Скільки коштує слабке управління

У січні 2026 року Західний офіс Держаудитслужби повідомив про ревізію одного з комунальних підприємств (КП) на Тернопільщині.
Підприємство завищувало потребу в коштах на благоустрій населених пунктів.
За висновками ревізії, у 2022-2025 роках воно отримало з місцевого бюджету зайві 1,3 млн грн. Чому виникають такі ситуації і як громаді будувати управління підприємствами, щоб захистити бюджетні кошти й забезпечити мешканцям якісні послуги? Підтримка має бути обґрунтованою Отримання комунальним підприємством коштів з бюджету не свідчить про його неефективність.
Підприємство може виконувати соціально важливі завдання, які не покриваються його власними доходами.
Наприклад, транспортне сполучення з невеликим пасажиропотоком може бути потрібним для мешканців. Власник має розуміти, яку послугу фінансує, скільки вона коштує і як перевірити результат.
На Тернопільщині перевірка виявила проблему саме в обґрунтуванні фінансування.
Для інших громад це привід переглянути, чи містять запити їхніх підприємств розрахунок обсягу робіт, вартості ресурсів і власних доходів. Винагорода має залежати від результату Інший приклад виявив аудит КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.
Києва".
У 2023-2024 роках директору виплачували квартальні премії попри прострочені зобов"язання підприємства. За висновками аудиторів, це порушувало вимоги розпорядження Київської міської державної адміністрації (КМДА) та умови контракту керівника.
Окремо аудитори виявили премію, не передбачену фінансовим планом.
Загалом виплати з порушеннями разом з єдиним соціальним внеском становили 408,2 тис.
грн. Крім того, контракт не передбачав досягнення диференційованих показників як обов"язкової умови для виплати премії.
Після аудиту підприємство оновило документи щодо преміювання.
На порталі "Київаудит" департаменту внутрішнього аудиту КМДА зазначено, що відповідні рекомендації враховані частково. Винагороду керівника варто пов"язувати з виконанням ремонтної програми, якістю послуг і роботою із заборгованістю.
Показники потрібно визначати заздалегідь з урахуванням обставин, на які керівник може впливати. Ризики слід виявляти заздалегідь 7 жовтня 2026 року поліція Житомирщини повідомила про підозру керівнику КП в службовій недбалості.
За версією слідства, через додаткові угоди до договору з постачання електроенергії на 2022 рік її ціна зросла на понад 15%, хоча ринкова вартість настільки не підвищувалася.
Заявлена шкода перевищила 3,6 млн грн. Перш ніж підписати зміни до угоди, підприємство має оцінити їх правові підстави, підтвердити ціну і вплив на витрати.
Власник має розуміти, хто перевіряє ці дані й повідомляє про ризики.
Перевірку слід передбачити у внутрішніх процедурах. Громада має діяти відповідально У 2022 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило дослідження щодо корупційних ризиків в управлінні комунальними підприємствами.
Агентство визначило десять ризиків, серед яких – призначення підконтрольних керівників без конкурсів, обмеження повноважень наглядових рад, вплив через винагороду та необґрунтована бюджетна підтримка. Окрема увага приділена неналежному виконанню функцій власника і приховуванню публічної інформації органами місцевого самоврядування. Ще один описаний ризик – коли керівник КП водночас має приватний бізнес у тій самій сфері.
Тоді виникає загроза, що замовлення та комерційні можливості направлятимуться до пов"язаного бізнесу, а підприємство громади втрачатиме доходи й можливості розвитку.
Перевірка зв"язків керівника і врегулювання конфлікту інтересів мають бути частиною добору і подальшого нагляду. Що змінить корпоративне управління Змінити цю ситуацію покликане корпоративне управління.
Це система правил, яка визначає повноваження і відповідальність власника, наглядової ради та керівництва підприємства, порядок ухвалення рішень і контролю за їх виконанням. Громада визначає цілі, професійна наглядова рада з незалежними членами контролює їх досягнення, а керівництво відповідає за роботу і результати.
Так управління коштами і майном громади стає послідовним, прозорим і підзвітним. У державному секторі ці підходи впроваджують у межах багаторічної реформи корпоративного управління.
Її подальшим розвитком стали відповідний закон і політика державної власності.
Вони уточнили роль держави як власника, повноваження наглядових рад і вимоги до підзвітності підприємств.
Цей досвід важливо врахувати і в реформі управління підприємствами громад. Починати потрібно з питання, навіщо підприємство залишається в публічній власності.
Політика державної власності передбачає аналіз того, чи потрібно державі володіти конкретним підприємством.
Серед підстав – діяльність у сферах, де приватний сектор не може працювати ефективно, природні монополії, національна безпека і виконання визначених законом завдань. Для громади це орієнтир.
Якщо приватний бізнес задовольняє потребу, рішення створити чи зберегти власне підприємство потребує чіткого обґрунтування: яку додаткову суспільну користь воно дасть і яких ресурсів потребуватиме. Читайте також Київводоканал: Якщо в місті не буде електрики – води не буде Ключову роль у цій системі відіграє професійна наглядова рада з більшістю незалежних членів.
У її складі мають поєднуватися фінансові, управлінські і галузеві компетенції для оцінки поточних витрат КП та інвестицій у його розвиток. Від якості нагляду залежить обґрунтованість фінансових та інвестиційних планів, а отже – здатність КП утримувати мережі, оновлювати обладнання і надійно надавати послуги.
Для цього рада повинна мати реальні повноваження, діяти без політичного чи приватного впливу і звітувати про результати своєї роботи. Практичний досвід є в Миколаєві.
У травні 2025 року міська рада затвердила наглядову раду Миколаївводоканалу, до якої увійшли три незалежні члени, відібрані на відкритому конкурсі, і два представники власника. За підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) підприємство також провело конкурс на посаду керівника, оновило закупівельні процедури і запровадило показники ефективності.
У вересні 2026 року EUACI повідомила про 16 млн грн економії завдяки зміні організаційної структури, зокрема через усунення дублювання управлінських функцій.
Ще 4 млн грн економії дали контрольні заходи у квітні-серпні: на цю суму знизилася очікувана вартість закупівель. Як закріпити ці підходи Законопроєкт №15121 пропонує системні правила такого управління на місцевому рівні: політику комунальної власності, визначені цілі підприємств, розмежування повноважень власника, наглядової ради та керівництва. Проєкт стосується КП, спільних КП і господарських товариств з комунальною часткою понад 50%, які є великими підприємствами або відповідають іншим критеріям, визначеним відповідною радою.
Для них він передбачає обов"язкові наглядові ради, відкритий конкурсний добір керівників і незалежних членів наглядових рад, внутрішній контроль та аудит фінансової звітності. Ухвалення законопроєкту посилить здатність громад зберігати і розвивати свої активи.
Зрозумілі цілі підприємств, незалежний нагляд та фінансовий контроль дозволять вчасно помічати необґрунтовані витрати і виправляти помилки. Для підприємств такі правила створюють основу для планування модернізації і відповідального використання ресурсів.
Що менше зайвих витрат, то більше коштів залишиться на ремонт мереж, оновлення обладнання і якість послуг.
За цими результатами мешканці оцінюватимуть реформу: чи стало водопостачання надійнішим, транспорт – регулярнішим, а інфраструктура – стійкішою. Матеріал підготував аналітичний центр EU-LEAP (ГО "ІЮ-ЛІП") у межах проєкту "Ефективне управління активами громад: адвокація реформи комунальних підприємств" за підтримки фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР "Єднання" за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст публікації є відповідальністю EU-LEAP і не відображає погляди урядів Норвегії, Швеції або ІСАР "Єднання".