Кадровий голод загрожує відновленню готельного сектора в Україні

Сьогодні туристична галузь в Україні переживає складний етап.
Після тривалого періоду занепаду, спричиненого війною, готельний бізнес поступово відновлюється, але перед ним стоїть серйозна проблема: кадровий голод.
У готельно-ресторанному бізнесі й загалом у сфері обслуговування кількість вакансій зростає, однак закрити їх стає дедалі важче.
Нестача кваліфікованих працівників, які можуть забезпечити високий рівень обслуговування, загрожує сповільненням відновлення туризму в Україні та економічного зростання загалом.
Згідно з даними Work.ua, у вересні 2024 року кількість вакансій в Україні досягла рекордних 105 809, що є свідченням зростання попиту на робочу силу.
Проте багато роботодавців стикаються з викликами, не маючи змоги закрити вакансії через відсутність відповідних кандидатів.
Основні причини криються у впливі воєнного стану: багато громадян, зокрема жінки з дітьми та молодь, виїхали за кордон, чоловіків мобілізували, а серед тих, хто залишився, спостерігається нестача релевантного досвіду та кваліфікації.
Багато внутрішньо переміщених осіб (ВПО) змушені перекваліфіковуватись, що також ускладнює швидке закриття вакантних позицій.
Ці фактори особливо гостро відчутні у сфері гостинності.
Індустрія потребує працівників, які можуть забезпечити унікальний сервіс, бути адаптивними та орієнтованими на гостя.
В умовах війни та економічної нестабільності гості особливо цінують уважність, безпеку і турботу, що потребує залучення висококваліфікованого персоналу.
Проте часто неможливо знайти працівників, які можуть відповідати цим вимогам.
Шляхи вирішення кадрового голоду у сфері гостинності
Перший - стимулювання повернення трудових мігрантів.
Держава та бізнеси можуть працювати над створенням умов, які заохочуватимуть українців, що виїхали, повертатись додому.
Це можуть бути гнучкі умови праці, підтримка на рівні місцевих громад, а також фінансові та соціальні стимули, що компенсують труднощі переїзду.
Другий - підтримка осіб з інвалідністю.
На жаль, війна призвела до збільшення кількості осіб з інвалідністю, які потребують особливих умов праці.
Однак ці люди є надзвичайно вмотивованими, і бізнес, створюючи відповідні робочі місця, може залучити новий персонал, здатний забезпечувати високий рівень обслуговування та адаптуватися до різних завдань.
Третій - навчальні програми та перекваліфікація.
В умовах обмеженого вибору кандидатів освітні програми стають основою підготовки нових кадрів.
Наприклад, безкоштовна "Всеукраїнська школа гостинності Ribas", створена за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" вже випустила 8 потоків студентів.
Перші випускники вже знайшли роботу та розпочали свою кар`єру в індустрії гостинності.
Країні потрібно і далі створювати подібні проєкти.
Такі програми можуть стати містком між потенційними працівниками та роботодавцями, допомагаючи залучати кадри, які готові до роботи одразу після навчання.
Четвертий крок - підвищення привабливості роботи в гостинності.
Готельєрська справа має потенціал для розвитку кар"єри, але роботодавці повинні зробити цю галузь привабливою для молоді.
Це може бути досягнуто через прозорі перспективи зростання, конкурентні зарплати, додаткові бонуси та соціальні пакети.
У підсумку, кадровий голод у сфері гостинності - це проблема, яка вимагає комплексного підходу.
Залучення нових працівників, перекваліфікація тих, хто готовий змінити професію, і створення умов для повернення наших громадян може стати потужним важелем для розвитку туристичної галузі в Україні.
Гостинність потребує людей, адже саме людський капітал є основою успіху у цій галузі.