Інна Богатих: Станом на сьогодні майже мільярд гривень лише коштами стягнуто Мін’юстом в дохід держави

Станом на сьогодні майже мільярд гривень лише коштами стягнуто Мін’юстом в дохід держави — 42 рішення про застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб набрали законної сили.
Заступник Міністра юстиції України Інна Богатих розповіла в ефірі телемарафону про санкційний механізм стягнення в дохід держави російських активів в Україні. За її словами, в Україні не існує окремого реєстру для підсанкційних фізичних та юридичних осіб.
Вона додала, що перші спроби з маскування активів московитськими власниками розпочалися з 2014 року, коли останні переоформили власні активи на номінальних власників. «У справах про стягнення активів трапляються випадки, коли власником у реєстрі відображено громадянина України або іноземця, а насправді актив контролюється громадянином росії або особою, яка підтримує російську агресію.
Йдеться про тих осіб, щодо яких застосовано санкції, оскільки Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який відповідає за реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції», — зазначила заступник Міністра юстиції. Інна Богатих пояснила, що власне санкція стягнення з’явилася в українському законодавстві з 24 травня 2022 року.
Відтак після вказаної дати санкції застосовані до близько 13 500 осіб, з них санкція блокування — до близько 11 000 осіб. «Саме ці 11 тисяч осіб перебувають в полі зору Мін’юсту та підлягають перевірці на предмет можливості застосування щодо них санкції у виді стягнення.
Це можливо в тих випадках, коли наявні відповідні підстави, визначені Законом України «Про санкції», а також за умови наявності активу, який знаходиться на території України.
Мін’юстом було встановлено, що приблизно 300 таких осіб мають активи в Україні та існують підстави для застосування щодо них санкції стягнення, однак лише близько 35 санкційних осіб/груп осіб мають значні активи в Україні — це станом на сьогодні.
Робота триває, тому ця цифра може змінюватися», — підкреслила вона. Крім того, на сьогодні Мін’юст подав 53 позови до Вищого антикорупційного суду — з них 22 щодо застосування санкції стягнення до осіб, які мають значні активи.
Наразі вже 42 рішення про застосування санкції стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб набрали законної сили. «На сьогодні стягнено: у вигляді грошових коштів майже 830 млн грн, у вигляді права вимоги — приблизно 41 млн грн, корпоративні права в 67 підприємствах та 200 об’єктів нерухомості, сотні об’єктів рухомого майна, історико-культурні цінності, зброю», — резюмувала Інна Богатих. Серед тепер вже державних підприємств такі унікальні перлини як Миколаївський глиноземний завод та Глухівський кар’єр кварцитів (які належали раніше російському олігарху Дерипасці та «Русал»); Демуріїнський гірничо-збагачувальний комбінат (московитський монополіст в галузі видобутку титану Шелков, ВСМПО-Авісма); 66% в одному з найбільших в Україні торговому центрі Ocean Plaza (наближені особи до путіна Ротенберг, Скоробогатько, Пономаренко); АЕРОК (роcійський будівельний магнат Молчанов, LCR), Мотор-Деталь Конотоп (сенатор рф Калашнік), 49% мережі АЗС Shell (московитський нафтовик Худайнатов, якого називають близьким другом путіна) та інші. Щодо існування підстав для звернення до Європейського суду з прав людини чи інших міжнародних судів у підсанкційних осіб заступник Міністра юстиції зазначила: «Право на доступ до правосуддя є в кожної людини.
В межах українських процедур санкція стягнення застосовується саме через рішення суду.
Всі сторони — представники підсанкційних осіб, власне підсанкційні особи мають право брати участь в судовому процесі.
Тобто Україна забезпечує доступ до правосуддя та належне інформування сторін у справі.
Ми не маємо повідомлень з приводу звернення підсанкційних осіб до ЄСПЛ». Застосування санкції у виді стягнення активів підсанкційної особи за рішенням суду (в Україні це ВАКС, 2 інстанції, в кожній з яких справа розглядається трійкою суддів) забезпечує всебічний розгляд справи, можливість подання доказів усіма учасниками процесу, відстоювання та захист своїх позицій.
Суд, розглядаючи позови Міністерства, завжди враховує обставини та дії особи, які свідчать про загрозу національній безпеці, підтримку чи виправдання рф як держави-агресора, збереження принципу пропорційності та співмірності при втручанні у право приватної власності.