Як готувати відбудову міст

Обговорення відбудови наразі окупованих міст зазвичай стосується витрат, будівельних робіт і міжнародної допомоги.
Проте є нагальніше питання: що ми знаємо про ці міста і чи готові ухвалювати рішення про їх відновлення? Після деокупації доведеться оцінювати стан будинків та інфраструктури; визначати, що можна відновити, що слід будувати і як організувати міський простір, аби він відповідав потребам людей.
Частину цієї роботи неможливо виконати без доступу до територій, але це не означає, що до деокупації треба просто чекати. Одна з помилок – вважати, що підготовка до відновлення міста починається тоді, коли над ним повертають контроль.
Цю роботу треба починати раніше: збирати документацію, зберігати знання фахівців, систематизувати дані про інфраструктуру і готувати рішення, які можна буде перевірити після деокупації.
Інакше ризикуємо втратити дорогоцінний час саме тоді, коли він буде найпотрібнішим. Що вже є В Україні працюють важливі інструменти: DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) і Реєстр пошкодженого та знищеного майна. DREAM – це державна екосистема управління проєктами відновлення.
Вона забезпечує прозорість на всіх етапах – від ініціювання проєкту до фінансування, закупівель і здавання об"єкта.
Туди вносять тисячі проєктів.
Система поєднує дані з інших реєстрів і дає змогу донорам та громадянам стежити за ходом робіт. Реєстр пошкодженого та знищеного майна фіксує руйнування житла та іншої нерухомості.
Громадяни подають заяви через "Дію", а комісії проводять обстеження, зокрема дистанційні, за супутниковими знімками та з дронів.
Ці дані стають основою для компенсацій за програмою "єВідновлення". Є також окремі пілоти цифрових моделей у звільнених громадах та містах на підконтрольній території.
Європейська комісія розробляє інструменти цифрових двійників на основі ШІ для оцінки збитків та сценаріїв відбудови. Читайте також Майбутнє українського села: як його відбудовувати після руйнувань Ці інструменти важливі, але вони переважно працюють там, де є доступ або проєкти вже ініційовані.
Вони не виконують ключового завдання для окупованих міст: зібрати й упорядкувати знання та документацію до повернення контролю. Запропонований підхід – це підготовчий шар.
Не повноцінний цифровий двійник міста і не заміна DREAM чи реєстру пошкодженого майна, а робоча база даних, яку можна створити вже зараз, аби після деокупації не починати з нуля. Що можна зробити Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне на Луганщині потребуватимуть не лише великих коштів, а й ретельної підготовки.
Водночас частина місцевих фахівців, документації та професійних знань перебуває за межами окупованих територій. Тут можна почати пілот "Сєвєродонецьк: цифрова основа відновлення".
Для першого етапу повноцінний цифровий двійник не потрібен.
Треба зібрати й оцифрувати наявні генеральні та детальні плани, кадастрові матеріали, архівні креслення інженерних мереж, супутникові знімки різних років; залучити колишніх працівників комунальних підприємств, інженерів та архітекторів; скласти перелік інформації, якої бракує, і того, що треба перевірити після повернення контролю. Орієнтовні параметри пілоту такі: строк першого етапу – шість-дев’ять місяців; команда – 12-20 осіб (архівісти, інженери, GIS-спеціалісти, координатори з числа місцевих фахівців); вартість – 8-15 млн грн залежно від обсягу оцифрування і залучення зовнішніх експертів (це суттєво менше за вартість одного будівельного об"єкта); результат – структурована база даних, перелік пріоритетних прогалин у знаннях про місто і попередні сценарії відновлення, а не готова 3D-модель. На наступному етапі можна розробляти кілька сценаріїв: від максимального використання збереженої інфраструктури до глибшої модернізації найбільш пошкоджених районів.
Остаточні рішення слід ухвалювати після технічних обстежень на місці.
Такий проєкт допоміг би зберегти знання людей, які були змушені залишити свої міста, і залучити їх до планування майбутнього. Хто це організує Цю роботу логічно координувати через військові адміністрації окупованих територій.
Вони мають бюджети, які можуть спрямувати на такі проєкти. У їхній структурі є профільні підрозділи і фахівці, які можуть організувати процес, залучити компанії чи експертів на аутсорс, провести громадські обговорення, співпрацювати з мешканцями, громадськими організаціями та медіа. Саме Сєвєродонецька міська військова адміністрація відповідає за місто, його підготовку до відновлення і зв"язок з людьми, які звідти виїхали. Що має зробити держава Держава повинна визначити єдині правила збирання, зберігання та оновлення даних, потрібних для відновлення окупованих та зруйнованих міст, запустити пілотний проєкт у Сєвєродонецьку, щоб перевірити користь та вартість підходу, і за результатами пілоту вирішити, як його масштабувати на інші громади України. Ми не знаємо, коли повернемося до кожного українського міста, але вже зараз можемо визначати, як організувати відновлення, коли з"явиться така можливість.