Перед взрывами на “Северных потоках” в районе диверсий появились 6 российских кораблей

26.03.2023 11:15 | Укррудпром

За несколько дней до диверсии на “Северном потоке” возле места взрывов были замечены шесть кораблей ВМФ россии, в том числе спасательное судно с подлодкой и два буксира с кранами, а также три военных корабля, пишут в совместном расследовании немецкое издание t-online и OSINT-аналитик Оливер Александер. Оборудования на этих судах было бы достаточно, чтобы заложить взрывчатку.

Как объяснил Александер, издание обратилось к нему за помощью после того, как источник в разведке сообщил t-online о шести кораблях ВМФ россии, побывавших на месте диверсий. Источник назвал все шесть кораблей: спасательный корабль СС-750, средний разведывательный корабль “Сызрань”, буксиры СБ-123 и “Александр Фролов”, фрегат “Ярослав Мудрый”, корвет класса “Стерегущий”. Проведенный Александером анализ спутниковых снимков и трекинговых сервисов показал правдоподобность этой информации.

Из публикаций издания и OSINT-аналитика следует, что во время морских учений, начатых Балтийским флотом 19 сентября, несколько судов ВМФ россии, которые в них не участвовали, направились в сторону места диверсий. Как предполагает t-online, учения могли стать прикрытием для основной операции. Согласно пресс-релизам Минобороны, в учениях принимали участие 17 кораблей, а также водолазы-десантники 313-го отряда специального назначения.

Основным судном вероятной операции могло стать спасательное судно СС-750. На его борту есть мини-подлодка АС-26, предназначенная для эвакуации экипажей подводных лодок в случае аварий. Такие субмарины могли бы использоваться для закладки взрывчатки под трубопроводы, предполагали эксперты с самого начала.

Судно СС-750 входит в состав Балтийского флота, место его стоянки — Балтийск. В ночь на 21 сентября оно покинуло Балтийск, следует из спутниковых снимков, а вернулось к месту стоянки только между 24 и 26 сентября. К месту диверсий на трубопроводах оно могло прибыть к 19:50 UTC. Длина этого судна соответствует длине судна, которое есть на спутниковом снимке, сделанном компанией SpaceKnow в районе трубопровода “Северный поток” перед взрывами.

Между полуночью и часом ночи 21 сентября, согласно спутниковым снимкам, из порта Калининграда вышли еще два судна ВМФ россии — буксиры СБ-123 и “Александр Фролов”. У каждого из буксиров на палубе есть погрузочные краны, с помощью которых в воду можно спустить взрывные устройства или мины весом в сотни килограммов (именно столько взрывчатки нужно было для осуществления подрывов на “Северных потоках”). Изначально автоматическая идентификационная система (ее данные используются, например, сервисами вроде MarineTraffic) этих судов была отключена, однако в середине дня буксиры почему-то включили датчики. В этот момент они находясь в пяти часах от места будущих взрывов, куда они могли также прибыть к 19:50 UTC.

Ни спасательное судно СС-750, ни буксиры СБ-123 и “Александр Фролов” не участвовали в учениях ВМФ. В море они вышли за 14 часов до отплытия кораблей, принимавших участие в учениях, отмечает Александер.

Около пяти часов вечера курс буксиров должен был пересечь американский вертолет, вылетевший из Польши. Неизвестно, засек ли он неизвестные корабли и передал ли информацию о них датским властям. Однако около 19:50 в район будущих диверсий направился датский патрульный катер Nymfen. Он достиг места назначения утром 22 сентября, этот же район начали патрулировать шведские ВМС и ВВС.

Корабль, похожий на “Ярослава Мудрового”, можно рассмотреть на одном из спутниковых снимков, сделанных 22 сентября у берегов Польши. Рядом с ним находится корвет.

Корвет “Сообразительный”, фрегат “Ярослав Мудрый”, участвовавшие в учениях, и корабль-разведчик “Сызрань”, который в них не участвовал, могли прикрывать СС-750 и буксиры от маневров НАТО, проходивших в районе польского побережья.

Три из четырех веток газопроводов “Северный поток” были взорваны в ночь на 26 сентября. российские власти обвинили в диверсиях “англо-саксов”. Власти Германии и Польши изначально допускали, что россия могла сама подорвать газопроводы.

В фервале американский журналист Сеймур Херш опубликовал расследование, из которой следовало, что взрывы под газопроводами были устроены властяи США. В начале марте The New York Times написала, что разведка США заподозрила в диверсиях на “Северных потоках” проукраинскую группу, не связанную с властями. По данным журналистов, для закладки взрывчатки могла быть использована парусная яхта. Как писал Der Spiegel, команда диверсантов могла находиться на яхте “Андромеда”. Комментируя публикации в СМИ, власти Германии допустили, что речь может идти об операции под фальшивым флагом.

Додати коментар

Користувач:
email:





Market ebbs and flows
Chaos turned into order
Capital's heartbeat.

- Fin.Org.UA

Новини

16:00 - Страховій компанії відкликано ліцензію та виключено з Державного реєстру фінансових установ
15:30 - Курси валют, встановлені НБУ на 03.08.2026
14:50 - Аграрії просять поки не підвищувати залізничні тарифи: які аргументи
14:32 - Податкова знижка через «Дію»: як скористатися сервісом – тема інтерв’ю для «Павлоградської телерадіокомпанії»
14:30 - Дедлайн для бронювання, пенсії без довідок та безпечна косметика: що зміниться в серпні
14:21 - Оприлюднено зміни до плану виїзних перевірок з питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства на 2026 рік
14:17 - Олексій Семенюк: підготовку законопроєкту про віртуальні активи практично завершено
14:15 - Ексдепутата судитимуть за самовільне будівництво біля Дніпра
14:15 - До Індії додалася Африка: московія імпортувала бензин з Марокко – ЗМІ
13:58 - Київстар відкриває офіс у Нью-Йорку для посилення взаємодії з інвесторами та партнерами
13:56 - Про максимальний розмір доходу для нарахування єдиного внеску у 2026 році
13:55 - За якими кодом бюджетної класифікації сплачуються штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО та/або ПРРО?
13:54 - Щодо оформлення довіреності, що видана ФОПом на представництво його інтересів, пов’язаних із сплатою податків в контролюючих органах
13:53 - До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України!
13:51 - Терміни, в які контролюючий орган повідомляє платника про продовження строки проведення документальної (планової або позапланової) перевірки
13:50 - Асоціація ритейлерів оцінила розвиток мереж супермаркетів за півріччя
13:45 - Реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи анульовано за ініціативою контролюючого органу: з якого періоду платник повторно може бути включений до четвертої групи платників ЄП?
13:41 - Щодо отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій
13:39 - ФОП на загальній системі оподаткування отримав проценти, нараховані на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності: чи є дохід?
13:39 - Порядок формування податкового кредиту з ПДВ при ввезенні на митну територію України безоплатно отриманих товарів
13:37 -  Чи може самозайнята особа сплатити грошове зобов’язання власними коштами як фізична особа або з банківської картки ФО?
13:34 - Платник, який має заборгованість, спрямовує кошти на сплату поточних зобов’язань: черговість зарахування платежів
13:33 - Дніпропетровщина: до надавачів платіжних послуг направлено 2 442,9 тис. платіжних інструкцій для стягнення податкового боргу
13:32 - Міненерго інвестувало понад 844 млн грн коштів фінансового резерву в державні військові облігації
13:21 - Рентна плата: за видобування газового конденсату платники сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини 578,8 тис. гривень
13:13 - Від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 99,3 млн грн рентної плати
13:12 - Майже 9,2 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до спеціального фонду держбюджету
13:11 - Погашення податкового боргу – у фокусі уваги податківців Дніпропетровщини на зустрічі з платником податків
13:10 - Консультаційний центр: ефективні рішення для підтримки бізнесу
13:00 - За рік кількість відгуків на вакансії в ЗСУ впала майже вдвічі – дослідження


Більше новин