Про справжню, а не удавану реформу податкового контролю

Ті, хто слідкує за змінами в ДПС протягом останніх двох років, розуміє, що основною метою реформування податкового контролю є здійснення його таким чином, щоб підтримувати та посилювати довіру до податкової та всієї податкової системи.

Довіра - це ключ, який відкриває шлях до підвищення рівня добровільного дотримання законодавства (комплаєнсу) платників податків.
Про довіру між платником та державою багато говорили, однак, її відновлення - це кропітка робота, важкий шлях, який включає такі невід"ємні елементи, як:
а) держава в особі податкової надає перевагу масовим проактивним попереджувальним та роз"яснювальними заходам, аніж вибірковому адміністративному впливу.
Податкова забезпечує можливість розуміти добросовісному платнику де слід доопрацювати його ризики;
б) держава докладає всіх зусиль для забезпечення обґрунтованого, якісного, заснованого на ризик-орієнтованому та системному підході, відбору платників для застосування найжорсткішого та найдорожчого для податкової заходу впливу - перевірки.
Дієвим інструментом впровадження в діяльності податкової зазначених елементів є реалізація програми системи управління ризиками (compliance risk management - CRM), яка успішно діє в Австралії, Канаді, Великобританії, США, рекомендації щодо застосування якої розроблені ОЕСР та МВФ.
Вона є насправді революційною за ідеологією взаємовідносин платника та держави.
І так, вона є складною.
Складною передусім з точки зору аналітичної складової, адже система направлена на те аби виявити віддалено за зовнішніми ознаками діяльності ризики в діяльності платників податків щодо яких необхідно проводити додатковий податковий контроль і відповідно звільнити від такого контролю всіх інших.

Система постійно вчиться, розвивається та вдосконалюється та становить основу взаємодії платника та держави.
Вона діє об"єктивно та неупереджено та усуває будь-який вплив на визначення ризиковості платника з боку людини.
"Клуб білого бізнесу": які умови пропонує новий законопроєкт З 2022 року (за виключенням перших найстрашніших місяців війни) команда фінансового блоку уряду почала інтенсивно втілювати українську CRM в життя.

Робота велася спільно з міжнародними експертами та експертами МВФ щодо напрацювання нового підходу, який відповідає кращим міжнародним практикам у взаємодії податкового органу з платниками податків, дала шанс на зміну підходів в управлінні податковим органом, а результат роботи був матеріалізований у постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2024 № 854 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі".
Постановою закладені основи впровадження та функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, які будуть вдосконалюватися відповідно до визначених завдань в Національній стратегії доходів до 2030 року (4.2.2(a) Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

На сьогодні - це черговий потужний крок у зміні світогляду сприйняття роботи податкового органу платниками податків, спрямований на підвищення рівня довіри та добровільного дотримання платниками податків податкового законодавства.

Методологічною основою та підґрунтям для інтеграції системи управління податковими ризиками в діяльність ДПС став міжнародний стандарт ISO 31000:2018 "Менеджмент ризиків.
Принципи та настанови", що відповідає рекомендаціям ОЕСР.
Стратегічною метою системи управління податковими ризиками та діяльності податкового органу є підвищення рівня дотримання платниками податків податкового законодавства або іншими словами добровільного комплаєнсу.

Загальний рівень податкового комплаєнсу оцінюється у поєднанні добровільного дотримання платниками податків податкового законодавства (добровільного комплаєнсу) та результатів дій податкового органу для мінімізації такого недотримання або протидії антикомплаєнсу.
Управління податковими ризиками - це структурований, повторюваний, безперервно циклічний процес, який містить комплекс заходів з:
1) виявлення (ідентифікації) податкового ризику, його аналізу, оцінки та мінімізації або простіше визначення, що має вчинити податковий орган для того, щоб ризик зменшився (це комплекс заходів, які передбачені ПКУ від різних видів сервісу до стягнення боргу);
2) моніторингу та перегляду таких ризиків - це постійний процес, ціль якого є тримати систему в актуальному стані - наприклад, якщо податковий ризик не справджується, його потрібно змінювати чи скасовувати;
3) оцінки комплаєнсу - перевірка чи справдилися визначені ризики, чи досягнуто результату, визначення причин не досягнення - фактично це контроль за якістю здійснення роботи податковими органами, в тому числі територіальними, з податковими ризиками або підґрунтя для моніторингу та перегляду ризиків.

Системою закладаються нові правила взаємодії податкового органу з платником податків - виключно на підставі виявлених податкових ризиків (комплаєнс-ризиків) низького, середнього та високого ступеня.
В залежності від виявленого ступеня податкових ризиків у платників податків, податковим органом визначаються способи реагування до платника податків від відправлення повідомлень і листів, навчання платників податків, роз"яснювальної роботи, інформування платника податків про податкові ризики до усіх видів перевірок платників податків та вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу.

Градація платників податків за ступенем ризику відбувається централізовано та відповідно до визначеної методології.
Зрозуміло, що найбільш болюче питання для платника податків, коли він попадає в поле зору податкового органу і очікує на проведення документальної перевірки.

Тому, саме впровадження протягом 2024-2030 років у діяльність податкового органу підходу через управління податковими ризиками є гарантією для платника податків, що при відсутності у нього податкових ризиків, що мають значний вплив на бюджет, податковий орган не прийде на перевірку до платника.
Зрозуміло, що платники поки що не відчули на собі змін і для розгортання системи потрібний час.
Водночас, вже сьогодні ми можемо із впевненістю сказати, що процес революційних змін формату взаємовідносин платника та податківців із звичного для нашої системи формату "cops and robbers" на сучасний для європейської цивілізації формат "cooperative compliance" став невідворотним.
А це і є справжньою реформою осучаснення податкових відносин в Україні.