До Європи за рік виїхало 8 млн українців, але перекази заробітчан просіли на $1 млрд.

У чому причина? Розповідає економіст Василь Поворозник

 Перекази українських мігрантів усе ще залишаються важливим джерелом притоку валюти, хоч й переказали в Україну у 2022-му на $1 млрд менше, ніж у 2021-му. Василь Поворозник, економіст “CASE Україна”, вважає, що є дві причини такого скорочення.

На 14 березня 2023 року в Європі перебувало понад 8 млн українських біженців, за даними ООН, близько 5 млн з них попросили тимчасового захисту у країнах ЄС. Загалом з 24 лютого 2022 року зафіксовано 19,5 млн переміщень з України за кордон, а в Україну — понад 11 млн.

Кількість людей, які виїхали з України, продовжує перевищувати кількість тих, хто повернувся: з початку 2023 року зафіксовано близько 2,2 млн перетинів кордону з України до сусідніх країн та приблизно 1,7 млн людей перетнули кордон назад в Україну. Це свідчить про зростання кількості біженців, які втікають з України від війни, зазначається в оновленому звіті ООН “Ситуації в Україні, №42”.

За даними World Migration Report 2022, до війни Україна була восьмою серед країн, громадяни яких виїжджають на роботу за кордон із показником 5,5—6 млн осіб. З них понад 1,5 млн українців працювало в Польщі.

Попри те, що за кордоном залишається велика кількість мігрантів з України, у 2022 році їхні грошові перекази скоротилися. Чому заробітчани просіли в постачанні валюти?

Війна з росією

У 2021 році, попри скорочення кількості мігрантів, зумовленого карантинними обмеженнями, заробітчани переказали в Україну понад $14 млрд за рік, це рекордна сума переказів. Для порівняння: за даними НБУ, у 2020-му грошові перекази становили майже $12 млрд, а у 2019-му — $11,9 млрд.  

Якщо у 2019-му за межами України перебувало близько 3,2 млн трудових мігрантів (оцінка Мінсоцполітики), то у 2021-му їхня кількість скоротилася до 2,5—3 млн (оцінка Інституту демографії та соціальних досліджень). До початку повномасштабної війни НБУ очікував, що рівень переказів у 2022 році перевищить показник попереднього року, однак прогнози виявилися завищеними. 

У 2022 році в Україну переказали майже $13 млрд, що на $1 млрд, або на 7%, менше, ніж у 2021 році. 

З початком 2023 року тренд зі скорочення продовжився. Обсяги приватних грошових переказів у січні 2023 року у порівнянні з січнем минулого року зменшилися на 14,4% та становили $967 млн. Утім, потрібно врахувати, що січень минулого року був ще “довоєнним”. 

Скорочення надходжень від мігрантів відбулось як за офіційними, так і за неформальними каналами. У січні 2023-го українці надіслали офіційними каналами на 19,9% переказів менше, ніж у січні минулого року. Неформальні канали просіли не так відчутно — на 8,6% менше.

Причини скорочення переказів

З початком повномасштабної війни з росією частина чоловіків-заробітчан повернулися в Україну для її захисту.

За даними Прикордонної служби, за перший місяць війни в Україну повернулося 400 000 осіб, з яких 75—80% становили чоловіки. Через введені обмеження на перетин кордону для чоловіків ті, хто повернувся, вже не змогли повернутися до попередніх місць роботи за кордоном. Крім того, не змогли повернутися за кордон на роботу й сезонні працівники. 

Водночас у пошуках безпечного місця для життя Україну почали масово залишати жінки з дітьми. Зокрема у доповіді про торгівлю людьми Державного департаменту США за 2022 рік зазначено, що 90% біженців на початку великої війни становили саме жінки та діти. Відбулася своєрідна заміна: частина чоловіків повернулася в той час, як їхні сім’ї виїхали за кордон. З виїздом жінок та дітей відпала потреба здійснювати перекази в Україну в попередніх обсягах. 

Типовий “портрет” мігранта у попередні роки значно відрізняється від типового мігранта 2022 року, який є далеким від образу класичного заробітчанина. Саме тому істотне збільшення мігрантів не забезпечило відповідне зростання переказів.

На тлі скорочення загального обсягу переказів у 2022 році зросли витрати мігрантів у країнах перебування (+8,5%) та суми сплачених податків у країнах перебування (+16,1%). Саме такі показники зазначені в статистиці зовнішнього сектора НБУ. 

Водночас у спеціальному дослідженні НБУ, присвяченому впливу мігрантів на економіки країн-реципієнтів, зазначено, що у 2022 році витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше ніж утричі — до $2 млрд на місяць (переважно внаслідок заощаджень в українських банках, а не оплати праці, отриманої в країнах-реципієнтах, що відображено у статистиці із грошових переказів).  

Нова хвиля мігрантів, зумовлена великою війною, швидко інтегрується в європейський ринок праці, що впливає на суму сплачених податків. Також варто враховувати деякі зміни податкової політики в країнах ЄС, зумовлені напливом мігрантів з України. Та й самих мігрантів значно побільшало, що не могло не позначитися на сумі сплачених податків та витрачених коштів у країнах перебування.

Внаслідок приватного споживання та сплачених податків країни, котрі приймають українських біженців, мають змогу повністю або частково перекривати видатки на їхнє утримання. А в середньо- та довгостроковому періоді вигоди країн-реципієнтів від напливу українських мігрантів, за оцінкою НБУ, будуть ще суттєвішими. 

Наразі НБУ прогнозує, що обсяг приватних грошових переказів до України у 2023 році становитиме $15,9 млрд (прогноз було скориговано у бік скорочення, оскільки раніше очікувалося $16,4 млрд) та $15 млрд у 2024-му. 

За умови збереження зазначених тенденцій цілком можливо, що в майбутньому прогноз НБУ буде знову скориговано в бік скорочення.

Василь ПОВОРОЗНИК