Мільйони українців втратили роботу через війну. Звідки вони беруть гроші на життя?
Який реальний рівень безробіття в країні і що наразі з українцями, які втратили роботу, за рахунок чого вони виживають?
“Бойові дії тривають там, де були зайняті 10 мільйонів працівників. Щонайменше 5 мільйонів людей втратили роботу”, — заявила наприкінці листопада заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.
Така оцінка кількості безробітних вражає, якщо взяти до уваги, що, за даними Міжнародної організації праці, в Україні живуть 15-17 млн людей працездатного віку. Чи справді роботу втратив кожен третій з них? Відповісти на це питання мав би Держстат, однак під час війни таких досліджень він не проводить.
Хоча про реальний вплив російського вторгнення на ринок праці залишається лише здогадуватися, проте мова може йти про мільйони людей.
Скільки українців без роботи
Відповісти на питання про число безробітних складно, бо наразі жоден державний орган не знає, скільки всіх українців живе у країні. Зазвичай ці дані готує Держстат, однак після 24 лютого такі дослідження не проводяться.
ООН стверджує, що після початку великої війни з України виїхали майже 13 млн людей, повернулися 8,12 млн, а 4,77 млн отримали статус тимчасового захисту в країнах Євросоюзу.Проте і ці дані не дають повного розуміння ситуації. Зокрема, вони не включають людей, яких окупанти депортували на росію.
“Точну кількість українців ми не знали навіть до війни, бо не було перепису. За оцінками ООН, населення країни в міжнародно визнаних кордонах (з Донбасом та АРК — ЕП) — близько 36 мільйонів. За оцінками нашого інституту — 34-35 мільйонів без Криму”, — зазначає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Лідія Ткаченко.
Унаслідок агресії рф знищено чимало бізнесу, зокрема великих промислових об’єктів. За даними Європейської бізнес-асоціації, 53% її членів працюють з обмеженнями, 3% перестали працювати. Як наслідок, 15% опитаних асоціацією компаній скоротили працівників або відправили їх у неоплачувані відпустки.
Очевидно, кількість безробітних зросла, але держава “бачить” далеко не всіх з них. За даними Держслужби зайнятості, статус безробітних у січні-листопаді отримали 544 тис українців — на 16% менше, ніж за цей же період 2021 року.
У листопаді цього року офіційний статус безробітного мали 215 тис осіб — на 18% менше, ніж на цю дату 2021 року і на третину менше, ніж 1 березня 2022 року.
Аби розібратися в причинах цього парадоксу, варто вирізнити людей, які втратили роботу, безробітних людей та офіційно зареєстрованих безробітних.
За методологією Міжнародної організації праці (МОП), безробітна людина — це особа віком 15-70 років, яка щонайменше чотири тижні активно шукає роботу або готова почати працювати протягом найближчих двох тижнів.
Не кожен, хто втрачає роботу, стає безробітним, бо він може перестати шукати роботу. Також далеко не кожен безробітний офіційно реєструється в центрах зайнятості. За оцінками уряду, офіційний ринок праці охоплює лише третину ринку праці країни, тому його дані мало відображають тенденції сектору.
Мінекономіки оцінює кількість безробітних 2,6 млн осіб. Цифра не включає людей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
Більш песимістичні оцінки наводить МОП. Там вважають, що у 2022 році рівень зайнятості в Україні буде на 15,5% меншим, ніж у 2021 році. Тобто безробітних буде на 2,4 млн більше, ніж у 2021 році. Держстат називає цифру 1,7 млн.
“Моя оцінка числа безробітних вища за урядову, 3,2-3,8 мільйона. Це з урахуванням тих, хто виїхав за кордон, переселенців з окупованих територій та зон боїв”, — каже професорка Київської школи економіки (KSE) Ганна Вахітова.
НБУ за методологією МОП підрахував, що у 2022 році рівень безробіття сягне 28,3%, це 4,2-4,8 млн осіб.
Демографи вважають такі оцінки завищеними.
“Люди, які втратили роботу, не обов’язково стали безробітними. Вони могли виїхати за кордон або перестати шукати роботу, бо розуміють, що зараз обмежені можливості для працевлаштування. Такі оцінки навряд чи правдиві, адже наразі в Україні неможливо активно шукати роботу”, — пояснює Ткаченко.
Імовірно, без роботи залишилися 3-4 млн українців, хоча далеко не всі вони стали безробітними.
Безробітні, але неофіційно
Якщо ситуація з працевлаштуванням в Україні не настільки критична, то чому так мало українців реєструються в центрах зайнятості? Річ у тім, що держава змінила підхід до політики боротьби з безробіттям. Зокрема, у вересні депутати ухвалили закон, який передбачає реформу служби зайнятості.
Відповідно до змін, допомогу з безробіття виплачуватимуть лише 90 днів (раніше 120-360 днів), а її розмір не може перевищувати розмір мінімальної зарплати (6 500 грн у 2022 році та 6 700 грн у 2023 році). Виплати припинятимуться, якщо безробітна особа перебуває за кордоном понад 30 днів.Людям передпенсійного віку допомогу будуть платити до 360 днів (раніше 720), а чоловікам перед реєстрацією безробітним слід надати довідку з військкомату.
Допомогу з безробіття отримують небагато людей. За даними Держслужби зайнятості — 133 тис осіб з 215 тис офіційно зареєстрованих безробітних. Кількість останніх падала ще до ухвалення відповідного закону.
Заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк пояснює це, зокрема, виїздом значної частини українців, передусім жінок, за кордон.
Цю тезу частково спростовує Центр зайнятості. За його даними, 69% зареєстрованих безробітних — жінки. Якби кількість офіційних безробітних падала через міграцію населення, то частка жінок була б нижчою.
Ба більше, за оцінками соціологів, чоловіки під час поточної кризи зазнали більшого впливу безробіття, ніж жінки. Традиційно жінки працюють у бюджетному секторі економіки, який виявився набагато стійкішим до скорочень чи урізань зарплат. Чоловіки ж втратили значну частину робочих місць через руйнацію промислових об’єктів чи призупинення будівельних робіт.
Ще одна причина низького рівня офіційної реєстрації українців безробітними — можливість їх залучення до суспільно корисних робіт на період воєнного стану.
Так, якщо особа впродовж 30 днів перебуває в статусі офіційно зареєстрованого безробітного, то вважається, що їй може підійти робота, яка не потребує підготовки та кваліфікації. Види робіт, які пропонуватимуть такому безробітному, визначає військове командування. Якщо людина відмовиться від виконання такої роботи, то втратить статус безробітного та відповідні виплати.
Звідки гроші на життя
Якщо з мільйонів українців, які втратили роботу, лише 133 тис отримують виплати з безробіття, то за які кошти живе решта? Можливо, з початком війни вони почали працювати в тіньовому секторі й офіційна статистика їх не бачить?
Дослідження кількості українців, які працюють неофіційно, зараз не ведуться. До 24 лютого Держстат оцінював неформальну зайнятість 3 млн осіб, з яких 1,7 млн — незареєстровані підприємці.Імовірно, під час війни кількість неофіційно працевлаштованих могла зрости ще більше, припускає Мінекономіки.
“Аналіз даних щодо уповільнення динаміки зареєстрованих безробітних у межах 10% дозволяє зробити припущення про можливе збільшення кількості неформально зайнятих. Водночас, без розрахунків динаміки тіньової економіки неможливо сформувати точні оцінки щодо цього показника”, — повідомили там.
Утім, навряд чи значна частина людей, які втратили роботу, могли знайти роботу на тіньовому ринку. В умовах війни кількість вакансій обмежена.
За даними агрегатора з пошуку роботи Work.ua, у листопаді в Україні було зареєстровано вдвічі менше вакансій, ніж за цей же період 2021 року. У перші місяці великої війни кількість вакансій ледь досягала 10% від довоєнного рівня.
Імовірно, що українці, які втратили роботу, мають інші джерела доходів. Які саме? “Заощадження, різке скорочення споживання, підтримка рідних та друзів, городи, ситуаційні підробітки, допомога волонтерів”, — зазначає Вахітова.
Заощадження на банківських депозитах з початку 2022 року лише зростали. При цьому обсяги коштів на валютних рахунках зменшувалися. Тобто власники валютних депозитів знімали їх і не продовжувати терміни вкладів.
Обсяги готівкової гривні поза банками в перші тижні після початку великої війни різко виросли, хоча надалі ситуація стабілізувалася.
“У січні-листопаді обсяг готівки поза банками мав різновекторні тенденції змін: були і випуск, і вилучення готівки з позабанківського обігу”, — відзначає НБУ.
На готівкові гривні українці могли обмінювати свою валюту з банківських рахунків та з власних готівкових заощаджень.
Достовірної статистики щодо обсягів валютної готівки в населення не існує. За даними НБУ, у березні-липні українці продали на 1,06 млрд дол більше іноземної валюти, ніж купили. Із серпня фіксується зворотна тенденція.
Іншим джерелом коштів українців, які втратили роботу, могла стати підтримка родичів, зокрема тих, які працюють за кордоном. Грошові перекази трудових мігрантів до великої війни були вагомим джерелом валютних надходжень в економіку. Навіть після 24 лютого вони залишили за собою цей статус.
У січні-жовтні обсяги переказів заробітчан в Україну були лише на пів мільярда доларів меншими, ніж за аналогічний період 2021 року, і становили 11,1 млрд дол. У деякі місяці 2022 року трудові мігранти переказували на батьківщину навіть більше коштів, ніж у відповідні місяці 2021 року.
Безробітні, які живуть у селах, можуть давати собі раду завдяки власному господарству. Крім того, під час війни в українців з’явилося ще одне вагоме джерело доходів — гуманітарна допомога. Україна отримує її від багатьох країн світу, міжнародних організацій та приватних компаній.
З настанням холодів та після початку обстріліна росією енергетичних об"єктів потік допомоги лише зріс. Україні надсилають теплі речі, обігрівачі, генератори.
“Стратегії виживання в людей дуже різні. Інша річ, що всі ці стратегії загрожують маргіналізацією населення. Після закінчення війни буде дуже складно повернути людей до нормального життя, змусити їх шукати повноцінну роботу, працювати повний робочий день чи повний рік”, — вважає Ткаченко.
Що робити з безробіттям
Через російські ракетні обстріли ситуація на ринку праці значно погіршиться.
“Не всі промислові підприємства працюють. Деякі запроваджують нічні зміни, але аварійні відключення часто не дають змоги відновити виробництво. Також не весь малий бізнес може купити генератор і стабільно його використовувати”, — пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Держава ледь дає раду з поточною навалою людей, які втратили роботу. За 11 місяців державні центри зайнятості працевлаштували 289 тис українців. Крім того, уряд запустив низку програм, які стимулюють розвиток бізнесу.Серед них — мікрогранти до 250 тис грн на започаткування власної справи або розвиток бізнесу, гранти на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства (держава фінансує до 70% інвестицій), гранти на створення тепличного господарства (фінансування держави 50-70%, але до 7 млн грн).
Держава також фінансує підприємства переробної промисловості (до 70% проєкту) та інвестує в ІТ-стартапи (гранти і кредити на 0,75-8 млн грн).
Поки що ці програми не надто вплинули на очікування уряду щодо рівня безробіття. Та й навряд чи наразі знайдеться велика кількість охочих ризикнути розпочати власну справу в умовах невизначеності та значних безпекових ризиків. Ситуація може покращитися, щойно ці ризики стануть меншими.
Після війни, коли почнеться відбудова, кількість вакансій може суттєво зрости. Сприятиме зростанню зайнятості і євроінтеграційний курс України. Західні компанії розміщуватимуть тут свої виробничі потужності. Так вони будуть економити на робочій силі і матимуть безперешкодний доступ до ринку ЄС.
За таких умов головне, аби українці були готові повноцінно працювати. “Чим довше триватиме війна, тим більше людей не будуть залучені до роботи. У результаті їхні трудові навички руйнуватимуться. Нормальна зайнятість у довоєнному розумінні ставатиме менш досяжною”, — вважає Ткаченко.
Аби не допустити деградації трудових відносин, владі та бізнесу доведеться постаратися. Доцільно було б перезавантажити трудове законодавство, яке б відображало баланс між правами працівників та роботодавців.
Крім того, влада вже зараз має думати, як залучити інвестиції та гарантувати інвесторам безпеку від ворожих ракет, а їхнім проєктам — електропостачання.
Ярослав ВІНОКУРОВ
