Без світла, але з теплом. Як влада готуватиме міста до зими

Україна пережила ще одну складну зиму.
У 2025 році енергосистема витримала понад чотири тисячі ударів, була на межі другого у своїй історії повного блекауту, а окремі райони країни по кілька діб чи навіть тижнів страждали без світла і тепла. Календарна зима завершилася, але наступний опалювальний сезон, за оцінками профільних експертів, обіцяє бути не менш важким.
Тому підготовку до нього необхідно починати вже зараз.
Перші кроки в цьому напрямку зроблені. На початку березня Рада національної безпеки і оборони (РНБО) затвердила "Комплексні плани стійкості" регіонів та великих міст.
У них визначені покрокові дорожні карти підготовки критичної інфраструктури до нових атак. Що передбачають ці документи, скільки коштуватиме їх реалізація та чи реально це зробити до нового опалювального сезону? Головне – чи допоможуть ці рішення пройти наступну зиму навіть за найгіршого сценарію.
Якщо ні – частині українців уже зараз варто замислитися про життя за межами мегаполісів. Плани стійкості Ключова мета планів стійкості – сформувати бачення, як міста готуватимуться до наступного опалювального сезону, пояснює директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко.
Наступний крок – реалізація планів та, що найважливіше, жорсткий контроль їх виконання. Зима 2025-2026 років засвідчила, що Київ був підготовлений набагато гірше порівняно навіть з деякими прифронтовими містами.
Наприклад, місцеві органи влади Харкова чи Дніпра, які перебувають в кількох десятках кілометрів від лінії фронту, у межах підготовки зробили набагато більше, ніж столичні чиновники. Читайте також Чи можна було підготувати енергетику до зими краще? "Поява таких планів – позитивний сигнал.
Особливо з огляду на те, що їх почали готувати ще до завершення опалювального сезону.
Головне – щоб це не залишилося формальністю і документи почали виконувати", – наголошує експерт. Документи для міст та громад розроблялися на місцях.
Затверджені РНБО плани стійкості в публічному доступі відсутні, однак ЕП ознайомилася з копією одного з них.
За словами співрозмовника видання в уряді, проблеми в більшості міст типові, тому підходи до їх вирішення схожі і можуть відрізнятися хіба що в деталях. За задумом Кабінету міністрів, який координує виконання планів, кожен регіональний документ має містити конкретний перелік кроків для підготовки до зими та забезпечення роботи інфраструктури в умовах можливих кризових сценаріїв.
Плани передбачають чотири ключові напрямки. Перший – захист об"єктів критичної інфраструктури.
Ідеться про протиповітряну оборону та добудову фізичних укриттів другого рівня на об"єктах "Укренерго", "Нафтогазу", "Оператора ГТС".
На це планується виділити майже 38 млрд грн. Другий – розвиток розподіленої генерації.
У 2025 році темпи її будівництва були незадовільні.
"Держкомпанії та громади не змогли підключити навіть подароване партнерами обладнання", – каже ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький. У планах на 2026 рік – будівництво 1,5 ГВт розподіленої генерації.
Найбільше – у Київській, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях, а також у столиці.
В уряді очікують, що додаткову генерацію запустять до вересня. Читайте також Блекаут у конверті.
Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику Третій та четвертий пункти – безперебійне постачання тепла та води. Загальна вартість реалізації планів, за оцінками Кабінету міністрів, становить 270 млрд грн.
Частину фінансування планують покрити коштом державного та місцевих бюджетів, але основний тягар ляже на плечі міжнародних партнерів. Відповідальним за комунікації та залучення коштів призначили віцепрем"єра, міністра енергетики Дениса Шмигаля.
Днями в Брюсселі відбулося друге засідання "енергетичного Рамштайну", на якому Шмигаль закликав колег підтримати Україну. "Ми погодили з партнерами наші фінансові потреби для підготовки до наступної зими.
Зокрема, розраховуємо на 5,4 мільярда євро", – заявив він.
Щоправда, підтверджених зобов"язань євросоюзівців щодо фінансування поки немає. Як готуватимуть Київ до блекауту Один із співавторів технічної концепції "Плану стійкості" столиці пояснює логіку реалізації документа так: навіть у разі повного блекауту система повинна працювати.
"Концепцію назвали "Темно, але тепло".
Тобто в місті після обстрілів може зникати світло, але вода і тепло мають бути завжди", – розповідає Харченко. План передбачає кілька ключових рівнів.
Перший – водопостачання.
В основі плану – безперебійна робота водоканалу, адже без електрики він не працюватиме.
Для цього захистять насосні станції і встановлять потужні генератори, здатні підтримувати роботу насосів навіть після атак та сильних пошкоджень. Читайте також Зруйнованого три роки чекають: чи відновлять колись Дарницьку ТЕЦ? Другий рівень – теплопостачання.
Котельні та насоси, які забезпечують циркуляцію теплоносія, також критично залежать від електрики.
Відповідно, для них закладаються аналогічні рішення: резервне живлення і захист. Ідея плану – змоделювати повний блекаут і відповісти на питання, як у таких умовах місто подаватиме тепло та воду.
Для цього розрахували потребу в електроенергії для об"єктів з постачання води й тепла і визначили, як її покрити. Акцент робитиметься на великих генераторах, когенераційних установках і батарейних комплексах, які мають створити мінімережу всередині Києва.
У разі блекауту вона повинна працювати автономно, живлячи критичні об"єкти. Окремий сценарій – пошкодження водозаборів.
На цей випадок план передбачає буріння свердловин, з яких вода йтиме до ключових об"єктів теплопостачання. Інший важливий елемент – резервування ТЕЦ.
Ідеться не про відмову від великих станцій, а про їхнє дублювання мережею менших об"єктів.
Для цього встановлять когенераційні установки і модернізують наявні котельні.
У разі зупинки ТЕЦ модель має забезпечити теплопостачання без суттєвих втрат для споживачів. Читайте також Володимир Кудрицький: Мета мого звільнення – перевести під ручний контроль інвестиції у відбудову енергетики Найгірший сценарій, коли частина міста лишається без тепла, передбачає направлення в постраждалий район мобільних котелень, генераторів, аварійних бригад з пальним та обладнанням.
У пріоритеті – лікарні, школи, дитсадки. Для відпрацювання такого сценарію Києву можуть знадобитися 2 тис.
генераторів.
Частина з них уже є, а решту планують купити чи отримати від партнерів.
За словами Харченка, якби така багаторівнева система працювала цієї зими, то 80% проблем, з якими зіштовхнулися люди, можна було б уникнути. Чи можна реалізувати плани стійкості Опитані ЕП експерти позитивно оцінюють розроблені плани, але їх виконання залежить від фінансування, організації роботи та відповідальності місцевої влади. "Навіть за оптимістичного сценарію реалізувати все до кінця 2026 року нереально.
Ідеться не лише про гроші, а й про людей, техніку, виробничі можливості.
Навіть якщо знайдуть кошти, то горизонт виконання робіт – щонайменше три роки", – каже співрозмовник ЕП в одній з державних енергетичних компаній. Один з авторів плану наголошує, що поява ключових елементів захисту системи зробить міста набагато стійкішими до атак.
"Якщо базово реалізувати три рівні захисту, то Київ та інші міста буде набагато складніше "пробити".
Якщо вразити один елемент, то інші зможуть підхопити систему", – пояснює він. Тим часом дискусія навколо планів стійкості виходить за межі технічної площини і переходить у політичну.
"Якщо є політичне протистояння (між Офісом президента та міським головою Києва Віталієм Кличком – ЕП), то я як добре інформований оптиміст стаю в цьому питанні стриманим песимістом.
Така, на жаль, реальність. Щось із цих планів реалізувати реально.
Питання лише в обсягах: скільки вдасться зробити і чи будуть на це кошти.
Політичну складову прогнозувати не беруся, а вона, на жаль, присутня", – заявляє ексміністр енергетики Іван Плачков. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть На його думку, енергетика в умовах війни має бути деполітизована.
"Це цинічно щодо киян, адже саме вони будуть страждати.
Найгірше, що навіть під час війни ця тенденція не зникає, а лише посилюється", – наголошує Плачков. Співрозмовник ЕП у Верховній Раді вважає, що проблемою влади може стати й некоректна комунікація, яка спричинить завищені очікування з боку населення. "Це не план підготовки до зими, а план перебудови енергосистеми.
Він потребує понад рік, швидше, понад три роки навіть за сприятливих умов.
Це лише перший крок у довгому процесі трансформації енергосистеми.
Тут важливо чесно говорити людям, що швидких результатів бути не може", – підсумовує він.