Кредитування бізнесу та населення надалі зростає, а якість кредитного портфеля поліпшується понад рік – Огляд банківського сектору

Зростання обсягів чистих гривневих кредитів триває півтора року поспіль.
Кредитування фізичних осіб зростало темпами попереднього кварталу, бізнесу – дещо повільнішими.
Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2024 року.
Обсяг кредитного портфеля клієнтів зріс на 22,4%
Обсяг чистих активів банків за ІІІ квартал зріс на 1,8%.
Насамперед зросли вкладення банків в ОВДП: на 8,9% порівняно з попереднім кварталом та на 39% – з ІІІ кварталом 2023 року.
Натомість обсяги депозитних сертифікатів НБУ скорочуються третій квартал поспіль.
Обсяг чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу за III квартал зріс на 6,9% порівняно з попереднім кварталом та на 22,9% – порівняно з ІІІ кварталом 2023 року.
Частка МСП у чистому портфелі гривневих кредитів бізнесу зросла до 60%.
Нарощували обсяги корпоративних кредитів банки усіх груп, найшвидше – приватні.
Найбільше зросли кредити в оптовій торгівлі та агросекторі.
Жвавішому наданню позик сприяє подальше поліпшення умов кредитування.
Частка позик за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” у гривневому працюючому валовому портфелі знизилася до близько 34%.
Обсяг чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля також зростає: приріст за ІІІ квартал становив 9,7% порівняно з попереднім кварталом та 40,7% – з ІІІ кварталом 2023 року.
Надалі домінують незабезпечені позики, водночас конкуренція в сегменті дещо посилилася, а частка банків-лідерів – знизилася.
Темп приросту іпотеки трохи сповільнився порівняно з попередніми періодами.
Майже все іпотечне кредитування надалі відбувається в державній програмі “єОселя”, валовий портфель якої у III кварталі збільшився на 3,5 млрд грн до 21,3 млрд грн.
Частка кредитів на нерухомість зросла до 13,4% від чистого гривневого роздрібного кредитного портфеля.
Якість кредитного портфеля поліпшується вже понад рік по всій банківській системі – частка NPL скоротилася до 32,3% (20,9% – без боргів колишніх власників ПриватБанку та старих боргів).
Зокрема, за кредитами бізнесу показник зменшився до 40,7%, фізосіб – до 17,6%.
Якість кредитного портфеля хороша.
Лише близько 5% корпоративних позичальників зазнали дефолту за гривневими кредитами упродовж останніх 12 місяців (до жовтня цього року), що співмірно з періодами макроекономічної стабільності.
Припливи коштів населення в банки відновилися
Обсяги фондування банків у ІІІ кварталі зросли.
Водночас обсяг гривневих коштів бізнесу в банках дещо зменшився внаслідок cплати підприємствами податків та зростання їхніх інших витрат.
У жовтні припливи коштів бізнесу відновилися.
Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках за квартал зросли на 1,2% порівняно з попереднім кварталом та на 15,4% – з ІІІ кварталом 2023 року.
Сезонні відпливи коштів населення в червні компенсовані їх надходженнями в подальші періоди.
Строкові гривневі депозити фізосіб у гривні зросли на 0,4% за квартал.
Ставки за новими гривневими кредитами стабілізувалися
Зниження ставок за коштами населення уповільнилося: за новими гривневими угодами (включно з коштами на вимогу) ставка за квартал знизилася до 9,6% річних, за річними вкладами фізичних осіб за показником UIRD – до 12,9% річних.
Ставки за залученими коштами бізнесу повернулися до 8,5% річних.
Ринкові ставки за гривневими кредитами стабілізувалися: для бізнесу – на рівні близько 15% річних, для населення – дещо нижче 28% річних.
Ставки за новими кредитами великим підприємствам залишалися нижчими, ніж для МСП.
Банки перейшли до нормативів капіталу за стандартами ЄС
За ІІІ квартал банки отримали 38,6 млрд грн прибутку, що на 1,2% нижче, ніж у попередньому кварталі, та на 8,6% – ніж у ІІІ кварталі 2023 року.
Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід, попри зниження дохідності активів.
Передусім зменшилася дохідність депозитних сертифікатів та їх частка в активах, як наслідок – частка доходів від них у процентних доходах банків скоротилася до 19,1%.
Водночас банки зберегли дохідність інших активів, а процентна маржа зросла до 7,6% з огляду на швидше зниження вартості зобов’язань.
Прибуток та достатній перехідний період дали змогу банкам безболісно перейти в ІІІ кварталі до нових нормативів достатності капіталу за європейськими стандартами.
На кінець ІІІ кварталу жоден банк не порушував мінімальних вимог, хоча регулятивний капітал за квартал скоротився на 12,9%, а середня достатність регулятивного капіталу в секторі – до 16,2%.
Повторне підвищення податку на прибуток може стати викликом для банків
Низка банків потребуватиме коригування бізнес-планів, а деякі – ймовірно програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2023 року в разі набрання чинності законодавчими змінами, які передбачають повторне підвищення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік.
Однак прибутковість забезпечить здатність цих фінустанов накопичити необхідні запаси капіталу надалі.
Умови кредитування надалі поліпшуватиме поетапна реалізація Стратегії з розвитку кредитування, завдяки якій вже стали доступнішими енергокредити.
Одним із наступних пріоритетів стануть заходи зі зниження рівня непрацюючих кредитів у секторі.
НБУ наступного року повертається до звичної оцінки стійкості банківської системи, включно зі стрес-тестуванням за несприятливим сценарієм.
Банки повинні будуть забезпечити належний рівень капіталу до кінця 2025 року.
Підходи до перевірки якості активів зовнішніми аудиторами будуть затверджені найближчим часом.
Довідково Дані щодо кредитів і депозитів, що публікуються в Огляді банківського сектору, відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі "Грошово-кредитна статистика" на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, оскільки:
містять дані про банки, що були платоспроможними на звітну дату, якщо не зазначено інше; охоплюють дані банків з урахуванням їхніх філій за межами України; містять дані про кошти, розміщені в інших банках-резидентах і нерезидентах; є скоригованими на резерви за активними операціями, якщо не зазначено інше; містять дані щодо іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, якщо не зазначено інше; містять інформацію про клієнтів-нерезидентів.