Скільки заробляють найбільші приватні університети країни

Кількість студентів в Україні зменшується.
Під час вступної кампанії 2025 року до вишів зарахували вдвічі менше абітурієнтів, ніж могли прийняти університети. ЕП не раз висвітлювала проблему занадто великої мережі державних закладів вищої освіти (ЗВО).
Кабмін навіть почав її скорочувати.
Якщо у 2022 році, за даними Держстату, існувало 210 державних ЗВО, то у 2025 році – уже 168.
Скоротилася й кількість комунальних вишів – з 36 до 31. Водночас число приватних ЗВО з 2022 року зросло із 101 до 107.
Дефіцит абітурієнтів впливає і на приватні університети, але меншою мірою: у 2025 році порівняно з 2024-м кількість студентів у них зменшилася на 10 тис.
осіб, тоді як у державних закладах скорочення відбувалося майже вдвічі швидше. У 2025 році в приватних ЗВО навчалося 105 тис.
студентів проти 770 тис.
у державних, проте розрив між ними зменшується.
У 2021-му на одного студента приватного закладу припадало 8,4 студента в державних ЗВО, у 2025-му – 6,7. За вартістю навчання приватні ЗВО конкурують з державними.
Ціна бакалаврату в провідних держуніверситетах у 2026 році становить 300-400 тис.
грн за чотири роки.
У найдорожчих приватних ціни такі: 350-570 тис.
грн – у Київській школі економіки (КШЕ), 660 тис.
грн – в Українському католицькому університеті (УКУ). У менш престижних ЗВО вартість контракту часто менша за 200 тис.
грн.
Близько половини студентів УКУ та КШЕ навчаються майже безкоштовно коштом донорів. Лідером приватної освіти за кількістю студентів і фінансовими показниками є Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП), у якій навчаються 20 тис.
студентів (найближчий конкурент – Європейський університет, 10 тис.).
Це досягається низькою вартістю контракту і можливістю отримати диплом дистанційно та заочно.
Однак найшвидше розвивається КШЕ, яка за чотири роки підвищила свої доходи у 20 разів і невдовзі може перегнати МАУП. ЕП з допомогою сервісу YouControl визначила найбільші приватні університети України за доходами.
Що про них відомо? МАУП – 668,2 млн грн Заклад заснував Георгій Щокін у 1989 році.
В університеті навчаються понад 20 тис.
студентів.
Він має 33 регіональні підрозділи в різних областях країни. Вартість навчання в МАУП значно менша, ніж в інших популярних університетах.
Спеціальність "Право" там коштує 39,9 тис.
грн на рік, тоді як у КНУ ім.
Тараса Шевченка – 97,1 тис.
грн, у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" – 90 тис.
грн, у КШЕ – 110 тис.
грн, УКУ – 165 тис.
грн. Фото maup.com.ua У відповідь на запит ЕП в МАУП повідомили, що 13 686 студентів академії навчаються в заочному форматі, 9 553 – у денному.
Університет має довгий прейскурант послуг: від друкування ксерокопій до навчання в аспірантурі.
Найдорожча послуга – аспірантура за спеціальністю "Право" (125 тис.
грн на рік). У структурі доходів МАУП платні послуги мають найбільшу частку: 592 млн грн. Відомі історії, коли деякі судді здобули дипломи докторів філософії від МАУП та отримували за це доплати, хоча університет видав дипломи без державного підтвердження.
Згідно із судовими документами, МАУП вручав дипломи "міжнародного зразка", які не мали юридичної сили в Україні. Університет популярний серед політиків.
Деякі отримували там заочну освіту, а експолітик Ілля Кива мав у МАУП фіктивні наукові публікації. Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ – 538,2 млн грн Заклад заснований у 1996 році в Берегові.
Ключове джерело фінансування другого найбагатшого приватного ЗВО країни – держбюджет Угорщини.
Університет має дешеві контракти – 25-30 тис.
грн на рік – навіть на магістерські програми.
При кількості студентів 1 тис.
осіб контрактні надходження можуть становити 30 млн грн, що на понад 500 млн грн менше, ніж загальний дохід університету. Фото kme.org.ua "Значну частину коштів для забезпечення роботи університет отримує з Угорщини, а також через грантові проєкти", – йдеться на сайті закладу.
Він надіслав ЕП публічну фінансову звітність, але джерела доходів не уточнив. Український католицький університет – 514,2 млн грн Заклад заснований у 2002 році у Львові.
Керівництво УКУ на запит ЕП відповіло, що 47% надходжень (243,4 млн грн) університет отримує з контрактів студентів.
Ще 24% (121,5 млн грн) заробляє з покриття вартості навчання коштами жертводавців, 3% – з грантів із державного бюджету (15,4 млн грн). Інші гранти становлять 20% доходів університету – 102,14 млн грн, а благодійні пожертви на фінансування статутної діяльності закладу – 2%. Фото ucu.edu.ua Сумарно УКУ отримує 49% доходу від пожертв та грантів – більше, ніж від оплати за навчання студентами.
Ці гранти дозволяють здешевити навчання 53% його студентів.
Вони економлять від чверті до повної вартості навчання. УКУ посідає перше місце серед університетів за середнім балом студентів-контрактників.
Навчання в УКУ на бакалавраті коштує 165 тис.
грн на рік.
Магістратура обійдеться від 210 тис.
до 1,2 млн грн на рік. Київська школа економіки – 458,3 млн грн Університет був заснований у 1996 році інституцією EERC та благодійним фондом Eurasia Foundation, а окремою освітньою структурою став у 2016 році.
У 2024 році КШЕ був одинадцятим серед найбільших приватних університетів за доходами, а зараз – четвертий.
З 2022 року доходи закладу зросли з 22,2 млн грн до 458,3 млн грн.
За 2025 рік кількість студентів КШЕ зросла майже на 50%: з 1 099 до 1 527. Найбільший партнер КШЕ – благодійна організація KSE Foundation.
Повний перелік донорів вона не розкриває.
У 2025 році організація залучила 2,3 млрд грн – майже стільки ж, скільки держава виділяє для КНУ ім.
Тараса Шевченка. Фото auu.com.ua Forbes Ukraine стверджував, що з 2022 року до 70% коштів фундації йшли на гуманітарну допомогу та підтримку армії, решта – на освітній напрям.
У 2025 році більша частина донорських коштів пішла на розвиток КШЕ. За словами президента університету Тимофія Милованова, оплата контрактів забезпечує лише 20% доходів закладу.
З 2022 року KSE посідає друге місце за рейтингом найвищих середніх балів НМТ для вступу на контракт після УКУ, хоча у 2021 році друге місце посідала Києво-Могилянська академія. Вартість навчання в університеті на бакалавраті коливається від 350 тис.
грн до 570 тис.
грн за чотири роки.
Магістратура може коштувати до 1,25 млн грн.
У КШЕ повідомили ЕП, що близько 50% їх студентів отримали гранти, тобто платять за своє навчання частково або взагалі не платять. Європейський університет – 325,5 млн грн Університет заснувала родина Тимошенків у 1991 році.
За даними YouControl, левову частку своїх надходжень заклад отримує від продажу послуг і лише 192 тис.
грн (у 2025 році) – від цільового фінансування, зокрема грантів. Бізнес-модель університету ґрунтується на залученні максимальної кількості студентів.
У 1990-х та 2000-х роках він стрімко масштабувався та створив розгалужену мережу філій у багатьох містах України для залучення студентів.
Більшість філій Міністерство освіти позбавило ліцензій у 2015 році. Фото e-u.edu.ua До цього університету можна вступити, не складаючи НМТ чи ЗНО, що теж свідчить про його намагання залучити максимальну кількість платників контрактів.
У 2022 році число вступників на аспірантуру в цьому закладі зросла майже на 300%.
Імовірною причиною була відстрочка від мобілізації. Європейський університет, як і МАУП, має широкий прейскурант освітніх послуг та пропонує вступити на заочну форму освіти.
Вартість навчання на бакалавраті становить 40-41,5 тис.
грн на рік, магістратура коштує 45 тис.
грн на рік. На запит ЕП у Європейському університеті не відповіли. Київський університет культури – 286,3 млн грн Київський університет культури (КУК) заснував багаторічний ректор державного Київського університету культури і мистецтв (КНУКіМ) Михайло Поплавський та його син Олександр у 2000 році.
КУК працює за тією ж адресою, що і КНУКіМ. КУК є сателітом державного закладу.
Дехто стверджує, що він існує лише на папері.
97% доходів університет отримує від плати за навчання.
У 2022-2023 роках доходи КУК зросли майже вдвічі, але з того часу падають.
У 2025 році там навчалося на тисячу осіб менше, ніж у 2024-му: близько 4 тис.
студентів. У 2014 році була викрита схема отримання державного диплома студентами, які навчалися в приватному виші.
Студенти перші три курси рахувалися в КУК і платили структурам Поплавського, а навчання відбувалося на базі КНУКіМ.
Через це справжній університет культури щорічно недоотримував десятки мільйонів.
Тоді Міносвіти анулювало ліцензію КУК, однак Поплавський через суд зміг скасувати це рішення.
Нинішня ліцензія КУК чинна з 2021 року. Фото ua.news У 2026 році до КНУКіМ та Поплавського приходили правоохоронці і робили там обшуки.
За даними слідства, державний університет підробляв документацію про кількість студентів, завдяки чому отримував більші обсяги фінансування.
Правоохоронці також розповідали про можливе включення до звітності осіб, які належали до приватного КУК і не мали права брати участь у бюджетній програмі. Вартість навчання в КУК на бакалавраті становить 40-60 тис.
грн на рік, на магістратурі – 40-65 тис.
грн на рік.
В університеті не відповіли на запит ЕП про розкриття повної структури доходів навчального закладу. Міжнародний університет – 252,4 млн грн Міжнародний університет (раніше – Міжнародний гуманітарний університет) у 2002 році заснував ректор Національного університету "Одеська юридична академія", скандальний голова ЦВК часів Кучми Сергій Ківалов.
Він керує обома вишами.
Власник більшої частки ЗВО – офшор з Багамських островів Golden Gate Bay Ltd. Університет розташований на Фонтанській дорозі в Одесі, поруч з комплексами державної Одеської юридичної академії.
В університеті навчаються 5 700 студентів, за рік їх кількість збільшилася на 300 осіб.
Переважну частину надходжень заклад отримує від "реалізованих послуг" (оплата за навчання та інші). Після початку великої війни університет не тільки продовжив діяльність, а й залишився серед найбільших приватних ЗВО. Фото із сторінки університету у фейсбуці У лютому 2025 року МОН спробував приєднати Національний університет "Одеська юридична академія" до Одеського національного університету імені Мечникова, але це рішення заблокували в суді.
У МОН розповіли ЕП, що реорганізація юракадемії ніяк не вплине на приватний Міжнародний університет. Головою наглядової ради Міжнародного університету є народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови комітету з питань освіти Юлія Гришина.
Навчання у ЗВО коштує 35-50 тис.
грн на рік на бакалавраті і 50-61 тис.
грн – на магістратурі.
Університет не відповів на запит ЕП про повну структуру доходів. Київський медичний університет – 238,9 млн грн Заклад заснований у 1992 році лікарем Валерієм Поканевичем.
На відміну від інших найбільших ЗВО, університет заробляє завдяки експорту освітніх послуг.
Для українських студентів вартість контрактів невисока (40-60 тис.
грн на рік), а для студентів-іноземців – значно вища (1650-2600 дол.
або 73-115 тис.
грн на рік). У 2022 році університет відкрив кампус у Катовіце (Польща), щоб залучати студентів попри велику війну.
Вартість освіти там ще вища: 3 тис.
євро на рік при навчанні українською мовою і 6 тис.
євро – при навчанні англійською. Фото likarnya.itmed.org У 2026 році в Україні в КМУ навчалося 2 300 студентів, аспірантів і лікарів-інтернів.
Польський кампус розрахований на 2 300 здобувачів, більшість з них – іноземці.
Вартість навчання в університеті становить 37-50 тис.
грн за рік на бакалавраті і 21-66 тис.
грн за рік – на магістратурі.
Заклад не відповів на запит ЕП. Київський міжнародний університет – 213,6 млн грн Заклад у 1995 році заснував науковець і політик Хачатур Хачатурян.
Бізнес-модель цього ЗВО теж ґрунтується на залученні максимальної кількості студентів.
Навчатися на бакалавраті коштує 51,3 тис.
грн на рік.
Виш декларує навчання 5 тис.
студентів, але, за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), у квітні 2026 року в ньому навчалося близько 1,4 тис.
осіб. Фото kymu.edu.ua КиМУ продає можливість відпрацювати пропущені заняття.
У 2023 році послуга коштувала 80 грн за заняття.
Студент, який пропустив більшість занять у семестрі, віддає за відпрацювання кілька тисяч гривень.
Вартість навчання в університеті становить 26,9-51,3 тис.
грн за рік бакалаврату і 35-61 тис.
грн за рік магістратури. У цьому ЗВО теж не відповіли на запит ЕП. Київський університет інтелектуальної власності та права – 194,2 млн грн Університет належить до структур Ківалова, він є президентом вишу.
КУІВП створили у 2020 році на базі реорганізованого в Києві Інституту інтелектуальної власності Національного університету "Одеська юридична академія". ЗВО позиціонується як частина Одеської юридичної академії.
У 2010 році Державний інститут інтелектуальної власності реорганізували в підрозділ академії.
У 2020 році інститут став приватним, а з 2022 року – університетом.
Засновником приватного КУІВП є приватний Міжнародний університет з орбіти Ківалова. Фото із сторінки університету у фейсбуці Власником 90% КУІВП є британська компанія London Education Services Ltd.
На момент публікації матеріалу ЕП не вдалось дізнатися, чи "успадкував" приватний університет майно державного підрозділу Одеської юракадемії.
У 2023 році проректора з навчально-методичної роботи університету Петра Мельника викрили на хабарі за складання сесії без участі студентів за 1 200 дол.
Його звільнили. Головою наглядової ради Київського університету інтелектуальної власності та права є голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Вартість навчання в університеті становить 40-60 тис.
грн за рік бакалаврату і 59-62 тис.
грн за рік магістратури.
Університет не відповів на запит ЕП про коментар. Що чекає на приватну вищу освіту З десяти найбільших приватних ЗВО за доходами три засновані очільниками державних університетів як підрозділи.
Однак приклади КШЕ та УКУ свідчать, що приватна освіта еволюціонує, орієнтуючись на західні зразки. Проблеми українських університетів не унікальні.
У Східній Європі після розпаду Варшавського блоку безкоштовна державна вища освіта почала занепадати.
Держави не могли повністю фінансувати університети з бюджету, а попит на вищу освіту значно зріс із переходом економік з планових засад на ринкові. Один із прикладів такої трансформації – Польща.
З 1990 року там почали масово відкриватися приватні ЗВО.
До 2009 року їх число утричі перевищило кількість державних.
Заклади фінансувалися переважно з контрактів студентів.
Проте через демографічну кризу значна частина польських приватних університетів почала шукати альтернативні шляхи фінансування через залучення іноземних студентів, гранти або програми корпоративного навчання від бізнес-шкіл. У Румунії теж розквітла приватна освіта.
Однією з гучних історій став скандал з університетом "Спіру харет".
Після заснування у 2002 році він ріс рекордними темпами завдяки заочному навчанню і налічував 300 тис.
студентів.
Тим часом загальна кількість студентів у державних ЗВО Румунії становила 500 тис.
осіб. У 2009 році Міносвіти охрестило університет "друкарнею дипломів", позбавило ліцензії заочні програми і посилило вимоги до акредитації.
У 2019 році в закладі викрили корупцію: викладачі за хабарі підказували студентам відповіді на іспитах. Недоброчесність – одна з ключових проблем румунської освіти.
Приватні університети країни продовжують заробляти переважно на контрактах, зокрема з іноземними студентами, водночас майже не отримуючи доходів з досліджень та перебуваючи на низьких позиціях у національних рейтингах вишів. Як показує досвід, самоокупність приватних ЗВО України існує завдяки продажу не високоякісної освіти, а послуг за найнижчими цінами.
Водночас розвивати якісну приватну освіту в Україні шляхом продажу контрактів у загальнодержавних масштабах складно.
Саме тому розвиток високоякісного приватного сектору освіти наразі високою мірою відбувається коштом зовнішніх донорів.