ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
Плата за землю: понад 4,2 млрд грн - внесок платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У першому півріччі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло майже 4 207,4 млн грн плати за землю – земельного податку і орендної плати за землю. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження зросли майже на 604,2 млн грн, або на 16,8 відс., порівняно з січнем – червнем минулого року.
«Своєчасні надходження з плати за землю – це одне з вагомих джерел наповнення місцевих бюджетів. Ці платежі є економічним підґрунтям для забезпечення життєдіяльності і розвитку громад. Дякуємо платникам за сумлінне виконання податкових зобов’язань», – зазначив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що об’єктами оподаткування платою за землю є:
1) об’єкти оподаткування земельним податком:
- земельні ділянки, які перебувають у власності;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності;
- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;
2) об’єкти оподаткування орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Базою оподаткування платою за землю є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIІ ПКУ;
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням вищезазначених абзаців.
Довідково: п. 270.1 ст. 207 і п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (ПКУ).
 
 
До уваги платників: діють нові довідники пільг!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Cтаном на 30.06.2026 ДПС України затверджені нові довідники пільг:
- Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету – № 134/1;
- Довідник інших податкових пільг – № 134/2.
Нагадуємо, що вищезазначені довідники містять інформацію про всі податкові пільги, встановлені законодавством України. Ця інформація необхідна платникам податків для правильного формування податкової звітності.
Контролюючі органи здійснюють облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, на підставі інформації, наявної у податкових деклараціях, поданих такими особами. 
Довідково: у довіднику зазначається: назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у податковій декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно та ін.); умови та строки дії пільги; чи призводить така пільга до втрат бюджету.
Довідники розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-
 
 
За видобування газового конденсату до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надходження рентної плати зросли на 71,5%
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж перших двох кварталів 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату спрямували до загального фонду державного бюджету майже 11,0 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем 2025  року надходження зросли на понад 26,3 млн грн, або на 71,5 відсотка.
Нагадуємо, що 30.07.2026 – останній день сплати за червень 2026 року рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
 
 
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування залізних руд сплатили до місцевих бюджетів майже 935,8 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – червні 2026 року платники рентної плати за видобування залізних руд поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 935,8 млн гривень. 
Нагадуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування або інтегрований довкіллєвий дозвіл для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
 
 
Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Підпунктом «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
Крім того, абзацами десятим – дванадцятим ст. 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
- вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України;
- вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959 забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» на офіційному вебсайті Мінекономіки.
 
 
Які платники ПДВ не можуть застосувати до операцій з експорту окремих видів товарів нульову ставку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками ПДВ, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку – резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відс. загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, – оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – Частка) та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2024 року № 1216 «Про затвердження Порядку розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам підпункту «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.
Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відс., застосовують до операцій з експорту окремих видів товарів ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання окремих видів товарів на митній території України (14 або 20 відсотків).
 
 
Чи втрачає ФОП право перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо перерахував благодійну фінансову допомогу на потреби ЗСУ зі свого підприємницького рахунку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 5073):
- благодійник – це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності;
- благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073).
Згідно зі ст. 24 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 50 ЦКУ визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Отже, незалежно від того яку систему оподаткування у подальшому обере для себе фізична особа – підприємець (ФОП), благодійником виступає саме фізична особа, а не ФОП.
При цьому, благодійна діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності ФОП.
Водночас, порядок відкриття надавачами платіжних послуг рахунків ФОП визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (із змінами) (далі – Інструкція № 162).
Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розд. 1 Інструкції № 162).
Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України з урахуванням особливостей, визначених Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (із змінами та доповненнями) та п. 24 розд. 1 Інструкції № 162.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичною особою – резидентом здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
При цьому нормами законодавства не встановлено обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності.
Тобто, ФОП не втрачає права перебувати на спрощеній системі оподаткування у випадку перерахування благодійної допомоги Збройним Силам України безпосередньо зі свого підприємницького рахунку.
 
 
Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків.
Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам.
Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах.
Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»).
Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Чи можуть іноземці або особи без громадянства (їх представники), які отримали КЕП подати заяву за ф. № 5ДР через Електронний кабінет?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до норм чинного законодавства іноземці та особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу пред’являють документ, що посвідчує особу, зокрема паспортний документ іноземця та додають засвідчений в установленому законодавством порядку оригінал перекладу такого паспортного документа українською мовою. Представники іноземця чи особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР пред’являють документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також оригінал довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (після пред’явлення повертається).
Стосовно іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, реєстрація або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється з урахуванням законів України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами та доповненнями) або від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (із змінами та доповненням), та з урахуванням вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (із змінами), та Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389 (із змінами).
На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевірки достовірності інформації, поданої іноземцем в електронній формі, зокрема перевірки достовірності перекладу паспортного документа іноземця українською мовою, який повинен бути засвідчений в установленому законодавством порядку, довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, а також перевірки достовірності довіреності, у разі якщо такий документ видано уповноваженим органом іноземної держави. Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.
Отже, іноземці та особи без громадянства (їх представники) подати Заяву за ф. № 5ДР в електронному вигляді через Електронний кабінет не можуть, крім іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання/посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Зміна групи платника єдиного податку з четвертої на третю: чи подається уточнююча декларація платника єдиного податку четвертої групи з метою зменшення податкових зобов’язань?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.
Згідно з п. 298.8 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.9 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (із змінами).
Отже, з метою зменшення податкових зобов’язань, платник єдиного податку у разі зміни групи з четвертої на третю має подати уточнюючу Декларацію, розрахувавши єдиний податок виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого перебував на четвертій групі та зменшити до нуля податкові зобов’язання за квартал, починаючи з якого він вважається платником єдиного податку третьої групи.
 
 
Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності.
Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
 
 
Одиниці обліку пального та спирту етилового, які використовуються в CЕАРП та СЕ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Пунктом 232.1 ст. 232 розд. VІ «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового.
При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розд. VІ «Акцизний податок» ПКУ вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
 
 
Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.
 
 
Заява за формою № 20-ОПП: де в Електронному кабінеті можна переглянути відомості про об’єкти оподаткування?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (абзац другий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ);
- взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій (абзац сімнадцятий п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Слід зазначити, що платники податків в меню «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету мають доступ до своїх облікових даних, з яких для заповнення графи 5 заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями)) можна вибрати, зокрема, відомості про об’єкти оподаткування, у тому числі про ідентифікатор об’єкта оподаткування, присвоєний органом ДПС, код ознаки надання інформації, стан та вид права на такий об’єкт, виділивши їх позначкою.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області