У Німеччині стало вигідніше спалювати вугілля для виробництва електроенергії

Виробництво електроенергії з вугілля в Німеччині зростає, оскільки падіння тарифів на викиди вуглекислого газу робить викопне паливо більш конкурентоспроможним.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Значна частина витрат на експлуатацію електростанцій, що працюють на бурому вугіллі, пов"язана з необхідністю платити в рамках системи торгівлі квотами на викиди, що діє в Європейському Союзі.
Базові вуглецеві ф"ючерси на грудень впали більш ніж на 8% з кінця травня, що сприяло підвищенню прибутковості станцій з інтенсивними викидами CO2.
"Вартість вуглецю є ключовим фактором для визначення конкурентоспроможності буровугільних електростанцій, набагато більше, ніж для електростанцій, що працюють на природному газі та кам"яному вугіллі", - пишуть у своїй записці аналітики Citigroup Inc, в тому числі Меггі Сюетінг Лін.
"Отже, слабкість цін на вуглецеві квоти в ЄС порівняно з цінами на природний газ сприятиме транспортуванню бурого вугілля, і навпаки".
У вівторок на Європейській енергетичній біржі електроенергія в Німеччині подорожчала на 1,5% до 89,39 євро за мегават-годину.
Наприкінці травня тариф на викиди вуглецю в ЄС зріс до 78,10 євро ($85,133) за метричну тонну, а в червні впав на 9%.
В останні роки дозволи на викиди розглядалися як ставка в один бік, яка може тільки зростати, оскільки блок покладався на вищу вартість викидів, щоб допомогти витіснити викопне паливо з енергосистеми.
Але збіг факторів - включаючи зростання цін на газ, сплеск відновлюваної енергетики та руйнування попиту забруднюючими галузями - призвів до того, що тарифи різко впали з максимуму в понад 100 євро на початку 2023 року.
Хоча останнім часом вугілля випереджає газ, частка викопного палива в енергосистемі Німеччини все ще знижується.
У червні вугільні електростанції виробили близько 19% електроенергії порівняно з 22% роком раніше, згідно з даними кліматичного аналітичного центру Ember.
Вітрові та сонячні електростанції, тим часом, склали близько 47% генерації у червні.
Економічна правда.