Люби ближнє своє. Стимулювання споживання українських товарів стримує масовий імпорт

16 лютого уряд Юлії Свириденко оновив правила програми "Національний кешбек", за якою українці отримують компенсацію за придбання товарів, вироблених в Україні.
Тепер вона має не лише підтримувати рядового вітчизняного виробника, а, в першу чергу, боротися проти імпорту.
З 1 березня програма працює за двома ставками замість однієї в 10%. 5% – на товари українського виробництва в категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику нижча за 35%.
Це, зокрема, солодощі та кондитерські вироби, безалкогольні напої та інші. 15% – на споживчі товари українського виробництва в категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%.
Йдеться в першу чергу про непродовольчі товари: косметику та засоби гігієни, побутову хімію, товари для дому, для ремонту та будівництва, для тварин, канцелярія, одяг, взуття тощо.
А також окремі продукти харчування – тверді та м"які сири, деякі види макаронних виробів і круп. Читайте також Як відключення світла впливають на супермаркети і що буде з цінами Така логіка вимагає точних даних, але тут держава заходить у туман.
Держстат і митниця не публікують зріз, який можна прямо накласти на 30 категорій кешбеку.
У відкритому доступі немає таблиці, що покаже частку імпорту в сирах, побутовій хімії чи товарах для дому. Тому ЕП завантажила асортимент супермаркетів Novus і Auchan – всього 52 тис.
унікальних позицій у 28 категоріях програми – щоб визначити стан боротьби за споживчу полицю. Хоча у середньому іноземний товар займає близько 47% полиць українських супермаркетів, реальність виявилася більш строкатою.
Між категоріями різниця дуже велика.
У взутті, іграшках, алкоголі, косметиці та товарах для дому імпорт домінує.
У яйцях, хлібі, овочах і частині базових продуктів вітчизняний виробник утримує сильні позиції. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/e48645caa7696023@340.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "chart") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-chart-a96578c6")); }); Але навіть в рамках однієї категорії бінарна диференціація на 5% та 15% є занадто умовною.
Це добре видно на прикладі сирів, якими часто ілюструють проблему вітчизняних виробників, яким важко конкурувати з європейським імпортом. На полицях одного лише Novus 544 позиції сирів, половина з яких імпортні.
Медіана ціни за кілограм у вітчизняних сирів – 570 грн проти 869 грн в імпортних.
Різниця статистично беззаперечна.
Але всередині цієї цифри ховається зовсім різна картина. Плавлені та копчені сири – категорії, де українські і без кешбеку дешевші за польські аналоги на 65-80%: тут програма лише поглиблює і без того існуючу перевагу.
Вершкові сири – маскарпоне, рікотта, крем-сири – як вітчизняні, так і іноземні коштують майже однаково, і саме тут 15% знижки реально можуть змінити вибір покупця.
А от у твердих сирах – Гауда, Едам, Маасдам, Чеддер – польські виробники тримають паритет чи навіть виграють за ціною: кешбек цю різницю не перекриває. Виходить, що єдина ставка на відсоток знижки не враховує ні структуру полиці, ні реальну конкурентну ситуацію в кожній ніші.
Не вірять в те, що підняття кешбеку з поточних 10% до 15% якось зарадить і самі сировари. Читайте також Польська навала: як імпорт витіснив українські сири з полиць супермаркетів Але у кешбеку є куди більші проблеми, ніж врахування індивідуальних нюансів на кожному товарному ринку.
Навіть там, де українець бере локальний товар, програма часто не працює. У середньому в кешбек потрапляє лише близько 59% українських позицій із полиці Novus та Auchan, свідчать підрахунки ЕП.
Решта вітчизняного асортименту залишається поза офіційним переліком товарів, на які діє "кешбек".
З якихось причин виробники просто не додають весь свій асортимент. Розрив стане ще більшим, якщо вийти за межі продуктових мереж.
Переважна частина малих та регіональних виробників не приєдналися до програми.
Цю проблему ЕП детально дослідила в кінці 2025 року, коли уряд лише збирався змінювати дизайн програми. Тоді на прикладі молочної галузі, в якій представлено понад три сотні вітчизняних компаній, виявили, що учасником програми є лише кожен п"ятий виробник.
Одна з головних причин цього – в решти інші канали реалізації: локальні ринки з готівковим розрахунком, дрібна торгівля без упакованої продукції на вагу або гурт. Читайте також Ідея красива, але не робоча: що не так із програмою нацкешбеку Слабке покриття видно навіть по загальних цифрах програми, про які рапортує уряд.
З кінця 2024 року кешбек нарахували на суму покупок 63 млрд грн, що становить лише 5% від загального обороту продуктів харчування, одягу та ліків, а банківські картки до програми підключили лише 15% населення. Отже, цифри свідчать, що програма переважно підтримує великих виробників і більш заможні верстви населення, тоді як дрібні регіональні підприємства, сільське населення та люди похилого віку фактично залишаються поза її досяжністю.
Подолати цю неузгодженість – задача не з легких. Методологія: Асортимент супермаркетів отримано з сайту zakaz.ua.
З полиць супермаркетів були прибрані однакові продукти по штрих-коду, а також власні торгові марки та продукція без пакування (також під власним штрих-кодом).
Також до аналізу не брались кілька категорій, які повноцінно не представлені в мережах, наприклад, ліки. У переважній більшості категорій частки українських товарів у Novus і Auchan збігаються з точністю до кількох відсоткових пунктів – наприклад, у м"ясі та м"ясних виробах це 87% і 88%, у молочних продуктах – 69% і 69%.
Суттєве розходження є хіба що у взутті (28% проти 12%) та борошні й товарах для випічки (66% проти 80%), але ці категорії надто малі, щоб впливати на загальну картину. Оскільки обидва магазини відображають подібну структуру полиці, ЕП об"єднала їхні дані для надійнішої статистики.