Виробник олії "Щедрий дар" і "Чумак" зупиняє заводи. Що далі?

Що сталося Найбільший український виробник соняшникової олії – "Кернел" – зупинив усі свої олійні заводи внаслідок ударів рф.
Компанія відома брендами "Щедрий дар" і "Чумак".
Одночасно з ним припинила виробництво "Дельта вілмар Україна", а з 13 листопада закупівлю та переробку соняшнику зупинив дніпровський завод "Потоки" та "Віктор і К" – виробник "Королівського смаку". На підприємствах "Кернелу" дрони пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари.
Щоб не допустити більших втрат, компанія вирішила зупинити виробництво.
"Влучання в обладнання створює пряму загрозу масштабної пожежі та небезпеку для життя працівників", – пояснили в компанії. Сім заводів "Кернелу" розраховані на переробку 4 млн тонн соняшнику на рік.
У 2026 фінансовому році на них припало майже 30% переробки в Україні.
Компанія забезпечувала третину експорту соняшникової олії та приблизно десяту частину світового споживання. У "Дельта вілмар Україна" причинами зупинки назвали безпекову ситуацію та постійні вимкнення електроенергії.
Потужність її заводу на Одещині становить 1,7 тис.
тонн соняшнику на добу. Дніпровські "Потоки" переробляють 2,4 тис.
тонн насіння на добу.
Тут до проблем з електропостачанням і безпекою додалася необхідність відновлювати підприємство після попередніх обстрілів. На безпеку та проблеми зі світлом послалася і компанія "Віктор і К", яка виробляє продукцію під брендом "Королівський смак".
Переробник припиняє закупівлю олійних культур та скорочує персонал. На "Дельту" і "Потоки" припадає близько 1,5 млн тонн переробки на рік за умови безперервної роботи.
Хоча разом заводи поступаються "Кернелу" за масштабами, їх майже одночасна зупинка свідчить про небезпечну тенденцію: російські атаки можуть призвести до масштабного скорочення виробництва в ключовій аграрній галузі країни. "Наразі тільки почалася ескалація атак з боку рф.
Як на мене, за останні чотири дні активно пішли удари по переробних потужностях", – каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко. Читайте також Аграрії без грошей.
Як падіння експорту загрожує майбутньому врожаю Агрохолдинг "Кернел" продовжує відвантажувати готову продукцію зі складів.
Він запевняє, що виконує зобов"язання перед партнерами, але купувати насіння припинив. Дату відновлення роботи заводів компанія не назвала, а на прохання ЕП надати додаткові пояснення послалася на свою публічну заяву.
Прогнозувати строки повернення "Кернелу" до переробки насіння не беруться і співрозмовники в аграрному секторі. Які наслідки Основну сировину "Кернел" купував у сторонніх господарств.
Після припинення закупівель його постачальникам доведеться шукати інших покупців, імовірно, за нижчими цінами, хоча робота олійних заводів решти гравців ринку теж під загрозою. "Якщо удари триватимуть, ринок спіткає така сама ситуація: усі будуть змушені зупиняти виробництво", – каже Хоменко. Соняшник дешевшав ще до зупинки заводів.
З початку жовтня, коли на ринок надходив новий урожай, закупівельні ціни провідних переробників знизилися на 11%. "Заводи, які працюють, будуть знижувати закупівельну ціну на внутрішньому ринку", – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. Читайте також Соняшник став збитковим.
Хто платить за порятунок олійних заводів Продаж більш віддаленому заводу збільшує витрати на доставку.
Залишаючи врожай на складі, господарство платить за зберігання і відкладає надходження грошей, потрібних для роботи. "Коли не працює переробка, соняшник чи соя не можуть місяцями чекати на складах.
Потрібен прямий експорт для отримання обігових коштів.
Слід терміново скасовувати експортні мита на насіння олійних культур – соняшник, сою та ріпак.
Коли заводи поновлять роботу – невідомо, а сировину потрібно продавати", – вважає Марчук. Однак вивезення насіння за кордон стримують дорога доставка та нестача автотранспорту.
До того ж, соняшник об"ємніший за інші культури.
За оцінкою Хоменка, тонна насіння займає вдвічі більше місця, ніж тонна пшениці чи кукурудзи.
Для його масового експорту знадобиться більше транспорту, а його не вистачає навіть для експорту зерна. Менша виручка від урожаю та дорожча доставка залишатимуть господарствам менше грошей на наступну сівбу.
Чим гіршим буде їхній фінансовий стан, тим менше площ вони засіють, застерігає Хоменко. Для України продаж насіння замість олії означатиме, що заробіток на виробництві олії та шроту отримають іноземні підприємства.
Так, у жовтні тонна насіння соняшнику на експорт коштувала 450 дол., а олії з нього – 1 300 дол.
Зберегти переробку в країні заважають не лише атаки на заводи, а й труднощі з експортом готової продукції. "Кернел" мав такі проблеми ще до припинення виробництва.
У липні-вересні його заводи переробили майже стільки ж олійних культур, скільки роком раніше, проте продажі рослинної олії скоротилися на 48%.
Більшу частину кварталу компанія не могла відвантажувати її через зупинку портів.
Дорожчі маршрути через Дунай і західний кордон залізницею та автотранспортом замінити їх не змогли.
У відповідь на це уряд запровадив пріоритет при експорті олії за кордон. Читайте також Держава змастила експорт.
Олія отримала пріоритет над зерном Жовтневі поставки олії з України становили 258 тис.
тонн проти звичних 400 тис.
тонн на місяць.
Відвантаження стримували затори на кордонах і скорочення заходів суден до глибоководних портів Одеси. Тепер експорт обмежуватиме й скорочення виробництва.
Менші поставки означатимуть менше валютної виручки та податкових надходжень.
За тривалого простою українські переробники також ризикують втратити замовлення, які іноземні покупці можуть передати постачальникам з інших країн. Що це означає для українців У 2025 році Україна збільшила експорт олійних культур на 11% – до 6,38 млрд дол.
із яких на соняшник припало 5,2 млрд дол.
Соняшникова олія становила майже 13% всього українського товарного експорту. На цей сезон Україні прогнозували виробництво 5,4 млн тонн соняшникової олії – суттєве зростання на 20% після 4,5 млн тонн в маркетинговому році, який завершився. Для внутрішнього споживання потрібна лише приблизно десята частина виробленого, оцінює Хоменко.
"Проблем і перебоїв із наявністю продукції на прилавках чи в оптових мережах не буде", – каже він. Ще до зупинки "Кернела" та інших заводів, олії в магазинах прогнозували здешевлення до 10% протягом наступних місяців завдяки дешевшому соняшнику.
На полицях тоді ще продавали продукцію із сировини, закупленої за вищими цінами. Оскільки Україна виробляє значно більше олії, ніж споживає, нинішня хвиля зупинок передусім загрожує експортним поставкам.
Основні втрати припадуть на валютну виручку та аграріїв. Якщо атаки триватимуть, повертати доведеться вже не тільки виробництво олії, а й можливість вирощувати соняшник для неї, оскільки інакше фермери можуть переглянути плани на сівбу, і соняшнику може не вистачити при відновленні виробництва.