Пролетарі всіх країн, заміняйтеся! ШІ поглиблює структурне безробіття в Україні

У США штучний інтелект (ШІ) уже дістався до назв посад.
На сайті з пошуку роботи Indeed кожна дванадцята вакансія містить "AI" у назві – втричі більше, ніж у 2022 році.
І це вже давно не лише програмні інженери: клініки шукають фізіотерапевтів, які вестимуть документацію за допомогою ШІ, а школи – вчителів із ШІ-грамотності.
В Indeed пояснюють: роботодавці не вигадують нові професії, а вписують AI у вимоги до вже існуючих. В Україні таких посад поки що одиниці.
На Work.ua лише близько 0,1% вакансій прямо згадують в назві штучний інтелект або нейромережі.
Торік агрегатор вакансій нарахував трохи більше сотні ШІ-посад – від директора з упровадження ШІ до AI-дизайнера та AI-інженера – на тлі понад 100 тисяч вакансій, які щомісяця публікуються на платформі.
Тож ШІ поки що не став обов"язковою вимогою до кандидатів, але, схоже, вже впливає на попит на окремі спеціальності. Міжнародна організація праці (МОП) торік оцінила, скількох професій у світі торкнеться генеративний штучний інтелект.
Приблизно кожен четвертий працівник зайнятий у сфері, де мовні моделі вже здатні виконувати частину завдань: написати листа, скласти звіт чи відповісти клієнту. Найбільше ШІ впливає на офісні, зокрема канцелярські, посади.
Тому наразі під найбільшим ударом перебувають багаті держави: там штучний інтелект впливає приблизно на третину робочих місць, тоді як у бідних країнах – лише на кожне дев"яте.
Серед жінок таких посад майже втричі більше, ніж серед чоловіків. Читайте також ChatGPT більше не король.
OpenAI втрачає перевагу в гонці ШІ Методологію МОП можна застосувати до даних українського ринку праці.
Кожну з 459 професій на сайті Work.ua ми зіставили з міжнародним класифікатором занять і рівнем впливу ШІ, присвоєним у МОП.
Потім подивилися, скільки вакансій за кожною професією з"являлося щомісяця протягом трьох років – від липня 2023-го до червня 2026 року. Три роки тому роботодавці публікували близько 125 вакансій копірайтера на місяць.
Тепер – лише 50, тобто на 60% менше.
ChatGPT можливо й не краще, але точно пише швидше і дешевше за людину.
Стільки ж втратив перекладач англійської мови. Водночас в оголошеннях уже трапляється посада AI-копірайтер із зарплатою від 18 тис.
грн до 45 тис.
грн – це людина, яка пише тексти разом з ШІ-моделлю.
Роботодавцям досі потрібен той, хто працює зі словами, просто в меншій кількості через зростання продуктивності та заміну дрібних завдань. Вебпрограмісти втратили від 56% до 76% вакансій залежно від спеціалізації.
В IT-компаніях цього не приховують: SoftServe наймає менше джуніорів, бо завдання, на які початківець витрачав години, ШІ-асистент виконує за хвилини.
Аутсорсери тим часом перебудовують свої робочі процеси – від написання коду до консалтингу й готових рішень. Кількість вакансій вебдизайнерів скоротилася на 39%, адміністраторів інтернет-магазину – на 42%, контент-менеджерів – на 25%, а вакансій редакторів і журналістів стало менше на 20-25%.
Це і є та сама офісна робота, яку МОП називає найвразливішою у світі. Читайте також Програмісти більше не потрібні? Що насправді робить ШІ з ІТ-ринком Загалом за останні роки ринок праці України відновився після падіння 2022 року.
Але одночасно із поширенням ШІ зростає частка професій, де вакансій стає менше. На двох нижніх сходинках на графіку (нижче 0%) – це приблизно кожна п"ята професія (хоча медіанне зростання груп +29%), вище (помірний вплив) – чверть, далі високий вплив - третина.
На верхівці шкали (професії з найвищим впливом), щоправда, це найменш значна група – вакансії скоротилися у половині професій, а типова (медіанна) з них втратила 9%. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/5a1fbb7f95a3bfd3@211.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-37661feb")); if (name === "viewof text_") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-viewof-text_-37661feb")); return ["text"].includes(name); }); Вплив ШІ ще помітніший через контртяжіння професій, які поза його досяжністю – робітничі спеціальності.
Попит на них зростає під дією інших факторів: мобілізації та виїзду людей за кордон.
Роботодавці пропонують монтажникам на 53% більше вакансій, ніж три роки тому, як і різноробам.
Будівельників шукають на 33% частіше, а зварювальників – на 28%. Наскільки гострим став дефіцит робітників, ЕП вже писала.
На одне резюме за робітничими спеціальностями припадає п"ять вакансій, тоді як за рештою професій – лише 3,3. Найважче київській енергетиці: там на одного шукача – 39 вакансій.
Слюсарів та електриків не вистачає для ремонту мереж після обстрілів.
Міністерство економіки прогнозує, що у 2026 році Україні бракуватиме понад 600 тисяч працівників. Читайте також Через війну та міграцію бракує робітників.
У Києві – найгірше Тож цей розрив формують дві сили одночасно.
ШІ може скорочувати попит на копірайтерів, перекладачів і частину програмістів, тоді як робітничі професії відчувають дедалі більший дефіцит кадрів.
Саме це економісти називають структурним безробіттям: вакансії є, шукачі теж є, але їхні навички не збігаються.
Копірайтер не замінить зварювальника. На цей дисбаланс регулярно бідкається і Національний банк.
У квітневому інфляційному звіті він, завдяки проведеному опитуванню, дійшов висновку, що "дефіцит кваліфікованих кадрів є другим за важливістю чинником, що обмежує виробництво" – одразу після воєнних дій.