Лише 1 з 10 за ґратами. Як в Україні карають за корупційні та економічні злочини

Час від часу правоохоронці звітують про викриття нелегальних виробників підакцизної продукції, перевірки незадекларованих активів чиновників, затримання хабарників та хабародавців.
Однак які шанси, що в суді ці справи завершаться ухваленням справедливих вироків?
Коли мова йде про розбій, грабіж чи крадіжку, не кажучи про більш тяжкі злочини, то у 80-90% випадках підсудних визнають винними і вони сідають за ґрати.
Проте фундаментальний принцип кримінального процесу - невідворотність покарання - зникає, коли справа стосується злочинів "білих комірців": корупції, фінансового шахрайства, економічних злочинів (акцизи, підроблення грошей).
ЕП проаналізувала вироки за останні два роки за 15-ма статтями Кримінального кодексу.
Їх спільна ознака в тому, що правосуддя за цими статтями здійснюється здебільшого номінально через затвердження "угоди про визнання винуватості".
Таку норму містить глава 35 Кримінально-процесуального кодексу.
За останні два роки це відбулося в 43% усіх справ, які своєю чергою у 87% випадків ведуть до штрафу як основного покарання.
[INFO_712508]
Цю можливість запровадив ще за часів Януковича Андрій Портнов в оновленому ККУ.
"У розвинених країнах через цей механізм розкривають понад 90% злочинів", - переконував в інноваційності рішення тодішній радник президента і керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента.
У руках слідчих ця норма перетворилася на швидке штампування беззмістовних вироків.
Найбільш резонансною стала історія хабаря в розмірі 6 млн дол, коли Миколу Злочевського викрили на спробі за гроші зняти із себе підозру в корупції.
У підсумку у 2023 році всі фігуранти цієї справи пішли на угоду зі слідством.
Ніхто з чотирьох обвинувачених не потрапив до в"язниці, усі отримали м"які покарання.
Посередники - умовні строки, а Злочевський - штраф 68 тис грн.
Загалом з 4,8 тис проаналізованих вироків у першій інстанції лише в 9% випадків усе закінчилося максимально суворим покаранням (безальтернативним ув"язненням).
З урахуванням апеляцій ця частка може бути ще меншою.
Проте є велика різниця між видами злочинів, що впливає на вірогідність бути виправданим і на те, чи потрапить обвинувачений за ґрати.
[INFO_712509]
[INFO_712512]
[INFO_712513]
[INFO_712514]
Так, за ст.
204 ККУ (збут чи виробництво підакцизної продукції) лише в 0,5% випадків звинувачені (369) опинилися у в"язниці.
Річ у тім, що частина перша статті (збут) не передбачає ув"язнення, друга (виробництво) - передбачає.
Отже, навіть за загальною статистикою цього напрямку і звітами про боротьбу з нелегалами стає очевидно, що правоохоронці більше ганяються за дрібними злочинцями, ніж за організаторами схем.
Тимчасом дрібні злочинці у 63% випадків ідуть на угоду зі слідством та обмежуються мінімальними штрафами.
Схожа ситуація - із ст.
369 ККУ (пропозиція хабаря).
Усі її частини передбачають ув"язнення чи обмеження волі, проте справи зазвичай закінчуються однаково: вирок, визнання провини в результаті угоди зі слідством (у 60% випадків), штраф (зазвичай 17 тис грн).
У в"язницю потрапляють лише 3% засуджених.

Як і у випадку зі ст.
204 (незаконний обіг підакцизних товарів), тут справа в масштабі підсудних.
Основна кількість тих, хто проходить за ст.
369 ККУ, - водії, які продовжують пропонувати хабарі поліцейським з бодікамерами, через що стають легкою здобиччю для поповнення статистики засуджених.
З іншого боку, майже гарантоване найсуворіше покарання (штраф 17 тис грн) не зупиняє порушників ПДР від спроб "вирішувати питання на місці".
Чи стали під час війни краще боротися з корупцією? Інша ситуація - із ст.
368 (отримання хабаря), де у 27% випадках обвинувачених, як правило, чиновників, виправдовують.
Стається це через ту саму угоду зі слідством, коли більшість визнаних винуватими (76%) отримують м"які покарання.
Статистика за цими двома корупційними статтями була б ще гірша без запровадженої у 2019 році антикорупційної вертикалі (НАБУ, САП, ВАКС), яка з того часу відправила за ґрати майже сотню осіб, а виправдала лише девʼять.
Методологія.
В аналізі використані 15 статей Кримінального кодексу.
Це не вичерпний перелік економічних та корупційних статей, а лише ті, де достатньо вироків, щоб на їх основі можна було побудувати описову статистику.
У кожному випадку одиницею виміру є вирок, а не кількість засуджених осіб.
Кожна справа може містити обвинувачення за кількома статтями ККУ.
У статистику категорії "ув"язнення" також входить обмеження волі.
1.
Давання хабаря (ст.
369) - "пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі".

2.
Незаконний обіг підакцизних товарів (ст.
204) - "незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів".

3.
Підроблення документів (ст.
358) - "підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів".

4.
Службове підроблення (ст.
366) - "службове підроблення".

5.
Отримання хабаря (ст.
368) - "прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою".

6.
Привласнення, розтрата майна (ст.
191) - "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем".

7.
"Відмивання" доходів (ст.
209) - "легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".

8.
Зловживання владою (ст.
364) - "зловживання владою або службовим становищем".

9.
Службова недбалість (ст.
367) - "службова недбалість".

10.
Афери з документами (ст.
200) - "незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків".

11.
Комп"ютерний злам (ст.
361) - "несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп"ютерів), автоматизованих систем, комп"ютерних мереж чи мереж електрозв"язку".

12.
Перевищення влади (ст.
365) - "перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу".

13.
Комп"ютерне шахрайство (ст.
362) - "несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп"ютерах), автоматизованих системах, комп"ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації".

14.
Ухилення від сплати податків (ст.
212) - "ухилення від сплати податків, зборів (обов"язкових платежів)".

15.
Підробка грошей (ст.
199) - "виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї".