"По вуха" у боргах: МВФ переніс на осінь виконання маяка про аудит фінансових проблем виробників тепла

Наприкінці червня рада виконавчих директорів МВФ вчетверте переглянула Механізм розширеного фінансування для України (Extended Fund Facility).

Із березня 2023 року за цією програмою до нашої країни надходять мільярди доларів США, спрямовані на покриття значного дефіциту держбюджету.

Умовою отримання допомоги є виконання погоджених із МВФ "структурних маяків" - інституційних реформ, що підтримують макрофінансову стабільність у країні та закладають підвалини повоєнного зростання економіки.
Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine), що складається з чотирьох українських громадських організацій: Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту аналітики та адвокації і DiXi Group, здійснює регулярний моніторинг виконання Україною умов МВФ.
Схвалення чергового траншу в розмірі 2,2 млрд дол.
США сигналізує, що міжнародні партнери в цілому задоволені досягнутим прогресом.
Втім, залишаються зобов"язання, які держава вчасно виконати не спромоглася.

Серед них - проведення аудиту фінансового стану підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) до та після лютого 2022 року.
Цей структурний маяк було вперше представлено в другому перегляді програми МВФ у грудні минулого року з дедлайном до кінця червня 2024 року.
Однак в четвертому перегляді кінцевий термін його виконання перенесено на кінець жовтня 2024 року.
Боргова яма ТКЕ Питання аудиту підприємств теплопостачання далеко не нове і тягнеться щонайменше п"ять років.
А під час повномасштабної війни воно стало по-справжньому критичним.
Річ не лише в зобов"язаннях перед міжнародними донорами, а й в інтересах самої України.

Наближається опалювальний сезон, який в умовах надскладної ситуації в енергетиці (за оцінками, в Україні зруйновано, пошкоджено чи захоплено понад 70% енергогенерації) буде надзвичайно складним.
Дефолту не буде.
Як Україна домовилася зменшити борг на чверть Поки держава зволікає, підприємства ТКЕ виживають лише за рахунок підтримки з місцевих бюджетів.
Аналіз фінансового стану теплової галузі дозволив би з"ясувати точний обсяг заборгованості, в тому числі причини її накопичення до та після початку повномасштабної війни й, відповідно, зрозуміти, яким чином будуть здійснюватися видатки на компенсацію виробникам тепла.
Навіть попередні підрахунки вказують на гігантські борги.
На початок опалювального сезону минулого року заборгованість держави з різниці в тарифах склала близько 36 млрд грн, а цьогоріч, як прогнозується, вона перевищить 54 млрд грн.

Водночас, заборгованість виробників теплової енергії за спожитий природний газ на 25 квітня поточного року становить 100,4 млрд грн.
А населення станом на початок цього березня заборгувало 35,9 млрд грн за послуги теплопостачання.
Чому ж так склалося? По-перше, мільярдні історичні борги, пов"язані з економічно необґрунтованими тарифами на тепло, існували в Україні і до повномасштабного вторгнення.

Як наслідок, теплокомуненерго застрягли в безкінечній петлі, коли тарифи не покривають витрат на закупівлю природного газу, утворюються борги, але виплатити їх нічим.
Початок широкомасштабної війни з росією значно погіршив ситуацію.
У липні 2022 року Верховна Рада ввела мораторій на підняття тарифів на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію та постачання гарячої води для населення до кінця дії воєнного стану.
Це відтермінувало перегляд тарифів до рівня, що покриватиме всі обґрунтовані витрати, на невизначений час.
Ще однією, хоч і не основною, причиною накопичення заборгованості є недостатня платіжна дисципліна споживачів.
Каталізатором зростання кількості боржників, звісно, стала повномасштабна війна, коли платоспроможність населення погіршилася.

Особливо помітно знизилася платіжна дисципліна на територіях, що були чи залишаються окупованими, а також прифронтових ділянках.
Це, зокрема, Херсонська, Донецька та Харківська області.
При цьому темпи зростання заборгованості за послуги теплопостачання серед населення почали збільшуватись ще з 2016 року.
Ефективні заходи замість популізму Самим лише аудитом проблема погашення колосальних заборгованостей та недопущення їх накопичення в майбутньому не вирішиться.
Проблема боргів ТКЕ існуватиме, доки Україна не перейде до ринкової моделі тарифоутворення, і тарифи не відображатимуть всіх витрат підприємств.
Окрім цього, держава має знайти джерела компенсації різниці в тарифах.

Ресурс на погашення боргів можна взяти з держбюджету уже після війни або з надходжень до спецфонду в рамках програм фінансової допомоги.
Водночас усе, що перевищує обсяг заборгованості з різниці в тарифах, зокрема борги перед "Нафтогазом", можна поступово врегулювати за договорами реструктуризації.
Важливо також створити постійну систему моніторингу підприємств ТКЕ на основі даних аудиту, що дозволить оперативно збирати та узагальнювати інформацію про динаміку їх фінансового, економічного та технічного стану.

Робота в цьому напрямі вже триває: DiXi Group залучена до удосконалення галузевої звітності, що надається підприємствами ТКЕ до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке відповідає за формування державної політики у сфері теплопостачання.
Також наша команда працює над підвищенням прозорості процесів тарифоутворення, щоб забезпечити більшу публічність даних та посилення підзвітності підприємств ТКЕ перед органами регулювання та споживачами.
На нашу думку, це створить умови для скорочення нераціональних витрат у структурі тарифів та зменшить політизованість тарифоутворення і маніпуляції поняттям "економічно обґрунтовані тарифи".
Мораторій, що заморожує тарифи на тепло на невиправдано низькому рівні, має бути знято.
Це, до речі, ще одне зобов"язання - вписане у План України в рамках програми підтримки ЄС Ukraine Facility.
Інструмент підтримки населення, яке не здатне сплачувати рахунки за вищими тарифами, уже існує, і це програма житлових субсидій.
Діяти треба зараз Дотримання зобов"язань перед МВФ - питання виживання української економіки.
Від того, чи буде виконано структурний маяк щодо аудиту фінансового стану ТКЕ в оновлений термін, залежить, чи отримає Україна черговий транш, який тримає виснажений війною держбюджет на плаву.
До того ж, зависле в повітрі питання багатомільярдних заборгованостей лише поглиблює кризу в українському енергосекторі й ставить під питання здатність забезпечити модернізацію систем теплопостачання - ба навіть належну підготовку до опалювального сезону.

Тільки наближення до ринкових правил гри та європейських практик регулювання забезпечать ефективну роботу місцевих теплопостачальників.
Прозорість та повнота інформації, зокрема, фінансової, має стати цьому хорошим підґрунтям.
Матеріал підготовлено за даними моніторингу виконання програми МВФ та макрофіну ЄС станом на червень 2024, підготовленого консорціумом RRR4U.
Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) - об"єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Open Society Foundations і Міжнародного фонду відродження.
Члени консорціуму - Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.