Хто заплатить за низький тариф на воду

12.07.2024 13:12 | Економічна правда. Колонки

Водоканали, які забезпечують життєво важливі послуги для громадян, опинилися на межі кризи.
Причиною цього є системні проблеми в галузі, які загострилися через нездатність НКРЕКП встановити економічно обґрунтовані тарифи.
Це призвело до фінансової нестабільності та загрожує колапсом усієї системи водопостачання та водовідведення.
Водоканали в глухому куті Після початку великої війни хронічно недофінансовані водоканали зіткнулися з низкою нових проблем і викликів: від безпосереднього руйнування водопровідно-каналізаційних об"єктів та стрімкого подорожчання електроенергії, реагентів і матеріалів до відпливу кадрів і падіння платіжної дисципліни.
Щоб долати всі ризики і в часи війни не допустити гуманітарної та екологічної катастроф, водоканалам потрібно продовжувати працювати, забезпечувати населення водою і водовідведенням, відбудовувати зруйноване.
Для цього потрібні кошти, точніше - адекватне фінансування, тобто адекватні тарифи.
Однак на рівні влади відбувається вперте бойкотування встановлення економічно обґрунтованих тарифів для водопостачальних підприємств.
Водоканали і так виживають з останніх сил.
Підприємства компенсують витрати на закупівлю реагентів, оплату праці та сплату податків через економію грошей за оплату електричної енергії, що загрожує арештами рахунків.
Ігнорування проблеми неминуче призведе до трагічних наслідків.
Міста можуть опинитися без водопостачання, а в кращому випадку - з постачанням води за графіками.
Відсутність належних санітарно-гігієнічних умов, стабільного водовідведення та очищення стоків, неможливість забезпечити пожежогасіння матиме тяжкі екологічні та соціальні наслідки.
Централізована тарифна політика: чому це не працює Асоціація "Укрводоканалекологія" багато років підтримувала централізацію тарифної політики.
Вважалося, що ліцензування та встановлення тарифів на рівні держави забезпечує єдність підходів та стандартів.
Однак події останніх років показали, що централізація не завжди гарантує ефективність.
У червні 2023 року НКРЕКП проголосувала за підвищення тарифів для водоканалів, що було необхідним кроком для забезпечення фінансової стабільності галузі.
Однак під тиском уряду це рішення було швидко скасоване.
"Ще два-три місяці протягнемо".
Чому у водоканалах б"ють на сполох через тарифи і хто винен в іржавій воді з-під крана Цьому передувала заява президента Володимира Зеленського, який назвав неприйнятним рішення НКРЕКП.
При цьому більш значне підвищення тарифів на електроенергію не викликало в представників влади ніякої реакції.
Політичний популізм узяв гору над економічною доцільністю і це стало черговим ударом по комунальних підприємствах.
Відсутність економічно обґрунтованих тарифів призвела до зниження якості послуг та занепаду інфраструктури.
Дії НКРЕКП з юридичної точки зору не відповідають жодному вітчизняному чи міжнародному нормативному акту.
Ці дії незаконні, нелогічні і несправедливі, вони матимуть тяжкі наслідки для водопровідної інфраструктури.
Регулятор уже не є незалежним органом.
Через політичну заангажованість комісія втрачає свій авторитет, тож водоканали більше не можуть на неї покладатися.
Повноваження з тарифоутворення - на місцеві рівні З огляду на таку ситуацію повноваження щодо встановлення тарифів для водоканалів слід передати на рівень органів місцевого самоврядування (ОМС).
Такий підхід відповідає концепції децентралізації, яка передбачає надання більших повноважень та відповідальності місцевим громадам.
Місцеві органи влади краще розуміють потреби та проблеми своїх громад і можуть ефективніше на них реагувати.
Повністю перекласти відповідальність за фінансування водоканалів на ОМС неможливо, це не передбачено чинним законодавством, та й коштів у місцевих бюджетах на це нема.
Законодавство забороняє фінансувати поточну діяльність чи операційні витрати водоканалів з бюджетів міст.
Фінансувати підприємства можна лише через програму соціально-економічного розвитку, виділяючи кошти на заміну основних засобів, реконструкцію, модернізацію або прокладання нових мереж.
Однак плата за електроенергію, купівля реагентів та виплата зарплати мають фінансуватися з тарифу.
Знаючи всі проблемні питання, місцева влада здатна встановити адекватні економічно обґрунтовані тарифи для своїх водоканалів.
В Україні вже є такі приклади: у невеликих населених пунктах (до 100 тис населення) тарифи встановлюють органи місцевого самоврядування.
Водоканали проводять розрахунок економічно обґрунтованого тарифу і подають його на розгляд місцевій владі.
Як правило, місцева влада погоджує переглянутий тариф, адже інакше буде змушена шукати у своєму бюджеті гроші для компенсації різниці між чинними та ринковими цінами, і це справедливо.
Отже, тарифоутворення "на місцях" - це ефективне рішення, яке дає змогу водопостачальним підприємствам утримувати себе та забезпечувати поточну діяльність, не ставлячи під загрозу безперебійність надання послуг.
Досвід багатьох країн свідчить, що місцева влада здатна ефективніше управляти тарифною політикою і забезпечувати стійкий розвиток комунальних підприємств.
Запровадження такої моделі в Україні може вирішити багато проблем галузі.
Передавання повноважень з встановлення тарифів органам місцевого самоврядування відповідає концепції децентралізації і може бути підтримане міжнародною спільнотою.
Такий крок сприятиме ефективнішому управлінню, підвищенню якості послуг та стійкому розвитку водопостачальної галузі.

Додати коментар

Користувач:
email:





The market is high
Stocks are soaring up above
Investors happy

- Fin.Org.UA

Новини

23:39 - Сергій Корецький взяв участь у нараді з міськими головами під головуванням Президента
21:19 - ReBuild Ukraine 2026: нові інвестиції, підтримка бізнесу і партнерства для стійкості та відновлення України
21:00 - Новини 13 листопада: банк "Нової пошти", зупинка "Королівського Смаку"
20:50 - ДТЕК пояснив, чому на Київщині досі вимикають світло
20:40 - Зеленський вилаяв чиновників за неправдиві звіти про ситуацію зі світлом
20:20 - рф розбила резервуар "Кернела" й залила олією тисячі квадратів землі
19:55 - Субота з відключеннями: Укренерго повідомило про графіки на 14 листопада
19:25 - У "Нової пошти" буде власний банк: НБУ погодив купівлю
19:06 - Рік реформи ціноутворення у будівництві: База даних цін запрацює з 1 січня 2027 року
19:05 - Зберігач мільярдів московії боїться збанкрутувати через їх передачу Україні
18:39 - Андрій Сибіга на форумі SBY в ОАЕ: Безпека Європи та Близького Сходу взаємопов’язана
18:30 - Без решти по 10 копійок: НБУ готує завершення обігу монети
18:00 - "Кернел": Галузь "не зламають", ринок переходить у інший режим
17:45 - Нацбанк показав курс валют на понеділок 16 листопада
17:35 - Сприяння міжнародній торгівлі: IFC надає Таскомбанку гарантійний ліміт
17:15 - "Ситуація дуже серйозна": Україна могла вивести з ладу половину виробництва бензину рф
17:04 - В Україні стартувала третя фаза Національної програми кібербезпеки для державного сектору
16:58 - Держспецзв’язку презентувала Національну рамку кваліфікацій з кібербезпеки на конференції ENISA
16:55 - 3S Agency отримала ліцензію на підбір персоналу в ЄС
16:45 - Недостовірне декларування: судитимуть посадовця Вінницької ОДА
16:44 - Україна та НЕФКО поглиблюють співпрацю для залучення кліматичного фінансування та підтримки зеленого відновлення
16:35 - Виробник олії "Щедрий дар" і "Чумак" зупиняє заводи. Що далі?
16:30 - Спільник Шила у справі Укрзалізниці пішов на угоду зі слідством: він не сяде
16:17 - МОЗ пропонує врегулювати в Україні застосування штучного інтелекту в медичній сфері
16:15 - Засідання Комісії
16:15 - Кличко: У Києві майже всі комунальні "багатоквартирники" – вже з теплом
16:15 - Фахівці Держгеокадастру Запоріжжя надали населенню майже 13,3 тис. адмінпослуг у сфері Державного земельного кадастру з початку 2026 року
16:13 - Внаслідок російської атаки на Миколаївщині забруднено понад 3500 кв. м земель
16:10 - Мінекономіки: Підсумки гуманітарного розмінування за жовтень
16:00 - Дайджест Комісії: головне за тиждень


Більше новин