МОЗ запроваджує систему підготовки протезистів-ортезистів на магістерському рівні, яка відповідатиме Міжнародній стандартній класифікації освіти

Через війну, розв’язану росією, кількість поранених, що потребують протезування, зростає щодня.
Збільшується і потреба у фахівцях, які можуть його здійснити.
Це сприяло активізації розвитку всієї сфери протезування. Упродовж довгого часу ми не мали академічних програм із підготовки протезистів.
Певний період підготовка відбувалася в межах програм з підвищення кваліфікації технічних спеціалістів за підтримки Мінсоцполітики та міжнародних партнерів.
Та відбулися системні зміни у цій сфері.
Наприклад, розроблені професійні стандарти надавачів послуг з протезування-ортезування, а також ініційовані зміни в реєстрі кваліфікацій – додано професійну кваліфікацію «протезист-ортезист».
Водночас МОЗ запроваджує систему підготовки протезистів-ортезистів на магістерському рівні, яка відповідатиме Міжнародній стандартній класифікації освіти (The International Standard Classification of Education, ISCED). «Запровадження сучасних академічних програм в українських вищих навчальних закладах з підготовки фахівців з протезування/ортезування є вагомим кроком.
Наше завдання в умовах війни – максимальне повернення поранених, травмованих у суспільне життя, забезпечення їх економічної самостійності.
Більшою мірою це залежить від фаховості спеціалістів.
Маючи вже вагомий досвід роботи зі складними випадками внаслідок війни та використовуючи міжнародні стандарти, ми виходимо на новий рівень підготовки фахівців.
Ми маємо всі шанси стати європейським протезним хабом та лідером в навчанні протезистів з інших країн», – зазначила заступниця керівника Офісу Президента України Юлія Соколовська. 30 січня 2024 року Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування».
Раніше вона не передбачала спеціалізацій, відтепер має дві: ? 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів); ? 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів). Три медичні університети (Харківський, Львівський та НУОЗ ім.
Шупика в Києві) вже розпочали процес ліцензування в МОН, отже очікується, що вступити на спеціальність 224.02 можна буде вже цього року.
МОЗ подало пропозиції до Мінекономіки щодо виділення місць держзамовлення. Водночас в Україні працює близько 300 протезистів-ортезистів.
Щоби поєднати їхній досвід із найсучаснішими знаннями й освітою, в Україні запроваджені цикли спеціалізації «Протезування-ортезування». Днями на кафедрі екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології Харківського національного медичного університету завершився перший в Україні такий цикл спеціалізації.
Усі учасники пройшли двоетапну атестацію (зокрема, і кваліфікаційний міжнародний іспит) та стали спеціалістами протезистами-ортезистами. Тримісячне навчання пройшли 14 фахівців зі Львова, Дніпра, Запоріжжя, Полтави, Києва, Ужгорода та Харкова.
До того всі вони здобули вищу освіту в галузях знань «Охорона здоров’я», «Біологія», «Хімічна інженерія та біоінженерія», «Механічна інженерія», «Виробництво та технології» або за спеціальністю «Фізична культура і спорт» та мають щонайменше трирічний стаж роботи за професійними кваліфікаціями «Інженер-технолог-протезист», «Ортопедичний технолог» або «Технік-протезист-ортезист». Важливо зазначити, що університетська лікарня Харківського національного медичного університету у партнерстві з Міжнародним комітетом Червоного Хреста реалізує проект реабілітації пацієнтів з ампутаціями.
Мета проекту – покращення доступності та якості реабілітаційної допомоги в межах створеної МОЗ системи, підтримка і розвиток пацієнтцентричного підходу в комплексній реабілітації на всіх етапах надання медичної допомоги. «Через російську агресію українці щодня отримують важкі мінно-вибухові травми, вогнепальні поранення, опіки.
Це і військові, і цивільні, і дорослі, і діти.
Кількість людей, які втратили кінцівки, постійно зростає.
Відповідно зростає і попит на протези.
Для пацієнта набагато зручніше отримувати послуги з протезування саме в Україні.
Тому активно працюємо над розвитком необхідної інфраструктури, — зазначає Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
— Зокрема, важливо, аби в країні було достатньо висококваліфікованих протезистів-ортезистів.
Післядипломна освіта за цим фахом на базі Харківського медуніверситету – ще один крок у цьому напрямі.
Також у рамках спільного проекту університетської лікарні та Міжнародного комітету Червоного Хреста створюється і протезно-ортезна лабораторія, яка стане базою навчання протезистів за сучасними міжнародними стандартами, новими для України». Впровадження ортезно-протезної лабораторії в лікувальному закладі та раннє тимчасове протезування, інтегроване в клінічний маршрут пацієнта в університетській лікарні, дозволить проводити реабілітаційні втручання в гострій і підгострій стадіях.
Такий підхід позитивно впливає на всі аспекти реабілітації та дозволяє підготувати найкращим чином пацієнтів до постійного протезування.
Така модель давно та успішно використовується в розвинених країнах. Важливим елементом мультидисциплінарного підходу до реабілітації, що реалізує університетська лікарня, є Центр психічного здоров’я.
Його ідеологія – поєднання фізичної та психологічної реабілітації.
Створена в університетській лікарні модель може бути корисною для всієї країни для удосконалення пакетів надання меддопомоги програми медичних гарантій. Зауважимо, що на відміну від інженера-технолога-протезиста основним обов’язком спеціаліста з професійною кваліфікацією «Протезист-ортезист» є організація та координація клінічної практики та процесу виготовлення протезів та/або ортезів із застосуванням мультидисциплінарного підходу до роботи з пацієнтом.
Отже, підготовка протезиста-ортезиста вимагатиме набуття достатнього обсягу знань та навичок із питань реабілітації у сфері охорони здоров’я.
У країнах Північної Америки та Європейського Союзу протезисти-ортезисти входять до категорії працівників сфери охорони здоров’я (Allied Health Professionals), адже вони зазвичай працюють із пацієнтами в складі мультидисциплінарних команд спільно з іншими фахівцями з реабілітації (лікарями фізичної та реабілітаційної медицини, фізичними терапевтами, ерготерапевтами, клінічними психологами та іншими). Зважаючи на це, МОЗ і запроваджує професію «Протезист-ортезист» та систему підготовки цих спеціалістів.