Чи спишуть українцям борги за комуналку та на яких умовах?

04.02 12:00 | Укррудпром

Добре забуте старе

20 років тому, 20 лютого 2003 року, президент України Леонід Кучма підписав Закон “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, згідно з яким дозволялося розтягнути в часі (реструктурувати) виплату боргів за комуналку на термін до 60 місяців, але лише тих, що виникли на момент ухвалення цього закону.

Автори проєкту закону №8367 пішли шляхом внесення змін до згаданого закону, прилаштувавши його (як вони гадають) до сьогоднішньої ситуації. З одного боку, вони змавпували ідею з реструктуризацією заборгованості, а з іншого — творчо доповнили: запропонували ще й пробачити заборгованість, але не всю, а лише ту, яка виникла під час ведення бойових дій на територіях, де розташоване житло боржників.

Перше, що викликає запитання: як визначити такі території? Якщо на Київ регулярно прилітають “шахеди” та ракети, працює ППО, є влучання, поранені та вбиті, то, очевидно, мають місце бойові дії. При цьому наказом Мінреінтеграції №14 від 13.01.2023, себто пані Верещук, столицю виключено з переліку територій бойових дій. Але ж усім українцям регулярно повідомляють, що на всій території України є загроза ракетних ударів, а значить, бойові дії можливі всюди…

Водночас українці, які залишилися в країні, вже призвичаїлися працювати, вчитися та взагалі жити в таких умовах. І атаки дронів та ракет, отже, зрозуміло, бойові дії, не мають бути підставою не платити за комуналку та інші послуги, які вони отримують. Тому, можливо, авторам законопроєкту слід відійти від посилання на території бойових дій, а визначити території, де були неможливими надання та оплата житлово-комунальних послуг. Очевидно, це має бути головним критерієм для запровадження будь-яких соціальних ініціатив, зокрема й цієї, з приводу якої у мене є великі сумніви.

 

Друге запитання виникає у тих споживачів житлово-комунальних послуг, які не лише залишилися на умовній території бойових дій, а й справно сплачували за послуги: на фіга я платив? Отже, маємо явну суперечність у плані соціальної справедливості, адже ніхто не збирається повертати таким сім’ям гроші! Принаймні в законопроєкті такого нема.

Нарешті, третє запитання: хто компенсуватиме комунальним підприємствам витрати за їхню роботу? Адже не можна сказати наперед, без вивчення ситуації в кожному окремому випадку, що вони геть усі зупинилися. Теоретично вони й дійсно могли подавали воду, газ чи електрику навіть в умовах бойових дій, одразу після деокупації чи до неї, — тут виникає окреме питання визначення часових меж періоду бойових дій або часу, коли надання послуг та їхня оплата були неможливі.

Натомість автори законопроєкту вирішили ці непрості питання дуже просто, — нікому з комунальників нічого не компенсувати. В обґрунтуванні з пояснювальної записки написано дещо неоднозначно, але досить виразно: “На момент внесення, не передбачає витрат з державного бюджету України”.

В історії незалежної України питання списання боргів за житлово-комунальні послуги виникало не раз. Зрозуміло, що це дуже благодатний ґрунт для популістських спекуляцій політиків, однак до їхньої реалізації ніколи не доходило (чого не скажеш про списання боргів деяким великим державним і приватним компаніям, від яких залишилися лише нечіткі згадки).

І це не лише питання соціальної справедливості, коли одні справно платять, а інші уникають цього. Це питання стійкості державних інституцій та права: або працюють договірні правові засади економічних відносин у сфері ЖКГ, або в якійсь ситуації про закон і право можна забути й зіграти роль доброго дядечка — якщо ти комусь винен, я тобі прощаю.

Як заплатити борги

Питання заборгованості в сфері ЖКГ є, можливо, найбільш болючим, і рівень заборгованості — це важливий соціальний показник добробуту населення, який свідчить про відповідність розміру житлово-комунальних тарифів рівню доходів населення. З діаграми видно, що з 2017 року заборгованість населення стрімко зростала і на кінець 2021-го сягнула суми 81,4 млрд грн. Отже, проблема є, однак автори законопроєкту №8367, згадуючи в пояснювальній записці цю космічну суму, чомусь обмежилися не розв’язанням проблеми загалом, а погашенням заборгованості (до речі, невідомої) лише за час воєнних дій, яка, зрозуміло, непорівнянно менша за загальну.

Без зайвих сентиментів вони записали в проєкті закону: “Підлягає реструктуризації: заборгованість за послуги з постачання та розподілу природного газу для потреб побутових споживачів, що сформувалась після введення в дію Указу президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року”. Далі автори аналогічно пройшлися по всіх послугах, окрім комірного (плати за утримання багатоквартирних будинків). Чому про нього нема й згадки, абсолютно незрозуміло!

Щодо позитивних моментів проєкту слід визнати, що автори обмежили суму щомісячних поточних платежів і платежів на погашення заборгованості 25% доходів домогосподарств, які визначаються при обчисленні величини субсидій для працюючих, і 20% доходів для пенсіонерів та інших осіб, що живуть за рахунок соціальних виплат.

 

Тут, звісно, виникають сумніви щодо реалістичності визначених відсотків, оскільки насправді велика кількість сімей, особливо в містах (де є повний спектр комунальних послуг), щомісяця мають сплачувати набагато більше, ніж чверть своїх доходів, а пенсіонери — взагалі половину пенсії, а то і більше! Тобто може виникнути парадоксальна ситуація: за наявності боргу сім’я платитиме менше, ніж при його відсутності!

Однак подібне врегулювання розміру щомісячного платежу потребує обов’язкового втручання з боку держави, тому що зараз боржник є абсолютно безправним перед місцевим монополістом, яким є фактично кожне комунальне підприємство у місті чи селищі. Цей монополіст може виставити боржнику ту суму щомісячного платежу, яка йому заманеться, й останній не має вибору, бо інакше йому просто відріжуть газ, електрику чи іншу послугу, що можна технічно відрізати. Й прикладів того не злічити.

Автори законопроєкту мали шанс розв’язати складну та болючу для всіх — і боржників, і кредиторів, проблему заборгованості, однак пішли не складною дорогою пошуку її вирішення, а простим шляхом дешевого популізму. 

Олександр СЕРГІЄНКО, кандидат фізіко-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.

Додати коментар

Користувач:
email:





Currency exchange
Money flowing across borders
Global economy

- Fin.Org.UA

Новини

07:50 - Як розкрадаються арештовані російські активи. Приклад “Аероку”
21:55 - Для школярів із сільських громад звільненої Херсонщини передано 5000 планшетів і ноутбуків
19:50 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 1.04.2023 щодо російського вторгнення
19:50 - Жоден новий препарат з 1 квітня не додався до переліку рецептурних, – Віктор Ляшко
19:05 - Зеленский ввел санкции в отношении Богуслаева, 225 российских компаний и 33 граждан рф
17:45 - 1 квітня в Україні уже виписано понад 3000 електронних рецептів на різні рецептурні препарати
17:45 - Вдячні Словацькій Республіці за військову допомогу та літаки Міг-29, які захищатимуть наше небо та життя людей – Олексій Резніков
15:40 - В Україні почав діяти закон про е-резидентство, що дозволить іноземцям вести бізнес та сплачувати податки онлайн
15:40 - Ірина Верещук сьогодні з робочою поїздкою перебуває на Херсонщині
13:35 - Герман Галущенко: у суботу, 1 квітня, генерація електроенергії повністю забезпечує потреби споживачів
13:35 - Оперативна інформація щодо роботи піротехнічних підрозділів ДСНС України
13:10 - Объем неработающих кредитов в феврале уменьшился на 2,5 млрд гривен
13:10 - ЕС вводит исключения из санкций для гуманитарной помощи
12:20 - “Черниговоблэнерго” жалуется, что из-за войны у него чаще воруют электроэнергию
12:20 - Мининфраструктуры начало отбор проектов термомодернизации общественных зданий
11:30 - Денис Шмигаль: Для відновлення справедливості потрібні трибунал над росією, конфіскація активів та потужні санкції
11:30 - Всемирный банк разрешил перенаправить 130 млн долларов в льготные кредиты для украинских аграриев
10:35 - Польша рекордно увеличила импорт топлива из-за увеличения экспорта в Украину
10:35 - Монастирський переділ
10:35 - Электросамокаты и моноколеса в Украине признали транспортными средствами
09:40 - В 2022 году с финансового рынка Украины ушло более 420 небанковских компаний
09:40 - Евросоюз хочет вернуть импортные пошлины на украинское зерно
09:25 - Набір добровольців до «Гвардії наступу» продовжується, — Ігор Клименко
09:25 - Загальні бойові втрати противника з 24.02.2022 по 01.04.2023
08:45 - “Днепропресс” в 2022 году сохранил смешную прибыль
08:45 - Шахрайства Трампа. Чи спишуть республіканці експрезидента
08:45 - НКРЭКУ повысила “зеленый тариф” на второй квартал
07:55 - На каком этапе экономика Украины и что будет с российской
07:20 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 06:00 1.04.2023 щодо російського вторгнення
23:34 - Рада виконавчих директорів МВФ схвалила 15,6 мільярдів доларів США за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) для України як частину загального пакету підтримки обсягом у 115 мільярдів доларів США


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.4516
Канадський долар26.9899
Юань Женьміньбі5.3192
Чеська крона1.6914
Данська крона5.3352
Гонконгівський долар4.6585
Форинт0.104682
Індійська рупія0.44493
Рупія0.0024402
Новий ізраїльський шекель10.1085
Єна0.27457
Теньге0.08024
Вона0.028107
Мексиканське песо2.0238
Молдовський лей1.9916
Новозеландський долар22.8682
Норвезька крона3.4927
Російський рубль0.47125
Сінгапурський долар27.4952
Ренд2.0557
Шведська крона3.5233
Швейцарський франк39.8829
Єгипетський фунт1.1873
Фунт стерлінгів45.2482
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5426
Румунський лей8.0296
Турецька ліра1.9061
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.195
Болгарський лев20.3193
Євро39.7373
Злотий8.5039
Алжирський динар0.26987
Така0.34305
Вірменський драм0.094133
Домініканське песо0.66857
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41831
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.6487
Малайзійський ринггіт8.2822
Марокканський дирхам3.5755
Пакистанська рупія0.12903
Саудівський ріял9.7441
Донг0.0015582
Бат1.07082
Дирхам ОАЕ9.9566
Туніський динар11.9595
Узбецький сум0.0031985
Новий тайванський долар1.19936
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33893
Сомоні3.3507
Ларі14.3288
Бразильський реал7.1775
Золото72417.53
Срібло873.96
Платина35993.74
Паладій54480.27

Курси валют, встановлені НБУ на: 03.04.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150901.89901.89895.82895.82400437.61
2064601016.421016.421016.421016.421016.42
226658987987987987515214.00
VERES155.17155.17155.17155.173879.25
XS1591298002980029800298001966800.00

Дані за 31.03.2023