Що отримає Путін від візиту товариша Сі — китаєзнавець про переговори та позиції Китаю щодо війни

21.03.2023 17:55 | Укррудпром

Для Путіна візит Сі Цзіньпіна не обіцяє нічого доброго.

 Китайський лідер Сі Цзіньпін прилетів із візитом до Москви. Розмови про цю поїздку тривали не один тиждень, проте візит все ж таки відбувся. Після зустрічі з російським диктатором Сі Цзіньпін має поговорити із Зеленським. Чого очікувати від візиту, що йому передувало, якими були відносини України та Китаю до російського вторгнення і чи вплине візит Сі до Москви на перебіг війни — в ефірі Апостроф TV розповів китаєзнавець ОЛЕКСІЙ ЧИГАДАЄВ.

- Сі Цзіньпін прилетів до Москви. Раніше було питанням, чи зважиться Сі на цей візит після того, як МКС видав ордер на арешт путіна. Але він прилетів.

— Очевидно, що статус підозрюваного ніяк не вплинув на Китай, ніяк не вплинув на Сі Цзіньпіна. Йому та Китаю загалом дуже подобається спілкуватися з авторитарними режимами, бо з ними легше домовлятися. Будь-який демократичний режим може переглянути договори, парламент може сказати, що йому не подобаються умови договорів, укладених із країною. Новий президент може піти за новим курсом. А коли ти маєш старого доброго лідера-автократа, з яким ти вже більше 40 разів зустрічався, то немає жодних проблем. Так, можливо він підозрюваний, але Китай дуже добре спілкується з авторитарними лідерами, вдало з ними домовляється. Ми маємо приклад Олександра Лукашенка, що нещодавно літав до Китаю. Все відмінно.

 

- Чи важливо, що він особисто тривалий час знає свого візаві?

— Думаю, що важливо. Тут я хотів би зробити акцент, що для Китаю це не політичний візит. Так, він політичний щодо того, що це перша особа держави. Цей візит є важливим економічно. Тепер потрібно російському уряду звикнути до цієї парадигми. Ти раніше літав до Франції, до Польщі, відпочивав у Швейцарії, говорив іншою європейською мовою, а тепер ти маєш повернути себе на 180 градусів. Ти маєш їздити до Пекіна, ти маєш працювати з китайськими товаришами, а тобі, напевно, не хочеться. Але виходу не маєш.

- І Сі в такий спосіб переконує, що тепер зв"язок на схід?

— Ми завжди дивимося зі своєї дзвіниці. Це абсолютно логічно, бо нам важливі наші інтереси. Але погляньмо на це з погляду Китаю. Для Китаю війна не дуже важлива. Так, помирають люди, так, війна у центрі Європи. Але ж Китаю від цього що? Китай думає про свої інтереси, економіку, внутрішню політичну стабільність і зовнішньополітичні ризики. Поки що для нього жодних внутрішньополітичних і зовнішньоекономічних ризиків війна не несе.

Так, війна, а Китаю що? Таке питання ставить собі Сі Цзіньпін і поки не бачить на нього відповіді. Для нього це можливість торгувати своїм впливом. Після переговорів із Зеленським, після переговорів з путіним, можливо, буде якась заява чи якась маленька дипломатична перемога Сі, яку він продаватиме США, Європі: “Дивіться, я ефективний добрий лідер, і якщо ви хочете домовлятися — запропонуйте мені щось”.

- Путін та Сі написали свої статті перед візитом. Стаття Сі з"явилася у російській газеті, путіна — у китайському виданні. Перший писав про своє ставлення до війни в Україні, а путін — про свої очікування щодо зустрічі. Мовляв, рф нібито відкрита до політико-дипломатичного врегулювання війни, розпочатої росією, і вітає спроби Китаю. Сі ж закликає дотримуватися статуту ООН. Кого він закликає робити це?

— Якщо ми прочитаємо статтю путіна, то це абсолютно стара пісня, яка нам нічого нового не дає. Все стандартно. Тут примітна стаття Сі — він говорить про міжнародне право, і вигадав слово “ООНізація”. Тобто він каже: ми відповідальні держави, ми члени Ради безпеки ООН, давайте дотримуватися міжнародних правил, як би це дивно зараз не звучало. Мені здається, критичний читач може з легкою усмішкою читати цю статтю, але дуже важливо, що це було сказано. Дуже важливо, що Китай відданий міжнародним принципам права.

Якщо ми будемо відвертими до кінця, то Китай взагалі їх намагається не порушувати. Ми не знаємо про військові конфлікти, в яких бере участь Китай, або раптом розв"язав війну на території третьої країни, або раптом напав на свого сусіда. Поки що у нас такого не було за останні 50-60 років.

Китай хоче залишатися медіатором, тому Китай надає гуманітарну допомогу Україні, при цьому дотримується економічних санкцій щодо росії, щоб показати “я молодець, я зі світом”. Але водночас Китай не припиняє товарообіг із росією, але й не збільшує його. Тому Китай якнайдовше залишатиметься нейтральною країною.

- Можливо, Китай таки зможе довести до якоїсь дискусії про риси миру, про які домовлятимуться на переговорах. Але один із можливих варіантів — вибирати, з ким ти. Вибір між рф або США і Євросоюзом, куди Китай збуває левову частку своїх товарів… Він майже очевидний, чи я в чомусь помиляюся?

 

— Ви абсолютно праві. Це ситуація, в якій ми не можемо передбачити очевидне майбутнє. І росія, і Україна — це партнери Китаю. Китай для росії та України до минулого року був найбільшим торговим партнером. Тут ні Україна, ні росія не можуть запропонувати Китаю щось таке, що могло б його зацікавити. росія фактично в економічній залежності від Китаю. росія не може сказати: “Купуй у нас газ чи ми його продамо кудись”. А куди ви його продасте, якщо не до Китаю? Закрито багато ринків.

Україна була найбільшим ринком для Китаю з постачання продовольства. І для Китаю це було дуже важливо, тому що продовольча безпека Китаю — це наріжний камінь внутрішньополітичного курсу. Китай купував у України дуже багато харчів. І до минулого року був тренд на те, щоби нарощувати це. Але зараз Україна теж не може цього запропонувати Китаю, бо він загалом диверсифікував свої ризики. Китай бачить, що Україна рухається до НАТО, до ЄС і його позиція слабшає.

Таким чином, у нас справді є незалежний політичний актор, який все вирішує сам. Але з іншого боку, коли ви питаєте про росію, звичайно, коли китайській компанії кажуть, що ви або торгуєте з росією, або зі США, Європою та іншими країнами, китайські компанії не замислюються. Вони обирають світ.

- А що Сі скаже Зеленському після розмови з путіним?

— Наскільки я розумію, тут дуже важлива реакція, на чому наполягали і американський лідер, і європейські лідери — щоб він вислухав позицію, щоб він зібрав дві прямі думки від лідерів двох держав, що взагалі відбувається. Ми бачимо цей bias (упередження — “Апостроф”), що створюється навколо взагалі будь-якого лідера. Ми знаємо, як фахівці у ЗМІ, журналістиці та піарі та просто люди, яким так чи інакше цікаво пролобіювати свої інтереси, можуть створити певне інформаційне тло. Тому переговори є важливими як такі.

І це, напевно, великий недолік української політики, що не вдалося до вторгнення налагодити якісь ефективніші мости з Китаєм. Був уже очевидний тренд щодо сільського господарства, добрив, ВПК, зокрема були великі інвестиції Китаю в Україну. Але цей шматок залишився поза увагою. І зараз у путіна більш виграшна позиція, бо він уже кілька разів зустрічався із Сі Цзіньпіном.

При цьому, якщо ми згадаємо китайського посла у Києві в перші дні війни, погодьтеся, що це була досить людяна і не дипломатична позиція. Я подивився і мені, як людині, яка дивиться на політиків і не звикла до вияву емоцій, було дуже тепло від того, що вона переживає і за китайських громадян на території України, і за українців. Він організовує допомогу, якісь заходи як підтримку. Для мене це було сигналом того, що, як мінімум, з Києва надходить інформація до Пекіна, і, як мінімум, вона не така однозначна. Є кілька каналів і це дуже добре.

- Тобто це не лише російський варіант інформації?

— Так, тому що було дуже запитань про те, вивчає Китай війну чи ні. Це, мені здається, питання у повітря. Звісно ж, вивчає. Звичайно ж, китайські аналітики аналізують все аж до міліметра, посекундно. У цьому ви можете не сумніватися.

 

- Нинішня позиція Китаю та ослаблена позиція росії така, що Пекін може дозволити собі жорстку критику, якщо захоче. Зрештою, заклик поважати міжнародне право та Статут ООН за бажання теж можна вважати досить серйозною критикою росії.

— І так і ні. Китай може дозволити собі все, що завгодно. Але давайте знову будемо справедливими стосовно Китаю. Він не порушує норм ООН, поводиться відповідно до правил СОТ. Так, у цьому страх інших держав перед Китаєм, тому що за рахунок масштабу Китай каже: “Я не порушую жодних правил”. Але ми бачимо, що в реальності ці правила дозволяють Китаю інвестувати в критичні галузі, захоплювати якісь важливі стратегічні об"єкти та галузі, проникати у ЗМІ. У цьому полягає ключове протиріччя. Усі міжнародні правила, які зараз існують, не заважають Китаю розвиватись.

- Чи змінить візит Сі до Москви перебіг війни?

— Я гадаю, ні. Якби зараз усі російські ЗМІ зникли і не писали про цей візит, то нічого не сталося б. Це візит на користь Китаю та на користь Сі Цзіньпіна. Ні для України, ні для росії він не принесе жодних значних змін.

 

Адріан РАДЧЕНКО

 

Додати коментар

Користувач:
email:





Stocks rise and fall fast
Fortunes made or lost each day
Markets never sleep

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 18 квітня: покриття дефіциту бюджету, Raiffeisen Bank просять пришвидшити вихід з московія
20:45 - Meta представила ранні версії своєї нової моделі ШІ LLaMA 3
20:33 - Мексика під тиском США припиняє стимулювання китайських виробників електромобілів
20:04 - Україна отримала від німецьких партнерів енергетичне обладнання на майже мільйон євро
19:47 - У І кварталі до бюджету від приватизації надійшло понад 650 мільйонів
19:47 - Катерина Павліченко: За допомогою 38 машин, отриманих ДСНС від міжнародних партнерів, було розміновано понад 700 га територій
19:22 - У І кварталі Мінфін залучив понад $3 мільярди внутрішніх запозичень для покриття дефіциту бюджету
19:13 - московіянам почнуть відключати вхід в акаунти через Apple чи Google ID
19:06 - У Мінфіні відбулося третє засідання Міжвідомчої робочої групи з питань застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій
18:56 - "Схеми": Портнов з Іспанії переписав віллу під Києвом на дітей
18:44 - Виробники "Шахедів", металургія та автопромисловість: США та Британія ввели санкції проти Ірану
18:41 - Делегація МОЗ взяла участь у пояснювальній сесії Єврокомісії з питань захисту прав споживачів та охорони здоров’я
18:35 - "Укрнафта" змешить споживання електроенергії на АЗС
18:25 - Мінфін та Держфінмоніторинг працюють з міжнародними партнерами, щоб внести росію до «чорних» списків FATF та ЄС, – Денис Улютін
18:18 - Замість декларативних пільг — дієві інструменти для самореалізації ветеранів у цивільному житті, — Максим Кушнір
18:12 - "Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов’язаних осіб
18:07 - УЗ цьогоріч планує відремонтувати майже 1200 кілометрів колій
17:56 - Підписано Угоду про співробітництво в рамках проекту «Спільна архівна спадщина» з керівниками архівних служб країн Балтії, України та Польщі
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 18.04.2024
17:32 - "Укренерго" попереджає про можливі обмеження електроенергії для промислових споживачів
17:30 - Держаудитори перевірять ефективність роботи ДП «Укрдіпроважмаш»
17:28 - Посібник "Створення індустріальних парків та включення їх до Реєстру індустріальних парків"
17:21 - Німецький бізнес зацікавлений збільшувати інвестиції в ключові галузі української економіки, - Юлія Свириденко
17:20 - ФДМУ не зміг із першої спроби продати конфісковані квартири Сальдо і Шелкова
17:17 - Зустріч фінансового блоку G7: Сергій Марченко закликав пришвидшити розробку механізмів для спрямування активів рф на потреби України
17:00 - З 22 квітня в Києві відновиться платне паркування
16:48 - Німецький бізнес зацікавлений збільшувати інвестиції в ключові галузі української економіки, - Юлія Свириденко
16:38 - План США з випуску боргових зобов'язань під активи московія має юридичні ризики – ЄЦБ
16:35 - З початку року аграрії отримали кредитів на розвиток на 36 мільярдів


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.5305
Канадський долар28.7995
Юань Женьміньбі5.4716
Чеська крона1.6729
Данська крона5.6663
Гонконгівський долар5.0568
Форинт0.107167
Індійська рупія0.47405
Рупія0.0024469
Новий ізраїльський шекель10.4752
Єна0.25658
Теньге0.088619
Вона0.028832
Мексиканське песо2.3361
Молдовський лей2.2125
Новозеландський долар23.4771
Норвезька крона3.6023
московський рубль0.42078
Сінгапурський долар29.1268
Ренд2.0799
Шведська крона3.6351
Швейцарський франк43.5804
Єгипетський фунт0.8193
Фунт стерлінгів49.3858
Долар США39.6037
Білоруський рубль14.3951
Азербайджанський манат23.2936
Румунський лей8.497
Турецька ліра1.2187
СПЗ (спеціальні права запозичення)52.1599
Болгарський лев21.6154
Євро42.2789
Злотий9.769
Алжирський динар0.29133
Така0.35452
Вірменський драм0.099159
Домініканське песо0.66115
Іранський ріал0.00092851
Іракський динар0.029769
Сом0.43587
Ліванський фунт0.000436
Лівійський динар8.0586
Малайзійський ринггіт8.2657
Марокканський дирхам3.8465
Пакистанська рупія0.14042
Саудівський ріял10.3982
Донг0.0015718
Бат1.07729
Дирхам ОАЕ10.6188
Туніський динар12.4776
Узбецький сум0.0030882
Новий тайванський долар1.221
Туркменський новий манат11.1421
Сербський динар0.36025
Сомоні3.561
Ларі14.9113
Бразильський реал7.2282
Золото94309.87
Срібло1126.34
Платина37223.12
Паладій40714.98

Курси валют, встановлені НБУ на 19.04.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2262861041.451041.451041.451041.45312435.00
227763995.04995.04995.04995.04221893.92
229025981.29981.29981.29981.29490645.00
229470917.22917.22917.22917.2291722.00
2302621049.581049.581049.581049.58209916.00
BAVL0.2250.2250.2250.22567500.00
CRSR061018.491019.181018.491019.1820373.25
USGK78454845484548454822740000.00

Дані за 18.04.2024