ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
12:05 | Fin.Org.Ua
Про механізм відшкодування ПДВ в умовах воєнного стану
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) під час дії воєнного стану – важливий механізм підтримки бізнесу.
Підприємства можуть повернути від’ємне значення податку з бюджету відповідно до вимог Податкового кодексу України (ПКУ) та проходження передбачених процедур перевірки.
Законодавство передбачає для платника декілька варіантів отримання відшкодованих коштів.
Зокрема, заявлену суму можна:
- отримати на поточний банківський рахунок;
- спрямувати на погашення податкового боргу з ПДВ;
- зарахувати у сплату окремих загальнодержавних податків і зборів;
- перенести від’ємне значення на наступний звітний період;
- частину суми перерахувати на банківський рахунок, частину спрямувати на сплату податків, а залишок перенести на наступний період.
Водночас бюджетне відшкодування не можна використовувати для сплати місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом, таких як рента за спецводокористування, податок на прибуток.
Варто зазначити, що саме право на відшкодування ще не означає автоматичного отримання коштів. Платнику необхідно довести, що заявлена сума сформована правомірно.
Від декларації до казначейського рахунку: умови та етапи відшкодування ПДВ
Право на бюджетне відшкодування мають зареєстровані платники ПДВ незалежно від форми власності чи виду діяльності – за умови дотримання встановлених законодавством вимог.
Серед ключових умов – фактична сплата ПДВ постачальникам або до Державного бюджету України.
Бартер, безоплатне отримання товару чи інші форми розрахунків самі по собі не створюють права на бюджетне відшкодування.
Крім того, сума відшкодування має відповідати ліміту, який розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом декларації.
Важливими передумовами також є:
- відсутність податкового боргу;
- реєстрація податкових накладних у ЄРПН;
- фактичне здійснення оподатковуваних операцій;
- належне документальне оформлення господарських операцій;
- підтвердження права платника на відповідні товари або послуги;
- відсутність щодо відповідних операцій обмежень, пов’язаних із застосуванням санкцій.
Сам процес бюджетного відшкодування розпочинається з подання податкової декларації з ПДВ, у якій заявлено суму до відшкодування, а також відповідних додатків Д2 та Д3 до неї (Наказ №21).
Далі проводиться камеральна перевірка. Її тривалість становить до 20 календарних днів.
Під час камеральної перевірки контролюючий орган аналізує:
- правильність заповнення податкової декларації;
- наявність від’ємного значення ПДВ;
- відповідність даних декларації інформації з Єдиного реєстру податкових накладних;
- правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування.
- відповідність даних звітності контрагентів;
- наявність ризикових ознак – згідно з критеріями ризиковості.
За результатами камеральної перевірки контролюючий орган узгоджує заявлену суму бюджетного відшкодування або може призначити документальну перевірку платника податків, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації.
Метою документальної перевірки є встановлення правомірності формування податкового кредиту та від’ємного значення ПДВ, а також підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування.
Під час такої перевірки контролюючий орган аналізує:
- первинні документи, що підтверджують господарські операції;
- договори, акти виконаних робіт, накладні;
- використання придбаних товарів або послуг у господарській діяльності платника податків;
- дозволи, ліцензії тощо.
Під час перевірки бюджетного відшкодування контролюючий орган не обмежується механічною перевіркою арифметики податкового кредиту. Аналізується сукупність операцій, які сформували від’ємне значення ПДВ.
Саме тому первинні документи повинні не просто існувати, а відображати реальні господарські операції та давати можливість простежити їхній економічний зміст.
Для платників з високим рівнем дотримання податкової дисципліни терміни проведення камеральної та документальної перевірок скорочені до 5 та 10 робочих днів відповідно.
Після завершення перевірки та підтвердження суми відповідний запис вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Державна казначейська служба України проводить виплату у заявлений платником спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми.
Отже, шлях від декларації до коштів на рахунку складається з кількох етапів, і на кожному з них платнику важливо мати документальне підтвердження своєї позиції.
Воєнний час: коли форс-мажор не скасовує правила
Війна внесла свої корективи і в механізм бюджетного відшкодування ПДВ.
Одне з важливих питань – податковий кредит, сформований за товарами, які внаслідок форс-мажорних обставин були знищені або втрачені.
Якщо такі товари були знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили, відповідні суми ПДВ не включаються до розрахунку бюджетного відшкодування. Такі суми зараховуються до податкового кредиту наступного звітного періоду та переносяться надалі до їх повного погашення.
Є й інша особливість воєнного періоду. Бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється у межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.
Крім того, нарахування пені не здійснюється, якщо відповідна заборгованість виникла, зокрема, через форс-мажорні обставини, пов’язані із введенням воєнного або надзвичайного стану.
Однак воєнний стан не означає автоматичного звільнення бізнесу від необхідності підтверджувати правомірність заявленого відшкодування.
Навпаки, в умовах підвищених ризиків особливого значення набуває податкова дисципліна.
Найпоширеніші підстави для відмови у відшкодуванні ПДВ:
- ризиковий статус контрагента (постачальник у списку ризикових платників);
- неналежне документування (відсутність або неповнота первинних документів);
- сумніви в реальності операцій;
- перебої в ланцюгу постачання – відсутність реєстрації податкових накладних на попередніх етапах та/або зміна номенклатури товарів;
- технічні помилки у податкових накладних – невідповідність реквізитів;
- неподання документів за запитом Державної податкової служби;
- наявність боргів за іншими податками;
- наявність непідтверджених оплат за товари чи послуги;
- формування від’ємного значення шляхом коригування податкових зобов’язань без підтвердження реального руху товарів чи послуг;
- неможливість підтвердити використання придбаних товарів чи послуг у господарській діяльності через відсутність первинних документів;
- заниження податкових зобов’язань у попередніх періодах.
Тому готуватися до бюджетного відшкодування варто не в момент подання декларації, а значно раніше.
Підприємству доцільно заздалегідь проаналізувати контрагентів, перевірити реєстрацію податкових накладних, привести до ладу первинні документи та переконатися, що господарська діяльність підтверджується не лише бухгалтерськими записами, а й фактичними обставинами.
Особливу увагу варто приділяти реєстрації всіх об’єктів оподаткування, які використовуються у господарській діяльності, земельних ділянок, складських та інших приміщень.
Не менш важливо мінімізувати ризики необґрунтованого формування податкового кредиту та, за можливості, здійснювати придбання товарів, робіт і послуг у платників ПДВ із належною податковою дисципліною.
Отже, за заявленим відшкодуванням має стояти реальна операція, фактична оплата, зареєстрована податкова накладна та комплект документів, здатний підтвердити господарський зміст операції.
Тому найкраща стратегія платника, який розраховує на повернення від’ємного значення податку з бюджету, не чекати запиту від контролюючого органу, а провести власну перевірку заздалегідь.
Адже бюджетне відшкодування ПДВ починається не з подання декларації. Воно починається з порядку у документах та прозорості господарських операцій.
Довідково:
1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
2. Наказ №21 – Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податної звітності з податку на додану вартість» (із змінами).
Про надання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи може контролюючий орган надати платнику податків (ЮО, ФОП, ФО) у паперовій формі декілька оригіналів довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів для пред’явлення за місцем вимоги, повідомляє.
Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (із змінами та доповненнями).
Порядок визначає процедуру видачі Довідки платнику податків – особі (юридичній або фізичній), яка є резидентом України у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, з метою застосування зазначених договорів до доходів, отриманих платниками податків із джерел в іноземній державі (п. 1 Порядку).
Відповідно до п. 2 Порядку надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі Заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування платника податків за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява).
Пунктом 3 Порядку визначено, що Заява подається платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за основним місцем обліку, а у разі подання Заяви на отримання Довідки платниками податків – фізичними особами, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання, – до будь-якого контролюючого органу. Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ (абзац дев’ятий п. 5 Порядку).
Слід зазначити, що формою Заяви передбачено отримання платником податків одного екземпляра оригіналу Довідки за відповідний звітний (податковий) період (рік).
Разом з тим платник податків не обмежений у кількості подання таких Заяв.
Тому, контролюючий орган може надати платнику податків (юридичній особі, фізичній особі – підприємцю, фізичній особі) Довідку у паперовій формі за відповідний звітний (податковий) період (рік) для пред’явлення за місцем вимоги за результатами розгляду кожної поданої Заяви.
Про отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків через Портал Дія
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Пунктом 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема джерела отримання доходів, сума нарахованих та/або отриманих доходів та сума нарахованих та/або сплачених податків.
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру встановлений Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами) (далі – Положення № 822).
Відповідно до п. 1 розд. X Положення № 822, фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя (абз. перший п. 4 розд. Х Положення № 822).
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення № 822.
Отримати відомості про джерела/суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розд. Положення № 822;
в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (https://diia.gov.ua).
Таким чином будь-який громадянин України (старше 18 років) може подати запит на отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Для цього необхідно зареєструватися чи авторизуватися в кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису або BankID.
Обрати період, за який громадянин хоче отримати інформацію.
Надіслати запит.
Отримати повідомлення про готовність надання відомостей на електронну адресу.
Воно буде доступним у розділі «Зверніть увагу» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.
Самі відомості можна завантажити в розділі «Документи» в кабінеті громадянина на Порталі Дія.
Про автоматизовану систему стягнення податкового боргу
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Автоматизована система стягнення податкового боргу діє за принципом максимальної автоматизації.
Усі операції проходять виключно у межах законодавства та застосовуються лише до юридичних осіб, які мають узгоджений податковий борг.
Механізм запускається лише після того, як платник отримав можливість добровільно виконати свої податкові зобов’язання.
Алгоритм роботи простий:
- щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують інформацію про наявний податковий борг;
- система створює платіжну інструкцію;
- документ підписується електронним підписом;
- платіжна інструкція надходить до Державної казначейської служби України;
- після перевірки реквізитів Казначейство автоматично переадресовує її банку.
Автоматичне списання не відбувається несподівано. Механізм застосовується лише після того, як борг є узгодженим і платник мав усі можливості його добровільно сплатити.
Якщо ж юридична особа самостійно задекларувала податкові зобов’язання, але не сплатила їх протягом 90 днів, стягнення може проводитися без окремого рішення суду – відповідно до норм Податкового кодексу України.
Запровадження системи стало можливим завдяки електронній взаємодії між ДПС, Державною казначейською службою України та надавачами платіжних послуг.
Швидкість, прозорість і контрольованість процесу забезпечується проходженням усіх операцій через систему електронних платежів. Все працює виключно в межах закону.
Про оформлення трудових відносин
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Трудовий договір – це надійний юридичний інструмент захисту прав та інтересів як працівника, так і роботодавця.
Трудовий договір з працівниками укладають юридичні особи, ФОПи та фізичні особи, які використовують найману працю.
До початку роботи працівника роботодавцю необхідно:
- в усній або письмовій формі укласти з ним трудовий договір;
- видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу (вказати посаду, оклад, умови роботи, тривалість робочого дня, випробувальний термін);
- за встановленою формою повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу.
Після працівник може приступити до роботи.
Офіційно оформлені трудові відносини – це свідчення сумлінного виконання роботодавцем своїх зобов’язань:
- перед державою – щодо сплати податків, зборів і єдиного внеску;
- перед найманим працівником – щодо соціального захисту;
- перед партнерами – як доброчесного конкурента.

