Розвиток розподіленої генерації – це шлях до енергетичної незалежності

Українська енергетична система з її енергоємними пострадянськими об"єктами генерації давно потребувала реформ.
Однак початок російсько-української війни суттєво ускладнив ситуацію, поставивши перед енергетичним сектором нові виклики.
Водночас саме зараз стало очевидно, що для забезпечення енергетичної безпеки країни необхідно шукати нові підходи.
Одним з таких рішень є розвиток розподіленої генерації.
Це дозволить не лише забезпечити безперебійне енергопостачання для об"єктів критичної інфраструктури, а й підвищити стійкість енергосистеми загалом.
Які кроки необхідно зробити для впровадження розподіленої генерації в Україні і чому ці рішення важливі не тільки зараз, а й у довгостроковій перспективі?
Мала генерація для великої енергетичної безпеки Наразі українська енергетика залежить від централізованих об"єктів генерації - атомних і теплових електростанцій, теплоелектроцентралей, крупних гідроелектростанцій.
Однак ці об"єкти (на щастя, крім атомних) стали мішенями для ворожих ракетних обстрілів і їх пошкодження має значні наслідки для споживачів.
Отже, питання розвитку малої генерації стає актуальним як ніколи.
Розподілена генерація - це система малих енергооб"єктів потужністю до 20 МВт, приєднаних до мереж операторів системи розподілу (ОСР).
Це когенераційні і газопоршневі станції, біогазові установки, вітрові турбіни, сонячні панелі.
Їх головна перевага в тому, що вони не потребують великих капіталовкладень, легко інтегруються з наявними мережами і можуть бути швидко мобілізовані для забезпечення енергопостачання в разі дефіциту електроенергії в ОЕС України.
Велика кількість малих генеруючих станцій, на відміну від малої кількості великих, набагато складніше вивести з ладу, що робить їх ідеальним рішенням для підвищення енергетичної стійкості в умовах війни.
Бізнес-правила для впровадження розподіленої генерації Розбудова енергетики завжди функціонувала на основі чітких бізнес-правил, встановлених державою.
Зокрема, у питаннях будівництва, підключення, збуту електроенергії і тепла, об"єктів генерації.
Зараз сектор стикається з кількома важливими проблемами, які ускладнюють розвиток розподіленої генерації.
Необхідність подолання бюрократичних перепон.
За проєктами міжнародної підтримки (ПРООН, USAID) наші комунальні та критичні підприємства отримують генеруюче обладнання та електростанції, але тривалий час не можуть запустити їх у промислову експлуатацію (почати виробляти теплову та електричну енергію).
Проблеми виникають з підключенням до електричних, теплових та газових мереж через відсутність вільних потужностей і порядку приєднання третіх осіб.
Отже, необхідно ухвалити правила, що спростять цю процедуру і дозволять об"єктам малої генерації швидше та дешевше підключатися до зовнішніх мереж.
Гігават Зеленського.
Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими Покращити інвестиційну та організаційну привабливість створення розподіленої генерації покликані новації законопроєкту №11392 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності".
Документ був розроблений у діалозі з бізнесом за участю великої кількості фахівців, зокрема експертів ПРООН та USAID в Україні.
Приєднання виробників тепла до мереж централізованого теплопостачання.
Крім проблем з підключенням до електричних та газових мереж (якщо паливом є природний газ), виробникам необхідно вирішити питання з підключенням до мереж централізованого теплопостачання.
Якщо ця мережа і когенераційні установки (КГУ) афілійовані, то суттєвих проблем не буде.
Якщо це різні сторони, то виникають двосторонні правовідносини, які потрібно врегулювати.
Стаття 21 закону про теплопостачання надає таке право, але норма обмежується двома абзацами.
Хоча законопроект №11392 не повною мірою вирішує всі питання щодо приєднання (диспетчеризація, балансування, погодинні графіки), він доповнює бізнес-правила для таких випадків.
Енергоємність підключення нової генерації до мережі.
Як це працює зараз? Кожна ВЕС чи СЕС має отримати окремі технічні умови (ТУ), а відповідно до них будуть прокладені окремі лінії електропередачі (ЛЕП) з мереж обленерго (ОСР) чи "Укренерго", що не виключає будівництво двох окремих електропідстанцій.
Це збільшить енергоємність мереж ОСР чи "Укренерго", а значить, витрати на їх обслуговування, які відшкодовують усі споживачі через тарифи.
Оскільки сонце виробляє енергію тільки вдень, то на одній площадці (за одними ТУ) можна організувати кілька видів генерації.
Це так званий Cable pooling.
Законопроєкт, що обговорюється, пропонує передбачити таку можливість.
Наприклад, сонячна генерація підключається до мереж підключеної вітрової генерації і вони разом видають електроенергію через точку приєднання, узгоджену в ТУ для вітрової генерації (з певними обмеженнями, але без необхідності для сонячної генерації брати нові окремі ТУ).
Це дозволить об"єктам "зеленої" енергетики зменшити інвестиційне навантаження та більш стабільно постачати електроенергію в мережу.
Це рішення також економить капіталовкладення для ОСР чи "Укренерго", бо не потрібно будувати дві ЛЕП і дві підстанції, що буде сприяти оптимізації тарифів для споживачів.
"Сплячі" технічні умови, які блокують діяльність реальних інвесторів. Відповідно до законодавства, ОСР та "Укренерго" повинні обраховувати заброньовану та вільну потужності кожної підстанції.
Заброньована потужність - це не лише підключені заводи та споживачі, які споживають електроенергію з цих підстанцій, а й суб"єкти, що отримали ТУ, але з певних причин не приєдналися.
Де-юре за ними зберігається потужність на підстанції, яка в результаті зменшує об"єм вільної потужності.
У таких умовах стаються ситуації, коли максимально наближене до об"єкта критичної інфраструктури місце підключення до електричних мереж не має вільної потужності, хоча де-факто така потужність є.
Просто хтось її забронював, але не використовує (вона зайнята "сплячими" ТУ).
Аби унеможливлювати такі ситуації, необхідно ввести обмежений термін дії ТУ (термін на розробку проєктно-кошторисної документації), щоб інвестор, який закріплює за собою потужність, не зникав на роки.
Законопроєкт №11392 це і пропонує.
Крім того, при приєднанні до мереж "Укренерго" проєкт передбачає певну оплату, щоб замовник потужності свідомо отримував технічні умови.
Від блекаутів узимку Україну може врятувати розподілена генерація.
Як це працює? Досвід великого міста Якщо це буде запроваджено, то одні замовники почнуть розвивати свої проєкти, а інші від них відмовляться, що вивільнить потужності на підстанціях.
Завдяки недопущенню штучного бронювання потужностей на ринок приходитимуть реальні інвестори, а витрати на підключення стануть більш справедливими.
У законопроєкті №11392 є й інші новації, які простими і суто організаційними заходами підвищують зацікавленість інвесторів та споживачів самостійно підвищувати енергонезалежність і таким чином допомагати стійкості енергосистеми та безперебійному електроживленню навіть в умовах війни.
Серед таких новацій - можливість бронювання потужності в "Укренерго" на час інвестиційного дослідження; можливість самостійного будівництва чи реконструкції підстанцій ОСР; покращення умов функціоналу "активного" споживача та установок зберігання енергії; спрощення ліцензування.
Прогнози та виклики: не варто панікувати Нинішня ситуація в енергетиці України показала, що розподілена генерація - це не лише відповідь на поточні виклики війни, а й стратегічний крок до енергетичної незалежності, адже великі об"єкти генерації дуже вразливі до атак ворога.
Попри складну ситуацію, важливо не піддаватися паніці.
Кількість відключень електроенергії важко передбачити, але ми маємо всі можливості для покращення ситуації в енергетичному секторі.
Усі зміни, які відбуваються, повинні бути спрямовані на створення прозорого та ефективного регуляторного середовища, у якому українська енергетика зможе розвиватися стабільно і надійно.
Мусимо не тільки відновлювати енергетичну інфраструктуру, а й створювати фундамент для посилення енергетичної незалежності України в майбутньому.