Чому процвітають тіньові вейпи

Близько 93% ринку електронних сигарет перебувають поза контролем держави: без сплати податків та контролю якості.
Для держави це не лише питання регулювання ринку, а й втрата 7,5 млрд грн податкових надходжень щороку. Попри масштаб проблеми, інструменти боротьби з нелегальним обігом електронних сигарет в Україні існують.
Питання скоріше в тому, як вони застосовуються на практиці і чи працюють як єдина система. Контроль за цим ринком розподілений між кількома органами: Національною поліцією, Бюро економічної безпеки, Державною податковою службою та Держпродспоживслужбою.
У кожного з них своя зона відповідальності. Нацполіція: перша ланка реагування Повноваження Нацполіції в боротьбі з нелегальним обігом електронних сигарет обмежені.
Її роль здебільшого полягає у фіксації адмінпорушень у точках продажу. Важливою перевагою поліції є її присутність в усій країні.
Саме поліцейські можуть виявити в продажу електронні сигарети або рідини з підробленими акцизними марками чи без них, із забороненими смаками чи невідомого походження. У таких випадках поліцейські можуть скласти адміністративний протокол та вилучити продукцію.
За ці порушення передбачені адміністративні штрафи від 3 400 грн до 10 200 грн.
Коли ж ідеться про системний нелегальний обіг або організовані схеми, тоді до справи повинен долучатися інший державний орган. БЕБ: боротьба зі схемами За розслідування кримінальних правопорушень у сфері підакцизних товарів відповідає БЕБ.
Воно розслідує події, пов"язані з незаконним виробництвом рідин для електронних сигарет, масштабним нелегальним збутом, контрабандою, організованими схемами постачання і продажу нелегальної продукції. Мінімальне покарання за рішенням суду – штраф від 85 тис.
грн до 170 тис.
грн.
Якщо злочин вчинений повторно чи організованою групою, то до порушника може бути застосоване і більш суворе покарання – позбавлення волі. Читайте також Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва Детективи БЕБ проводять досудове розслідування, збирають докази, повідомляють про підозру і передають справи до суду.
Саме ця державна інституція має працювати не лише з окремими точками продажу, а з джерелом нелегального ринку: виробництвом, логістикою та каналами постачання. БЕБ має повноваження вилучати продукцію та звертатися до суду стосовно арешту майна.
Особливістю справ за участю бюро є те, що розслідування, розгляд у суді та притягнення винних до відповідальності можуть тривати роками. Податкова: контроль за бізнесом Ще один важливий елемент контролю – податкове регулювання.
Державна податкова служба перевіряє, чи має продавець ліцензію на роздрібну торгівлю, чи сплачений акцизний податок, чи проводяться продажі через касові апарати, чи правильно ведуться облік та маркування.
У разі виявлення порушень ДПС може штрафувати, донараховувати податки, анульовувати ліцензії на продаж. Штраф за торгівлю без ліцензії може становити до 200% вартості партії товару; за продаж компонентів для вейпів, які користувачі змішують самостійно, – 200% вартості партії товару, але не менше трьох мінімальних зарплат. Податкова може виявляти правопорушення, робити контрольні закупки, встановлювати продавців нелегальних товарів, застосувати штрафи або інші санкції, направляти рішення суб"єктам господарювання.
Рішення податкової служби підлягають добровільному виконанню або можуть бути оскаржені в суді. Держпродспоживслужба: правила продажу Держпродспоживслужба відповідає за дотримання правил продажу та реклами електронних сигарет.
Вона перевіряє зміст реклами і стежить, чи продукція не продається неповнолітнім.
Штраф за продаж електронних сигарет неповнолітнім становить 1 020 грн, за повторне порушення протягом року – 10 200 грн. Чому важлива координація Система контролю виглядає повною: поліція може фіксувати порушення, податкова – контролювати ліцензії та сплату податків, Держпродспоживслужба – дотримання правил продажу, БЕБ – розслідувати організовані схеми. Однак ефективна боротьба з нелегальним ринком можлива лише тоді, коли ці органи працюють узгоджено.
На практиці ж боротьба зводиться до реагування на окремі випадки, тоді як системні порушення залишаються поза увагою. Очевидно, що проблема не лише в недобросовісних продавцях, а також у системі контролю, яка досі не працює як система.