Як "зелена" енергетика допоможе врятувати Україну від відключень

московія знищила гігавати генеруючих потужностей.
Найбільше ворожих ударів припало на маневрову генерацію: ТЕС та ГЕС.
Вони могли швидко збільшувати генерацію, коли в країні росло споживання: у ранішні та вечірні пікові години.
"Енергоатом" до того ж вивів блоки в планові ремонти - важливо готуватися до зими.
Як результат - промисловість і населення другий місяць поспіль намагаються звикнути до вимкнень електроенергії в теплу пору року.
Звучать оцінки, що нас очікує складна зима і відключення можуть бути досить тривалими.
Це якщо не буде нових обстрілів.
Що нам робити в цій ситуації?
Енергетики роблять можливе і неможливе, щоб частина генеруючих потужностей була відновлена найближчим часом.
Частина буде відремонтована в середньостроковій перспективі завдяки пошуку "антикварних" запчастин у країнах-партнерах.
Однак є потужності, які відновити нереально і недоцільно.
Отже, країні треба зосередитися ще й на будівництві генерації: базової та маневрової.
Опубліковані на початку 2024 року результати моделювання фахівців "Укренерго" щодо подальшого розвитку енергосистеми свідчать, що країні треба 8 ГВт сонячної та вітрової генерації, до 1,5 ГВт газових маневрових потужностей, до 1,5 ГВт біоТЕС та 1 ГВт систем накопичення енергії (energy storage).
Спеціалісти, які кажуть, що ситуація з відключеннями найближчі два роки буде напруженою, дивляться на ситуацію реалістично.
Це термін, за який будується велика генерація - сонячна, вітрова, газова.
Її в цей проміжок часу компаніям якраз і треба активно будувати.
Так, у держави є план з будівництва атомних блоків, але це довготривалі проєкти із строками реалізації мінімум пʼять-сім років.
У найближчій і середньостроковій перспективах найкраще підхопити втрачене може вітрова генерація.
Вона найдешевша з точки зору повної собівартості кіловата серед інших генерацій та відносно швидко будується.
Термін будівництва ВЕС - рік.
За два роки зводяться великі об"єкти.
В Україні є достатньо проєктів, які пройшли стадію девелопменту і готові до будівництва.
За даними Української вітроенергетичної асоціації, у найближчі роки в Україні можна побудувати 4-5 ГВт.
Потенціал старту будівництва нової розподіленої генерації у вітрі в Україні величезний.
Щоб задовольнити попит та зменшити обсяги імпорту, нам треба будувати гігавати вітроенергетики по всій країні.
Звісно, вітрову генерацію можна назвати базовою умовно.
Однак всі провали в генерації має перекривати маневрова газопоршнева чи газотурбінна генерація.
Вартість такої кіловат-години більша і будуються такі обʼєкти довше за вітрову.
Це гарно демонструє світовий бенчмарк LCOE (чиста приведена вартість електроенергії на період експлуатації електростанції).
За оцінками агентства Bloomberg NEG, найдешевшою є наземна та офшорна вітрова та сонячна генерації.
Тим паче, вони будуються найшвидше: сонячна - до двох років, вітрова - два-три роки.
Показник LCOE для "атому" Bloomberg NEG не рахує.
Йому бракує реальної інформації, оскільки такі проєкти мало хто реалізує.
Орієнтовно LCOE для "атома" становить 230-432 дол за МВт-год.
Процес розвитку розподіленої та відновлюваної генерації держава рухає вперед шляхом лібералізації ринку і змін нормативно-правової бази.
Проте є ще кілька важливих завдань, які можуть прискорити старт будівництва ВЕС інвесторами.
1.
Створити механізм корпоративного PPA.
В Україні немає механізму корпоративного PPA (довгострокові договори купівлі та продажу "зеленої" електроенергії приватними компаніями).
Виробники електрики з ВДЕ не можуть залучати міжнародні гроші, тому що немає гарантованої ціни продажу електроенергії на тривалий період, умовно - на десять років.
Набагато легше це робити, коли банки бачать, що проєкт ВДЕ після введення в експлуатацію буде певний період мати визначену дохідність за контрактом.
Одним із рішень, яке обговорюють гравці галузі, може стати створення державою та міжнародними державними організаціями фонду.
Він буде гарантувати виплату гравцям мінімальної ціни на електроенергію в обмін за відрахування у фонд певної частини доходу від реалізації нових проєктів гравцями ринку.
Цікава ідея, реалізація якої може суттєво покращити перспективи нового будівництва.
Плюс цієї пропозиції в тому, що мінімальна ціна, яка має бути гарантована для банків, суттєво нижча за всі наявні прогнози тарифу на електроенергію.
Реальних витрат ані держава, ані МФО нести не будуть, але інвестори завдяки відрахуванню частини доходу отримають дієвий механізм гарантування ціни.
2.
Запровадити механізм страхування інвестицій.
Інвестори не стартують з проєктами ВДЕ через невизначеність щодо механізмів страхування воєнних ризиків стосовно інвестицій власного капіталу та обмеженість механізму страхування ризиків боргового капіталу.
Питання страхування від військових ризиків та контрактів опрацьовуються.
Держава запустила механізм страхування з обмеженими сумами - до 200 млн євро для нових проєктів.
Однак вирішення питання дефіциту енергетичних потужностей потребує більших лімітів, бо вкладати маємо мільярди.
Задача із зірочкою.
Який Green Deal пропонують Україні Рішення цієї проблеми також полягає в залученні міжнародних фінансових інституцій, які в партнерстві з державою можуть створити більш потужний фонд для страхування воєнних ризиків.
На мій погляд, держава може відкрити діалог з міжнародними фінансовими інститутами та країнами-донорами щодо запуску проєктів, які допомагатимуть створити інфраструктуру для нового будівництва.
3.
Повернути борги.
Будувати ВЕС зараз готові переважно компанії, які вже представлені на ринку України і розуміють маршрут реалізації проєктів.
Однак ці учасники ринку протягом останніх трьох років мають проблеми з ліквідністю.
Рівень оплати Гарантованого покупця за вироблену з початку 2024 року "зелену" енергію становить близько 60%.
Досі існує проблема старих боргів, а це близько 18 млрд грн.
Якщо держава бачить потребу в будівництві підготовлених проєктів, то вона має надати цьому процесу імпульс у вигляді фінансового ресурсу.
Це раніше зароблені компаніями гроші, які виплатять колись, замість того, щоб у вигляді інвестицій у будівництво вже зараз працювати на посилення енергетичної безпеки України.
Проблема не в Гарантованому покупці, це загальна проблема ринку електроенергії з ланцюжком боргів, який починається з недостатності ресурсів "Енергоатома" для фінансування пільгових тарифів для населення.
Зараз борг "Енергоатома" перед Гарантованим покупцем приблизно дорівнює обсягу боргу Гарантованого покупця перед ВДЕ.
За цих обставин держава могла б знайти інструмент вирішення проблеми.
Наприклад, через надання кредиту або випуск облігацій "Енергоатома" можна було б вирішити всю проблему боргів.
По ланцюжку Гарантований покупець - постачальники - мережеві компанії - "Укренерго" ці гроші прийшли б на "зелену" генерацію і далі левова частка цього ресурсу пішла б на розвиток та будівництво генерації.
Дотримання зобов"язань держави перед учасниками ринку зміцнило б їхню віру в те, що вони не даремно девелопили нові проєкти, і це стимулювало б нове будівництво.
У критичній необхідності будівництва енергетичних потужностей ми переконуємося під час кожного відключення електроенергії у власному житлі чи коли чуємо гуркіт генераторів на вулицях.
Уже очевидно, що країні треба будувати нову енергетику.
Причому будувати багато: і базові, і маневрові потужності.
Потрібно, щоб держава долучилася до вирішення проблем інвесторів: боргів, корпоративного PPA, страхування інвестицій.
Самі ці питання не вирішаться.
Якщо проблеми вдасться спільно подолати, то проєкти ВДЕ і маневрових потужностей будуватимуться під час війни.
Це не лише нагальне соціальне питання, воно стосується економіки країни - страждають усі.
Від того, як швидко ми побудуємо потужності, залежать і добробут громадян, і можливості держави стосовно відновлення та забезпечення потреб оборони.