Підрахуй університети: як родина Ківалова "привласнила" державний інститут

В українській політиці постать Сергія Ківалова відома давно.
Ще у 2004 році на посаді очільника Центрвиборчкому він отримав прізвисько "підрахуй" через звинувачення у фальсифікації виборів президента, що призвели до Помаранчевої революції.
Пізніше, за часів президентства Януковича, його вважали одним із кураторів судової системи. Водночас після двох революцій, люстрації та декількох електоральних циклів Ківалов не залишився на периферії історії, а зберіг свій вплив, принаймні у сфері освіти.
Ще в 1997 році він став ректором Національного університету "Одеська юридична академія", фактичним очільником якої залишається і до сьогодні. З 90-х років освітня імперія Ківалова розрослась до трьох великих університетів, у яких екснардеп від "Партії регіонів", автор скандального закону "Ківалова-Колесніченка" досі є президентом.
Однак він не просто обіймає посади, а, по суті, керує закладами вищої освіти (ЗВО) як приватною власністю, навіть коли йдеться про державне майно. Ця історія про один ЗВО з мережі Ківалова, який перетворився з підрозділу державної "Одеської юракадемії" на приватний виш у власності його родини.
ЕП розповідає, як попри пряму законодавчу заборону Ківалову вдалось "привласнити" інститут і як Міністерство освіти та науки закрило на це очі. Освітня імперія Ківалова Чинний закон "Про вищу освіту" обмежує термін повноважень керівника ЗВО двома термінами по 5 років.
Однак ректори знаходили способи продовжувати свої повноваження.
До прикладу, очільник університету ім.
Драгоманова перебуває на посаді понад 20 років, час від часу перереєстровуючи юридичну особу цього закладу. Ківалов використовує менш оригінальний, однак надійніший метод.
Спеціально для нього була створена посада президента, яка дозволяє брати активну участь в управлінні університетом, при цьому не обіймаючи посаду керівника (ректора) і, відповідно, не порушуючи закон. Сергій Васильович є президентом одразу трьох університетів, в яких навчаються 14 324 студенти. Найбільш потужним освітнім "активом" родини Ківалових залишається "Одеська юридична академія".
Попри те, що заклад є державним, навколо нього створено декілька приватних компаній у власності Тетяни Ківалової або Сергія Кос’яненка – доньки та онука Ківалова. Читайте також "Усі бояться виборів".
Держава пригальмувала скорочення університетів Мова, зокрема, про Класичний університет "Одеська юридична академія" та кілька регіональних підрозділів. Ще у 2002 році структури, пов’язані з Ківаловим, заснували Міжнародний гуманітарний університет (нині Міжнародний університет) як приватний заклад вищої освіти.
Бенефіціарним власником цього ЗВО є Кос’яненко. У 2026 році журналісти Одеського Центру публічних розслідувань писали, що освітні структури, пов’язані із родиною Ківалова, контролюють близько 120 тис.
кв.
м нерухомості в Одесі. Однак географія освітніх активів родини Ківалова не обмежується Одесою.
З 2020 року пов"язана з ексрегіоналом компанія володіє приватним ЗВО у столиці – Київським університетом інтелектуальної власності та права (КУІВП). Історія КУІВП є напрочуд промовистою, адже інститут з підрозділу державної "Одеської юракадемії" перетворився на приватний університет у власності Ківалових, попри пряму заборону приватизувати державні заклади освіти.
Як це стало можливим? Експансія на Київ Ще у 1996 році за ініціативи Верховної Ради та попередника нинішнього Міністерства освіти і науки (МОН) було засновано Державний інститут інтелектуальної власності.
Координацію нового вишу здійснював Державний департамент інтелектуальної власності у складі міністерства. Навчальний заклад був самостійною структурою до 2010 року, коли Міністерство освіти і науки передало його Одеській юракадемії Ківалова.
Рішення ухвалили за клопотаннями обох ЗВО. Що цікаво, на момент об’єднання ректором Держінституту інтелектуальної власності був Володимир Пархоменко.
Людина з таким самим ім’ям, прізвищем і по батькові була помічником Ківалова у Верховній Раді 6-го скликання (2007-2012 роки). Читайте також 300-400 тисяч за диплом: за рік вартість навчання в найпопулярніших університетах зросла на чверть Держінститут стає першим підрозділом "Одеської юракадемії" у Києві під новою назвою – Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету "Одеська юридична академія". З 2011 року академія починає обростати київським майном.
Того року Київська міська рада передала університету у постійне користування земельну ділянку розміром 58,886 тис.
кв.
м за адресою Харківське шосе, 210. У 2017 році наказом МОН за Одеською юракадемією закріпили 22,006 тис.
кв.
м приміщень за тією ж адресою.
У них із 2014 року знаходиться Інститут інтелектуальної власності та права. Як перетворити державний інститут на приватний університет Наприкінці 2019 року Верховна Рада внесла зміни до закону про вищу освіту, який забороняє університетам мати структурні підрозділи у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Таким чином, Інститут інтелектуальної власності до 1 липня 2021 року мав бути реорганізований в окремий навчальний заклад або ліквідований. У 2020 році Вчена рада інституту під головуванням Ківалова ухвалила рішення, що підрозділ має стати окремою юридичною особою, однак без конкретизації способу реорганізації. ЕП звернулась до Міністерства освіти і науки за документами, що підтверджують ліквідацію або реорганізацію закладу, однак виявилось, що у розпорядженні МОН цих документів немає. Співрозмовник ЕП у МОН розповів, що державний Інститут інтелектуальної власності та права Національного університету "Одеська юридична академія" ліквідували та паралельно створили однойменну приватну структуру. Читайте також Скільки заробляють найбільші приватні університети країни Освітню компанію зареєстрували у січні 2020 року.
Її засновниками на 90% був згаданий раніше "Міжнародний університет" онука Ківалова і на 10% – чинний ректор інституту Василь Фелик.
Ліцензію на освітню діяльність новий виш отримав у липні 2021 року. З червня 2020 року вже приватний ЗВО починає орендувати у "Одеської Юракадемії" приміщення, у яких розміщувався державний інститут.
Йдеться, зокрема, про будівлю головного корпусу площею майже 3,8 тис.
кв.
м на Харківському шосе, 210 у Києві. Приміщення орендували за 6 665,72 грн на місяць з індексацією на інфляцію.
Строк договору спливає у 2030 році.
Міністерство освіти і науки видало дозвіл на оренду, однак у своєму листі нагадало про заборону приватизувати освітнє майно.
Здача приміщення в оренду відбулась без аукціону та погодження Фонду держмайна. Дозвіл Міністерства освіти і науки на оренду Того ж року ГО "Всеукраїнська вища рада юристів" на підставі цих фактів через суд намагалася визнати договір оренди недійсним.
Однак усі три судові інстанції стали на бік "Одеської юракадемії". На серпень 2026 року кінцевим бенефіціаром 90% університету була компанія London Education Services Limited, зареєстрована у Великій Британії.
Згідно з британськими реєстрами, її кінцевим бенефіціаром є згаданий вище онук Ківалова – Сергій Кос’яненко. Власником ще 10% залишається ректор Василь Фелик. У 2022 році заклад був перейменований на Київський університет інтелектуальної власності та права НУ "Одеська юридична академія", а у 2025 році – прибрав згадку про Юракадемію зі своєї назви. ЕП намагалась отримати позицію представників КУІВП, але ті проігнорували прохання про коментар. Замість висновку За понад 6 років існування КУІВП, здається, ні МОН, ні інші представники влади не помітили схему обходу чинного законодавства про вищу освіту.
Можливо, проблема у відсутності важелів впливу, можливо – у самій постаті Ківалова. Хоча його вже давно не можна назвати куратором судової системи, як за часів Януковича, здається, він все ще має спільну мову з великою політикою.
Варто лише згадати, що головою наглядової ради Київського університету інтелектуальної власності та права є Давид Арахамія (його портрет навіть розмістили у головному корпусі університету). Сьогодні КУІВП входить до десятки найбільших приватних університетів країни за доходами.
У 2025 році він отримав 194,2 млн грн доходу. Читайте також Андрій Єрмак: Усіх, хто прикривається ОП, моїм ім’ям, можете на три букви посилати Абітурієнти у 2026 році подали 26,8 тис.
заяв на вступ до Київського університету інтелектуальної власності та права.
Це найвищий показник серед приватних університетів. Усе це відбувається на тлі того, як перлину освітньої імперії Ківалова – "Одеську юридичну академію" вже півтора року намагаються передати Національному університету ім.
Мечникова.
Наразі ця справа застрягла у суді без руху. Строк договору з ОЮА спливає через три роки.
Якщо приєднання Юракадемії до університету ім.
Мечникова таки відбудеться, а правонаступник майна Юракадемії вирішить не продовжувати договір, Київський університет інтелектуальної власності і права може залишитись без власних приміщень. Це, своєю чергою, створює реальний ризик для вступників 2027 року не отримати свої дипломи.