ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Дніпропетровщина: понад 287,7 млн грн податку на прибуток сплатили платники до місцевих бюджетів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – квітня 2026 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників податку на прибуток підприємств понад 287,7 млн гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за результатами відповідного періоду минулого року на понад 16,3 млн гривень.
«Висловлюємо вдячність бізнесу за результативну роботу і сумлінне наповнення бюджетів. Нагадуємо, що платники мають можливість отримати усні консультації з податкових питань в Офісі податкових консультантів. Крім того, у м. Кривий Ріг запрацював онлайн-пункт Офісу. Безбар’єрний підхід в обслуговуванні платників – це не лише про зручність, а й про нову культуру взаємодії між державою та платниками, засновану на прозорості й повазі», – підкреслив керівник обласної податкової.
Довідково:
Офіс податкових консультантів (Офіс) знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн-пт з 8 год 30 хв по 17 год 00 хв (обідня перерва: з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв)), за попереднім записом – за номером телефону (056) 374 31 18;
Онлайн-пункт Офісу розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів, 4-А. Прийом відвідувачів здійснюється без попереднього запису – пн-пт з 8 год 30 хв по 17 год 00 хв (обідня перерва: з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв), за попереднім записом – за номером телефону (099) 414 77 12.
 
 
Дніпропетровщина: послуга онлайн-сурдоперекладу у ЦОПах – доступ до податкового сервісу без безбар’єрів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
Комфорт, доступність і рівні можливості для кожного – не привілей, а право.
Отримати адміністративні та інші послуги у податковій стало доступно, просто і зручно.
На Дніпропетровщині у центрах обслуговування платників (ЦОП) сервісне обслуговування громадян з порушеннями слуху здійснюється за допомогою послуги перекладу жестовою мовою. При цьому, використовується Web-система «Сервіс УТОГ –24/7». Сервіс є безоплатним.
Для цього платник має звернутися до модератора ЦОПу, який організує спілкування за допомогою онлайн-сурдоперекладу.
Під час відеозв’язку із професійним перекладачем, який супроводжуватиме діалог у режимі реального часу, забезпечується двосторонній переклад – з української жестової мови на усну і навпаки.
Послуга спрямована на забезпечення комфортних умов для відвідувачів ЦОПів. Платник, незалежно від своїх можливостей, може у зручному форматі отримати адміністративні та інші послуги, податкову інформацію та необхідну допомогу. 
Послуга перекладу жестовою мовою у ЦОПах – ще один важливий крок до створення доступного податкового сервісного простору, у якому відсутні бар’єри.
 
 
За видобування природного газу місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 14,8 млн грн рентної плати
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
У січні – квітні поточного року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу сплатили до місцевих бюджетів понад 14,8 млн грн рентної плати. Це майже на 10,6 млн грн більше ніж у січні – квітні 2025 року. Надходження зросли майже у 3,5 раза. 
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, у тому числі ті, які не вважають себе гірничими підприємствами і здійснюють видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною у п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка передбачає застосування таких величин:
витрат, обчислених згідно з пунктами 252.11 –  252.15 ст. 252 ПКУ;
обсягу (кількості) товарної продукції гірничого підприємства – видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період;
коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у розмірі 0,20, крім випадків, коли більша величина такого коефіцієнта затверджена в техніко-економічних розрахунках матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб) при встановленні кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр.
 
 
Платники Дніпропетровщини з вироблених товарів спрямували до загального фонду держбюджету понад 97,0 млн грн акцизного податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
З початку 2026 року платники Дніпропетровської області з вироблених товарів скерували до загального фонду державного бюджету більш ніж 97,0 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились на понад 3,9 млн грн порівняно з січнем – квітнем минулого року. 
Нагадуємо, що запровадження електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (е-акциз), перенесено на 01 листопада 2026 року.
Крім того, перенесено набрання чинності та введення в дію норм Закону № 3817, якими регламентовано електронну простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (визначення термінів, доповнення підстав для припинення дії ліцензій на відповідний вид діяльності, нанесення графічного елементу електронної марки акцизного податку на алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, застосування штрафних санкцій за недотримання вимог чинного законодавства за операціями з продукцією, що підлягає маркуванню графічними елементами електронних марок акцизного податку).
Довідково: 
Закон № 3817 – Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями);
Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
 
 
Хто є платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що з 01.01.2026 введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18 прим. 2 Закону № 875.
Не є платниками внеску:
роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
 
 
Про відображення податковими агентами у фіскальному чеку суми сплаченого туристичного збору
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).
Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну (ст. 2 Закону 265).
Відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) розрахунковим документом, який створюється при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) є фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек), форма № ФКЧ-1 якого наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального чека визначені п. 2 розд. II Положення № 13, відповідно до якого фіскальний чек має містити, зокрема, інформацію щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 21) та акцизного податку (рядок 22) і відображення її є обов’язковим лише для відповідних категорій суб’єктів господарювання, які є платниками таких податків.
При цьому, ні норми Закону № 265, ні вимоги Положення № 13 не визначають обов’язку суб’єктів господарювання відображати у фіскальних чеках інформацію щодо туристичного збору за аналогією до податку на додану вартість та акцизного податку.
Також обов’язковим реквізитом фіскального чека є назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11).
Пунктом 2 розд. I Положення № 13 встановлено, що назва товару (послуги) – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання; спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (із змінами).
Згідно з п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Отже, туристичний збір не є товаром чи послугою, а тому включення інформації про нього до назви послуги з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) та/або відображення у рядках визначених для податку на додану вартість (рядок 21) та акцизного податку є некоректним.
Також, для цілей застосування Закону № 265, некоректним є включення туристичного збору до складу вартості послуг з тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), оскільки для платників податку на додану вартість сума утриманого ними відповідно до ПКУ туристичного збору у складі послуги, у фіскальних чеках збільшуватиметься на розмір відповідної ставки податку на додану вартість.
Враховуючи викладене вище, рекомендуємо платникам податків під час здійснення ними функцій податкового агента зі справляння туристичного збору проводити такі операції шляхом відображення їх окремою позицією в фіскальному чеку (шляхом окремого заповнення рядка 11), на яку не мають поширюватись вимоги щодо обчислення та відображення податку на додану вартість.
Водночас, відображення інформації про туристичний збір у текстових полях для коментарів фіскального чека не є належним виконанням вимог Закону № 265.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Що є підтвердженням сплати страхового внеску органом, який виплачує допомогу при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку з метою звільнення ФОП від сплати єдиного внеску за себе?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що згідно з частиною другою ст. 16 розд. V Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру (п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої ст. 20 Закону № 2464 на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, яка містить, частину картки, що відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Оскільки згідно із Законом № 2464, податкові органи не є розпорядниками реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, то підтвердженням сплати страхового внеску органом, який виплачує допомогу при народженні дитини до досягнення нею трирічного віку, є індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
 
 
Мобілізований ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, який продовжував здійснювати господарську діяльність і отримувати доходи, перевищив граничний обсягу доходу: які дії?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників єдиного податку встановлено, зокрема, граничні обсяги доходу для кожної групи платників єдиного податку:
друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік;
третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року за календарний рік.
Згідно з підпунктами 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс. (абзац другий п.п. 2 і абзац другий п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (абзац третій п.п. 2 і абзац третій п.п. 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
У податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) відповідно до абзацу другого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ окремо відображається, зокрема, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків.
Питання звільнення від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку та військового збору платниками єдиного податку, призваними на військову службу під час мобілізації та тих, з якими укладено відповідний контракт, врегульоване п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначено, що самозайняті особи, зокрема, фізичні особи – підприємці, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Слід зазначити, що положеннями глави 1 розд. XIV та п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено заборони щодо подання Декларації у період проходження військової служби з метою відображення отриманого доходу та подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни ставки (групи) єдиного податку та сплати єдиного податку в розмірі 15 відс. від суми перевищеного доходу.
Тобто, ФОП – платник єдиного податку другої або третьої групи, яка призвана на військову службу під час мобілізації або залучена до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, яка в період військової служби продовжувала здійснення господарської діяльності та отримувала доходи, у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи, має на загальних умовах дотримуватися вимог підпунктів 1 і 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, підпунктів 2 і 3 п. 293.8 ст. 293 ПКУ та подати:
заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування або зміни групи платника єдиного податку (з другої на третю) не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
Декларацію, в якій декларується загальна сума отриманого доходу від здійснення господарської діяльності та окремо сума перевищення доходу і сума єдиного податку, обчислена із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 15відсотків.
При цьому, враховуючи положення ст. 296 ПКУ, Декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
З урахуванням абзацу першого п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку сплачують єдиний податок (за ставкою 15 відс.) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Декларації за податковий (звітний) квартал.
 
 
Таблиця даних платника ПДВ: особливості заповнення
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що  у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця), що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначаються:
- види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
 
 
Придбання будівельного вагончика, який не містить реєстраційного номеру, для використання по всій території України: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро повідомляє.
Керуючись п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суб’єкт господарювання у визначені п. 8.4 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами), має подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – заява № 20-ОПП), з відомостями щодо наявних у нього об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування) (у тому числі про будівельний вагончик), характеристики яких відповідають ознакам об’єкта оподаткування, визначеним абзацом третім п. 63.3 ст.  63 ПКУ, та відомостям правовстановлювальних документів.
Якщо придбаний будівельний вагончик не підлягає державній реєстрації та використовується у господарській діяльності по всій території України, у графах 6 – 13 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків прим. 3» заяви № 20-ОПП може зазначатися адреса місцезнаходження платника податків (офісу/складу тощо).
Якщо придбаний будівельний вагончик знаходиться, наприклад, на об’єкті будівництва, у графах 6 – 13 розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків прим. 3» заяви № 20-ОПП вказується адреса цього об’єкта будівництва (майданчика).
Оскільки вагончик встановлюється на певній земельній ділянці, платник податків має повідомити контролюючий орган за основним місцем обліку про таку земельну ділянку, на якій встановлюватиметься будівельний вагончик, шляхом подання заяви № 20-ОПП, із зазначенням права користування нею. 
Наприклад: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – зправо постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму тощо.
У разі інформування контролюючого органу про земельну ділянку, на якій встановлений будівельний вагончик, що не підлягає реєстрації у відповідному державному органі, та застосовуючи принцип укрупнення інформації про об’єкти оподаткування, передбачений п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588, подавати окремо відомості про будівельний вагончик у заяві № 20-ОПП не потрібно.
 
 
До уваги платників акцизного податку!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 14).
Відповідно до п. 1 розд. V Порядку № 14 Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» (далі – Додаток 1) до Декларації заповнюють виробники , платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію та платники податку, визначені п.п. 212.1.16 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
При цьому, у графах 12 – 14.7 Додатка 1 до Декларації проставляються специфічні ставки акцизного податку, зокрема:
у графі 12 «Специфічні ставки акцизного податку – з одиниці виміру (євро, грн)» проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці товару (продукції), встановлені ст. 215 ПКУ;
у графі 14.1 «Специфічні ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (продукції) (євро, грн)» проставляється ставка акцизного податку в євро, гривнях (графа 12), приведена до одиниці виміру для обчислення податку, зазначену у графі 7, а для пального – ставка, розмір якої перераховано відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13).
Тобто, ставка акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару для заповнення гр.14.1 додатку 1 до Декларації визначається шляхом приведення ставки акцизного податку на визначений товар (графа 12) до одиниці виміру для такого товару (з графи 7), а для пального – шляхом приведення ставки на одиницю виміру товару відповідно до фізичної характеристики товару (продукції) (графа 5) та коефіцієнта (графа 13) (наприклад, якщо у графі 5 зазначено літр, то у розрахунку на 1 літр палива для реактивних двигунів: (27 × 10) / 1000 = 0,27 євро).
 
 
Щодо подання звіту про нарахування, обчислення і сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю за деяких умов
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу на таке.
Чи виникає обов’язок подання звіту про нарахування, обчислення і сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу менше 8 осіб або перевищує 8 осіб, але норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконано і внесок не нараховується?
Для цілей Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875) роботодавцем вважається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту на проходження службу або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів, та несуть відповідальність за підприємство та/або установу (ст. 1 Закону № 875).
Відповідно до ст. 18 прим. 2 Закону № 875 платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) є роботодавці (юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб), у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Водночас відповідно до п.п. 1 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), ст. 18 прим. 2 Закону № 875 застосовується з урахуванням таких особливостей.
Роботодавці/платники внеску зобов’язані:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до територіального органу податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому в ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту.
Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал.
Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.
Враховуючи викладене, звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску подається як роботодавцями, так і платниками внеску.
 
 
До уваги демобілізованих ФОП!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро щодо: чи є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених коштів по єдиному внеску ФОП недотримання десятиденного строку подання заяви після демобілізації (з урахуванням п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464)), повідомляє.
Процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повернення платникам, на яких згідно із Законом № 2464 покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – єдиний внесок), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску, у тому числі тих, які сплачено через єдиний рахунок, визначено в Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (із змінами) (далі – Порядок № 417).
Відповідно до п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви платника про повернення коштів.
У випадках, передбачених у підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку № 417, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку № 417.
Згідно з п. 10 Порядку № 417 Заява залишається без задоволення у разі:
невідповідності формі, визначеній в додатку 1 до Порядку № 417;
недостовірності викладеної в Заяві інформації;
подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;
наявності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
ненадання документа, що додається до Заяви, згідно з п. 6 Порядку № 417.
Слід зазначити, що перелік підстав, визначених у п. 10 Порядку № 417 є вичерпним, підстава щодо відмови у поверненні коштів по причині недотримання десятиденного строку подання заяви після демобілізації відсутня.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 9 Закону № 2464 суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Отже, у разі наявності надміру сплачених коштів з єдиного внеску повернення цих коштів здійснюється згідно з вимогами визначеними Порядком № 417.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області