Зменшення навчального навантаження на викладачів і дебюрократизація МОН: результати засідання ВРУ

6 червня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон про підтримку наукової роботи в закладах вищої освіти.
Ініціативні та інноваційні викладачі — основа нової системи вищої освіти.
В аудиторії має з"явитися більше практиків, а викладачам-науковцям має вивільнитися більше часу і ресурсів для досліджень, результатами яких вони зможуть ділитися зі студентами.
У поєднанні з уже ухваленим Законом України «Про індивідуальні освітні траєкторії» результатом цих ініціатив стане те, що у студентів з’явиться більше вибору предметів (спеціальних курсів).
Таким чином поліпшиться якість вищої освіти в кожному закладі і системі загалом. Серед основних нововведень: зменшення навчального навантаження з чинних 600 годин до 400–500 годин у рік, залежно від обсягу наукової роботи, що виконує науково-педагогічний працівник (НПП).
Облік годин наукової роботи НПП заклади ведуть самостійно в межах своєї автономії, а закон визначає межі (у відсотках) співвідношення трьох основних компонентів посадових обов’язків викладача: наукової, навчальної та організаційно-методичної роботи. стимулювання наукової роботи в університетах.
Скорочення обов’язкового навчального навантаження наблизить українську систему вищої освіти до практики навантаження викладачів ЗВО у країнах ЄС.
Крім цього, передбачається запровадження гнучких стимулів та гідних винагород для науково-педагогічних працівників, а не імітацію науки (вимог так званих «статей для галочки»). можливість проводити наукову роботу в обсязі не менше ніж 30% свого оплачуваного робочого часу і обмеження навчального навантаження до 30% загального робочого часу.
Викладачі, які не хочуть проводити наукову роботу зможуть визначити максимальне навчальне навантаження в обсязі не більше ніж 60% їхнього робочого часу, перейшовши у статус педагогічного працівника. Роль педагогічних працівників у закладах вищої освіти — важлива.
Вимагати від них імітувати наукову роботу — неправильно і некорисно.
Зазвичай це викладачі-практики, які надають студентам актуальні професійні знання, а також викладачі іноземних мов, яким необов"язково проводити наукові дослідження. Важливе уточнення: закон набуде чинності лише після його підписання Президентом України.
Оскільки суттєва кількість університетів уже визначила навантаження на наступний навчальний рік, зміни до навантаження стануть можливими лише після вступу цього закону в силу. Про законопроєкт 9601: Також Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт про дебюрократизацію частини процесів у МОН. Відповідно до Національної антикорупційної програми орган, що встановлює умови ліцензування, не може бути тим самим, що контролює їхнє виконання.
Тому законопроєкт передбачає передання функції ліцензування освітньої діяльності від МОН до Державної служби якості освіти.
МОН і надалі формуватиме ліцензійні умови, однак не матиме повноважень здійснювати державний нагляд за їхнім дотриманням. Функцію присвоєння вчених звань від МОН пропонується передати до закладів вищої освіти, у яких працюють відповідні науково-педагогічні працівники.
Нині вчені звання доцента, професора і старшого дослідника присвоюють вчені ради університетів та наукових установ, а далі ці рішення затверджує Атестаційна колегія МОН, що, фактично, є зайвою бюрократичною формальністю.
Положення законопроєкту передбачають, що вчені звання будуть присвоювати безпосередньо заклади своїм співробітникам, а інші заклади (якщо є потреба) зможуть визнавати ці звання (без втручання міністерства). Крім цього, буде оптимізовано процеси приймання на навчання іноземців та осіб без громадянства до закладів фахової передвищої, вищої освіти через цифровізацію цих процесів за допомогою Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України.