Мільйони українців втратили роботу через війну. Звідки вони беруть гроші на життя?

09.12.2022 09:00 | Укррудпром

Який реальний рівень безробіття в країні і що наразі з українцями, які втратили роботу, за рахунок чого вони виживають?

“Бойові дії тривають там, де були зайняті 10 мільйонів працівників. Щонайменше 5 мільйонів людей втратили роботу”, — заявила наприкінці листопада заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Така оцінка кількості безробітних вражає, якщо взяти до уваги, що, за даними Міжнародної організації праці, в Україні живуть 15-17 млн людей працездатного віку. Чи справді роботу втратив кожен третій з них? Відповісти на це питання мав би Держстат, однак під час війни таких досліджень він не проводить.

Хоча про реальний вплив російського вторгнення на ринок праці залишається лише здогадуватися, проте мова може йти про мільйони людей.

Скільки українців без роботи

Відповісти на питання про число безробітних складно, бо наразі жоден державний орган не знає, скільки всіх українців живе у країні. Зазвичай ці дані готує Держстат, однак після 24 лютого такі дослідження не проводяться.

ООН стверджує, що після початку великої війни з України виїхали майже 13 млн людей, повернулися 8,12 млн, а 4,77 млн отримали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.

Проте і ці дані не дають повного розуміння ситуації. Зокрема, вони не включають людей, яких окупанти депортували на росію.

“Точну кількість українців ми не знали навіть до війни, бо не було перепису. За оцінками ООН, населення країни в міжнародно визнаних кордонах (з Донбасом та АРК — ЕП) — близько 36 мільйонів. За оцінками нашого інституту — 34-35 мільйонів без Криму”, — зазначає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко.

Унаслідок агресії рф знищено чимало бізнесу, зокрема великих промислових об’єктів. За даними Європейської бізнес-асоціації, 53% її членів працюють з обмеженнями, 3% перестали працювати. Як наслідок, 15% опитаних асоціацією компаній скоротили працівників або відправили їх у неоплачувані відпустки.

Очевидно, кількість безробітних зросла, але держава “бачить” далеко не всіх з них. За даними Держслужби зайнятості, статус безробітних у січні-листопаді отримали 544 тис українців — на 16% менше, ніж за цей же період 2021 року.

У листопаді цього року офіційний статус безробітного мали 215 тис осіб — на 18% менше, ніж на цю дату 2021 року і на третину менше, ніж 1 березня 2022 року.

Аби розібратися в причинах цього парадоксу, варто вирізнити людей, які втратили роботу, безробітних людей та офіційно зареєстрованих безробітних.

За методологією Міжнародної організації праці (МОП), безробітна людина — це особа віком 15-70 років, яка щонайменше чотири тижні активно шукає роботу або готова почати працювати протягом найближчих двох тижнів.

Не кожен, хто втрачає роботу, стає безробітним, бо він може перестати шукати роботу. Також далеко не кожен безробітний офіційно реєструється в центрах зайнятості. За оцінками уряду, офіційний ринок праці охоплює лише третину ринку праці країни, тому його дані мало відображають тенденції сектору.

Мінекономіки оцінює кількість безробітних 2,6 млн осіб. Цифра не включає людей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

Більш песимістичні оцінки наводить МОП. Там вважають, що у 2022 році рівень зайнятості в Україні буде на 15,5% меншим, ніж у 2021 році. Тобто безробітних буде на 2,4 млн більше, ніж у 2021 році. Держстат називає цифру 1,7 млн.

“Моя оцінка числа безробітних вища за урядову, 3,2-3,8 мільйона. Це з урахуванням тих, хто виїхав за кордон, переселенців з окупованих територій та зон боїв”, — каже професорка Київської школи економіки (KSE) Ганна Вахітова.

НБУ за методологією МОП підрахував, що у 2022 році рівень безробіття сягне 28,3%, це 4,2-4,8 млн осіб.

Демографи вважають такі оцінки завищеними.

“Люди, які втратили роботу, не обов’язково стали безробітними. Вони могли виїхати за кордон або перестати шукати роботу, бо розуміють, що зараз обмежені можливості для працевлаштування. Такі оцінки навряд чи правдиві, адже наразі в Україні неможливо активно шукати роботу”, — пояснює Ткаченко.

Імовірно, без роботи залишилися 3-4 млн українців, хоча далеко не всі вони стали безробітними. 

Безробітні, але неофіційно

Якщо ситуація з працевлаштуванням в Україні не настільки критична, то чому так мало українців реєструються в центрах зайнятості? Річ у тім, що держава змінила підхід до політики боротьби з безробіттям. Зокрема, у вересні депутати ухвалили закон, який передбачає реформу служби зайнятості.

Відповідно до змін, допомогу з безробіття виплачуватимуть лише 90 днів (раніше 120-360 днів), а її розмір не може перевищувати розмір мінімальної зарплати (6 500 грн у 2022 році та 6 700 грн у 2023 році). Виплати припинятимуться, якщо безробітна особа перебуває за кордоном понад 30 днів.

Людям передпенсійного віку допомогу будуть платити до 360 днів (раніше 720), а чоловікам перед реєстрацією безробітним слід надати довідку з військкомату.

Допомогу з безробіття отримують небагато людей. За даними Держслужби зайнятості — 133 тис осіб з 215 тис офіційно зареєстрованих безробітних. Кількість останніх падала ще до ухвалення відповідного закону.

Заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк пояснює це, зокрема, виїздом значної частини українців, передусім жінок, за кордон.

Цю тезу частково спростовує Центр зайнятості. За його даними, 69% зареєстрованих безробітних — жінки. Якби кількість офіційних безробітних падала через міграцію населення, то частка жінок була б нижчою.

Ба більше, за оцінками соціологів, чоловіки під час поточної кризи зазнали більшого впливу безробіття, ніж жінки. Традиційно жінки працюють у бюджетному секторі економіки, який виявився набагато стійкішим до скорочень чи урізань зарплат. Чоловіки ж втратили значну частину робочих місць через руйнацію промислових об’єктів чи призупинення будівельних робіт.

Ще одна причина низького рівня офіційної реєстрації українців безробітними — можливість їх залучення до суспільно корисних робіт на період воєнного стану.

Так, якщо особа впродовж 30 днів перебуває в статусі офіційно зареєстрованого безробітного, то вважається, що їй може підійти робота, яка не потребує підготовки та кваліфікації. Види робіт, які пропонуватимуть такому безробітному, визначає військове командування. Якщо людина відмовиться від виконання такої роботи, то втратить статус безробітного та відповідні виплати.

Звідки гроші на життя

Якщо з мільйонів українців, які втратили роботу, лише 133 тис отримують виплати з безробіття, то за які кошти живе решта? Можливо, з початком війни вони почали працювати в тіньовому секторі й офіційна статистика їх не бачить?

Дослідження кількості українців, які працюють неофіційно, зараз не ведуться. До 24 лютого Держстат оцінював неформальну зайнятість 3 млн осіб, з яких 1,7 млн — незареєстровані підприємці.

Імовірно, під час війни кількість неофіційно працевлаштованих могла зрости ще більше, припускає Мінекономіки.

“Аналіз даних щодо уповільнення динаміки зареєстрованих безробітних у межах 10% дозволяє зробити припущення про можливе збільшення кількості неформально зайнятих. Водночас, без розрахунків динаміки тіньової економіки неможливо сформувати точні оцінки щодо цього показника”, — повідомили там.

Утім, навряд чи значна частина людей, які втратили роботу, могли знайти роботу на тіньовому ринку. В умовах війни кількість вакансій обмежена.

За даними агрегатора з пошуку роботи Work.ua, у листопаді в Україні було зареєстровано вдвічі менше вакансій, ніж за цей же період 2021 року. У перші місяці великої війни кількість вакансій ледь досягала 10% від довоєнного рівня.

Імовірно, що українці, які втратили роботу, мають інші джерела доходів. Які саме? “Заощадження, різке скорочення споживання, підтримка рідних та друзів, городи, ситуаційні підробітки, допомога волонтерів”, — зазначає Вахітова.

Заощадження на банківських депозитах з початку 2022 року лише зростали. При цьому обсяги коштів на валютних рахунках зменшувалися. Тобто власники валютних депозитів знімали їх і не продовжувати терміни вкладів.

Обсяги готівкової гривні поза банками в перші тижні після початку великої війни різко виросли, хоча надалі ситуація стабілізувалася.

“У січні-листопаді обсяг готівки поза банками мав різновекторні тенденції змін: були і випуск, і вилучення готівки з позабанківського обігу”, — відзначає НБУ.

На готівкові гривні українці могли обмінювати свою валюту з банківських рахунків та з власних готівкових заощаджень.

Достовірної статистики щодо обсягів валютної готівки в населення не існує. За даними НБУ, у березні-липні українці продали на 1,06 млрд дол більше іноземної валюти, ніж купили. Із серпня фіксується зворотна тенденція.

Іншим джерелом коштів українців, які втратили роботу, могла стати підтримка родичів, зокрема тих, які працюють за кордоном. Грошові перекази трудових мігрантів до великої війни були вагомим джерелом валютних надходжень в економіку. Навіть після 24 лютого вони залишили за собою цей статус.

У січні-жовтні обсяги переказів заробітчан в Україну були лише на пів мільярда доларів меншими, ніж за аналогічний період 2021 року, і становили 11,1 млрд дол. У деякі місяці 2022 року трудові мігранти переказували на батьківщину навіть більше коштів, ніж у відповідні місяці 2021 року.

Безробітні, які живуть у селах, можуть давати собі раду завдяки власному господарству. Крім того, під час війни в українців з’явилося ще одне вагоме джерело доходів — гуманітарна допомога. Україна отримує її від багатьох країн світу, міжнародних організацій та приватних компаній.

З настанням холодів та після початку обстріліна росією енергетичних об"єктів потік допомоги лише зріс. Україні надсилають теплі речі, обігрівачі, генератори.

“Стратегії виживання в людей дуже різні. Інша річ, що всі ці стратегії загрожують маргіналізацією населення. Після закінчення війни буде дуже складно повернути людей до нормального життя, змусити їх шукати повноцінну роботу, працювати повний робочий день чи повний рік”, — вважає Ткаченко.

Що робити з безробіттям

Через російські ракетні обстріли ситуація на ринку праці значно погіршиться.

“Не всі промислові підприємства працюють. Деякі запроваджують нічні зміни, але аварійні відключення часто не дають змоги відновити виробництво. Також не весь малий бізнес може купити генератор і стабільно його використовувати”, — пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Держава ледь дає раду з поточною навалою людей, які втратили роботу. За 11 місяців державні центри зайнятості працевлаштували 289 тис українців. Крім того, уряд запустив низку програм, які стимулюють розвиток бізнесу.

Серед них — мікрогранти до 250 тис грн на започаткування власної справи або розвиток бізнесу, гранти на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства (держава фінансує до 70% інвестицій), гранти на створення тепличного господарства (фінансування держави 50-70%, але до 7 млн грн).

Держава також фінансує підприємства переробної промисловості (до 70% проєкту) та інвестує в ІТ-стартапи (гранти і кредити на 0,75-8 млн грн).

Поки що ці програми не надто вплинули на очікування уряду щодо рівня безробіття. Та й навряд чи наразі знайдеться велика кількість охочих ризикнути розпочати власну справу в умовах невизначеності та значних безпекових ризиків. Ситуація може покращитися, щойно ці ризики стануть меншими.

Після війни, коли почнеться відбудова, кількість вакансій може суттєво зрости. Сприятиме зростанню зайнятості і євроінтеграційний курс України. Західні компанії розміщуватимуть тут свої виробничі потужності. Так вони будуть економити на робочій силі і матимуть безперешкодний доступ до ринку ЄС.

За таких умов головне, аби українці були готові повноцінно працювати. “Чим довше триватиме війна, тим більше людей не будуть залучені до роботи. У результаті їхні трудові навички руйнуватимуться. Нормальна зайнятість у довоєнному розумінні ставатиме менш досяжною”, — вважає Ткаченко.

Аби не допустити деградації трудових відносин, владі та бізнесу доведеться постаратися. Доцільно було б перезавантажити трудове законодавство, яке б відображало баланс між правами працівників та роботодавців.

Крім того, влада вже зараз має думати, як залучити інвестиції та гарантувати інвесторам безпеку від ворожих ракет, а їхнім проєктам — електропостачання.

Ярослав ВІНОКУРОВ

 

 

 

 

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

10:17 - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільног
10:15 - При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?
10:15 - Волновой анализ EURCAD – 26 января 2023 г.
10:15 - Волновой анализ ExxonMobil — 26 января 2023 г.
10:12 - Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального
10:11 - Коли не справляється рентна плата за спеціальне використання води?
10:10 - Визначення резервів банків та небанківських фінансових установ
10:09 - Щодо повторного включення юрособи – сільськогосподарського товаровиробника до четвертої групи платників єдиного податку
10:08 - Який порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента та комісіонера при придбанні товарів у нерезидента?
10:07 - Платникам ПДВ про деякі податкові новації
10:06 - Податковий календар на 30 та 31 січня 2023 року
10:05 - Плата за землю: юрособи у 2022 році забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у сумі понад 4,8 млрд гривень
10:04 - Майже 30 млрд грн – надходження у 2022 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
10:03 - До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі
09:40 - “Укрзализныця” подтверждает планы унификации грузового тарифа на уровне чуть ниже 2-го класса
09:40 - Антиколониальный Лавров. Чем опасны африканские турне российского риббентропа
09:40 - Недвижимость неплатежеспособных банков будет выставляться в аренду через “Prozorro.Продажи”
09:40 - ТЭС в Украине на 7,5 ГВт нуждается в восстановлении после российских обстрелов
09:40 - Месяц на раздумья. Как Онуфрия торопят объявить автокефалию УПЦ
09:24 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
08:45 - НБУ прогнозирует год почти без экономического роста. Что это значит для бизнеса из списка ТОП-100 Forbes
08:45 - “Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну
08:45 - МВФ может предоставить Украине многолетний пакет помощи на сумму до 16 млрд долларов
08:05 - EUR/USD. Медведи неуверенно наступают...
08:05 - GBP/USD. Внимание форекс трейдеров сосредоточено на уровне поддержки 1.2374...
07:50 - Нерухомість під час війни — “світло не вимикають”
07:50 - Глава крупнейшей фракции Европарламента призывает к “военной экономике” в ЕС
07:50 - Січневий головопад: чому українській владі варто почистити ряди
07:20 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 6:00 27.01.2023 щодо російського вторгнення
20:55 - БЕБ не допустило розтрату 66,5 млн грн бюджетних коштів


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.046
Канадський долар27.3584
Юань Женьміньбі5.3835
Чеська крона1.6729
Данська крона5.3563
Гонконгівський долар4.6709
Форинт0.102689
Індійська рупія0.44821
Рупія0.0024464
Новий ізраїльський шекель10.7599
Єна0.28187
Теньге0.079328
Вона0.029704
Мексиканське песо1.942
Молдовський лей1.9433
Новозеландський долар23.7239
Норвезька крона3.7028
Російський рубль0.52898
Сінгапурський долар27.8788
Ренд2.1437
Шведська крона3.5658
Швейцарський франк39.8112
Єгипетський фунт1.2234
Фунт стерлінгів45.3323
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1625
Турецька ліра1.944
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.4103
Болгарський лев20.3713
Євро39.8433
Злотий8.4407
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70835.57
Срібло869.54
Платина37889.82
Паладій62113.96

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
213227975.7975.7975.7975.76829.90
225668989.86989.86985.31985.3125704.51
2262601056105610561056199584.00
226427977.82977.82977.82977.8266491760.00
VERES147147147147294.00

Дані за 26.01.2023