Уроки для центробанків

Провідні економісти та центробанкіри з 30 країн світу зустрілися в червні у Києві, щоб дослідити виклики, які сьогодні постають перед нами в умовах нової реальності.
Найбільше потрясіння XXI століття - воєнна агресія московії проти України - викликало глобальний злам політичного та економічного ландшафту, зробивши постійні зміни та невизначеність новою нормою.
Які уроки мають засвоїти центробанки світу, щоб у мінливому сьогоденні зберігати довіру та ефективність? П"ять висновків за підсумками дискусій, що відбулися під час VIII Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі, яка цього року нарешті повернулася до Києва.
Нова реальність для світу вже наступила і в ній більше немає тепличних умов та "ванільних" викликів. До ковіду світова економіка протягом десятиліть перебувала в тепличних умовах низької інфляції, порівняно стабільного економічного розвитку та низької волатильності.
Пандемія стала першим потужним викликом, який був лише початком глобальних випробувань.
Адже повномасштабне вторгнення московії в Україну стало точкою відліку нової реальності, яка настала для всіх країн.
Рух у бік фрагментації та деглобалізації суттєво прискорився, а звичні уявлення про економічні взаємозв"язки та ефективність економічної політики втратили свою актуальність.
Новій реальності властиві інші ознаки: надзвичайна невизначеність, високі безпекові ризики та великі шоки, особливо з боку пропозиції, на які центральні банки мають обмежений вплив.
Як підкреслила у своєму потужному ключовому виступі перша заступниця директора розпорядника Міжнародного валютного фонду професорка Гіта Гопінат, у новій реальності на центральні банки чекають значні виклики, адже більші та триваліші шоки впливатимуть на частіше та більше відхилення інфляції від цілей центрального банку та, зрештою, створюватимуть значні ризики для макрофінансової стабільності.

Центральні банки повинні трансформуватися, але залишатися незалежними й відданими своїм цілям за будь-яких умов Світова історія свідчить, що центральні банки вміють швидко та ефективно адаптуватися до нових реалій.
Голова Банку Литви Гедимінас Шимкус відзначив, що пошук ефективних рішень для протистояння викликам є звичним для центробанків.
Як правило, така трансформація проявляється в удосконаленні інструментів політики, аналітичних підходів та методів прогнозування.

Проте у виняткових випадках (і наразі ми маємо справу саме з таким кейсом) нові виклики створюють необхідність змінювати не просто підходи, але й філософію центробанкінгу.
Вони розширюють наш мандат і ми змушені враховувати у своїх рішеннях низку економічних, соціальних, безпекових, геоекономічних, геополітичних, демографічних, кліматичних та інших аспектів.
Україна пройшла четвертий перегляд програми розширеного фінансування.
Що це означає і що далі? Проте єдина константа, яка не повинна змінитися, - це відданість центробанку своїм цілям за будь-яких умов, щоб зберегти публічну довіру та можливість забезпечувати максимальний позитивний внесок у добробут суспільства.
Саме послідовний та переконливий рух до стратегічної мети дає змогу створити острівець стабільності посеред шторму.
Парадоксально, але у світі неоднорідних та специфічних для кожної країни шоків саме такий підхід є універсальним, зокрема і для України, економіка якої перебуває на військових рейках.
Поточна невизначеність генерує глобальні ризики для незалежності центральних банків.
Варто усвідомлювати, що незалежність центробанку - це водночас і мета, і величезний ресурс.
Саме вона є основою довіри до дій центробанку та має вирішальне значення для перемоги в боротьбі з інфляцією й досягненні стабільного довгострокового економічного зростання.
Маємо це враховувати.
Нові виклики потребують розширеного комплексу інструментів центральних банків За останні десятиліття світ став дуже пов"язаним - торговими, фінансовими, геополітичними ланцюгами.
Їх порушення через фрагментацію та деглобалізацію створює зовсім новий спектр складних завдань.
Ми бачимо, як великі шоки можуть мати інший асиметричний та нелінійний ефект, який складно передбачити.
Ба більше, ці шоки в новій реальності, як супербактерії, стали резистентними до традиційних пігулок економічної політики.
І ця метафора підтверджується результатами низки науково-обґрунтованих досліджень, які були презентовані під час першого дня конференції провідними експертами з різних країн світу.

Наші конвенційні інструменти та макроекономічні моделі не розроблялися для таких задач.
Тому сьогодні центральні банки повинні переосмислити свої підходи, розширювати комплекс наявних інструментів, розробляти інноваційні інструменти та бути готовими реагувати проактивно.
Сьогодні ми все частіше бачимо, як центральні банки, зокрема і НБУ, адаптують операційні дизайни політики та комбінують застосування інструментів активної процентної політики, валютних інтервенцій та обмежень на рух капіталу для досягнення макрофінансової стабільності.
Дослідження МВФ, які згадувала у своєму ключовому виступі професорка Гопінат, свідчать, що такий мікс інструментів може бути оптимальним в умовах, коли трансмісійний механізм традиційної політики є обмеженим.
У цьому аспекті нам, попри все, потрібно зберегти довіру до своєї політики та забезпечити ясність своїх дій.
Відкрита, прозора та активна комунікація, обізнаність та грамотність громадян щодо цілей та дій центробанку - це ті інструменти, які працюють не лише в далекоглядній перспективі, але й особливо під час кризових потрясінь.
У новій реальності взаємодія фіскальної та монетарної політики є особливо важливою Традиційний консенсус між монетарною та фіскальною політиками потребує переосмислення.
Це питання порушив у своєму виступі ключовий спікер першого дня конференції - радник Ради директорів Європейського центрального банку Френк Сметс.
Він презентував напрацювання щодо оптимального міксу монетарної та фіскальної політики для досягнення макрофінансової стабільності.
Мейнстрімна економічна парадигма останніх десятиліть безкомпромісно визначає, що основну роль у забезпеченні цінової та й загалом макрофінансової стабільності має монетарна політика центрального банку.
Проте на практиці ми неодноразово бачили, що фіскальна політика здатна активно сприяти виконанню цього завдання в часи, коли монетарні інструменти є обмеженими.
Досвід пандемії та тривалого періоду ультранизьких процентних ставок у розвинених економіках показав, що вчасне та врівноважене задіяння активної фіскальної політики допомагає центробанку досягати макрофінансової стабільності.
Монетарна політика НБУ: наслідки для економіки і країни Приклад України на початку повномасштабного вторгнення також свідчить, що навіть за необхідності монетарного фінансування оборонних видатків уряду забезпечення макроекономічної стабільності є можливим.
З одного боку, саме здатність України протистояти ворогу є фундаментом для будь-якої стабілізаційної політики центробанку.
З іншого боку, вчасне розгортання інструментів стерилізації надлишкової ліквідності та створення умов для розвитку внутрішнього ринку запозичень, які задіяв НБУ, дали змогу уникнути продовження емісії та її негативних інфляційних наслідків.
Важливо розуміти, що в новій реальності фіскальна політика, найімовірніше, залишатиметься експансивною через зростання військових видатків у більшості країн світу та накопичення боргу.
Впевнена відбудова України також передбачатиме активні фіскальні стимули та державні інвестиції.
Саме тому сьогодні нам потрібно знайти оптимальні параметри взаємодії між монетарною та фіскальною політиками з повагою до мандатів і НБУ, і уряду для збереження макроекономічної стабільності в майбутньому.
Незалежність центробанку залишається пріоритетом.
Вона є наріжним каменем довіри як до інституції, так і до монетарних рішень, що ухвалюються в кризові часи.
Перемога України над агресором, її швидка та впевнена повоєнна відбудова є запорукою досягнення стабільності в світі Як вдало підкреслив Владислав Рашкован під час панельної дискусії, присвяченої післявоєнній відбудові України через призму євроінтеграції, найкращим інструментом монетарної політики сьогодні є засоби протиповітряної оборони.
І в цьому жарті лише частина жарту.

Перемога України, її впевнена відбудова та євроінтеграція, а також поразка московії є ключовими факторами подолання невизначеності в світі, зниження безпекових ризиків, забезпечення безперебійності світової торгівлі та продовольчої безпеки.
Центральні банки країн світу мають всі можливості зробити свій внесок у досягнення цієї мети.
Зокрема, їх голос є вагомим у дискусії про використання заморожених російських активів та розширення санкцій проти московії.
Центральні банки мають активно долучатися до процесу обезкровлення агресора та наближення України до Перемоги.
"Важливо, скільки ресурсів втратить московія й скільки отримає Україна.
Це питання максимізації обох компонент.
Мета партнерів, щоб в України з"явилося більше ресурсів", - сказав Ніколя Верон, економіст інформаційно-аналітичного центру Брейгеля, на панельній дискусії, присвяченій санкціям і знерухомленим активам московії.
У новій реальності центральні банки провідних демократичних країн світу з метою досягнення своїх цілей з цінової та фінансової стабільності мають активніше рухатися до розширення своїх мандатів, а сприяння перемозі України повинне займати в цьому списку ключове місце.