Новинський: захист олігарха
Для тодішнього президента цей був вимушений захід: на тлі величезних репутаційних втрат через невиконання публічної передвиборчої обіцянки продати свою кондитерську компанію Roshen у разі обрання главою держави.
Тим не менш, П.Порошенко залишився фактичним власником Roshen — переставши їм бути лише тимчасово і лише “на папері”. Зрозуміло, цей фінт нікого не зміг ввести в оману. Але президентові його консультанти наполегливо радили хоч якось відреагувати на репутаційний негатив через порушення своєї обіцянки.
Колишньому “регіоналу” В.Новинському , відомому спонсору Української православної церкви московського патріархату (УПЦ МП), про плями на репутації можна не турбуватися.
В.Новинський з ієрархами УПЦ МП іде до президентської адміністрації В.Януковича
Угоду зі Step Trust він уклав для захисту заводів-пароходів від можливої конфіскації. Документ, згідно з офіційним повідомленням Smart, був підписаний на Кіпрі у листопаді 2022 р.
А вже 2 грудня Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) включила В.Новинського до списку санкцій — разом з іншими прихильниками “російського світу” з числа високопоставлених діячів УПЦ МП.
З цього випливає, що ”православному олігарху” стало заздалегідь відомо про рішення, що готується. І він встиг до нього підготуватися.
Треба розуміти, що такі угоди не укладаються протягом дня чи навіть тижня. Перш ніж відповідальні сторони поставлять підписи у договорі, потрібно зробити величезний обсяг юридичної роботи. Дуже ретельною та клопіткої.
Наприклад, трастова угода П.Порошенка з Rothschild Trust готувалася цілий рік, рівно 12 міс. — згідно з повідомленням цієї компанії.
Та й сама процедура оформлення займає багато часу. Однак В.Новинський встиг навіть зареєструвати свій договір зі Step Trust у Комісії з цінних паперів та бірж Кіпру. До запровадження санкцій. Які, таким чином, перетворилися на порожній “вихлоп”.
Також треба зазначити, що Rothschild Trust — це структура з групи Rothschild&Co , яка має представництва у 45 країнах і ще у 2014-2015 фінансовому році отримала річний дохід у €1,4 млрд.
Та й самі Ротшильди — одні із найвпливовіших бізнесменів у світі. Незважаючи на свою непублічність.
Тоді як Step Trust позиціонує себе як “ міжнародна професійна організація консультантів, що спеціалізуються на успадкуванні та плануванні наступності”. Тобто, це навіть не компанія. Це громадська асоціація. Як, наприклад, Спілка правників України.
Зрозуміло, що рішення РНБО про санкції щодо В.Новинського та діячів УПЦ МП готувалося не рік. Але все ж таки якийсь час воно зайняло. Тож у олігарха його було не так багато.
І так само ясно, що ті ж Ротшильди не погодилися б на таку поспішну угоду, як у власника Smart зі Step Trust. Як зазначалося, це дуже серйозні бізнесмени. Яких вирізняє дуже ретельний підхід до ведення справ.
Звідси випливає, що траст В.Новинського є не більш ніж прикриттям . Навіть незважаючи на наявність у Step Trust “ висококваліфікованих фідуціарних адміністраторів, призначених відповідно до ліцензійних умов законодавства Кіпру”, як стверджують у Smart.
Що далі?
Термін дії трастової угоди та інші її суттєві умови у групі В.Новинського не озвучили. Очевидно, воно виконуватиметься, доки сам олігарх перебуває під санкціями. Незважаючи на які зберіг можливість подальшої фінансової підтримки УПЦ МП, оплот “російського світу” в Україні.
Основні активи В.Новинського інтегровані у спільний бізнес із колишнім однопартійцем, донецьким олігархом Р.Ахметовим — роль якого у подіях 2014 р. на Донбасі дуже неоднозначна.
Так, у колишнього громадянина росії ( В.Новинський отримав українське громадянство лише у 2012 р., коли постало питання про отримання депутатського мандату Верховної Ради від Партії регіонів) є частка у 23,78% у холдингу “Метінвест”.
Ця компанія включає низку великих гірничо-збагачувальних комбінатів у Дніпропетровській обл. (найбільший виробник залізняку в Україні), металургійні комбінати “Запоріжсталь”, “ Каметсталь “, авдіївський і запорізький коксохімзаводи .
Через 4 дні після введення санкцій проти В.Новинського в “Метінвесті” поспішили офіційно оголосити, що це ніяк не позначиться на роботі компанії. Також у “православного олігарха” 25% в агрохолдингу HarvEast . Інші 75% — у ахметівської групи SCM.
Але є у В.Новинського і власний агробізнес, який об"єднаний у групу “Верес” (керівна компанія ТОВ “Віджі Трейд”). Він включає канівський та черкаський консервні заводи, а також відносно невеликі посівні площі (оскільки спеціалізується на овочах, а не зернових та олійних, як найбільші агрохолдинги) — близько 10 тис. га.
Також, окремо від Р.Ахметова, Новинський має проекти у нафтогазовидобуванні. Це розробка низки локальних родовищ у Харківській та Полтавській обл. Станом на 1 січня 2020 р. обсяг підтверджених запасів там становив 22,633 млрд м3 газу та 3,722 млн т газоконденсату.
Це не дуже багато: з огляду на те, що найбільший гравець, держкомпанія “ Укргазвидобування “, на рік отримує близько 15 млрд м3. Структурам В.Новинського за кілька років вдалося добути 4,152 млрд м3 газу і 530 тис. т газоконденсату. Проте це працюючий високорентабельний бізнес.
Найпроблемніший напрямок у санкційного мільярдера — суднобудування. Тут йому належать миколаївська та херсонська судноверфі (раніше — Чорноморський суднобудівний завод, найбільший в Україні, та Херсонський суднобудівний завод ім. 60-річчя ленінського комсомолу).
Колись розвинена галузь, суднобудування в Україні занепало після розвалу СРСР і через цілу низку причин відродити його, за великим рахунком, так і не вийшло.
У 2009 р. В.Новинському вдалося отримати більш ніж “жирне” (як для України) замовлення від Міноборони на будівництво 10 корветів для національних ВМС.
Контракт на загальну суму понад $2,5 млрд (це ще за тими грошима) мав виконуватися до 2026 р. Очевидно, що зараз він розірваний. Будівництвом корветів для українського військово-морського флоту займаються турецькі судноверфі.
Створювати свою бізнес-імперію в Україні росіянин В.Новинський розпочав під час президентства Л.Кучми. Тоді, у період великого дерибану ”великої приватизації”, йому дісталися Південний та Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінати (м. Кривий Ріг).
За В.Януковича розширення продовжилося — вже в рамках спільних проектів із Р. Ахметовим. Це було зрозуміло: під час президентства “регіонала” бізнес його однопартійців отримував від держави максимум сприяння та щедрих “плюшок”.
За В.Януковича справи у В.Новинського йшли чудово
У період правління П.Порошенка , з яким у олігарха, під час Євромайдану, був особистий конфлікт, справи у В.Новинського йшли не так добре. Періодично до офісів його компаній приходили з обшуками силовики в рамках проваджень щодо ухилення від сплати податків.
За В.Зеленського спочатку все знову налагодилося. У березні 2020 р. Regal Petroleum, зареєстрована у Великій Британії компанія В.Новинського, купила нафтогазові ділянки у Полтавській обл. у фірми “ Аркона “ — яку пов"язують з І.Кононенком , другом та бізнес-партером П.Порошенком .
А в лютому 2021 р. структури нині санкційного олігарха купили частку у “Харківобленерго” (29,8%). Це дозволило йому отримати фактичний контроль над роботою та фінансовими потоками однієї з найбільших енергорозподільчих компаній України.
Отже, зараз усі ці активи формально не належать В.Новинському . Але доти, доки він залишається їхнім реальним власником, УПЦ МП нема про що хвилюватися.
Очевидно, що це розуміє і президентський офіс, який за умов російської військової агресії намагається зменшити вплив провідника ідей “руського світу” в Україні. Таким чином, логічно очікувати нових рішень влади щодо фактичного власника Smart.
Вже 25 січня В.Зеленський президентським указом (на підставі наступного рішення РНБО) запровадив проти В.Новинського та діячів УПЦ МП додаткові санкції.
Вони полягають у повній забороні угод щодо цінних паперів та анулюванні офіційних візитів, засідань та переговорів щодо укладання договорів чи угод.
Очевидно, що якби ці заходи були включені до грудневого санкційного пакета — нічого не змінилося б. Т.к. “православний олігарх” усі необхідні договори встиг підписати у листопаді. Проте після додаткових санкцій поле для маневрів у нього значно звузилося.
Як відомо, в юридичній практиці жоден хід не можна вважати фінальним: кожен крок будь-якої зі сторін відкриває можливості для дій опонентів у відповідь. З великою ймовірністю успіху.
Тому не можна стверджувати, що із передачею активів Smart в управління Step Trust питання закрито остаточно. Інша річ, що в умовах продовження повномасштабної війни росії проти України юридичні баталії не можуть розтягуватись на довгі роки.
Зрештою, треба згадати відому аксіому: у будь-якій суперечці з будь-яким “ефективним приватним власником” перевага апріорі на стороні держави.
Віталій КРИМОВ
