Що на практиці заважає повертати конфісковані активи з-за кордону

28.11.2023 16:05 | Укррудпром

zn.ua, 28 листопада 2023. Опубликовано 08:44 28 ноября 2023 года З приводу певної категорії кримінальних правопорушень можуть виникнути проблеми, якщо їх віднесуть до політичних злочинів.

Конфіскація злочинних активів за кордоном — дуже складний процес. Але, як показали понад півтора року після повномасштабного вторгнення, проблеми, з якими зіштовхуються наші правова і правоохоронна системи при ініціації таких процедур, пов’язані не лише з недоліками українського законодавства.

Ми вже розповідали, що заважає на законодавчому рівні ефективно конфісковувати активи за кордоном. Тож тепер розглянемо баги практичної сфери. 

“Конвенційні” та політичні: при яких злочинах можлива конфіскація майна за кордоном

При притягненні до відповідальності осіб, щодо яких необхідно буде скеровувати запити за кордон, треба враховувати, що переслідувати їх варто за злочини, визнані світовою спільнотою як “конвенційні”. До них можна віднести фінансування тероризму, корупцію, незаконний обіг наркотиків та інші.

Адже з приводу певної категорії кримінальних правопорушень можуть виникнути проблеми, якщо їх віднесуть до політичних злочинів. Це зазначено, наприклад, у Європейській конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків. До політичних злочинів зазвичай відносять державну зраду, шпигунство, заклики до заколоту.

 

Наразі Україна є учасницею шести основоположних у цьому контексті багатосторонніх конвенцій. І за наявності вибору органи правопорядку повинні інкримінувати саме “конвенційні” злочини. Адже всі держави — учасниці таких конвенцій мають зобовязання як криміналізувати ці діяння, так і сприяти у боротьбі з ними.

І позитивним прикладом є нещодавнє інкримінування російському олігарху Міхаілу Шелкову відмивання доходів, тоді як перша підозра йому стосувалася фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу (частина 3 статті 110-2 Кримінального кодексу України). Таке доповнення кваліфікації злочину даватиме змогу ефективно виконувати покарання за кордоном.

Додатково слід звертати увагу на наявність вимоги “подвійної криміналізації”. За загальним правилом, покарання може виконуватися в іншій державі в тому разі, якщо за такі само дії карають за її законодавством.

Заочне засудження може заважати конфіскації активів

На випадок переховування особи від суду законодавець передбачив у Кримінальному процесуальному кодексі України можливість здійснювати щодо неї спеціальне судове провадження (in absentia), тобто фактично розглядати справу в суді за відсутності обвинуваченого. І це мало б дозволити ефективно виконувати майнові покарання, а також погіршити життя злочинцям-втікачам.

Наприклад, зараз на розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває “газова справа” Олександра Онищенка. У січні 2020 року суд дав дозвіл на розгляд цього провадження за відсутності обвинуваченого. А в грудні 2021-го судді арештували німецький кінноспортивний маєток Gut Einhaus з метою забезпечити спеціальну конфіскацію. Якщо Онищенка таки визнають винним в інкримінованих йому діях, то для виконання вироку в частині спеціальної конфіскації потрібно буде враховувати законодавство Німеччини щодо умов правомірності заочного засудження.

Крім цього, Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків визначає, що для виконання вироку, винесеного за відсутності обвинуваченого, потрібно, щоб засуджена особа була особисто поінформована про таке судове рішення. Тобто вирок, постановлений in absentia, не виконуватиме жодна іноземна юрисдикція, якщо про нього засуджена особа не буде поінформована особисто.

Так, під час розгляду справи MH-17 у Гаазі інформування про судовий розгляд робили через органи влади росії. А також неофіційними каналами, наприклад, через рашистську мережу “ВКонтакте”, листи в месенджерах, телефонні дзвінки, після яких проводили експертизу голосу. Судді також оцінювали, чи публікували якусь інформацію обвинувачені, з якої можна було б встановити, що їм відомо про судовий розгляд.

Розшукати майно за кордоном: місія (не)важлива

Перш ніж зібрати докази, які підтверджували б можливість застосування спеціальної конфіскації, потрібно розшукати відповідне майно. Зокрема, для цього свого часу і створювали Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА). Воно за запитами слідчих органів має відшукувати активи, які можуть підлягати арешту та конфіскації.

Однак кількість скерованих АРМА запитів до іноземних юрисдикцій у межах транскордонного обміну інформацією залишається невисокою, особливо якщо звернути увагу на кількість звернень, що надходять до Агентства від правоохоронців.

Загалом за 2017—2022 роки роботи АРМА (див. інфографіку) до іноземних компетентних органів було скеровано тільки 851 запит на розшук активів (майже дві третини з них 2022 року), тоді як вітчизняні правоохоронці надіслали до відомства 12861 запит.

Тобто міжнародний розшук активів посилився після повномасштабного вторгнення, але обсяги запитів до іноземних держав за описаний період значно менші від кількості запитів українських правоохоронців на розшук майна в Україні.

При цьому розшук активів за кордоном є лише першим елементом у процесі їхнього повернення. Надалі потрібно це майно арештувати, щоб фігурант провадження не зміг його позбутися. І хоча це є поширеною практикою органів правопорядку, вона не свідчить, що зрештою ці активи конфіскують. А все через тривалість розгляду справ українськими судами.

Траплялися випадки, коли ще до закінчення судового розгляду в Україні арешти, накладені за кордоном, знімали через те, що їх вчасно не подовжили або ж закінчився максимальний строк обтяження такого майна.

 

Узагалі арешт майна — це втручання у право власності, тому обмеження такого права має бути виправданим, а зволікання із судовим розглядом — то проблема держави, від якої, за міжнародними стандартами, приватна особа не мусить страждати. Ба більше, деякі держави, на відміну від України, визначають обмежену тривалість накладення арешту.

Так, 2016 року в Латвії стягнули 50 млн дол., що належали оточенню Януковича й були виведені до цієї країни. Латвійська сторона тоді розпочала кримінальне провадження та спочатку арештувала ці кошти, а потім конфіскувала в дохід власного бюджету. Тодішній генпрокурор Латвії в коментарі журналістам повідомив, що від української сторони не надходило відповіді про їхнє повернення. Натомість, за його словами, українські правоохоронці були дуже пасивними у співпраці та не надавали релевантних відповідей або взагалі ігнорували запити латвійської сторони про надання правової допомоги у цій справі.

Згодом генпрокурор Юрій Луценко поскаржився на латвійську владу, що вона не дочекалася рішення в Україні. Однак його коментар і вся ситуація лише підтверджують, що національне законодавство та органи неспроможні належно здійснювати міжнародне співробітництво, коли йдеться про повернення злочинних активів. А одна з ключових причин цього — тривалість розгляду кримінальних справ.

Наприклад, середня тривалість розгляду підсудних ВАКС кримінальних справ становить 288,6 дня на одну справу. І це включає справи як на досудовому, так і на судовому розглядах, тобто для проваджень по суті цей термін ще триваліший.

Це ще одна системна проблема кримінальної юстиції в переліку тих, про які ми уже неодноразово говорили. І вона також перешкоджає поверненню активів з-за кордону.

Погіршує ситуацію і той факт, що національне кримінальне процесуальне законодавство не містить чіткої вказівки, хто ж відповідає за контроль арешту активів за кордоном, особливо у тих юрисдикціях, де арешт на майно накладається на фіксований строк.

Так, у Словенії арешт і вилучення майна обмежені максимальною тривалістю у три місяці в досудовому провадженні та шість місяців у судовій процедурі. Ці заходи можуть подовжити, але не більш як на один або два роки ідповідно.

Спільні слідчі групи — практика, яку треба посилювати

Допомогти синхронізувати зусилля при конфіскації активів можна з використанням міжнародного інструменту у формі спільних слідчих груп. Такі слідчі групи утворюються Офісом генерального прокурора за запитом слідчого органу досудового розслідування України, прокурора і компетентних органів іноземних держав.

Національне антикорупційне бюро України успішно використовувало цей інструмент у кількох справах. Наприклад, при розслідуванні фактів корупції в “Укравтодорі”, а також схеми заволодіння коштами держпідприємства “Поліграфічний комбінат “Україна”.

За версією слідства, у справі “Укравтодору” ексочільник агентства вчиняв інкриміновані злочини в Україні, а неправомірна вигода передавалася і на території Республіки Польща. А про справу “Поліграфкомбінату” НАБУ повідомляло, що отримані з Естонії докази дали можливість установити всі деталі схеми злочину та легалізації грошових коштів. Зі свого боку в межах спільного розслідування естонські правоохоронці притягнули до відповідальності чотирьох осіб за легалізацію коштів, викрадених із підприємства.

Таким чином, обидві справи стосувалися міжнародного елемента — або місце вчинення ймовірного злочину було на території іншої держави, або ж іноземні компанії використовувалися для полегшення вчинення злочину. І тому використання механізму спільних слідчих груп дало можливість оперативно збирати та легалізувати докази, отримані у цих справах, а також не витрачати часу на тривалі механізми міжнародної правової допомоги.

Наразі справа щодо підкупу екскерівника “Укравтодору” перебуває на розгляді в суді, тому можемо відстежувати підхід суду до оцінки доказів, зібраних у такий спосіб.

То що ж слід враховувати для успішного повернення конфіскованих активів до України

Про необхідні законодавчі зміни ми вже писали раніше. Що ж треба змінити на організаційному рівні?

Закріпити на законодавчому рівні порядок та особливості укладання і виконання угод про розподіл активів й угод про спільні слідчі групи.

Посилити використання інструменту угод про розподіл активів, а також діяльності спільних слідчих груп у цьому контексті.

Вибирати правильні інструменти для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Навчати працівників органів слідства, прокуратури та суддів. Це не менш важливо для розуміння всіх механізмів повернення активів та їхнього використання у конкретних справах.

***

Усі згадані нами проблеми конфіскації злочинних активів за кордоном не нові, про них добре відомо і владі, і громадськості. Навіть Єврокомісія у своєму звіті з оцінювання прогресу України звертала свою увагу на важливість активізувати роботу з повернення активів.

Тому ми сподіваємося, що українська влада зі свого боку докладе всіх зусиль для того, аби врахувати виявлені проблеми як у законодавчій базі, так і в практиці її застосування. Звісно, виправлення згаданих нами вад може зайняти якийсь час, і, як бачимо, ще чимало часу доведеться надалі витратити на реальне повернення такого майна. Але без таких дій навряд чи злочинне майно таки запрацює на благо українців.

Павло ДЕМЧУК, юридичний радник Transparency International Ukraine;

Андрій ТКАЧУК, юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine

Додати коментар

Користувач:
email:





Earnings reports in,
Profit gains and losses shown,
Investor insight.

- Fin.Org.UA

Новини

13:00 - За тиждень Нацбанк продав понад 450 мільйонів доларів
12:00 - Мета готується до звільнень у понеділок
11:00 - Україна нарощує імпорт газу з ЄС
10:00 - Маск заявив, що не зацікавлений у купівлі TikTok
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 09.02.2025
23:00 - Накази Міністерства енергетики України
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
18:00 - Трамп підписав наказ про скорочення фінансування Південної Африки
17:33 - В Латвії кажуть, що від'єднання від електромережі московії пройшло без інцидентів
16:31 - Трамп підтримав "інвестиції, а не купівлю" в угоді між японцями та U.S. Steel
15:28 - Литва та Латвія відключилися від російської енергосистеми
14:23 - Американський бізнес має пріоритетне право заробляти на відбудові України – Зеленський
14:05 - Україна хоче укласти контракт на поставки СПГ із США
13:33 - Зупинка вогню без деокупації дозволить Путіну заробляти трильйони на захоплених ресурсах – Зеленський
13:24 - Від’єднання країн Балтії від російсько-білоруської енергосистеми – значний крок до енергонезалежності і безпеки Європи
13:08 - московія захопила менше 20% корисних копалин України – Зеленський
12:40 - Boeing скорочує співробітників у проєкті першої за 50 років висадки на місяць
11:34 - У "Резерв+" стався збій
11:07 - Після екстрених відключень енергетики відновили живлення для 16 тисяч споживачів
10:41 - Ситуація в енергосистемі на 8 лютого
10:00 - єРобота: Завдяки грантовим коштам мовна школа ALOHA придбала нове обладнання для розвитку своїх проєктів
10:00 - Ситуація в енергосистемі на 08 лютого: енергетики відновили живлення для понад 16 тисяч споживачів
10:00 - TikTok дозволить користувачам із США завантажувати додаток з сайту
09:22 - Оперативна інформація ДСНС щодо ліквідації наслідків ведення бойових дій рф та щодо роботи піротехнічних підрозділів
09:00 - Кремль приховує ступінь негативного впливу на економіку московія через війну в Україні – ISW
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 08.02.2025
23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:37 - Андрій Сибіга обговорив з головою військового комітету НАТО подальшу стійку та довгострокову підтримку України з боку держав-членів Альянсу
21:24 - Уряд послідовно працює над компенсацією збитків, завданих Україні росією, — Денис Шмигаль
21:00 - Новини 7 лютого: Заступник Кличка під вартою, транзит азербайджанського газу Україною


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.0452
Канадський долар28.9194
Юань Женьміньбі5.6898
Чеська крона1.714
Данська крона5.7685
Гонконгівський долар5.3245
Форинт0.106138
Індійська рупія0.47433
Рупія0.0025472
Новий ізраїльський шекель11.6724
Єна0.27284
Теньге0.081325
Вона0.028676
Мексиканське песо2.0196
Молдовський лей2.2131
Новозеландський долар23.532
Норвезька крона3.7006
московський рубль0.42642
Сінгапурський долар30.6982
Ренд2.2486
Шведська крона3.8135
Швейцарський франк45.7157
Єгипетський фунт0.8245
Фунт стерлінгів51.6197
Долар США41.4733
Білоруський рубль15.0746
Азербайджанський манат24.3932
Румунський лей8.6466
Турецька ліра1.1527
СПЗ (спеціальні права запозичення)54.1618
Болгарський лев22.0041
Євро43.0327
Злотий10.2542
Алжирський динар0.30885
Така0.34202
Вірменський драм0.105011
Домініканське песо0.67874
Іранський ріал0.0000722
Іракський динар0.031852
Сом0.47714
Ліванський фунт0.000425
Лівійський динар8.4968
Малайзійський ринггіт9.3578
Марокканський дирхам4.1597
Пакистанська рупія0.14966
Саудівський ріял11.1249
Донг0.0016635
Бат1.24137
Дирхам ОАЕ11.3606
Туніський динар13.0832
Узбецький сум0.0032204
Новий тайванський долар1.27709
Туркменський новий манат11.9218
Сербський динар0.36978
Сомоні3.8193
Ларі14.628
Бразильський реал7.1165
Золото118807.32
Срібло1336.19
Платина41004.65
Паладій40302.92

Курси валют, встановлені НБУ на 10.02.2025