Рік без вибачень: що думає Ангела Меркель про свої провали на чолі уряду Німеччини

09.12.2022 09:00 | Укррудпром

Минув рік відтоді, як канцлером Німеччини був обраний Олаф Шольц, а Ангела Меркель пішла на політичну пенсію після 16 років на чолі уряду.

Рік тому Меркель була чи не найпопулярнішим і однозначно найавторитетнішим європейським лідером. Ця думка панувала і на батьківщині (де за нею закріпилося назвисько “Мутті”, тобто “мама”), і загалом на міжнародній арені. 

Але війна в Україні змінила оцінку її спадщини.

Невдовзі після відходу “Мутті” з посади канцлерки у Європі розпочалася велика війна, а ще в останні місяці її роботи з’явилися ознаки енергетичної війни, через яку інфляція та ціни на енергоносії зашкалюють. Словом, Німеччина пожинає плоди критичної залежності від російського газу та недофінансування своїх збройних сил.

Зараз спадок Меркель оцінюють з урахуванням цих обставин, тому з’явилося чимало голосів, які вбачають у нинішній ситуації її провину.

Що про це думає сама ексканцлерка? 

Останній рік вона поводилася вкрай стримано, мало говорила і мало з’являлася на публіці. 

У тих рідкісних заявах, що звучали від неї, Меркель здебільшого відмовлялася визнавати будь-які помилки, яких вона припустилася у політиці щодо росії. Та деякі її заяви заслуговують на увагу і зараз.

До Флоренції замість Бучі

У грудні 2022 року, напередодні річниці своєї відставки, Меркель дала три великі інтерв’ю німецьким виданням Spiegel, Stern та Zeit. Говорити вона вирішила тільки тепер, у той час як одразу після виходу на пенсію ексканцлерка, здавалося, залягла на дно. 

Чи не найперша згадка про неї у німецьких ЗМІ з’явилась на другий день російського вторгнення в Україну: колишню канцлерку пограбували в супермаркеті. Вона поклала гаманець у візочок для покупок та відволіклася, а коли повернулася — його вже не було. 

Крадіжку прогавила також охорона Меркель, яка супроводжує її після виходу на пенсію. Про розкриття цього злочину не повідомлялося, хоча посвідчення особи, яке було у гаманці, за джерелами ЗМІ, повернули наступного дня.

Але ця поява у ЗМІ сталася проти волі “Мутті”, бо сама вона після відставки пішла у добровільне “внутрішнє вигнання”. Відмовилась від будь-яких високих посад, як-от робота в структурі Організації Об’єднаних Націй, не пристала на ідею стати почесною головою своєї партії та не приймала пропозиції від американських фондів виступати за щедрі гонорари — значно вищі, ніж кошти, які вона отримує на пенсії.

Нині Меркель живе з чоловіком Йоахімом Зауером в орендованій квартирі у Берліні, отримує близько 15 тисяч євро на місяць та має офіс у німецькій столиці — у приміщенні, де колись виходив на пенсію її попередник Гельмут Коль. 

Та попри цілковиту публічну мовчанку, офіс Меркель працював навіть надто активно.

У листопаді відомство федерального канцлера публічно попередило, що витрати на офіс Меркель занадто високі, та закликало “дотримуватись дисципліни”. Хоча деталі претензій до Меркель не розкриваються, з натяків у офіційній заяві виходить, що може йтися про надлишкові поїздки за державний кошт.

Сама ж ексканцлерка, як відомо з невеликої кількості її спілкування з пресою, після прощання зі стресовою роботою багато читає, слухає аудіокниги, пише мемуари та подорожує. Узимку вона відвідала Балтійське море, а навесні — Тоскану та знамениту “Галерею Флорентійської академії”, щоб помилуватися роботами Мікеланджело. 

Саме тут, коли Меркель перебувала на відпочинку, а російські війська якраз проганяли з-під Києва, її наздогнала реальність.

“Запросили до Бучі — привезли до Флоренції”, — з таким заголовком вийшло великотиражне видання Bild, сповнене критики поведінки ексканцлерки. Напередодні появи фото з “туристкою Меркель” президент України Володимир Зеленський запросив її та експрезидента Франції Ніколя Саркозі в Бучу, щоб ті на власні очі побачили, до чого призвела їхня політика поступок росії. У ті дні кадри з Бучі облетіли увесь світ, що потім ще довго оговтувався від побачених звірств росіян.

Тогочасний посол України в Німеччині Андрій Мельник, відданий своєму жорсткому стилю дипломатії, різко розкритикував Меркель. “Звичайно, у Флоренції немає вбитих жінок і дітей, які лежать на вулицях. Але тут так багато культури і мистецтва”, — написав посол у своєму офіційному акаунті в Twitter.

На тлі публічного тиску, у тому числі й у Німеччині, щодо мовчанки, яку ексканцлерка зберігала впродовж місяців російського вторгнення, Меркель нарешті — з неприйнятним запізненням — відреагувала на агресію рф. Але навіть тоді зробила заяву не сама, а через свою речницю. “З огляду на звірства, які стають помітними в Бучі та інших місцях України, усі зусилля федерального уряду та міжнародної спільноти бути на боці України та покласти край варварству та війні росії проти України мають повну підтримку колишньої канцлерки”, — заявила та.

Меркель свідомо намагалася відсторонитися від війни, розв’язаної росією в Україні. 

Лише у червні ексканцлерка нарешті визнала, що її поїздка до Флоренції на тлі подій в Україні була суперечливою, але все одно наполягала на її важливості для процесу “свого відокремлення від політики”.

Фрау Чемберлен 

У той час як канцлерка наполягала на правильності свого “відсторонення” від подій у світі, світ очікував від неї протилежного.

І за межами, і всередині Німеччини від Меркель сподівалися почути коментарі, а то й вибачення, і ці очікування видавалися справедливими. Адже з 2014 року вона очолювала зусилля європейців у спробах знайти мирне рішення у конфлікті між агресором та жертвою, росією та Україною.

Її зусилля у той час справді були непересічними.

Меркель особисто брала участь в укладенні Мінських домовленостей і численних “нормандських зустрічах”, регулярно контактувала з президентом рф Владіміром Путіним.

А головне — вона ще у 2014 році стала двигуном запровадження санкцій проти рф, попри сумніви щодо цього кроку у низці держав ЄС, а згодом утримувала фронт антиросійських санкцій, забезпечуючи, щоб вони поновлювалися щопівроку. Всі ці зусилля, проте, виявилися недостатніми, бо санкції та інші форми тиску не завадили повномасштабному вторгненню росії в Україну.

Вперше Меркель вийшла з тіні та погодилася на публічні розлогі коментарі щодо свого канцлерства та війни в Україні аж у червні, у спілкуванні з журналістом Spiegel Александром Осангом. 

Підсумувати озвучені нею тези можна однією цитатою: “Не звинувачуйте мене”. Власне, під таким заголовком видання і опублікувало свій матеріал. 

Меркель відкинула критику щодо умиротворення нею держави-агресора рф.

Вона наполягала: за обставин, що склалися в минулому, нічого не можна було зробити інакше, навіть більше — свої дії вона вважає абсолютно правильними. У цьому контексті в пізнішому інтерв’ю Spiegel ексканцлерка згадала про фільм “Мюнхен: На межі війни” від Netflix, який розкриває роль Невіла Чемберлена напередодні Другої світової. 

Виявилося, що нині Меркель сама бажає асоціюватися з Чемберленом.

Попри усю суперечливість постаті цього британського прем’єра, що погодився на анексію території Чехословаччини її сусідами і, як багато хто вважає, заохотив Гітлера до початку Другої світової війни — Меркель пристає до іншого погляду на цю постать. 

У стрічці, яка сподобалася ексканцлерці, Чемберлен показаний не просто глиною в руках агресора, а політиком, що забезпечив час для своєї країни, аби вона встигла підготуватися до великої війни. 

У словах Меркель Мюнхен 1938 року перегукується з Бухарестом 2008 року, коли вона відмовила Україні у наданні Плану дій щодо членства у НАТО. 

І про своє рішення 2008 року вона, як переконує, зовсім не шкодує.

Меркель вважає, що у Бухаресті, а згодом і під час мінських переговорів вона виграла час, аби Україна зміцніла й змогла підготуватися до відбиття путінської армії. “Це була не та Україна, яку ми знаємо сьогодні... Країна не була стабільною, вона була пронизана корупцією”, — пояснила Меркель свою позицію, мовляв, вступ України в НАТО після Бухареста призвів би до неминучого захоплення нашої держави Путіним. 

На її переконання, у той час не тільки Україна була слабшою, а й країни НАТО не могли б зробити стільки, скільки роблять зараз у допомозі Україні протистояти агресору.

Ні самокритики, ні пробачень

У своїй першій публічній появі після завершення канцлерства влітку Меркель також визнала, що вже у 2007 році знала, що Путін думає про Європу. Мовляв, він давно бачив себе у стані війни із західною системою та прагнув зруйнувати ЄС. У 2007 році, як відомо, Путін у присутності Меркель виступив із так званою “Мюнхенською промовою” на безпековій конференції. Цей виступ Путіна нині справді вважають публічним попередженням про початок гібридної війни між рф та Заходом.

Попри це, ексканцлерка продовжує наполягати, що альтернативи її обережному дипломатичному курсу не було. “Якщо дипломатія зазнає невдачі, це не означає, що це погана дипломатія. Тому я не буду вибачатися”, — каже Меркель.

Єдине, про що публічно шкодує Меркель — те, що їй не вдалося створити архітектуру безпеки, яка б запобігла російсько-українській війні. 

Вона досі захищає чимало своїх рішень, які з погляду України є відверто помилковими. Серед них, окрім вже згаданого Бухареста — підтримка “Північного потоку-2” й відмова визнати, що газ був зброєю в руках Путіна; відмова озброювати Україну; безрезультатні спроби створити черговий переговорний майданчик з рф напередодні російського вторгнення. 

Показово, що у серпні 2021 року вона особисто зустрічалася з Путіним, хоча й, як згодом визнала, усвідомлювала, що не має на нього жодного впливу.

Чи не єдиний момент, в якому проявляється здатність Меркель до самокритики, стосується недостатнього оснащення Бундесверу. Недаремно Олафу Шольцу довелося діяти блискавично та оголосити 100-мільярдний фонд для зміцнення німецької армії у перші дні російського вторгнення в Україну. 

“Ми повинні були швидше реагувати на агресивність росії… Ми не зробили достатньо для стримування через збільшення витрат на оборону”, — визнала Меркель у грудні в інтерв’ю Die Zeit.

Критика замість слави 

Меркель наголошує, що зараз пояснює не все — мовляв, її майбутня книга, де вона надасть деталі багатьох подій часів свого канцлерства, заспокоїть критиків і дасть відповіді на питання, чи була вона спроможна відвернути російське вторгнення. 

Утім, вже зараз у німецькому суспільстві, зокрема в ЗМІ, наростає хвиля суджень, що має змусити ексканцлерку дуже ретельно прописувати роз’яснення та невідомі аргументи своєї правоти, якщо такі існують.

Напередодні річниці відставки Меркель преса рясніє неприємними для неї оцінками. 

Stern пише, що війна в Україні ставить під сумнів її політику, Spiegel відзначає, що Меркель перетворилася з ефективного антикризового менеджера на винуватця кризи, Handelsblatt cумнівається, чи була вона великою канцлеркою, The Economist пише про згаслу славу та очевидні помилки, суспільний мовник “Радіо Берліна та Бранденбурга” (RBB) стверджує, що пам"ятник Меркель почав тріщати.

Преса звертає увагу на те, що сьогодні Меркель позиціонує себе як приватна особа, що не зобов"язана давати політичні коментарі — всупереч загальноєвропейським принципам публічної політики, за якими колишні канцлери не можуть претендувати на приватність, яку мають звичайні громадяни. 

Підкреслюють і те, що вперта відмова Меркель визнати свої промахи контрастує з позицією, яку зайняли її колишні соратники. 

Наприклад, президент Франк-Вальтер Штайнмаєр, багаторічний міністр в урядах Меркель, визнав помилковою прихильність Берліна до “Північного потоку-2”, а спроби включити росію до загальної архітектури безпеки назвав невдалими. Та й загалом зміна позиції Штайнмаєра, вкупі з визнанням ним своїх помилок, є вражаючою (деталі — у публікації “Для Німеччини це нова епоха”: історична промова Штайнмаєра“).

Колишній глава Бундестагу і ветеран Християнсько-демократичного союзу Вольфганг Шойбле публічно шкодував через те, що Німеччина не хотіла бачити дій росії у Чечні та не дослухалась до попереджень союзників, що після нападу рф на Грузію далі підуть Україна, Молдова, країни Балтії та Польща.

Інший багаторічний соратник Меркель, голова комітету Бундестагу із зовнішньої політики Норберт Реттген, переконаний, що прийдешню війну Путіна в Україні просто “не хотіли помічати”.

Та лунають голоси і на захист “Мутті”.

Зігмар Габріель, колишній заступник Меркель із партії чинного канцлера Олафа Шольца, не вважає, що їй є за що вибачатися. Мовляв, “Північний потік-2” і продаж газосховищ росіянам є результатом лібералізації європейського енергетичного ринку. 

Також Габріель (як, до речі, і глава угорського уряду Віктор Орбан) вважає, що Путін не напав би на Україну, якби Меркель досі була на посаді. 

Звичайно, ніхто не може дати відповідь на питання, “що було б, якби…”, і історія вже пішла своїм шляхом. 

Але неправильна політика багаторічної канцлерки щодо росії все ж стала очевидною. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну і десяти місяців кривавої війни, під час якої Путін зламав усі стереотипи щодо себе, які існували у Німеччині, їхнє заперечення Ангелою Меркель не видається переконливим.

Та нині украй важливо, щоби попри відмову ексканцлерки визнавати свої хибні рішення, нинішнє керівництво у Берліні усвідомлювало помилки Ангели Меркель та робило з них висновки.

Христина БОНДАРЄВА, журналістка “Європейської правди”

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

10:03 - До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі
09:40 - “Укрзализныця” подтверждает планы унификации грузового тарифа на уровне чуть ниже 2-го класса
09:40 - Антиколониальный Лавров. Чем опасны африканские турне российского риббентропа
09:40 - Недвижимость неплатежеспособных банков будет выставляться в аренду через “Prozorro.Продажи”
09:40 - ТЭС в Украине на 7,5 ГВт нуждается в восстановлении после российских обстрелов
09:40 - Месяц на раздумья. Как Онуфрия торопят объявить автокефалию УПЦ
09:24 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
08:45 - НБУ прогнозирует год почти без экономического роста. Что это значит для бизнеса из списка ТОП-100 Forbes
08:45 - “Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну
08:45 - МВФ может предоставить Украине многолетний пакет помощи на сумму до 16 млрд долларов
08:05 - EUR/USD. Медведи неуверенно наступают...
08:05 - GBP/USD. Внимание форекс трейдеров сосредоточено на уровне поддержки 1.2374...
07:50 - Нерухомість під час війни — “світло не вимикають”
07:50 - Глава крупнейшей фракции Европарламента призывает к “военной экономике” в ЕС
07:50 - Січневий головопад: чому українській владі варто почистити ряди
07:20 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 6:00 27.01.2023 щодо російського вторгнення
20:55 - БЕБ не допустило розтрату 66,5 млн грн бюджетних коштів
20:55 - ПФУ: Завершено фінансування пенсій за січень
19:00 - НБУ сохранит размер учетной ставки на уровне 25% годовых до апреля 2024 года
19:00 - Экспорт российского сжиженного углеводородного газа в страны Балтии увеличился в два раза за 2022 год
19:00 - Минэнерго хочет расширить технические возможности для торговли электроэнергией с ЕС
18:50 - Відбулось перше засідання Наглядової ради міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України
18:50 - Активність ворога у повітрі свідчить про його неспроможність на суходолі, – речниця командування «Південь»
18:50 - Для вивезення власної продукції з деокупованих територій Харківської області дозволи тепер не потрібні
18:50 - Відбулося чергове засідання Секторальної робочої групи координації міжнародної технічної допомоги «Гендерна рівність»
18:50 - Держенергоефективності спільно з університетами України та Європи розпочинає новий проект щодо створення магістерських курсів з енергоефективності та декарбонізації
18:50 - Зернова ініціатива: добова кількість виходів суден із українським збіжжям у рамках коридору впала до антирекордного показника
18:50 - Ісландія допомагатиме відновленню енергетичного сектору України
18:50 - Міністри закордонних справ України та Франції відвідали Одесу
18:50 - Які документи необхідні для проходження МСЕК


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.046
Канадський долар27.3584
Юань Женьміньбі5.3835
Чеська крона1.6729
Данська крона5.3563
Гонконгівський долар4.6709
Форинт0.102689
Індійська рупія0.44821
Рупія0.0024464
Новий ізраїльський шекель10.7599
Єна0.28187
Теньге0.079328
Вона0.029704
Мексиканське песо1.942
Молдовський лей1.9433
Новозеландський долар23.7239
Норвезька крона3.7028
Російський рубль0.52898
Сінгапурський долар27.8788
Ренд2.1437
Шведська крона3.5658
Швейцарський франк39.8112
Єгипетський фунт1.2234
Фунт стерлінгів45.3323
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1625
Турецька ліра1.944
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.4103
Болгарський лев20.3713
Євро39.8433
Злотий8.4407
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70835.57
Срібло869.54
Платина37889.82
Паладій62113.96

Курси валют, встановлені НБУ на: 27.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
213227975.7975.7975.7975.76829.90
225668989.86989.86985.31985.3125704.51
2262601056105610561056199584.00
226427977.82977.82977.82977.8266491760.00
VERES147147147147294.00

Дані за 26.01.2023