Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у жовтні 2024 року

У жовтні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 9,7% з 8,6% у вересні.
У місячному вимірі ціни зросли на 1,8%.
Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Фактичні темпи зростання цін очікувано пришвидшилися, проте  перевищили траєкторію прогнозу, опублікованого в Інфляційному звіті за жовтень 2024 року.
Одним із основних чинників відхилення від траєкторії прогнозу стало стрімкіше пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок суттєвішого, ніж очікувалося, впливу несприятливих погодних умов на сільгоспкультури та, відповідно, меншої пропозиції продуктів харчування.
Дещо швидше, ніж очікувалося, зростали й адміністративно регульовані ціни та ціни на паливо.
Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося.
Так, показник базової інфляції в жовтні зріс до 8,3% з 7,3% у вересні.
Така динаміка зумовлювалася насамперед швидшим подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, а також подальшим зростанням витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці.
Зростання цін на сирі продукти харчування суттєво пришвидшилося – до 10,5% р/р
Спекотна погода без дощів улітку та на початку осені цього року позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції.
Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та більшість фруктів.
Вищими, ніж торік, залишалися й ціни на помідори та огірки, хоча в жовтні темпи їх подорожчання сповільнилися.
Збільшення вартості сировини, кормів і виробничих витрат, у тому числі на енергію, вплинуло на ціни на борошно, крупи, молоко та м"ясо.
Ці ж чинники, вірогідно, вплинули й на те, що здешевлення яєць у річному вимірі суттєво сповільнилося.
Натомість зниження цін на цукор пришвидшилося завдяки активній переробці цукрового буряка нового врожаю.
Незначно пришвидшилися темпи зростання адміністративно регульованих цін – до 14,5% р/р
Стрімкіше дорожчали алкогольні та тютюнові вироби, в тому числі під впливом послаблення гривні в попередні місяці та боротьби з тіньовою продукцією.
Пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання.
Як і раніше, адміністративну інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
Подорожчання пального стрімко сповільнилося – до 3,2% р/р
Пропозиція на ринку палива й надалі залишалася значною, попри нетривале подорожчання сировини в першій половині жовтня.
Базова інфляція зросла до 8,3% р/р
Подорожчання оброблених продовольчих товарів стрімко пришвидшилося до 10,7% р/р.
Збільшилися темпи зростання цін на хліб, окремі борошняні й деякі кондитерські вироби через вищі виробничі витрати.
Ціни на більшість кисломолочних продуктів, сири та вершкове масло надалі підвищувалися під впливом обмеженої пропозиції молока-сировини, росту закупівельних цін і виробничих витрат, а також активізації експорту біржових товарів.
Швидше дорожчали окремі імпортні товари, зокрема кава та шоколад.
Ціни на соняшникову олію відновили зростання під впливом її здорожчання на світових ринках і обмеженої пропозиції сировини нового врожаю.
Посилення тиску з боку виробничих витрат зумовило швидше зростання вартості м"ясних продуктів.
Ціни на непродовольчі товари пришвидшили зростання (на 2,9% р/р), передусім під впливом курсового чинника в попередні періоди.
Це, ймовірно, вплинуло й на сповільнення зниження цін на одяг та взуття.
Послуги також дорожчали дещо швидше – на 11,0% р/р.
Стрімкіше зростали ціни на послуги з охорони здоров’я, зв’язку й особистого догляду.
Натомість сповільнилося зростання вартості транспортних послуг і експлуатації власних транспортних засобів, а також страхування.
Найближчими місяцями інфляційний тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, високі темпи зростання заробітних плат і дефіцит електроенергії під час опалювального сезону.
 
У своєму жовтневому прогнозі НБУ очікував вихід інфляції за межі 10%  у січні 2025 року, проте з урахуванням останніх фактичних даних посилилися ризики, що це може відбутися раніше.
Водночас НБУ і надалі очікує, що вже навесні наступного року інфляція почне знижуватися, а наприкінці 2025 року становитиме 6,9% і надалі прямуватиме до цілі НБУ – 5%.
Цьому посприяють заходи процентної та валютно-курсової політики НБУ, а також зростання пропозиції продовольчих товарів і послаблення зовнішнього цінового тиску.