ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від ФОПів – платників єдиного податку надійшло понад 3,5 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку поточного року фізичні особи – підприємці (ФОП) сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3 505,7 млн грн єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, порівняно січнем – липнем минулого року надходження зросли майже на 351,5 млн грн, або на 11,1 відсотка. 
«Сьогодні бізнес продовжує працювати, створювати нові робочі місця, підтримувати економіку і обороноздатність країни. Дякуємо підприємницькій спільноті за відповідальне наповнення місцевих бюджетів», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що для зареєстрованих в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали, заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
Довідково: пункти 294.3 та 294.4 ст. 294 Податкового кодексу України.
 
 
Чи має право на ПСП державний службовець, який отримує дохід у вигляді заробітної плати?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга (ПСП) до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв. 
Якщо державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме ПСП він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100-відсоткової ПСП без подання заяви.
Довідково: п. 169.1, п.п. 169.2.2 та п.п. 169.2.3 п. 169.2, абзац перший п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (ПКУ). 
 
 
Загальний фонд держбюджету за видобування газового конденсату отримав від платників Дніпропетровщини майже 12,5 млн грн рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – липня 2026 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування газового конденсату надійшло майже 12,5 млн грн рентної плати. Надходження зросли порівняно з минулорічними на 85,3 відсотка. 
Нагадуємо, що електронна черга – це сервіс попереднього запису до центрів  обслуговування платників (ЦОП) та онлайн-пунктів ЦОПів (ОПК) для отримання адміністративних та інформаційних послуг.
Для запису через вебпортал ДПС до електронної черги необхідно:
1. На головній сторінці вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) або на субсайті відповідного територіального органу ДПС натиснути банер «Електронна черга. Запис в ЦОП та ОПК», що здійснить перенаправлення до Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) на сторінку «Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг». Натиснути кнопку «Продовжити».
2. Зареєструватися, заповнивши дані: ім’я, прізвище, електронну адресу (Email) та номер телефону. Після чого посилання для продовження запису буде відправлено на зазначену електронну адресу.
3. Перейти за посиланням та обрати потрібний вид послуги (подання кореспонденції, подання звітності, отримання консультацій з питань електронних сервісів, проведення звірки даних щодо майнових податків, послуги КЕП, адміністративні та інші послуги), територіальне відділення ЦОП або ОПК, зручні дату і час та натиснути на кнопку «Передати запит на реєстрацію».
Інформація про підтвердження реєстрації візиту до ЦОП або ОПК (із зазначенням дати, часу й адреси ЦОП або ОПК) з’являється на екрані та відправляється на електронну адресу.
Також Контакт-центр ДПС (за номерами 0 800 501 007, 0 500 501 007 (Vodafone), 0 770 501 007 (Київстар), 0 730 501 007 (Lifecell)) здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до ЦОП або ОПК (електронна черга).
 
 
Рентна плата: за користування надрами від платників Дніпропетровщини надходження до місцевих бюджетів зросли на 27,8%
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – липня 2026 року платники рентної плати за користування надрами поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 24,5 млн гривень. Надходження збільшились порівняно з січнем – липнем 2025 року на понад 5,7 млн грн, або на 27,8 відсотка. 
Звертаємо увагу, що   клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Інформацію щодо роботи Програми та інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
 
 
Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.
Довідково: п. 167.1 ст. 167 та п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (ПКУ).
 
 
Які способи подання податковими агентами Розрахунку ЮО та/або Розрахунку ФОП/НПД?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що форма форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП/НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами).
Згідно з п. 11 розд. І Порядку Розрахунок ЮО та/або Розрахунок ФОП/НПД (далі – Розрахунок) подається платником в один із таких способів:
в електронній формі у порядку передбаченому ст. 42 Податкового кодексу України ;
у паперовій формі засобами поштового зв’язку з повідомленням та описом про вкладення, за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти;
у паперовій формі, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п’яти.
Розрахунок на паперовому носії заповнюється українською мовою в друкованому вигляді або кульковою ручкою із синім або чорним чорнилом друкованими літерами без виправлень. У разі незаповнення того чи іншого рядка Розрахунку та додатків до нього через відсутність операції у такому рядку ставиться прочерк.
Під час заповнення полів, що складаються з клітинок, кожен із необхідних символів розбірливо вписується до відповідної окремої клітинки.
Символи не мають виходити за межі клітинок, а також накладатися на сусідні клітинки. Символи (крапка, апостроф, кома, дефіс тощо) проставляються в окремих клітинках.
Під час заповнення полів без клітинок записи в цих полях не мають накладатися на сусідні поля і перекривати службові написи на Розрахунку та додатках до них.
Розрахунок в електронній формі може бути складений платником із використанням безкоштовного спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого розміщені на офіційному вебпорталі ДПС.
Розрахунок складається та подається у двох примірниках. Другий примірник зі штампом контролюючого органу про отримання повертається платнику.
 
 
Яка оціночна вартість земельної ділянки, що отримується в подарунок (спадщину), застосовується при розрахунку ПДФО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1378).
Відповідно до ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Підпунктом 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ передбачено, що вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримує подарунок (спадщину ) від фізичної особи – резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якого подарунку.
З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону № 1378 з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку (спадщини) застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.
 
 
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного оподаткування (ІСІ)
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Змінами, передбаченими Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (набрав чинності 10.10.2022) у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надано визначення активів інституту спільного інвестування (далі – ІСІ) – це сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі, у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав і вимог та інших активів.
Тобто, на відміну від попередньої редакції п. 141.6 ст. 141 ПКУ в ньому для цілей застосування податкової пільги з податку на прибуток підприємств для ІСІ надано окреме визначення активів ІСІ, яке є аналогічним визначенню цього терміну, наведеному у Законі України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» та зміненому згідно з приписами Закону України від 15 серпня 2022 року № 2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» шляхом додавання до визначення таких активів об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них.
Тому доходи, отримані ІСІ від здійснення операцій з об’єктами незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, звільнятимуться від оподаткування податком на прибуток підприємств у разі, якщо такі об’єкти сформовані за рахунок коштів спільного інвестування.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 5/2022 «Особливості оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (розділ ІІІ «Податок на прибуток»), розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» або у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
 
 
Чи має право підзвітна особа надати до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, копію розрахункового документа?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінам и та доповненнями) (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.
Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема, створювати у паперовій та/або електронній формі розрахункові документи, що підтверджують виконання розрахунків, форма та зміст яких затверджена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
При цьому Положенням № 13 затверджено вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Відповідно до п. 20 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.
Звіт складається і подається працівником (в усіх без винятків випадках) у паперовій або електронній формі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, разом з підтвердними документами для розгляду і прийняття рішення про відшкодування вартості витрат (п. 17 розд. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція № 59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 в роботі.
Згідно з п. 14 розд. І Інструкції № 59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону № 265, а також документи, визначені Податковим кодексом України та Інструкцією № 59. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв’язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави.
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжну картку чи її реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою банку-емітента платіжної картки та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції.
Підтвердні документи можуть бути у паперовій та/або електронній формі.
Електронний документ, пред’явлений у візуальній формі відображення на папері, складений з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг, вважається підтвердним документом.
Відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) автентифікація – це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Враховуючи викладене вище, якщо підзвітна особа подає до Звіту розрахункові документи, які можуть бути автентифіковані за їх реквізитами або інформація про які зберігається на сервері ДПС, то підзвітна особа має право надавати візуалізовану версію таких документів, разом із Звітом, що по суті є наданням одного примірника оригіналу.
Водночас, не вважається копією візуалізований розрахунковий документ, який був створений в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 2155 та засвідчений кваліфікованим електронним підписом.
При цьому, підзвітна особа не має права надавати до Звіту копію розрахункового документа.
 
 
Чи передбачені пільги для ФОП – платників ЄП, які належать до певних соціальних категорій громадян, в частині зменшення встановлених ставок ЄП?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи – підприємці (ФОП):
у разі застосування загальної системи оподаткування – податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний доход, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ;
у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року або розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ.
Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою – підприємцем самостійно.
Глава 1 розд. XIV ПКУ, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
З урахуванням викладеного, законодавчо не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців незалежно від приналежності особи до певної соціальної категорії громадян.
 
 
Самозайнята особа отримала виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, від ПФУ: за яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. IV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. IV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 розд ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», у тому числі (але не виключно). Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1105) страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 12 Закону № 1105).
Уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку Пенсійний фонд України (ПФУ) (ст. 4 Закону № 1105).
Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.
Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.
Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Самозайнята особа, як страхувальник, на підставі передбачених Законом № 1105 документів приймає рішення про призначення страхових виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, нараховує суми для виплати та оформляє заяву-розрахунок.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)», на який сплачуються суми коштів податкових агентів, утримані із доходів платника податку у вигляді заробітної плати та інших доходів, ніж заробітна плата;
11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами –підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування», на який сплачується сума, вказана у податковій декларації платника єдиного податку – ФОПа.
Отже, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
При цьому самозайнята особа, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, сплачує військовий збір за кодом класифікації доходів бюджету – 11011000.
 
 
До уваги платників податків!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Документальна позапланова перевірка здійснюється, згідно з п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Згідно з абзацами першим і п’ятнадцятим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу тощо.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (зі змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (у т. ч. Дія.Підпис).
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику податків надіслати заперечення до акту перевірки (далі – Заперечення) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється Заперечення, тип документу (із списку обирається «Пропозиція (зауваження)»), тематика (із списку обирається «Контрольно-перевірочна робота»), а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого документу (файл у форматі pdf із обмеженням розміру до 5 МБ).
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації Заперечення в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету. Дата реєстрації Заперечення вважається днем його отримання органом ДПС.
 
 
Який день вважається днем сплати єдиного внеску?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Відповідно до частини сьомої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) та четвертому (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв’язку.
Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком, небанківським надавачем платіжних послу або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або іншим учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області