Від генераторів до енергетичних активів: як Codex Energy змінює підхід до енергетики в Україні

Масові відключення електроенергії, пошкодження енергетичної інфраструктури та постійні ризики для стабільного електропостачання поступово змінюють саме уявлення про енергетичну безпеку.
Генератори стали звичними елементами повсякденного життя.
Проте вони залишаються переважно інструментами реагування на проблему, а не її системним вирішенням.
Україні потрібна нова модель енергетики, здатна забезпечувати стабільність не лише під час чергового відключення, а у довгостроковій перспективі. Масштаб виклику підтверджують результати дослідження Deloitte Ukraine та Американської торговельної палати в Україні.
Згідно з оприлюдненими даними, 62% компаній назвали перебої з електропостачанням головним ризиком для своєї діяльності взимку 2026-2027 року.
Це свідчить про те, що енергетична безпека вже давно перестала бути виключно питанням державної політики.
Вона безпосередньо впливає на конкурентоспроможність підприємств, виробничі процеси та здатність української економіки працювати в умовах невизначеності. У перші періоди масштабних відключень генератори стали одним із найшвидших способів адаптації до нових умов.
Однак використання генераторів має суттєві обмеження.
Вони потребують постійного постачання пального, технічного обслуговування та додаткових витрат.
Їхня робота залежить від логістики, а можливості забезпечення електроенергією обмежені потужністю конкретної установки. Водночас проблема полягає не лише в недостатній кількості резервних джерел живлення.
Традиційна енергетична модель, побудована навколо великих централізованих об"єктів, виявила свою вразливість перед масштабними пошкодженнями інфраструктури.
Тому завдання України полягає не у відмові від централізованої енергосистеми, яка залишається фундаментом електропостачання, а в її доповненні новими джерелами виробництва та накопичення електроенергії. Одним із ключових напрямів такої трансформації є розвиток розподіленої генерації.
Її принцип полягає у створенні багатьох локальних джерел виробництва електроенергії замість концентрації основних потужностей у невеликій кількості великих енергетичних об"єктів. Водночас сама наявність альтернативного джерела генерації ще не гарантує стабільного електропостачання.
Сонячна енергетика залежить від погодних умов і часу доби, а тому потребує технологій, які дозволяють ефективніше використовувати вироблену електроенергію.
Саме тому невід"ємною складовою нової енергетичної моделі стають установки зберігання енергії (УЗЕ).
Їхнє завдання полягає не просто в резервному живленні, а в балансуванні виробництва та споживання електроенергії.
Системи накопичення дозволяють зберігати надлишкову енергію в періоди високої генерації та використовувати її тоді, коли виробництво скорочується або попит зростає. Поєднання сонячної генерації та УЗЕ формує гібридну енергетичну модель, у якій різні технології працюють як єдиний комплекс.
Такий підхід відкриває можливості для ефективнішого управління енергетичними потоками, балансування навантаження та створення додаткової цінності від кожної виробленої кіловат-години.
Таким чином, УЗЕ поступово перетворюються з додаткового елемента резервного живлення на самостійний інфраструктурний актив. Відновлення пошкоджених потужностей, будівництво нових електростанцій, модернізація мереж і впровадження систем накопичення вимагають довгострокового планування та масштабних капіталовкладень.
Державного фінансування для виконання всіх цих завдань недостатньо, тому залучення приватного капіталу стає одним із важливих чинників розвитку галузі.
У цьому контексті зростає роль енергетичного девелопменту - комплексного підходу до створення нових енергетичних об"єктів, який охоплює розроблення концепції, проєктування, залучення фінансування, будівництво та подальшу експлуатацію інфраструктури. Приватний енергетичний девелопмент дозволяє розглядати енергетику не лише як сферу забезпечення базових потреб, а й як перспективний напрям інвестицій та економічного розвитку.
Саме на цьому напрямі зосереджує увагу Codex Energy, розвиваючи підхід до створення комплексних енергетичних об"єктів, у яких виробництво та накопичення електроенергії є взаємопов"язаними елементами. Одним із таких проєктів є будівництво гібридного енергопарку в Чернівцях.
Його концепція передбачає поєднання сонячної електростанції потужністю 6,8 МВт із системою накопичення електроенергії ємністю 15 МВт·год.
Таким чином, об"єкт має не лише виробляти електроенергію з відновлюваного джерела, а й забезпечувати можливість її накопичення та подальшого використання відповідно до потреб енергетичної системи. Окремою особливістю проєкту є використання конфігурації сонячних панелей East-West.
Такий підхід передбачає їх орієнтацію на схід і захід, що дозволяє сформувати більш рівномірний профіль генерації протягом дня.
На відміну від традиційної орієнтації виключно на південь, ця конфігурація сприяє виробництву електроенергії в ранкові та вечірні години, зменшуючи концентрацію генерації в середині дня.
У поєднанні з установками накопичення це створює додаткові можливості для управління енергетичними потоками та ефективнішого використання виробленої електроенергії. Орієнтовний бюджет реалізації Чернівецького енергопарку становить 7,3 млн євро.
Запуск об"єкта запланований на третій квартал 2027 року, а перші виплати інвесторам очікуються у четвертому кварталі 2027 року.
Важливість цієї ініціативи полягає не лише у створенні нової сонячної електростанції.
Проєкт відображає ширший напрям розвитку української енергетики - створення гібридного об"єкту, здатного поєднувати виробництво та накопичення електроенергії.
Це приклад того, як приватний капітал може спрямовуватися на створення реальних інфраструктурних активів, що мають значення не тільки для інвесторів, а й для розвитку енергетичного ринку. Україна входить у період, коли енергетичну безпеку вже неможливо забезпечити виключно ремонтом пошкоджених об"єктів або закупівлею додаткових генераторів.
Ці рішення залишаються необхідними, однак мають доповнюватися системним розвитком розподіленої генерації, накопичувачів та нової енергетичної інфраструктури.
Майбутня модель повинна об"єднувати централізовані й локальні джерела виробництва, забезпечувати гнучкість енергосистеми та створювати умови для залучення довгострокових приватних інвестицій. У цьому процесі важливу роль відіграватимуть компанії, які здатні не просто будувати окремі електростанції, а формувати комплексні енергетичні рішення.
Розвиток таких проєктів, як гібридний енергопарк Codex Energy у Чернівцях, демонструє практичний напрям цієї трансформації.
Адже справжня енергетична стійкість полягає не в тому, щоб мати генератор на випадок чергового відключення, а в здатності виробляти, накопичувати та ефективно використовувати електроенергію.