ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СОБОРНОГО ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНІВ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

05.12.2022 14:22 | Fin.Org.Ua

Питання-відповіді щодо перенесення термінів формування податкового кредиту з ПДВ у період дії воєнного стану в Україні
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini надала відповіді на питання щодо перенесення термінів формування податкового кредиту з ПДВ у період дії воєнного стану в Україні.
1. Чи продовжуються на період воєнного стану на території України терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН)?
З урахуванням норм пункту 102.9 статті 102 глави 11 розділу ІІ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків, визначених Кодексом для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, не зупиняється.
2. Чи зупиняється на період воєнного стану термін, встановлений Кодексом для формування податкового кредиту?
Так, зупиняється. Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, виключень, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то перебіг строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
3. Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування?
Так. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V та абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
 
 
У який термін сплачується сума недоплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка виявлена за результатами камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-
 
 
Єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», – у розмірі мінімального страхового внеску.
Норми визначені частиною 14 прим.1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
 
 
Які види доходів включаються
до доходу платника єдиного податку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (п. 292.4 ст. 292 ПКУ).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки (п. 292.7 ст. 292 ПКУ).
У разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (п. 292.8 ст. 292 ПКУ).
Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з цією главою, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розділу IV ПКУ (п. 292.9 ст. 292 ПКУ).
Нормами п. 292.10 ст. 292 ПКУ не є доходом суми податків і зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку відповідно до закону.
 
 
Особливості сплати ПДВ платниками
в умовах дії угоди про розподіл продукції
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що особливості сплати ПДВ платниками податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначені у ст. 337 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, постачання на митній території України компенсаційної та/або прибуткової продукції, набутої інвестором (оператором) у власність внаслідок її розподілу за угодою про розподіл продукції, та прибуткової продукції, належної державі і переданої інвестору (оператору) для подальшого продажу, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у розмірах, порядку і строки, встановлені розділом V ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 337.1 ст. 337 ПКУ).
Нормами п. 337.2 ст. 337 ПКУ передбачено, що за умови ввезення на митну територію України товарів та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, у митному режимі імпорту податки (крім акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів, не справляються.
Ввезення на митну територію України продукції (вуглеводної сировини, нафти і газу), видобутої у виключній (морській) економічній зоні України, здійснюється без сплати податків (включаючи податок на додану вартість), за умови ввезення такої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції.
З урахуванням вимог статей 21 та 22 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» у разі вивезення інвестором (оператором) з митної території України продукції, розподіленої відповідно до умов такої угоди, мито, акцизний податок, інші податки та обов'язкові платежі, що підлягають сплаті під час митного оформлення товарів, не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
У разі вивезення за межі митної території України для виконання угоди товарів та інших матеріальних цінностей, які раніше були придбані інвестором на митній території України, митні платежі, акцизний податок, інші податки та обов'язкові платежі не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.
При отриманні інвестором послуг, призначених для виконання угоди про розподіл продукції, які постачаються нерезидентом на митній території України, податок на додану вартість не справляється.
Передбачені в цьому пункті умови оподаткування поширюються в межах діяльності, пов'язаної з угодою про розподіл продукції, також на юридичних осіб та постійні представництва нерезидентів (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів), які беруть участь у виконанні робіт та іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, на основі договорів (контрактів) з інвестором.
У разі використання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів) стягуються суми податків і зборів, не внесені у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора (підрядників, субпідрядників, постачальників, перевізників та інших контрагентів).
 
 
Порядок ведення обліку товарних запасів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок).
Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами, зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Нагадуємо, що у Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
- документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі – Форма обліку), та первинні документи;
- первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.
У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
- місце продажу (господарський об'єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг);
- місце зберігання – стаціонарний або будь-який пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об'єкта, у тому числі транспортного засобу, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать ФОП;
- товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 2 розд. I Порядку № 496 визначено, що місце продажу (господарський об’єкт) – стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, частина пересувного чи стаціонарного об’єкта, у тому числі транспортного засобу, де здійснюються розрахункові операції під час продажу товарів (надання послуг).
Товарні запаси – сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями послуга – це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Отже, ФОП, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі, з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за Формою обліку з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
При цьому, якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.
 
 
Методи нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) доводить до відома наступне.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:
– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;
– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;
– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ передбачено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.
При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.
Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного;
- виробничого.
 
 
Податкова знижка за витратами на лікування
гострої респіраторної хвороби COVID-19
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.
Норми встановлені п. 20 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.
 
 
Реалізація алкогольних напоїв:
використання резервного РРО на період виходу з ладу основного
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу що згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
При цьому ст. 15 Закону № 481 передбачено, що ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери ПРРО.
Пунктами 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Статтею 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при реалізації алкогольних напоїв може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.
Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).
 
 
Спеціальне використання лісових ресурсів: уточнення показників
минулих періодів в складі декларації з рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що форма Податкової декларації з рентної плати (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) зі змінами та доповненнями.
Невід’ємною частиною декларації є відповідні додатки. Зокрема, платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) до декларації додається додаток 9.
У складі звітної або звітної нової декларації платник має можливість уточнити минулі податкові (звітні) періоди.
Також платник може виправити помилки шляхом подання окремої уточнюючої декларації за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
В декларації у графі «порядковий №» зазначається номер декларації арабськими цифрами, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання кількості поданих з початку року декларацій (незалежно від типу: звітна, звітна нова, уточнююча) до відповідного контролюючого органу.
При заповнені рядка 1 «податковий період» декларації зазначається арабськими цифрами:
у рядку 1.1 – квартал та рік, за який подається звітна або звітна нова декларація або поточні квартал та рік у яких подається уточнююча декларація;
у рядку 1.2 – квартал та рік, що уточнюються у складі звітної (нової звітної) декларації або квартал та рік за який подається уточнююча декларація. Якщо у складі звітної (нової звітної) декларації уточнення за минулі податкові (звітні) періоди не здійснюється, то рядок 1.2 не заповнюється.
У разі уточнення показників минулого податкового (звітного) періоду у складі звітної (нової звітної) декларації платник складає Додаток 9 за податковий (звітний) період.
У разі уточнення показників минулих податкових (звітних) періодів шляхом подання уточнюючої декларації складається уточнююча декларація та додаток 9 до неї щодо кожного податкового періоду, що уточнюється, окремо.
У додатку 9 зазначається порядковий № декларації, до якої додається цей додаток.
У графі «Розрахунок №» додатка 9 арабськими цифрами зазначається порядковий номер додатка, починаючи з 1 (одиниці), послідовно в порядку зростання кількості поданих додатків разом з відповідною декларацією.
При заповнені додатка 9:
- за податковий (звітний) період у заголовній частині проставляється відмітка в одній із клітинок: звітний або звітний новий в залежності від типу декларації, яка подається.
У рядку 1.1 – звітний квартал та рік або поточні звітний квартал та рік, у яких подається уточнююча декларація;
У рядку 1.2 – податковий квартал та рік, що уточнюється.
У декларації та додатку до неї заповнюються обов’язкові реквізити та всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. Рядок прокреслюється у разі відсутності показників для заповнення.
Вартісні показники декларації та додатків до неї зазначаються у гривнях з копійками.
При цьому у рядку 7 додатка 9 зазначається розмір штрафної санкції (десятковим дробом), що застосовується у разі заниження у раніше поданій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (3 % від суми недоплати – у разі подання уточнюючої декларації, 5% від суми недоплати – у разі уточнення минулих податкових (звітних) періодів у складі звітної або звітної нової декларації).
Декларація та додатки до неї обов’язково підписуються керівником та головним бухгалтером, що засвідчується печаткою платника (за наявності).
 
 
Фізособа – резидент отримав спадщину від фізособи – резидента:
що з військовим збором?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Підпунктом 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозділу І розділу  ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, дохід платника ПДФО фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відносяться до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО.
 
 
Нерезидент протягом року повторно набув статус пов’язаної особи: визначення періоду для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
підпунктом 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи вищенаведене, для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи з платником податку, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
 
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
 
 

Додати коментар

Користувач:
email:





Новини

21:55 - 27 січня: Ситуація в енергетиці
21:55 - 27 січня: Ситуація в соціальній сфері
19:50 - Робимо наступний крок для відкриття офісу ОЕСР у Києві, — Денис Шмигаль
19:50 - В ДСНС відбулась робоча нарада із представниками Уряду щодо виконання завдань з гуманітарного розмінування
19:50 - Прем’єр-міністр: Уряд розширив джерела фінансування програми єРобота, щоб створити більше переробних підприємств
19:50 - Оперативна інформація Генерального Штабу Збройних Сил України станом на 18:00 27.01.2023 щодо російського вторгнення
19:50 - Уряд Німеччини виділив 4,8 млн євро на підтримку ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих Захисників
19:50 - Уряд схвалив законопроект про ратифікацію Угоди між Урядом України та ОЕСР
19:45 - Утвержден новый порядок бронирования работников от мобилизации
18:50 - Украина рекордно увеличила импорт электроэнергии из Словакии
18:50 - Мустафу Найема сделали витриной Агентства восстановления и инфраструктурных проектов
18:50 - Мировые энергогиганты получили сверхприбыли в 2022 году из-за колебаний цен на фоне войны в Украине
18:10 - Австралийский PPI слабей ожиданий охладил Осси
17:55 - Компания друга Путина отсудила у холдинга Дмитри Фирташа в российском суде 30 млрд рублей долга
17:55 - “Тихая война” Apple. Как производитель айфонов пытается отобрать главные функции у Google. Рассказ FT
17:55 - США направили в Украину аудиторов для проверки использования помощи
17:55 - Дмитрий Шимкив купил 50% производителя дронов AeroDrone. Это первая публичная инвестиция в украинский MillitaryTech стартап
17:55 - Прокуратура Крыма сообщила о подозрении главе Балаклавского рудоуправления, которое Новинский подарил брату Ашоту
17:55 - Минцифры запускает платформу для поддержки технологических стартапов
17:45 - Підсумки торгів цінними паперами на Українській біржі за 27.01.2023
17:45 - В Україні намолочено 25,2 млн тонн кукурудзи
17:45 - Коментар МЗС України щодо загострення палестино-ізраїльського протистояння
17:45 - Українські освітяни ознайомилися з найкращими практиками восьми найпотужніших естонських освітніх та наукових установ
17:45 - Впровадження ініціативи прозорості видобувних галузей матиме суттєвий вплив на залучення інвестицій і повоєнний розвиток економіки України, – Юлія Підкоморна
17:45 - Цифровізуємо митну сферу і боремося з корупцією: діліться фідбеком про зміни у законодавстві і нову систему розмитнення авто
17:45 - У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв Голокосту
17:45 - Промова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Уряду
17:00 - “Батальйон Дубай”. Хто ховається в Перській затоці
17:00 - Попри ракетні обстріли: як зробити передбачуваними відключення світла
17:00 - Оккупанты на Запорожской АЭС уже нарушают условия “контрактов”, которые коллаборационисты подписали с росатомом


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар25.9783
Канадський долар27.4477
Юань Женьміньбі5.3835
Чеська крона1.6684
Данська крона5.3441
Гонконгівський долар4.6713
Форинт0.102184
Індійська рупія0.44854
Рупія0.002442
Новий ізраїльський шекель10.6341
Єна0.28163
Теньге0.079435
Вона0.029691
Мексиканське песо1.9505
Молдовський лей1.946
Новозеландський долар23.6983
Норвезька крона3.6956
Російський рубль0.52662
Сінгапурський долар27.83
Ренд2.1268
Шведська крона3.5468
Швейцарський франк39.6558
Єгипетський фунт1.2235
Фунт стерлінгів45.2189
Долар США36.5686
Білоруський рубль13.2919
Азербайджанський манат21.554
Румунський лей8.1164
Турецька ліра1.9441
СПЗ (спеціальні права запозичення)49.3624
Болгарський лев20.3238
Євро39.7482
Злотий8.4435
Алжирський динар0.2662
Така0.35078
Вірменський драм0.092915
Домініканське песо0.65264
Іранський ріал0.00087068
Іракський динар0.025047
Сом0.4268
Ліванський фунт0.024258
Лівійський динар7.573
Малайзійський ринггіт8.3035
Марокканський дирхам3.4993
Пакистанська рупія0.16151
Саудівський ріял9.7311
Донг0.0015474
Бат1.05907
Дирхам ОАЕ9.9569
Туніський динар11.7456
Узбецький сум0.0032576
Новий тайванський долар1.18988
Туркменський новий манат10.4482
Сербський динар0.33288
Сомоні3.5843
Ларі13.5605
Бразильський реал6.9267
Золото70601.9
Срібло866.94
Платина37093.73
Паладій61277.64

Курси валют, встановлені НБУ на: 30.01.2023

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
204150923.45923.45923.45923.45152369250.00
213227973.17973.17973.17973.17313360.74
225668985.74985.74985.73985.73333180.11
2262601056.431056.431056.431056.4353877.93
VERES138.88138.88138.88138.88138.88

Дані за 27.01.2023