На земельному фронті без змін: посівна кампанія 2026 року проходить без втрат

Поки мешканці одних країн з острахом чекають початку третьої світової війни, українські фермери приступають до весняних польових робіт.
За чотири роки повномасштабного вторгнення вони вже адаптувались до роботи навіть у прифронтових зонах та на раніше замінованих полях. Першим етапом стала оцінка стану озимих культур, які висівались восени.
Найпопулярніші в Україні – пшениця, ріпак, ячмінь.
В цілому вони перезимували без суттєвих втрат, попри люті заморозки цієї зими. Як повідомили ЕП в Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства, у більшості регіонів стан озимих оцінюється як добрий або задовільний, і аграрії входять у весняну посівну без суттєвих ризиків для врожаю.
У більшості регіонів втрати становлять лише 3-5%, а потенційний пересів по країні не перевищує 10%. За інформацією уряду, станом на зараз озимі культури в Україні засіяні на площі 5,4 млн гектарів.
Зокрема, озима пшениця – 4,74 млн гектарів, озимий ячмінь – 597,0 тис.
гектарів, жито – 66,3 тис.
гектарів, озимий ріпак – 1,1 млн гектарів. У порівнянні з минулим сезоном структура посівних площ загалом залишається стабільною, зазначили у відомстві. Озимі в регіонах Загальна картина щодо стану озимих культур навесні виглядає доволі оптимістично, але окремі регіони все ж таки зазнали суттєвіших втрат.
Зокрема, за даними Мінекономіки, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%. "Морозна зима призвела до знищення або часткового пошкодження озимих культур.
В нашому регіоні місцями ріпак взагалі не пережив цю зиму, а ячмінь пошкоджений на 25-40%", – розповідає власник насіннєвого господарства "Зоряне" з Дніпропетровщини Олександр Кириченко. Як пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук, втрати озимих стались через те, що в окремих регіонах йшов сніг, потім дощі, після чого були заморозки, і це створювало на озимині корку льоду та не давало доступу повітря. "Внаслідок цього будуть втрати для окремих підприємств.
Але зараз стартує посів ярих культур, тому можливо аграрії передискують поля із знищеними озимими і засіють їх весняними культурами", – каже він. Читайте також Без добрив та "хімії".
Як фермер з Житомирщини вирощує та експортує органічне зерно У північних регіонах країни ситуація з озимими більш позитивна. Як розповідає головний агроном групи "Агротрейд" Геннадій Малий, їхній агрохолдинг має 17460 гектарів озимини – горох, ячмінь, пшениця та ріпак.
"Всі площі перезимували.
На полях у Чернігівській та Сумській областях досі лежить сніг, який вкриває озимину.
Через тиждень ми зможемо повністю оцінити її стан.
Сьогодні там спостерігається 10–15 сантиметрів снігу та льодова кірка до 5 сантиметрів.
На Харківщині снігу немає, але рослини зиму пережили добре", – додав він. За його словами, іноді трапляються поодинокі випадки загибелі рослин, переважно на ділянках із нерівним рельєфом – у низинах, куди стікала вода під час танення снігу, там рослини могли задихнутися.
Однак, як зазначив агроном, таких площ буде не більше 0,1%. Посів ярих За даними Мінекономіки, у 2026 році загальна площа під зерновими та олійними культурами становитиме близько 16,6 млн гектарів, що практично відповідає 2025 року.
Найбільші площі традиційно займуть: пшениця – близько 4,8 млн гектарів, кукурудза – близько 4,4 млн гектарів, соняшник – до 5 млн гектарів, соя – близько 2 млн гектарів, ячмінь – близько 0,75 млн гектарів, ріпак – близько 1,1 млн гектарів. "Структура посівів загалом стабільна: дещо збільшуються площі під ячменем, тоді як кукурудза може трохи скоротитися через погодні ризики та економіку виробництва", – інформують у відомстві. За словами Марчука з ВАР, південні регіони України традиційно першими вже розпочали сівбу ярих культур.
Натомість в деяких центральних та північних регіонах на полях лежить сніг, тому поки що немає як приступати до роботи. "Приблизно на два тижні пізніше, ніж в минулому році, розпочнеться посівна кампанія по всій Україні.
Ці затримки не катастрофічні, тому що сівба може тривати до початку травня.
Але доведеться працювати інтенсивно", – підкреслив він. Читайте також "Не хочу бути спонсором їхнього свята": як ветеран побудував бізнес крафтових соусів без супермаркетів Агроном із групи "Агротрейд" розповідає, що вибір культур у 2026 році продиктований кількома ключовими факторами: маржинальністю культур, кліматичними умовами, стабільністю ринку збуту та їхньою роллю у сівозміні. За його словами, поряд із традиційними культурами компанія поступово тестує і нішеві, але підходить до цього обережно — як до інструменту диверсифікації та підвищення прибутковості, а не як до масового напряму виробництва. Цього року агрохолдинг планує засіяти 38402 гектари ярими культурами.
Серед них: льон, соя, кукурудза, соняшник і коноплі.
"Основні зміни стосуються збільшення площ під соняшником і зменшення площ під соєю, що пов"язано з ротацією сівозміни та економічними показниками культур.
Наразі соняшник демонструє дуже хорошу економіку, тому ми зменшили площі під іншими культурами і надали пріоритет саме йому", – пояснює Малий. Як зазначає Кириченко із підприємства "Зоряне", через те, що два роки було засушливе літо тепер доводиться коригувати сівозміну.
"Бобові культури не переносять такі температурні режими, які тепер бувають влітку в нашому регіоні.
Тому із сої та гороху доводиться переорієнтовуватись на озимі культури, які більш стійкі для вирощування за такого клімату", – розповідає аграрій із Дніпропетровщини. Світовий хаос і сівба в Україні В Мінекономіки запевняють, що глобальні коливання на ринку пального та добрив поки що не мають критичного впливу на посівну в Україні.
"Аграрії традиційно закуповують ресурси заздалегідь, і на старті кампанії мають запаси пального та інших матеріалів щонайменше на кілька тижнів, а часто й на місяці роботи.
Навіть у разі зростання цін на пальне його частка в собівартості становить близько 10-15%, тому вплив на економіку виробництва буде мінімальним", – наголошують в уряді. Група "Агротрейд" законтрактувала добрива заздалегідь і вчасно закупила необхідні обсяги.
Наразі вони знаходяться в українських портах, і компанія поступово їх отримує. "Щодо палива, його ціна зростає, що дещо підвищить собівартість культур у частині витрат на паливно-мастильні матеріали.
Водночас в Україні наразі достатньо обсягів пального, і єдиним нюансом залишається саме його вартість", – зазначає головний агроном холдингу. Читайте також Третя світова почалась.
Поки що в економіці країн Близького Сходу За словами Кириченка, в цьому сезоні паливо та добрива вже додали в ціні 40-50% порівняно з минулим роком.
Крім цього, через девальвацію гривні дорожчають засоби захисту рослин.
Також перепоною четвертий рік поспіль залишається нестача кадрів та неможливість бронювання працівників невеликих підприємств. "Кошти від держави минулого року допомогли із закупівлею палива та добрив для основного осіннього обробітку землі.
Шкода, що цьогоріч навесні немає аналогічної допомоги.
Вона зараз би була дуже доречною", – наголошує аграрій.