Укриття за три місяці

У першій половині вересня Київ провів під повітряною тривогою майже 100 годин за два тижні, тобто в середньому близько семи годин на добу.
Для кав"ярні, яка працює з восьмої ранку до восьмої вечора, це понад половину робочого дня. Досі в такі години бізнес міг працювати за умовами колективного договору.
З 4 грудня цього не буде.
Постанова Кабміну №1092 від 4 вересня 2026 року дозволяє працювати під час "жовтої" тривоги, тобто загрози дронів, лише тим, хто має укриття або облаштований безпечний простір.
Решта мусить зачинятися. Ідея правильна: людей не можна залишати під ударом заради виторгу.
Проте щоб зрозуміти, чому це правило не спрацює, варто подивитися на цифри. Державі – вісім років, бізнесу – три місяці За даними МВС, у листопаді 2025 року в Україні було 62 тис.
укриттів.
Їх вистачає на половину населення.
Державна стратегія передбачає, що забезпеченість сягне 91% лише у 2034 році, а будують їх передусім у школах та лікарнях. У Києві ситуація показова.
З початку 2022 року до фонду захисних споруд додали лише чотири новозбудовані об"єкти.
Основа фонду – понад 4,3 тис.
найпростіших укриттів, часто без місць для сидіння, світла і нормальних санітарних умов. На ремонт укриттів у 2026 році столиця заклала понад 1,1 млрд грн, але до 8 липня виділила лише 10,7% коштів на реконструкцію будівель із спорудами подвійного призначення і 7,6% коштів – на капремонт найпростіших укриттів. Держава, маючи бюджет, підрядників і власні будівлі, рухається повільно.
Це зрозуміло: облаштувати укриття складно.
Проте від підприємця з орендованим приміщенням держава очікує, що він упорається за 90 днів і власним коштом. Кімната без вікон не підходить Безпечний простір – це не підсобка, яку керівник назвав безпечною.
Фахівці описують базове правило так: від зовнішнього периметра будівлі приміщення мають відділяти щонайменше дві капітальні стіни.
У ньому не повинно бути вікон і скляних перегородок, а ще потрібні вода, аптечка й автономне світло.
Крім того, наявність безпечного простору треба підтвердити документами. Тут починаються проблеми, які підприємець не може розв"язати сам.
Перша – що вважати безпечним простором у будівлі, визначає балансоутримувач, а не орендар.
Друга – допустимий тиск вибухової хвилі окремо встановлюють Міноборони та Генштаб.
Третя – для відкритих територій, як-от ринків, складів і будівельних майданчиків, безпечний простір узагалі не передбачений. Більшість приміщень малого бізнесу зводили за нормами, які не вимагали наявності укриттів.
Орендар не може пробити стіну чи укріпити перекриття без згоди власника, а власник не зобов"язаний навіть відповідати на лист. Скільки коштує зачинитися Простій з вини роботодавця за статтею 113 Кодексу законів про працю оплачується в розмірі двох третин тарифної ставки.
Коли заклад зачиняється на тривогу, витрати не зникають: виторгу нема, а оренду і зарплату платити треба. Для великої мережі це неприємно.
Для малого бізнесу, який працює на межі рентабельності, це питання виживання.
В Україні близько 2 млн ФОПів – людей, які дають роботу собі та іншим і сплачують податки, з яких фінансують оборону. Читайте також "На державу не розраховуємо".
Як постраждалий бізнес оговтуватиметься від обстрілів Є ще один парадокс.
Відвідувачі зачиненої кав"ярні рідко йдуть в укриття.
Здебільшого вони просто опиняються на вулиці.
Правило, створене заради безпеки, у частині випадків не робить людей більш захищеними. Як це роблять інші Фінляндія вважається світовим прикладом цивільного захисту.
Там укриття обов"язкові в будівлях від певної площі.
Цю вимогу заклали в будівельні норми кілька десятиліть тому і нові будинки відразу проєктували з укриттями.
Ізраїль так само зобов"язав облаштовувати захищену кімнату в новому житлі. Обов"язок з"являється тоді, коли будівлю проєктують, а не коли в ній працює орендар.
Якщо йдеться про старі будівлі, то без участі держави не обійтися. Що можна зробити Разом з іншими підприємцями ми подали до Кабміну петицію.
Її логіка проста: безпека – спільна відповідальність і спільні витрати.
Конституція називає життя і здоров"я людини найвищою цінністю, а їх забезпечення – обов"язком держави. Ми пропонуємо три групи рішень. Перша – гроші.
Часткова компенсація підтверджених витрат на облаштування, зокрема через "Дію".
Право зменшувати податок на суму цих витрат.
Пільгові кредити.
Співфінансування спільних укриттів для ринків, бізнес-кварталів і ТРЦ. Друга – реалістичні строки.
Продовжити перехідний період щонайменше до 4 грудня 2027 року.
Для тих, хто технічно не може облаштувати безпечний простір, діяти за окремим рішенням уряду. Третя – зрозумілі правила.
Типова методика розрахунку для невеликих приміщень.
Обов"язок балансоутримувачів відповідати орендарям у встановлений строк.
Можливість зараховувати укриття в радіусі 300-500 метрів.
Публічний реєстр укриттів.
Участь бізнесу в програмах мобільних та модульних сховищ. Про що насправді ця розмова Ми не просимо дозволу працювати без правил.
"Червона" загроза – це ракети і тоді всі мають бути в укритті.
Ми просимо, щоб правила можна було виконати. Малий бізнес пережив блекаути і десятки змін правил.
Він готовий інвестувати в безпеку, але для цього потрібні не лише вимоги, а й інструменти, строки і партнерство.
Інакше 4 грудня ми отримаємо не безпечніші міста, а зачинені двері.