МОЗ розширює співпрацю з міжнародними партнерами у боротьбі з антимікробною резистентністю

Контроль, виявлення та моніторинг за поширенням інфекційних хвороб та антимікробною резистентністю – одна із ключових тем, яку представники МОЗ обговорили на міжнародній конференції у Стокгольмі «Сприяння відродженню та розвитку охорони здоров’я в Україні».  Стійкість бактерій до антибіотиків виникає через їхнє надмірне використання, неправильне призначення, недотримання пацієнтами курсу лікування.
Бактерії змінюються під впливом ліків, тому антибіотики перестають працювати, а інфекційні хвороби не піддаються лікуванню.  Стійкість до антибіотиків ставить під загрозу ефективну профілактику та лікування від будь-яких інфекцій у будь-якій країні світу.
У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів.
Україна долучилася до неї кілька років тому і активно впроваджує необхідні для протистояння проблеми зміни.
За останні 4 роки кількість бактеріологічних лабораторій збільшилась з 37 до 69, посилено дозорний епіднагляд за антимікробною резистентністю.  «У кожному стаціонарі незалежно від форми власності створені відділи з інфекційного контролю, які забезпечують епіднагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги та адміністрування протимікробних препаратів.
З 2022 року діє електронний рецепт, впроваджені національні стандарти.
які регулюють застосування антибіотиків на догоспітальному етапі та під час лікування у стаціонарі.
З початку повномасштабної війни проблема антимікробної резистентності посилилась через збільшення кількості поранених.
 Крім того, з гуманітарною допомогою надходить значна кількість антибактеріальних препаратів, контроль за використанням яких досить обмежений.
З метою нівелювання ризиків, пов’язаних з війною, та на виконання  стратегічних цілей визначених ВООЗ та Європейським Союзом, Міністерство охорони здоров’я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, який включатиме розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу «Єдиного здоров’я», – зазначив заступник Міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін. За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були пов’язані з антибіотикорезистентністю, зокрема понад мільйон були безпосередньо спричинені нею.
Внаслідок поступового розвитку стійкості бактерій до антибіотиків з кожним роком лікування від інфекційних хвороб бактеріального походження – таких, як пневмонія, ангіна, туберкульоз, гонорея – стає все важчим.
Хірургічні операції, зокрема кесарів розтин або видалення апендикса, трансплантація органів, хімієтерапія стають все більш ризикованими. Особливо небезпечною є стійкість до протимікробних препаратів у час війни, тому на рівні МОЗ було затверджено єдиний стандарт, заснований на результатах досліджень, підходах до профілактичного застосування антибіотиків, що дозволяє якісно лікувати поранених.
Деякі постраждалі та військові мають інфекційні ускладнення, спричинені збудниками, які нечутливі до цих препаратів в понад 75%, а в деяких випадках – до 100%.
Однак нозології (збудники), від яких лікують переважно цими препаратами, нікуди не зникли.
Тому до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву (відповідно класифікації WHO AWaRe).
Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено.
Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.  Також в стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження.
Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР відповідно до віднесення до певної групи WHO AWaRe (за відсутністю прямих протипоказань).  Серйозним кроком для розв’язання проблеми неконтрольованого відпуску і нераціонального вживання антибіотиків стало запровадження з серпня 2022 року електронного рецепта на них.
Відтоді виписано 933 тисячі електронних рецептів на антибіотики.
Електронний рецепт можна отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем.  Більш детально на веб-сайті МОЗ /за посиланням/.