Чи спишуть українцям борги за комуналку та на яких умовах?

04.02 12:00 | Укррудпром

Добре забуте старе

20 років тому, 20 лютого 2003 року, президент України Леонід Кучма підписав Закон “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, згідно з яким дозволялося розтягнути в часі (реструктурувати) виплату боргів за комуналку на термін до 60 місяців, але лише тих, що виникли на момент ухвалення цього закону.

Автори проєкту закону №8367 пішли шляхом внесення змін до згаданого закону, прилаштувавши його (як вони гадають) до сьогоднішньої ситуації. З одного боку, вони змавпували ідею з реструктуризацією заборгованості, а з іншого — творчо доповнили: запропонували ще й пробачити заборгованість, але не всю, а лише ту, яка виникла під час ведення бойових дій на територіях, де розташоване житло боржників.

Перше, що викликає запитання: як визначити такі території? Якщо на Київ регулярно прилітають “шахеди” та ракети, працює ППО, є влучання, поранені та вбиті, то, очевидно, мають місце бойові дії. При цьому наказом Мінреінтеграції №14 від 13.01.2023, себто пані Верещук, столицю виключено з переліку територій бойових дій. Але ж усім українцям регулярно повідомляють, що на всій території України є загроза ракетних ударів, а значить, бойові дії можливі всюди…

Водночас українці, які залишилися в країні, вже призвичаїлися працювати, вчитися та взагалі жити в таких умовах. І атаки дронів та ракет, отже, зрозуміло, бойові дії, не мають бути підставою не платити за комуналку та інші послуги, які вони отримують. Тому, можливо, авторам законопроєкту слід відійти від посилання на території бойових дій, а визначити території, де були неможливими надання та оплата житлово-комунальних послуг. Очевидно, це має бути головним критерієм для запровадження будь-яких соціальних ініціатив, зокрема й цієї, з приводу якої у мене є великі сумніви.

 

Друге запитання виникає у тих споживачів житлово-комунальних послуг, які не лише залишилися на умовній території бойових дій, а й справно сплачували за послуги: на фіга я платив? Отже, маємо явну суперечність у плані соціальної справедливості, адже ніхто не збирається повертати таким сім’ям гроші! Принаймні в законопроєкті такого нема.

Нарешті, третє запитання: хто компенсуватиме комунальним підприємствам витрати за їхню роботу? Адже не можна сказати наперед, без вивчення ситуації в кожному окремому випадку, що вони геть усі зупинилися. Теоретично вони й дійсно могли подавали воду, газ чи електрику навіть в умовах бойових дій, одразу після деокупації чи до неї, — тут виникає окреме питання визначення часових меж періоду бойових дій або часу, коли надання послуг та їхня оплата були неможливі.

Натомість автори законопроєкту вирішили ці непрості питання дуже просто, — нікому з комунальників нічого не компенсувати. В обґрунтуванні з пояснювальної записки написано дещо неоднозначно, але досить виразно: “На момент внесення, не передбачає витрат з державного бюджету України”.

В історії незалежної України питання списання боргів за житлово-комунальні послуги виникало не раз. Зрозуміло, що це дуже благодатний ґрунт для популістських спекуляцій політиків, однак до їхньої реалізації ніколи не доходило (чого не скажеш про списання боргів деяким великим державним і приватним компаніям, від яких залишилися лише нечіткі згадки).

І це не лише питання соціальної справедливості, коли одні справно платять, а інші уникають цього. Це питання стійкості державних інституцій та права: або працюють договірні правові засади економічних відносин у сфері ЖКГ, або в якійсь ситуації про закон і право можна забути й зіграти роль доброго дядечка — якщо ти комусь винен, я тобі прощаю.

Як заплатити борги

Питання заборгованості в сфері ЖКГ є, можливо, найбільш болючим, і рівень заборгованості — це важливий соціальний показник добробуту населення, який свідчить про відповідність розміру житлово-комунальних тарифів рівню доходів населення. З діаграми видно, що з 2017 року заборгованість населення стрімко зростала і на кінець 2021-го сягнула суми 81,4 млрд грн. Отже, проблема є, однак автори законопроєкту №8367, згадуючи в пояснювальній записці цю космічну суму, чомусь обмежилися не розв’язанням проблеми загалом, а погашенням заборгованості (до речі, невідомої) лише за час воєнних дій, яка, зрозуміло, непорівнянно менша за загальну.

Без зайвих сентиментів вони записали в проєкті закону: “Підлягає реструктуризації: заборгованість за послуги з постачання та розподілу природного газу для потреб побутових споживачів, що сформувалась після введення в дію Указу президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року”. Далі автори аналогічно пройшлися по всіх послугах, окрім комірного (плати за утримання багатоквартирних будинків). Чому про нього нема й згадки, абсолютно незрозуміло!

Щодо позитивних моментів проєкту слід визнати, що автори обмежили суму щомісячних поточних платежів і платежів на погашення заборгованості 25% доходів домогосподарств, які визначаються при обчисленні величини субсидій для працюючих, і 20% доходів для пенсіонерів та інших осіб, що живуть за рахунок соціальних виплат.

 

Тут, звісно, виникають сумніви щодо реалістичності визначених відсотків, оскільки насправді велика кількість сімей, особливо в містах (де є повний спектр комунальних послуг), щомісяця мають сплачувати набагато більше, ніж чверть своїх доходів, а пенсіонери — взагалі половину пенсії, а то і більше! Тобто може виникнути парадоксальна ситуація: за наявності боргу сім’я платитиме менше, ніж при його відсутності!

Однак подібне врегулювання розміру щомісячного платежу потребує обов’язкового втручання з боку держави, тому що зараз боржник є абсолютно безправним перед місцевим монополістом, яким є фактично кожне комунальне підприємство у місті чи селищі. Цей монополіст може виставити боржнику ту суму щомісячного платежу, яка йому заманеться, й останній не має вибору, бо інакше йому просто відріжуть газ, електрику чи іншу послугу, що можна технічно відрізати. Й прикладів того не злічити.

Автори законопроєкту мали шанс розв’язати складну та болючу для всіх — і боржників, і кредиторів, проблему заборгованості, однак пішли не складною дорогою пошуку її вирішення, а простим шляхом дешевого популізму. 

Олександр СЕРГІЄНКО, кандидат фізіко-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

23:15 - Миллиардер Олег Дерипаска заявил о превращении россии в “страну бабуинов”
22:25 - Министр финансов США срочно собрала закрытое совещание совета по надзору за финансовой стабильностью страны
20:45 - Прем’єр-міністр: Уряд ухвалив низку рішень у сфері логістики та розбудови оборонної інфраструктури
20:45 - 24 березня: Ситуація в соціальній сфері
20:45 - Уряд позбавив стипендії Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти професора Ігоря Сірого через співпрацю з окупантами
20:45 - Grain from Ukraine – з порту “Чорноморськ” до Ємену буде відправлено 30 тисяч тонн українського зерна
20:45 - 24 березня: Ситуація в енергетиці
20:45 - Уряд схвалив приєднання України до Партнерства з імплементації статті 6 Паризької угоди
20:45 - Дмитро Кулеба та Габріелюс Ландсбергіс обговорили посилення оборонної підтримки України
19:45 - Украина ожидает 45 млн тонн урожая зерновых и зернобобовых в 2023г
19:45 - Рынок металлоконструкций в Украине за 2022 год сократился на две трети
19:15 - Чистий інвестиційний дохід страховика MetLife у 4К2022 зріс до $5,2 млрд
19:15 - Прямі збитки інфраструктурі та майну в Україні за рік російської війни перевищили $143,8 млрд
19:15 - Світовий банк та ООН оцінюють потреби України на відновлення інфраструктури у $411 млрд
19:05 - Дороги Nasdaq100 и Dow Jones 30 разошлись
18:50 - Как Милошевич оказался в Гааге. Это похоже на историю Путина?
18:50 - Суд арестовал с альтернативой залога советника экс-главы ФГИ
18:50 - Украина в феврале увеличила импорт длинного проката на 34%
18:50 - Зеленский обсудил с делегацией Всемирного банка финансирование проектов по восстановлению Украины
18:50 - США ввели санкции против БелАЗа и МАЗа
18:50 - Кабмин дал старт массовому производству дронов в Украине
18:50 - АРМА уже полгода не может передать управляющим два арестованных завода российских бизнесменов
18:40 - МОН: 5 тис. школярів постраждалих закладів освіти отримали планшети
18:40 - Мінмолодьспорт: Швеція підтримуватиме Україну у розвитку молодіжної політики
18:40 - Мінмолодьспорт: Україна пропонує Латвії розвивати нові форми співпраці у молодіжній сфері
18:40 - МКІП: Велика Британія та Україна обговорили конкретні кейси підтримки української культури, креативних індустрій та медіа
18:40 - Цифровізація освіти: Мінцифри разом з партнерами передало 5 тисяч Apple iPad учням шкіл, зруйнованих через бойові дії
18:40 - Професійне навчання безробітних буде відбуватись за принципом «гроші ходять за людиною», - Мінекономіки про зміни
18:40 - Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
18:40 - Денис Шмигаль: Пільгові ціни на електроенергію продовжені до кінця квітня


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар24.2761
Канадський долар26.5076
Юань Женьміньбі5.3215
Чеська крона1.6581
Данська крона5.2751
Гонконгівський долар4.6586
Форинт0.1015
Індійська рупія0.44336
Рупія0.0024133
Новий ізраїльський шекель10.1377
Єна0.2809
Теньге0.079907
Вона0.028288
Мексиканське песо1.9545
Молдовський лей1.9745
Новозеландський долар22.6835
Норвезька крона3.4761
Російський рубль0.4766
Сінгапурський долар27.4189
Ренд2.0077
Шведська крона3.5088
Швейцарський франк39.7766
Єгипетський фунт1.1837
Фунт стерлінгів44.6557
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.5617
Румунський лей7.9733
Турецька ліра1.9173
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.0741
Болгарський лев20.0926
Євро39.3076
Злотий8.3827
Алжирський динар0.26723
Така0.3458
Вірменський драм0.093925
Домініканське песо0.66051
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.027915
Сом0.41831
Ліванський фунт0.002438
Лівійський динар7.5589
Малайзійський ринггіт8.1499
Марокканський дирхам3.5203
Пакистанська рупія0.13997
Саудівський ріял9.7441
Донг0.0015371
Бат1.03433
Дирхам ОАЕ9.9563
Туніський динар11.6409
Узбецький сум0.0032259
Новий тайванський долар1.19701
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33086
Сомоні3.35
Ларі13.9965
Бразильський реал7.03
Золото73096.24
Срібло855.47
Платина35741.05
Паладій52416.7

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.03.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150895.01895.01895.01895.0117900.20
2064601013.471013.471013.471013.473040.41
22041237053.8653237053.8653237053.8653237053.8653218675148.12
2262601080.761080.761080.761080.761038610.36
BAVL0.3050.3050.3050.305137250.00
CEEN4.74.74.74.7470.00
VERES155.17155.17155.17155.17931.02

Дані за 24.03.2023