З початку 2024 року Міноборони допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників та понад 20 наземних роботів

Роль БПЛА та роботизованих систем на полі бою сьогодні стрімко зростає.
Безпілотники виконують широкий спектр завдань – від розвідки та дистанційного мінування, до коригування вогню та завдання ударів по цілям.
Важко переоцінити роль й роботизованих систем у контексті ведення вогню без наражання на небезпеку наших військових, виконання завдання логістики переднього краю, евакуації поранених, мінування/розмінування. "Наше завдання надати нашим воїнам якнайбільше сучасних інструментів війни.
Ми спостерігаємо, як сучасні технології змінюють архітектуру бойових дій.
На полі бою з’явилося багато нових засобів ураження, застосовуються нові тактики застосування військ.
Тому виробництво БПЛА, систем РЕБ, розвідки, наземних роботизованих систем різного призначення та іншої інноваційної зброї  –  серед  пріоритетних завдань.
Ініціатива на полі бою за тими, хто вкладається в інноваційні розробки та масштабує їх, хто матиме більше сучасних дронів та роботизованих систем, влучнішу та далекобійнішу зброю", - наголосив перший заступник Міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк. Він відзначив, що вітчизняний ОПК нарощує обсяги виробництва багатьох  зразків озброєння та техніки.
Помітно набирає обертів й кластер виробництва безпілотних авіаційних комплексів.
На його думку, вітчизняні виробники суттєво наростили обсяги виробництва, особливо FPV-дронів, постійно потрібних нашим військовим.  Якщо минулого року оборонним відомством було кодифіковано та допущено до експлуатації загалом близько 60 безпілотних авіаційних комплексів різного призначення: ударних, розвідувальних, тощо.
То за п’ять місяців поточного року код НАТО отримали та допущені до експлуатації вже понад 40 зразків.
Більша частина – FPV-дрони.
Усі кодифіковані цього року безпілотники – українського виробництва! Додамо, що частина безпілотників вітчизняного виробництва отримали «путівку у життя» через цифрову платформу Fast Track (https://miltech.usf.com.ua/) та Brave1 – кластер підтримки розробок у сфері Defence Tech, одним із співзасновників якого є Міністерство оборони України. Збільшується й частка наземних роботизованих систем та дистаційно керованих бойових модулів вітчизняного виробництва, які отримали кодифікацію у оборонному відомстві.
Минулого року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації майже півтора десятки наземних роботів українського та іноземного виробництва.
А за п’ять місяців поточного року оборонним відомством кодифіковано загалом вже понад два десятки зразків.
Торік і у поточному році, частка продукції українського виробництва у сегменті наземних роботизованих систем і дистанційно керованих бойових модулів домінує.