Від ухвалення Закону про державну мову до утвердження її стандартів: сім років діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови

Національна комісія зі стандартів державної мови підбиває підсумки семи років діяльності.
За цей час сформовано візію і систему роботи над мовними стандартами, запроваджено іспити для визначення рівня володіння державною мовою, розбудовано мережу установ, які забезпечують їх проведення, налагоджено міжнародну співпрацю.Ухвалення 25 квітня 2019 року Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» стало вихідною точкою для створення Комісії та визначення її завдань.6 листопада 2019 року Кабінет Міністрів України утворив Національну комісію зі стандартів державної мови – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, покликаний забезпечувати збереження й розвиток державної мови.Від початку діяльності Комісія зосередилася на двох ключових напрямах: розробленні та затвердженні стандартів державної мови й організації іспитів для визначення рівня володіння українською мовою.
Ця робота має практичне значення як для розвитку української мови, так і для реалізації мовних прав громадян та виконання вимог законодавства.Стандарти державної мовиКомісія спільно з науковими та освітніми установами постійно працює над напрацюванням і затвердженням стандартів державної мови.
Наразі затверджено п’ять таких стандартів: «Українська мова як іноземна.
Рівні загального володіння А1–С2», «Термінологія у сфері безпеки державного кордону», «Український правопис», «Термінологія в галузі охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Термінологія реабілітації», «Термінологія безбар’єрності».Особливе місце серед цих напрацювань посідає затвердження Українського правопису як стандарту державної мови 1 березня 2026 року, яке відбулося вперше в історії України й стало важливим етапом у роботі з удосконалення зводу правописних правил української мови.Сьогодні триває робота над стандартами «Правнича термінологія.
Термінологія конституційного права», «Термінологія у сфері кібербезпеки», «Термінологія пенітенціарної діяльності», «Правнича термінологія.
Термінне поле з компонентом прав(о)», «Українська мова як іноземна для дітей шкільного віку.
Рівні загального володіння А1–В2», «Термінологія відеоігрової сфери».Комісія запрошує органи влади, наукові установи, заклади вищої освіти й інші організації, зацікавлені в розвитку галузевих термінологічних стандартів, до обговорення потреб та співпраці.Іспит на рівень володіння державною мовоюКомісія напрацювала й затвердила нормативні документи, на яких ґрунтується система іспитування, та вдосконалила структуру іспиту відповідно до рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).Перший іспит на рівень володіння державною мовою відбувся 19 липня 2021 року.Іспити проводять для різних категорій осіб: громадян, яким підтвердження рівня володіння державною мовою потрібне для виконання службових обов’язків, а також іноземців та осіб без громадянства, які мають намір набути громадянство України.
Для кожної категорії передбачено іспитові завдання відповідно до мети складання іспиту.
Іспити оцінюють усі види мовленнєвої діяльності: читання, слухання, говоріння, письмо.Комісія забезпечує стабільну організацію іспитового процесу, формування мережі уповноважених установ та доступність іспиту для різних категорій претендентів.За ці роки іспити склали понад 362 тисячі осіб.
Видано понад 337 тисяч державних сертифікатів, з яких 280 тисяч підтверджують рівень володіння державною мовою, потрібний для виконання службових обов’язків, а майже 5 тисяч – для набуття громадянства України.
Близько 83% сертифікатів для виконання службових обов’язків засвідчують рівень вільного володіння мовою.
Відмови у видачі сертифікатів становлять орієнтовно 3% від кількості осіб, що складають іспит.
Серед підстав для відмови – недостатня кількість набраних балів, порушення академічної доброчесності та технічні збої під час складання іспиту, причому частка претендентів, які не набрали мінімуму, не перевищує 0,2%.Упродовж роботи системи іспитування Комісія забезпечує високий відсоток заповнюваності іспитових місць: 83,4% місць використовують претенденти, які реєструються й приходять на іспит.
Близько 13% місць залишаються вільними, ще майже 4% – невикористаними через неявку зареєстрованих осіб.Комісія забезпечує рівні можливості для всіх учасників.
Вона розробила й затвердила Положення про створення спеціальних умов для складення іспиту на рівень володіння державною мовою претендентами – особами з інвалідністю, Воно передбачає безперешкодний доступ до іспитової аудиторії, допомогу асистента та додатковий час (за потреби), письмові роз’яснення щодо процедури й аудіотексти, презентовані жестовою мовою (для осіб із порушенням слуху), а також зошити із завданнями, надруковані шрифтом Брайля (для осіб із порушенням зору).Письмову та усну частини перевіряють екзаменатори Комісії, а в аудиторіях претендентам допомагають інструктори.
Усі вони проходять спеціальну підготовку (тренінги, семінари, інструктажі).
Комісія моніторить перебіг іспитів в уповноважених установах і модернізує процедуру: запроваджено спеціалізоване програмне забезпечення, яке захищає процес від стороннього втручання та підвищує технічну надійність і прозорість іспитування.Мережа уповноважених установПроведення іспитів стало можливим завдяки співпраці Комісії з уповноваженими установами, які безпосередньо їх організовують, перевіряють і оцінюють роботи.
Навіть в умовах повномасштабної війни вдалося зберегти функціонування системи іспитування та поступово розширювати мережу установ, які його проводять.
На сьогодні іспити проводять 59 уповноважених установ у 21 області України та місті Києві.
П’ять установ у Києві, Львівській та Харківській областях проводять іспити для осіб, які мають намір набути громадянство України.Комісія постійно аналізує роботу установ, завантаженість аудиторій, діяльність інструкторів та екзаменаторів і на цій основі ухвалює рішення про залучення нових установ або припинення повноважень тих, що не забезпечують належної організації іспитів.Інші напрями діяльностіЄвроінтеграція.
Комісія отримала асоційоване членство в Європейській асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов (ALTE), співпрацює з Європейською федерацією національних мовних інституцій (EFNIL), що наближає українські підходи до мовного тестування до провідних європейських практик, а також започаткувала співпрацю з Infoterm (Міжнародний інформаційний центр з термінології).Деколонізація топонімії.
Комісія продовжує виконувати частину одинадцяту статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
За результатами консультацій внесено зміни до Переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендацій щодо приведення таких назв у відповідність до стандартів.
Відповідно до Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» сформовано, затверджено й оприлюднено Перелік територіальних громад, назви яких потребують приведення у відповідність до стандартів державної мови.У межах Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року Комісія напрацювала загальні короткострокові навчальні програми для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, запровадила курси підвищення кваліфікації разом із Вищою школою публічного управління й розробила низку документів для внесення змін до правил підготовки проєктів законодавчих актів з метою дотримання стандартів державної мови.Комісія розробила 41 нормативно-правовий акт, зареєстрований в Міністерстві юстиції України, подала на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України 8 постанов та бере участь у напрацюванні законопроєктів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення визначення рівня володіння українською мовою» (№ 14353 від 01.05.2026); «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами» (№ 15261 від 20.05.2026), «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»» (№ 15412 від 16.07.2026).Усе це стало можливим завдяки щоденній праці невеликої команди професіоналів: 9 членів Комісії – кандидатів і докторів філологічних наук, призначених Кабінетом Міністрів України, та 20 працівників апарату.Ці результати – не лише показники роботи державного органу, а послідовні кроки до утвердження української мови як державної, розвитку єдиного мовного простору та належного функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя.