до серпня 2024 року Дніпропетровська область втратила 144 тисяч осіб, проте прийняла 455 тисяч ВПО.
Цей регіон приймає найбільшу кількість переселенців з Донеччини.Крім того, в таких областях, як Дніпропетровська, Харківська та Запорізька, переважає внутрішня міграція – до 80-90% переселенців залишаються в межах своїх областей, змінюючи лише громади на більш безпечні сусідні.
Це дозволяє іншим громадам і областям залишатися економічно активними. Врешті решт, саме на Дніпропетровщині впродовж 2024 року було створено найбільшу кількість нових вакансій (після Київської агломерації). І хоча зростання або зменшення власних податкових надходжень є гарним передвісником економічної активності і населеності громад, це не завжди корелює з реальними фінансовими спроможностями. Наприклад, у Закарпатській області у 2021 році державні дотації становили 60% бюджету, а у 2024 році – лише 25%.
"Релокація принесла мільярди, яких ми ніколи не збирали раніше", – зазначає голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай. Відповідно за останній рік у відносному вираженні найбільше зросли дотації Світлодарській чи Гpoдівській громадам на Донеччині (центри відповідно Краматорськ і Покровськ).
Вони частково замістили собою екстремально велике минулорічне зростання надходжень від "військового" ПДФО і знищену війною економіку.