До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, які мають у власності (оренді) сільськогосподарські земельні ділянки на територіях, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) МПЗ – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.
Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік здійснюється у додатку до річної Декларації.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Положеннями п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, зокрема, з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Поряд з цим, п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – Наказ № 309).
Починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.
Таким чином, якщо юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (користуванні) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких певний період 2022 року велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
За період 2023 року, на який поширюються норми п.п. 69.14, 69.15, п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо ненарахування плати за землю, не нараховується загальне МПЗ за такий період.
Враховуючи вищезазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка має у власності (оренді) земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких протягом 2022 року (або певний період 2022 року) велися бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації відповідно до Переліку територій, затвердженого Наказом № 309, повинна визначити за січень – лютий 2022 року загальне МПЗ за такі земельні ділянки та подати Додаток у складі Декларації за 2022 рік.
У разі якщо юридична особа має підстави не нараховувати та не сплачувати єдиний МПЗ у 2023 році ( п.п. 69.14, п.п. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ), то вона повинна подати Додаток у складі Декларації за 2023 рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок та не нараховувати податкові зобов’язання з МПЗ (декларування з прочерками та «0»).