ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

29.05.2023 13:51 | Fin.Org.Ua

 
 
До уваги нерезидентів – постачальників електронних послуг на території України: дізнайтесь з відеоролика, як отримати онлайн консультації!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що ДПС розроблено відеоролик «Онлайн-консультування в органах ДПС та доступ до актуальних запитань-відповідей для осіб – нерезидентів, які постачають електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України!».
У Кабінеті особи – нерезидента – платника ПДВ відтепер доступні додаткові можливості отримання онлайн консультації від ДПС з питань оподаткування ПДВ. У відеоролику продемонстровано покроковий алгоритм користування додатковим сервісом Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ.
Переглянути відеоролик можна тут.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
 
 
Індивідуальна податкова консультація
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланнямhttps://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
Для формування та надсилання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі платник може скористатися меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).
При формуванні індивідуальної податкової консультації:
- оберіть контролюючий орган, 
- заповніть адресу для листування, контактний телефон, електронну адресу,
- зазначте необхідність отримання податкової консультації,
- збережіть, підпишіть та надішліть сформоване звернення. 
Інформація щодо отримання і реєстрації звернення в контролюючому органі та надіслана в Електронний кабінет індивідуальна податкова консультація в електронній формі містяться в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».
Презентаційні матеріали щодо подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в Електронному кабінеті можна переглянути тут.
 
ДПС нагадує про наближення терміну запровадження
Загального стандарту звітності CRS
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini повідомила наступне.
З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки.
Вперше звіт про підзвітні рахунки потрібно буде подати у 2024 році за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
ДПС спільно з Мінфіном за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) з метою забезпечення своєчасної реалізації всіх підготовчих етапів, необхідних для імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, здійснює розробку підзаконних нормативно-правових актів.
Зокрема, розроблено проєкт Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт      39-3.3.3 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПКУ).
Проєкт Порядку передбачає, що взяттю на облік у ДПС підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ). ПФУ подає заяву про взяття її на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ.
Звертаємо увагу на те, що ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе, стають на облік один раз.
Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (пайовим або корпоративним інвестиційним фондом), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного інституту спільного інвестування (пункт 39-3.11 статті 39-3 ПКУ). Реєстрація інституту спільного інвестування як ПФУ також здійснюється за заявою компанії з управління активами. Для цього компанія з управління активами подає заяву про її взяття на облік як ПФУ та про взяття на облік усіх інститутів спільного інвестування цієї компанії з управління активами, які також є ПФУ.
За загальним правилом (якщо установа подає звітність лише за себе) фінансова установа береться на облік як ПФУ за податковим номером.
Якщо реєстраційну заяву подає компанія з управління активами для взяття на облік інституту спільного інвестування, то реєстраційний номер інституту спільного інвестування як ПФУ формується з податкового номеру компанії з управління активами та номеру реєстрації відповідного інституту спільного інвестування в ЄДРІСІ.
Ознайомитися з проєктом Порядку, а також іншими документами та матеріалами з питань імплементації Загального стандарту звітності CRS можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/crs  
 
 
Платники рентних платежів наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – квітні 2023 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини направили, зокрема, за спеціальне використання води майже 34 млн грн рентної плати, за використання лісових ресурсів майже 200 тис. гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження зазначених рентних платежів збільшились майже на 16,4 млн гривень.
Економічний фронт є життєво необхідним поряд із воєнним фронтом. Обов’язок відповідального бізнесу – забезпечення повноцінного функціонування держави в умовах війни. Наші захисники наближають перемогу на полі бою, бізнес працює на своїх робочих місцях, сумлінно сплачуючи податки, аби наші громади розвивалися, діти могли навчатися, міста і села – відбудовуватися.
 
 
Закон № 3050: важливо для платників плати за землю!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) з урахуванням інформації, викладеної у повідомленнях «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» і «Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланнями:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark і
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
відповідно, звертає увагу на наступне.
Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, також визначає можливість уточнення податкових зобов’язань з плати за землю, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій по платі землю за 2022 рік та 2023 рік:
 



































Податок/
вид платежу

Зобов’язання, що уточнюється/коригується

Період, за який можливе коригування

 
За земельні ділянки,що розташовані на територіях активних бойових дій
або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України,
включених до Переліку територій
 

плата за землю (земельний податок та/або орендна плата)

задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю

за період березень 2022 року – грудень 2023 року

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
Платники, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

 

 
За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій
 

орендна плата

задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
 

за період 2022 – 2023 роки

 

Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, у яких земельні ділянки були визнані як забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

 

 
Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом № 3050 податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1, п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.
 
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).
Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.
 
 
У який термін здійснюється взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах за основним місцем обліку, у зв’язку зі зміною їх місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України на іншу територію України?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п 2 ст. 13 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами – підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Згідно з п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Порядок взяття на облік/зняття з обліку платника податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) визначений нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, із змінами (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 10.1 Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, що передбачає зміну контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) або місцем обліку платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків згідно з пп. 10.6 – 10.21 розд. X Порядку № 1588.
Зокрема, згідно з п. 10.8 Порядку № 1588 якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків переходять обов’язки ведення обліку платника податків у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (п. 10.25 Порядку № 1588).
Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупована з 07.04.2014 територія України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, що визнані такими відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою «податковою адресою є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» або «податковою адресою є тимчасово окупована територія у Донецькій та Луганській областях». У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) на (з) тимчасово окуповану(ої) територію(ї) України в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб встановлюється/скасовується така ознака (п. 1.5 Порядку № 1588).
Згідно з п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» у разі зміни місцезнаходження/місця проживання платників податків, які мають такі ознаки, на іншу територію в областях або місті Києві і отримання контролюючими органами відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків облік таких платників податків і зборів здійснюється з урахуванням такого: контролюючі органи в областях та місті Києві за новим місцезнаходженням/місцем проживання платників податків здійснюють обробку відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) або приймання заяв і документів від платників податків, а також взяття на облік платників податків за основним місцем обліку не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР чи заяв від платників податків.
Таким чином, у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також тимчасово окупованої з 07.04.2014 території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей взяття на облік за основним місцем обліку платників податків які обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб або Реєстрі самозайнятих осіб з відповідною ознакою здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей з ЄДР. В інших випадках зміна основного місця обліку у зв’язку зі зміною місцезнаходження здійснюється у терміни, визначені розд. X Порядку № 1588, а саме: у разі зміни контролюючого органу – протягом місяця; у разі зміни ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу – у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
 
 
Які строки подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
 
 
Як здійснюється розстрочення (відстрочення)
податкового боргу платника податків?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.
Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).
Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).
Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.
Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.
Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.
Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).
Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Додати коментар

Користувач:
email:





Bull markets and bears,
Ebb and flow of fortunes made,
A dance of the wealth.

- Fin.Org.UA

Новини

12:40 - Крипторынок сохраняет равновесие
12:04 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
11:41 - Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
11:39 - Зміни у класифікації доходів бюджету: відкриття Казначейством бюджетних рахунків та реквізити таких рахунків
11:37 - Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується юридичною особою – боржником згідно договору про відступлення (переуступку) права вимоги на користь фізичної особи – нового кредитора?
11:37 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ – НОВОКОДАЦЬКИЙ, ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ ТА ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
11:35 - У зв’язку з уточненням показників податкової звітності платником надміру сплачена сума ПДВ: чи можливо її повернути на рахунок в СЕА ПДВ?
11:34 - Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі онлайн?
11:32 - Чи додається ПДВ до ціни товарів/послуг при здійсненні їх поставки платником ПДВ?
11:31 - Частина чистого прибутку: понад 15,00 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
11:30 - За видобування залізних руд до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 1,3 млрд грн рентної плати
11:28 - Загальний фонд держбюджету з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств
10:21 - Інформація щодо здійснення Мінекономіки регуляторної діяльності протягом 9 міс. 2024 р.
09:56 - Податковий календар на 10 жовтня 2024 року
09:48 - Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних / небюджетних платежів
09:47 - Зміни у класифікації доходів бюджету: відкриття Казначейством бюджетних рахунків та реквізити таких рахунків
09:46 - Чи оподатковується ПДФО сума коштів, яка виплачується юридичною особою – боржником згідно договору про відступлення (переуступку) права вимоги на користь фізичної особи – нового кредитора?
09:45 - У зв’язку з уточненням показників податкової звітності платником надміру сплачена сума ПДВ: чи можливо її повернути на рахунок в СЕА ПДВ?
09:43 - Чи блокується ПРРО у разі перевищення встановлених граничних строків проведення розрахункових операцій в режимі онлайн?
09:42 - Чи додається ПДВ до ціни товарів/послуг при здійсненні їх поставки платником ПДВ?
09:38 - Частина чистого прибутку: понад 15,00 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини
09:37 - Дніпропетровщина: в центрах обслуговування платників з початку року податківцями надано понад 252тисячі адміністративних послуг
09:35 - На рынке форекс может усилиться давление на валютную пару GBP/USD...
09:31 - За видобування залізних руд до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 1,3 млрд гривень рентної плати
09:30 - Загальний фонд держбюджету з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 4,0 млрд грн податку на прибуток підприємств
09:29 - Ефективний діалог з суспільством
09:25 - Наказ МФУ № 400: змінені форми податкових накладних та податкової звітності з ПДВ, порядки їх заповнення і подання
09:23 - Зміни, внесені наказом МФУ № 296: форми звітів № 1-ВП і № 1-ОП, порядки їх заповнення, коди, одиниці виміру та види продукції/товару
09:22 - Питання – відповіді щодо особливостей заповнення ПН/РК при здійсненні операцій з постачання окремих видів товарів з 01.10.2024
09:20 - ДПС проводить активні заходи щодо виявлення порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів та наданні послуг


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар27.7565
Канадський долар30.1896
Юань Женьміньбі5.8389
Чеська крона1.7873
Данська крона6.0668
Гонконгівський долар5.2968
Форинт0.112962
Індійська рупія0.4904
Рупія0.0026307
Новий ізраїльський шекель10.9086
Єна0.27851
Теньге0.084471
Вона0.030592
Мексиканське песо2.137
Молдовський лей2.3416
Новозеландський долар25.2283
Норвезька крона3.8736
московський рубль0.4259
Сінгапурський долар31.6127
Ренд2.3598
Шведська крона3.9873
Швейцарський франк48.0855
Єгипетський фунт0.848
Фунт стерлінгів53.9606
Долар США41.1756
Білоруський рубль14.9664
Азербайджанський манат24.2181
Румунський лей9.0899
Турецька ліра1.2015
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.2455
Болгарський лев23.1337
Євро45.2437
Злотий10.5013
Алжирський динар0.3121
Така0.3435
Вірменський драм0.106432
Домініканське песо0.68698
Іранський ріал0.00009177
Іракський динар0.031466
Сом0.48953
Ліванський фунт0.000461
Лівійський динар8.7057
Малайзійський ринггіт9.9961
Марокканський дирхам4.2532
Пакистанська рупія0.14836
Саудівський ріял10.9876
Донг0.0016778
Бат1.27814
Дирхам ОАЕ11.2224
Туніський динар13.6305
Узбецький сум0.0032417
Новий тайванський долар1.30179
Туркменський новий манат11.7771
Сербський динар0.39422
Сомоні3.8702
Ларі15.1127
Бразильський реал7.5853
Золото109161.87
Срібло1292.06
Платина40040.39
Паладій41839.35

Курси валют, встановлені НБУ на 09.10.2024