Що отримає Путін від візиту товариша Сі — китаєзнавець про переговори та позиції Китаю щодо війни

21.03.2023 17:55 | Укррудпром

Для Путіна візит Сі Цзіньпіна не обіцяє нічого доброго.

 Китайський лідер Сі Цзіньпін прилетів із візитом до Москви. Розмови про цю поїздку тривали не один тиждень, проте візит все ж таки відбувся. Після зустрічі з російським диктатором Сі Цзіньпін має поговорити із Зеленським. Чого очікувати від візиту, що йому передувало, якими були відносини України та Китаю до російського вторгнення і чи вплине візит Сі до Москви на перебіг війни — в ефірі Апостроф TV розповів китаєзнавець ОЛЕКСІЙ ЧИГАДАЄВ.

- Сі Цзіньпін прилетів до Москви. Раніше було питанням, чи зважиться Сі на цей візит після того, як МКС видав ордер на арешт путіна. Але він прилетів.

— Очевидно, що статус підозрюваного ніяк не вплинув на Китай, ніяк не вплинув на Сі Цзіньпіна. Йому та Китаю загалом дуже подобається спілкуватися з авторитарними режимами, бо з ними легше домовлятися. Будь-який демократичний режим може переглянути договори, парламент може сказати, що йому не подобаються умови договорів, укладених із країною. Новий президент може піти за новим курсом. А коли ти маєш старого доброго лідера-автократа, з яким ти вже більше 40 разів зустрічався, то немає жодних проблем. Так, можливо він підозрюваний, але Китай дуже добре спілкується з авторитарними лідерами, вдало з ними домовляється. Ми маємо приклад Олександра Лукашенка, що нещодавно літав до Китаю. Все відмінно.

 

- Чи важливо, що він особисто тривалий час знає свого візаві?

— Думаю, що важливо. Тут я хотів би зробити акцент, що для Китаю це не політичний візит. Так, він політичний щодо того, що це перша особа держави. Цей візит є важливим економічно. Тепер потрібно російському уряду звикнути до цієї парадигми. Ти раніше літав до Франції, до Польщі, відпочивав у Швейцарії, говорив іншою європейською мовою, а тепер ти маєш повернути себе на 180 градусів. Ти маєш їздити до Пекіна, ти маєш працювати з китайськими товаришами, а тобі, напевно, не хочеться. Але виходу не маєш.

- І Сі в такий спосіб переконує, що тепер зв"язок на схід?

— Ми завжди дивимося зі своєї дзвіниці. Це абсолютно логічно, бо нам важливі наші інтереси. Але погляньмо на це з погляду Китаю. Для Китаю війна не дуже важлива. Так, помирають люди, так, війна у центрі Європи. Але ж Китаю від цього що? Китай думає про свої інтереси, економіку, внутрішню політичну стабільність і зовнішньополітичні ризики. Поки що для нього жодних внутрішньополітичних і зовнішньоекономічних ризиків війна не несе.

Так, війна, а Китаю що? Таке питання ставить собі Сі Цзіньпін і поки не бачить на нього відповіді. Для нього це можливість торгувати своїм впливом. Після переговорів із Зеленським, після переговорів з путіним, можливо, буде якась заява чи якась маленька дипломатична перемога Сі, яку він продаватиме США, Європі: “Дивіться, я ефективний добрий лідер, і якщо ви хочете домовлятися — запропонуйте мені щось”.

- Путін та Сі написали свої статті перед візитом. Стаття Сі з"явилася у російській газеті, путіна — у китайському виданні. Перший писав про своє ставлення до війни в Україні, а путін — про свої очікування щодо зустрічі. Мовляв, рф нібито відкрита до політико-дипломатичного врегулювання війни, розпочатої росією, і вітає спроби Китаю. Сі ж закликає дотримуватися статуту ООН. Кого він закликає робити це?

— Якщо ми прочитаємо статтю путіна, то це абсолютно стара пісня, яка нам нічого нового не дає. Все стандартно. Тут примітна стаття Сі — він говорить про міжнародне право, і вигадав слово “ООНізація”. Тобто він каже: ми відповідальні держави, ми члени Ради безпеки ООН, давайте дотримуватися міжнародних правил, як би це дивно зараз не звучало. Мені здається, критичний читач може з легкою усмішкою читати цю статтю, але дуже важливо, що це було сказано. Дуже важливо, що Китай відданий міжнародним принципам права.

Якщо ми будемо відвертими до кінця, то Китай взагалі їх намагається не порушувати. Ми не знаємо про військові конфлікти, в яких бере участь Китай, або раптом розв"язав війну на території третьої країни, або раптом напав на свого сусіда. Поки що у нас такого не було за останні 50-60 років.

Китай хоче залишатися медіатором, тому Китай надає гуманітарну допомогу Україні, при цьому дотримується економічних санкцій щодо росії, щоб показати “я молодець, я зі світом”. Але водночас Китай не припиняє товарообіг із росією, але й не збільшує його. Тому Китай якнайдовше залишатиметься нейтральною країною.

- Можливо, Китай таки зможе довести до якоїсь дискусії про риси миру, про які домовлятимуться на переговорах. Але один із можливих варіантів — вибирати, з ким ти. Вибір між рф або США і Євросоюзом, куди Китай збуває левову частку своїх товарів… Він майже очевидний, чи я в чомусь помиляюся?

 

— Ви абсолютно праві. Це ситуація, в якій ми не можемо передбачити очевидне майбутнє. І росія, і Україна — це партнери Китаю. Китай для росії та України до минулого року був найбільшим торговим партнером. Тут ні Україна, ні росія не можуть запропонувати Китаю щось таке, що могло б його зацікавити. росія фактично в економічній залежності від Китаю. росія не може сказати: “Купуй у нас газ чи ми його продамо кудись”. А куди ви його продасте, якщо не до Китаю? Закрито багато ринків.

Україна була найбільшим ринком для Китаю з постачання продовольства. І для Китаю це було дуже важливо, тому що продовольча безпека Китаю — це наріжний камінь внутрішньополітичного курсу. Китай купував у України дуже багато харчів. І до минулого року був тренд на те, щоби нарощувати це. Але зараз Україна теж не може цього запропонувати Китаю, бо він загалом диверсифікував свої ризики. Китай бачить, що Україна рухається до НАТО, до ЄС і його позиція слабшає.

Таким чином, у нас справді є незалежний політичний актор, який все вирішує сам. Але з іншого боку, коли ви питаєте про росію, звичайно, коли китайській компанії кажуть, що ви або торгуєте з росією, або зі США, Європою та іншими країнами, китайські компанії не замислюються. Вони обирають світ.

- А що Сі скаже Зеленському після розмови з путіним?

— Наскільки я розумію, тут дуже важлива реакція, на чому наполягали і американський лідер, і європейські лідери — щоб він вислухав позицію, щоб він зібрав дві прямі думки від лідерів двох держав, що взагалі відбувається. Ми бачимо цей bias (упередження — “Апостроф”), що створюється навколо взагалі будь-якого лідера. Ми знаємо, як фахівці у ЗМІ, журналістиці та піарі та просто люди, яким так чи інакше цікаво пролобіювати свої інтереси, можуть створити певне інформаційне тло. Тому переговори є важливими як такі.

І це, напевно, великий недолік української політики, що не вдалося до вторгнення налагодити якісь ефективніші мости з Китаєм. Був уже очевидний тренд щодо сільського господарства, добрив, ВПК, зокрема були великі інвестиції Китаю в Україну. Але цей шматок залишився поза увагою. І зараз у путіна більш виграшна позиція, бо він уже кілька разів зустрічався із Сі Цзіньпіном.

При цьому, якщо ми згадаємо китайського посла у Києві в перші дні війни, погодьтеся, що це була досить людяна і не дипломатична позиція. Я подивився і мені, як людині, яка дивиться на політиків і не звикла до вияву емоцій, було дуже тепло від того, що вона переживає і за китайських громадян на території України, і за українців. Він організовує допомогу, якісь заходи як підтримку. Для мене це було сигналом того, що, як мінімум, з Києва надходить інформація до Пекіна, і, як мінімум, вона не така однозначна. Є кілька каналів і це дуже добре.

- Тобто це не лише російський варіант інформації?

— Так, тому що було дуже запитань про те, вивчає Китай війну чи ні. Це, мені здається, питання у повітря. Звісно ж, вивчає. Звичайно ж, китайські аналітики аналізують все аж до міліметра, посекундно. У цьому ви можете не сумніватися.

 

- Нинішня позиція Китаю та ослаблена позиція росії така, що Пекін може дозволити собі жорстку критику, якщо захоче. Зрештою, заклик поважати міжнародне право та Статут ООН за бажання теж можна вважати досить серйозною критикою росії.

— І так і ні. Китай може дозволити собі все, що завгодно. Але давайте знову будемо справедливими стосовно Китаю. Він не порушує норм ООН, поводиться відповідно до правил СОТ. Так, у цьому страх інших держав перед Китаєм, тому що за рахунок масштабу Китай каже: “Я не порушую жодних правил”. Але ми бачимо, що в реальності ці правила дозволяють Китаю інвестувати в критичні галузі, захоплювати якісь важливі стратегічні об"єкти та галузі, проникати у ЗМІ. У цьому полягає ключове протиріччя. Усі міжнародні правила, які зараз існують, не заважають Китаю розвиватись.

- Чи змінить візит Сі до Москви перебіг війни?

— Я гадаю, ні. Якби зараз усі російські ЗМІ зникли і не писали про цей візит, то нічого не сталося б. Це візит на користь Китаю та на користь Сі Цзіньпіна. Ні для України, ні для росії він не принесе жодних значних змін.

 

Адріан РАДЧЕНКО

 

Додати коментар

Користувач:
email:





Risk and return trade-off
Higher the potential gain
Higher the possible loss

- Fin.Org.UA

Новини

13:00 - Case-study "Гулівер": "Проблемні боржники і проблеми довіри"
13:00 - ІНГО сплатила понад 162 млн грн за збитки, спричинені бойовими діями
12:59 - До уваги платників акцизного податку!
12:57 - Які показники рентабельності використовуються для трансферного ціноутворення та який порядок їх розрахунку для методів ТЦО?
12:55 - Реєстраційна картка для отримання електронних довірчих послуг: про заповнення розділу «Відомості про місце проживання»
12:54 - США готують нові санкції проти московія, якщо Путін відкине мирну угоду
12:53 - Чи можна зазначити посаду працівника юридичної особи у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа електронного підпису, отриманому КНЕДП ДПС?
12:51 - Деякі особливості визначення МПЗ для ФО
12:49 - Сплата податкових платежів та єдиного внеску: де знайти інформацію про реквізити рахунків
12:48 - Нові послуги Oschadbank Premium Banking: "Фінансове планування" та інвестиції в S1 REIT
12:47 - Tesla повертається у топ-7 дорогих компаній світу: вартість акцій досягла нового максимуму
12:46 - Офіси податкових консультантів – якісна податкова підтримка платників податків: доступність, професійність і результативність
12:45 - Понад 5,0 млрд грн рентної плати – внесок від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
12:44 - Понад 5,0 млрд грн рентної плати – внесок від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
12:42 - Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 6,3 млрд грн плати за землю
12:41 - Дніпропетровщина: понад 24,2 млрд грн ПДФО – надходження від платників до місцевих бюджетів з початку року
12:38 - Податкова знижка: до 31 грудня встигніть повернути частину податків Українці ще мають шанс повернути частину сплачених податків за 2024 рік. Але часу обмаль.
12:36 - «Податки захищають»: історія майстра - плиточника Михайла
12:34 - В ДПС розповіли як працює автоматизована система списання податкового боргу: щомісячне списання зросло втричі
12:30 - Європейські цукровики просять ЄС обмежити імпорт цукру-сирцю з України
12:10 - У листопаді НАЗК перевірило 78 декларацій, усі з порушеннями
12:03 - На Одещині без електропостачання залишаються майже 33 тисячі родин
12:01 - Супутниковий зв’язок від "Київстар" і Starlink тепер доступний для iPhone
11:50 - Індія зберігає високий імпорт російської нафти попри санкції
11:35 - Вкладникам "РВС Банку" відшкодували 60,6 мільйона гривень – ФГВФО
11:20 - "Метінвест" купив завод у Румунії
10:55 - Готівковий євро майже в усіх найбільших банках вже по 50 гривень
10:40 - Ворог ударив по об'єкту теплогенерації у Херсоні, можливі перебої з подачею тепла
10:28 - Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» (АЗК «Інгул» Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Мішково-Погорілівська сільська територіальна громада, с-ще Зайчівське, вул. Дорожня, 3)
10:27 - Повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди ТОВ «ПЕТРОЛ КОНТРАКТ» (АЗК «Криве Озеро 2» Миколаївська обл., Первомайський р-н, Кривоозерська селищна територіальна громада, смт. Криве Озеро, а/д «Київ-Одеса» 293 км (праворуч)


Більше новин

ВалютаКурс
Алжирський динар0.32569
Австралійський долар27.9959
Така0.34515
Канадський долар30.6531
Юань Женьміньбі5.9899
Чеська крона2.0421
Данська крона6.6482
Гонконгівський долар5.4228
Форинт0.12912
Індійська рупія0.46341
Рупія0.0025275
Новий ізраїльський шекель13.096
Єна0.27283
Теньге0.081817
Вона0.028628
Ліванський фунт0.000471
Малайзійський ринггіт10.323
Мексиканське песо2.3495
Молдовський лей2.5013
Новозеландський долар24.3997
Норвезька крона4.1452
Саудівський ріял11.2472
Сінгапурський долар32.7293
Донг0.0016015
Ренд2.5149
Шведська крона4.5388
Швейцарський франк53.1161
Бат1.33984
Дирхам ОАЕ11.486
Туніський динар14.4965
Єгипетський фунт0.8897
Фунт стерлінгів56.6753
Долар США42.1848
Сербський динар0.42261
Азербайджанський манат24.8117
Румунський лей9.7524
Турецька ліра0.9876
СПЗ (спеціальні права запозичення)57.792
Болгарський лев25.3881
Євро49.6684
Ларі15.6582
Злотий11.7687
Золото181130.14
Срібло2662.1
Платина76910.48
Паладій66184.58

Курси валют, встановлені НБУ на 17.12.2025