Як цифровізація знищує побутову корупцію
16:40 | Економічна правда. Колонки
В українській публічній дискусії боротьба з корупцією зазвичай асоціюється з реформами, новими інституціями, кримінальними справами та гучними політичними заявами.
Водночас одна з найефективніших антикорупційних трансформацій відбувається майже непомітно: без гасел і революційної риторики.
Її рушієм стали не стільки реформи в класичному розумінні, скільки цифровізація та автоматизація повсякденних процесів.
Це процес, який можна назвати своєрідною антиреволюцією.
Україна змінюється не через злам системи, а через поступове зникнення середовища для неформальних домовленостей.
Коли з процесів прибирають людину, разом з нею зникає простір для корупції.
Побутова корупція завжди трималася на простих речах: особистому контакті, складних правилах, ручному контролі та вибірковому застосуванні норм.
Саме тому цифрові сервіси виявилися настільки ефективними.
Електронні державні послуги, "Дія", онлайн-реєстри, автоматична звітність і програмні рішення поступово зменшують кількість точок, у яких можна "домовитися".
Вони не переконують і не карають, вони просто мінімізують можливість для маневру.
Один із найбільш показових прикладів цієї трансформації – впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
Ще зовсім недавно касова дисципліна в Україні була окремою індустрією із своїми правилами гри.
Фізичні касові апарати вимагали дозволів, ліцензій, обов"язкового сервісного обслуговування, пломбування, регулярних контактів з контрольними органами.
Це формувало середовище, де неформальні домовленості були частиною системи.
Читайте також
Частину ФОПів зобов"язують з 1 січня користуватись касовими апаратами: як їх вибрати.
Інструкція
ПРРО зламали цю логіку.
Каса перестала бути фізичним об"єктом і перетворилася на програмне рішення.
Зникла потреба в сервісних монополіях, ручному адмініструванні та постійному людському факторі.
Для бізнесу це означало простіші та дешевші правила, для держави – більш прозору картину розрахунків.
Цей зсув добре видно в цифрах.
На початку 2026 року в Україні працювали майже 900 тис.
активних ПРРО, тоді як кількість класичних касових апаратів становила близько чверті мільйона.
Програмні рішення вже більш ніж утричі переважають традиційні РРО.
Це не тимчасова мода і не адміністративний тиск, а свідомий вибір бізнесу на користь зручності, автоматизації та мінімізації ризиків.
Паралельно зростає прозорість розрахунків.
За одинадцять місяців 2025 року через РРО та ПРРО було проведено понад п"ять трильйонів гривень виторгів – майже на третину більше, ніж роком раніше.
Кількість чеків зросла приблизно на 10%, а середньоденна кількість розрахункових операцій перевищує 28 млн.
Ці дані важливі не лише з фіскальної точки зору.
Вони свідчать про те, що дедалі більша частина економіки виходить з тіні без примусу та репресій.
Ключове в цій історії те, що ПРРО не "борються" з корупцією напряму.
Вони роблять значно ефективнішу річ: позбавляють корупцію технічного ґрунту.
Коли чек формується автоматично, дані передаються онлайн, а контроль здійснюється алгоритмами, а не інспектором на місці, то корупція перестає бути зручною.
Вона стає складною, ризикованою та економічно невиправданою.
Звісно, проблеми не зникли.
Схеми, порушення, розрахунки "в кеш" залишаються, але принципова зміна вже відбулася: держава змінила архітектуру процесів.
У цій новій архітектурі автоматизація поступово витісняє ручний контроль, а цифрові рішення – старі бізнес-моделі розрахунків.
До речі, ми сприяємо впровадженню саме ПРРО, щоб усі учасники ринку мали збалансовані рішення для роботи.
Саме тому цифровізацію варто розглядати як одну з найбільш недооцінених перемог України.
Вона не потрапляє в заголовки новин, але її ефект – довгостроковий і незворотний.
У цьому сенсі ПРРО – не просто фіскальний інструмент, а важлива ланка тихої трансформації, яка змінює країну зсередини.

