Курс на гнучкість. Чи стане реальністю долар по 45

04.10.2023 10:10 | Укррудпром

УНІАН, 3 жовтня 2023. Опубликовано 09:30 04 октября 2023 года Нацбанк від сьогоднішнього дня відмовився від фіксованого курсу гривні до долара, проте не відпустив гривню повністю — в Україні діятиме режим “керованої гнучкості”. Що це означає, та чи чекати девальвації національної валюти, — розбирався УНІАН.

 Учора ввечері Національний банк оголосив про зміну режиму курсоутворення — якщо раніше курс був фіксованим, то відтепер він стане гнучким. Це рішення не стало несподіванкою — ще з літа експерти говорили про те, що незабаром регулятор відпустить курс у вільне плавання, чим не на жарт налякали українців.

Зокрема, підігріло ці чутки затвердження у червні Нацбанком Стратегії пом"якшення валютних обмежень та переходу до більшої гнучкості обмінного курсу, як однієї з вимог МВФ. Тоді ж, в очікуванні різкого знецінення гривні, населення почало масово скуповувати валюту, що призвело до коливань на готівковому ринку.

У Нацбанку наголошують: вільне плавання, як таке, що було в Україні до повномасштабної війни, поки не повернулося — нинішній курсовий режим носить назву “керованої гнучкості” і передбачає, що курс гривні до долара встановлюватиметься за результатами операцій з купівлі та продажу валюти на міжбанківському валютному ринку, залежно від співвідношення попиту та пропозиції. Коли перевищуватиме пропозиція валюти — гривня міцнішатиме, і навпаки.

“Нацбанк продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому, зокрема, компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і її суттєвого зміцнення”, — повідомляють в Національному банку.

Курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту саме громадяни — банки та обмінники встановлюватимуть самостійно, як і раніше. В НБУ нагадали, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку і карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися, і регулятор обіцяє продовжувати докладати зусиль, аби і надалі мінімізувати різницю між готівковим та офіційним курсами.

Останнім часом готівковий курс незначно коливався на рівні 38-38,3 гривень за долар. На початку та в середині літа долар був ще дешевшим, проте в серпні його підштовхнув догори підвищений попит на валюту, який деякі експерти пов’язували як з очікуваннями щодо відпускання курсу, так і з позбавленням ліцензії великого обмінника.

Нацбанк тоді трохи загасив ажіотаж, ввівши чергові валютні пом’якшення: вперше з початку повномасштабної війни населенню дозволили купувати безготівкову валюту онлайн (правда, в межах ліміту у 50 тисяч гривень на місяць), крім того НБУ удвічі збільшив ліміт купівлі валюти з подальшим розміщенням на тримісячний депозит — зі 100 до 200 тисяч гривень. Такі дії трохи “заспокоїли” послаблення гривні.

Що ж буде із національною валютою тепер, та як на практиці відображатиметься “режим керованої гнучкості”? УНІАН поспілкувався із фінансовими аналітиками, банкірами та експертами, аби дізнатися їхні думки з цього приводу.

Що передбачає режим гнучкості

Як розповідає у коментарі УНІАН директор департаменту казначейських операцій “Юнекс Банку” Анна Золотько, рішення Нацбанку не дає приводів для паніки. Оскільки перше, що слід усвідомити — йдеться не про гнучкий курс як такий, а про “керовану гнучкість”, адже Національний банк усвідомлює, що в ситуації системного дефіциту валюти, який спричинений далеко не ринковими факторами, жодного “ринкового” курсу існувати не може навіть теоретично.

“Суть ідеї доволі проста: регулятор планово покриватиме системний дефіцит валюти, але намагатиметься не виходити за межі цього плану своїми інтервенціями. У випадку, коли планових інтервенцій буде недостатньо, щоб перекрити повністю дефіцит валюти — котирування зростатимуть (іншими словами, валюта дорожчатиме — УНІАН). Коли їх буде більше, ніж учасники ринку потребують валюти, курс, навпаки, падатиме”, — пояснює банкір.

При цьому Золотько зазначила, що регулятор користуватиметься власним розрахунком розміру цього “структурного дефіциту”, який не підлягає оприлюдненню. За її словами, скоріш за все, йтиметься про певний середній рівень інтервенцій за минулі періоди.

“Наприклад, у вересні обсяг інтервенцій НБУ становив $2,69 млрд, що, до речі, майже дорівнює показникам минулорічного вересня ($2,79 млрд). Якщо орієнтуватися на цю цифру, в середньому, щодня на міжбанківському валютному ринку регулятор має продавати з резервів близько 130 млн доларів. Але це лише концепція. Насправді ані формула розрахунку, ані реальний обсяг структурного дефіциту в розумінні НБУ — невідомі”, — каже експертка.

Також невідомим залишається, які коливання регулятор вважатиме надмірними, адже Національний банк залишив за собою право виходити на ринок з додатковими інтервенціями, якщо курс “стрибатиме” занадто сильно. Але, за словами Золотько, і у цьому питанні жодної конкретики немає.

Банкір підкреслила: Нацбанк неодноразово наголошував на важливості курсової стійкості для забезпечення стабільності економіки, а також на необхідності підтримувати зацікавленість у гривневих активах — тобто, фактично, працювати над тим, щоб строкові гривневі депозити користувалися стабільним попитом.

“Досягти цієї мети неможливо в умовах дуже сильних девальваційних настроїв. Відтак, вважаю, Національний банк буде дуже обережним щонайменше на початковому етапі “керованої гнучкості””, — заспокоює Золотько.

За словами фінансового аналітика Андрія Шевчишина, наразі ситуація на ринку така, що готівковий курс є збалансованим, а коливання безготівкового та курсів міжбанку покриваються за рахунок інтервенцій НБУ. Тому будь-яка зміна підходу до механізму курсоутворення торкатиметься саме цієї частини — безготівкового та міжбанківського курсів.

“Зараз навряд чи хтось може сказати, яким чином на яких рівнях проводитиме інтервенції НБУ. Відомо лише, що курс згладжуватиметься, відсікатимуться сильні коливання і ринок все одно шукатиме якийсь паритет та баланс, але за допомогою Нацбанку”, — розповідає експерт у коментарі УНІАН.

Що буде з курсом

Такі значні зміни у валютній політиці не можуть не позначитися на поточному курсі валют через психологічний фактор, в першу чергу. Тому, за словами експертів, найближчим часом можливі певні нервові коливання.

За словами Анни Золотько, немає жодного сумніву, що вже відсьогодні котирування на міжбанківському валютному ринку почнуть рухатися в обидві сторони.

“Впевнена, що принаймні на початковому етапі, щоб не допустити панічних настроїв на валютному ринку, Національний банк буде дуже уважним до будь яких курсових рухів. Це не означає, що впродовж дня ми не побачимо доволі серйозних хвиль зростання котирувань. Але, думаю, за підсумками торгів якихось серйозних курсових змін, що можуть спровокувати панічні настрої, все ж очікувати не варто”, — каже вона.

Експертка пояснює: на практиці для українців зміна стратегії позначиться насамперед у вартості долару, що купується безготівковими каналами. Банки не зможуть більше гарантувати конкретну вартість долару при купівлі з розміщенням на тримісячному депозиті.

Курс покупки онлайн у застосунках може змінюватись кілька разів на день і в найближчі дні, скоріш за все, буде трохи завищеним — фінустановам потрібен час, щоб адаптуватися до нових умов, зрозуміти, як вони працюватимуть на практиці. Нарешті, слід зважати й на більшу плинність карткового курсу — того, що застосовується до розрахункових операцій гривневими картками в іноземній валюті.

“Щодо готівкового ринку, то поки його реакція не надто гостра. Хоча очевидно, що у періоди зростання безготівкового курсу через природнє перетікання попиту аналогічні тенденції відзначатимуться й на готівковому курсі. Ця логіка працюватиме й у зворотному напрямку”, — додає Золотько.

Керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук погоджується із колегою в тому, що, попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців.

“Значна та швидка девальвація чи висока волатильність (коливання — УНІАН) офіційного курсу підірвали би довіру до гривні з боку бізнесу та населення та спровокували би купівлю іноземної валюти у значних обсягах. Тож ми очікуємо лише символічного здешевлення гривні до кінця року. Воно не створить ризиків для економічної стабільності, проте дозволить учасникам ринку поступово адаптуватися до нових реалій”, — каже він.

За його словами, ринок, ймовірно, функціонуватиме наступні кілька тижнів в умовах підвищеної нервовості. Коливання готівкового обмінного курсу зростуть, як і попит на валюту на міжбанківському ринку. Це вимагатиме від НБУ більших обсягів інтервенцій з продажу валюти. Проте ситуація, найвірогідніше, стабілізується протягом кількох тижнів.

Майбутньої девальвації не уникнути

Відпускання курсу багато хто пов’язував з нешайним знеціненням гривні. Через це і збільшувався попит на валюту на тлі чуток про скасування фіксованого курсу: люди намагалися “затаритися” доларами по поки ще низькій ціні. Додає ваги цим очікуванням і закладений у проект бюджету на наступний рік курс у 41,4 грн/дол., і прогнози бізнесу та економістів.

Так, згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, керівники компаній закладають вартість валюти на наступний рік в середньому на рівні 41 грн/$. Із таким прогнозом погоджуються аналітики компанії Dragon Capital.

Таким чином, поступовий рух гривні до курсу у 41-42 грн/дол. здається все ж неминучим, що підтверджують і прогнози експертів.

Аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що в останні три тижні Нацбанку продавав на міжбанку значні обсяги валюти — від 617 до 870 мільйонів доларів на тиждень.

“Це дуже великі суми. І якщо НБУ зменшить ці обсяги, очевидно, що ринок перебуватиме у великому дефіциті, і він не зможе його покрити, оскільки Нацбанк є продавцем “останньої надії”. Таким чином, очікування — говоритиму про свої очікування — складаються у бік девальвації гривні, оскільки НБУ якраз змінюватиме механізм регулювання та інтервенцій”, — каже експерт.  

Шевчишин припускає, що девальвація гривні може відбуватися плавно, і курс поступово мігруватиме у бік якоїсь верхньої стелі, яку для себе бачить НБУ.

“Цей рівень не буде таким високим, щоб суттєво погіршити економічну ситуацію та спровокувати новий виток інфляції”, — зазначає аналітик.

Він нагадав, що зараз більшість імпортерів, а також продавців товарів закладають у своєму бізнесі курс близько 42 грн/дол., такі ж девальваційні очікування розділяє більшість населення. Такий курс передбачений у проекті держбюджету. І, на думку аналітика, в будь-якому випадку рівень девальвації (тобто, знецінення національної валюти), який на нас очікує — буде прийнятним для всіх учасників ринку.

“Тобто навіть досягнення рівня 42 грн/дол. суттєво полегшить девальваційні очікування, спровокує хвилю продажу валюти — населення почне приносити валюту до банків, оскільки всі розуміють, що подальше зростання обмежене, а Нацбанку вистачає ресурсів його тримати. Таким чином, ми мігруватимемо у бік цього курсу. Або це буде стрибкоподібний рух, по гривні на тиждень, або плавні коливання — зараз важко сказати”, — додає Шевчишин.

Поступову та керовану девальвацію у більш віддаленому майбутньому — у 2024 та 2025 роках — очікують і в ICU.

За словами керівника департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталія Ваврищука, темпи знецінення гривні, ймовірно, будуть близькими до дохідності гривневих депозитів. Таким чином НБУ може забезпечити умови, за яких дохідність гривневих та доларових інструментів заощаджень буде співставна, що допомогло би уникнути бажання населення масово конвертувати гривневі заощадження в іноземну валюту.

“Для цього НБУ утримуватиме облікову ставку (тобто % за яким Нацбанк позичає кошти іншим банкам — УНІАН) на високому рівні у реальному вимірі у наступні кілька років. Ми зберігаємо наш поточний прогноз обмінного курсу на кінець 2024 року на рівні 42 грн/$”, — каже він.

В ICU наголошують — Нацбанк має достатньо ресурсів, аби утримувати ситуацію на валютному ринку під повним контролем: резерви НБУ близькі до $40 млрд і значно перевищують довоєнний рівень, такий обсяг еквівалентний більше ніж п’яти місяцям майбутнього імпорту.

Виходячи з наведених експертами аргументів, можна зробити висновок — наразі різкого знецінення гривні Національний банк не допустить, адже все ж процеси на валютному ринку залишаються під його контролем. Проте поступове, контрольоване здешевлення гривні протягом наступного року, вочевидь, неминуче.

Зростання курсу гривні до долара вже очікує і бізнес, і уряд, закладаючи прогнозні показники на рівні понад 41 грн/дол. Втім, що не може не радувати, експерти переконані, що будь-які зміни не будуть різкими — і шокової ситуації: “щойно прокинулись — а долар вже по 45”, на їхнє переконання, можна не боятися.

Катерина ЖИРІЙ

Додати коментар

Користувач:
email:





Гроші – папірці,
Але на них ґрунтується
Економіка.

- Fin.Org.UA

Новини

10:28 - Курс валют у банках на 9 травня: скільки коштують долар та євро
10:02 - Фінляндія пропонує ввести мита на весь імпорт з московії до Євросоюзу
10:00 - Ситуація в енергосистемі на 09 травня
09:58 - Китай втратив 21% експорту до США – і одразу компенсував його Азією та ЄС
09:55 - "Нова пошта" закриває останнє відділення у Костянтинівці на Донеччині
09:28 - Ціни на нафту відреагували на "проривну" торгову угоду між Британією та США
09:10 - Понад 202,9 млрд грн ЄСВ у січні – квітні 2025 року: надходження єдиного внеску збільшилися майже на чверть
09:00 - В Україні ринок автобусів зріс вдвічі: популярні моделі
09:00 - Які виклики стоять перед готельним ринком
08:00 - Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 09.05.2025
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 8 травня: ратифікація угоди щодо надр зі США, нардепи вдвічі збільшили сукупний дохід
20:44 - Канада збудує модульну АЕС за $15 мільярдів – першу серед країн G7
20:15 - Для обходу санкцій: Іран відправив до Китаю "зомбі-супертанкер" із нафтою
19:46 - Брюссель наточив мита: ЄС підготував удар на $107 мільярдів по імпорту США
19:45 - Репетитор мрії чи провал освіти: як ШІ може змінити уявлення про навчання
19:20 - Зеленський про угоду щодо надр зі США: "Такої перспективної домовленості ще не було"
19:00 - Європарламент продовжив на три роки безмитний імпорт заліза та сталі з України
18:40 - У квітні зросла сума сплачених митних платежів
18:38 - Bitcoin "пробив" рубіж ціни в 100 тисяч доларів
18:30 - НКЦПФР видала ліцензію колишньому сумнівному інвестпроєкту
18:25 - ЄС витісняє компанії США з китайського ринку – завдяки торговій війні Трампа
18:15 - В "Дії" доступні послуги зняття та зміни місця проживання
18:05 - Пауэлл поддержал доллар через ставку
17:51 - Нацбанк показав курс долара та євро на п'ятницю 9 травня
17:30 - Україна подвоїла експорт електроенергії
17:20 - Як monobank, Rozetka та "Нова пошта" досягли успіху з мінімумом ресурсів
17:15 - США і Кремль таємно обговорюють повернення газу московія до Європи
16:57 - Путін попросив Сі Цзіньпіна будувати в московії заводи: Китай поки утримується


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.31268
Австралійський долар26.6337
Така0.34026
Канадський долар29.8879
Юань Женьміньбі5.7354
Чеська крона1.8804
Данська крона6.2849
Гонконгівський долар5.3411
Форинт0.115547
Індійська рупія0.48446
Рупія0.0025158
Новий ізраїльський шекель11.5989
Єна0.28695
Теньге0.080453
Вона0.029659
Ліванський фунт0.000464
Малайзійський ринггіт9.6939
Мексиканське песо2.1193
Молдовський лей2.417
Новозеландський долар24.5954
Норвезька крона4.0106
Саудівський ріял11.067
Сінгапурський долар32.018
Донг0.0015985
Ренд2.2859
Шведська крона4.2994
Швейцарський франк50.3076
Бат1.26482
Дирхам ОАЕ11.3017
Туніський динар13.8523
Єгипетський фунт0.8198
Фунт стерлінгів55.3283
Долар США41.5113
Сербський динар0.39993
Азербайджанський манат24.4141
Румунський лей9.158
Турецька ліра1.0745
СПЗ (спеціальні права запозичення)56.1642
Болгарський лев23.9728
Євро46.887
Ларі15.1313
Злотий10.9792
Золото138782.65
Срібло1345.29
Платина40869.54
Паладій40402.12

Курси валют, встановлені НБУ на 09.05.2025