Все як вдома. Що змінять для мільйонів українців нові правила роумінгу з ЄС?

1 січня 2026 року Україна стане ще ближчою до Євросоюзу.
У продовження безвізового курсу, започаткованого за каденції Петра Порошенка, українці отримають ще один "безвіз" – роумінговий.
Йдеться про інтеграцію в єдині європейські правила Roam like at Home, коли під час подорожей не потрібно купувати місцеву SIM картку чи переплачувати за дзвінки, SMS і мобільний інтернет. В теорії це означає, що послуги за кордоном тарифікуватимуться за "домашніми" умовами, а пакети хвилин, SMS і гігабайтів, які діють в Україні, працюватимуть і в 27 країнах ЄС.
Проте на практиці існують нюанси, через які українські тарифи у ЄС обмежуватимуться, а абоненти доплачуватимуть за користування мобільним зв"язком. Нові правила, ймовірно, вплинуть на українців, які з початку великої війни виїхали до ЄС і живуть там тривалий час.
Багато хто з них користується українськими SIM-картками через нижчу абонплату. Як зміняться тарифи мобільних операторів та які ризики роумінгового "безвізу" існують? Шлях до "роумінгового безвізу" Тривалий час роумінг для українців асоціювався з SMS, яке приходило при перетині кордону: вітаємо в новій країні, інші правила користування й зазвичай вища вартість послуг. Від чого залежала нова ціна? У класичній моделі все тримається на домовленостях між операторами різних країн.
Кожен договір – це комерційна угода між українським оператором і іноземним партнером, яка визначає доступність і вартість зв"язку за кордоном. Зазвичай угода складається з двох документів.
У першому прописані дозволені обсяги трафіку, дзвінків та SMS, які можуть здійснювати абоненти одного оператора, перебуваючи в країні іншого, а також тарифи, за якими оператори розраховуються між собою.
Другий документ стосується термінації трафіку – плати за те, аби абонент одного оператора міг приймати дзвінки та повідомлення, перебуваючи в країні іншого.
Такі правила існували до початку великої війни. Читайте також Мобільних операторів просять заправитися: зв"язок при відключеннях світла забезпечать генератори "До 2022 року роумінг був повністю комерційною і нерегульованою історією: оператори самі домовлялися про оптові ставки, які часто залежали від обсягів трафіку, тому послуги були значно дорожчими. З квітня 2022-го за участі НКЕК, Єврокомісії та європейських регуляторів (BEREC) і підтримки Європарламенту, українські та європейські оператори уклали "Спільну заяву", що фактично змінила правила гри", – пояснює голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв"язку (НКЕК) Лілія Мальон. "Спільна заява" операторів – це документ, який не має обов"язкової юридичної сили, але саме ним почали послуговуватися європейські оператори, надаючи українцям доступ до своїх мереж на пільгових умовах.
Пільгові умови дозволяли українським компаніям встановлювати доступні тарифи для українців, які перебували у ЄС.
Також українські оператори погодилися поступово наблизити ставки термінації до євросоюзівських. За словами керівниці НКЕК, європейські оператори фактично знизили ставки для українських, відмовившись від комерційних націнок, тобто здебільшого застосовували мінімальну регульовану ставку на рівні 0,2 євроцента за хвилину. Це суттєво зменшило витрати вітчизняних операторів і дозволило зробити роумінг для українців спочатку безкоштовним, а згодом значно дешевшим і наближеним до послуги "Роумінг як вдома" (Roam like at home). Читайте також Всі оператори запустили VoWiFi: як нова технологія змінює зв’язок під час відключень У січні 2023 року документ розширили й на операторів фіксованого зв"язку, тож "Спільна заява" між українськими та європейськими компаніями стала рамковою домовленістю для двосторонніх угод між ними. За словами співрозмовників ЕП у владі, "Спільну заяву" від початку розглядали як тимчасову.
Ніхто не очікував, що її доведеться кілька разів пролонговувати, тож згодом європейські оператори почали наполягати на переході до повного європейського регулювання роумінгу. У липні 2025 року, після низки юридичних змін та імплементації норм ЄС у сфері електронних комунікацій, Єврокомісія погодила для України так званий "роумінговий безвіз" – приєднання до політики Roam Like at Home. Що таке "роумінг як вдома" Roam Like at Home (RLAH) – це режим надання мобільних послуг у країнах ЄС, за якого абоненти можуть користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за умовами свого домашнього тарифного плану без додаткових націнок за роумінг у 27 країнах-членах.
Іншими словами, абонент, подорожуючи різними країнами блоку, користуватиметься мобільним зв"язком за тими ж умовами, що й у себе вдома. На рівні операторів RLAH передбачає, що взаєморозрахунки між ними здійснюються за регульованими ЄС оптовими ставками. "Це означає запровадження регульованих ставок термінації: 0,2 євроцента для мобільного трафіку та 0,07 євроцента для фіксованого.
Крім того, регламент встановлює граничні оптові тарифи на дзвінки, SMS і мобільний інтернет, тож оператори не можуть виставляти ціни вище встановлених лімітів", – пояснює Мальон. Читайте також Коли немає мобільного сигналу: як працює новий супутниковий зв’язок від "Київстару" і SpaceX Враховуючи, що нові правила працюватимуть в обидва боки, регулювання ставок матиме й негативний фінансовий вплив на українські компанії, адже зменшаться надходження від європейських абонентів в Україні.
За словами президента компанії "Київстар" Олександра Комарова, "роумінговий безвіз" скоротить виторг українських мобільних операторів на еквівалент 3-4 млрд грн на рік. Співрозмовник ЕП на телеком-ринку пояснює, що ця оцінка є реальною й обумовлена тим, що раніше українські оператори отримували від колег з ЄС значно більше, ніж 0,2 євроцента за термінацію трафіку. Що зміниться для абонентів "Усі тарифи з роумінгом за замовчуванням працюватимуть за принципом "Роумінг як вдома".
Оператори вже анонсують оновлення умов, поступово інформуючи абонентів про нові тарифні плани.
Хтось стартує раніше, хтось пізніше: більшість клієнтів будуть переведені ще до 1 січня, але фактична дія нових правил почнеться саме з нового року", – каже Мальон. Тобто, для українців RLAH запрацює навіть раніше нового року.
У Vodafone кажуть, що більшість передплатних тарифів працюватимуть за принципом "роумінгового безвізу" уже з 23 грудня. Усі три оператори підтверджують: з впровадженням RLAH умови користування мобільним зв"язком в Україні та ЄС уніфікуються.
Абоненти отримають спільні пакети гігабайтів і хвилин, безлімітні вхідні дзвінки в роумінгу. "Оператори можуть по-різному дизайнувати тарифи, але кількість хвилин і SMS, яку ви маєте в Україні, повинна бути доступна й у 27-и країнах ЄС.
Якщо у вас у пакеті 100 хвилин і 100 SMS, ці обсяги діють і в Україні, і в країнах ЄС.
У роумінгу дзвінки рахуються так, ніби ви телефонуєте на іншу мережу, навіть якщо абонент також на вашому операторі, тому національний "безлім у межах мережі" не працює за кордоном", – розповідає Мальон. Читайте також Зв"язок на службі ворога: як українські сім-картки допомагають шахедам На практиці все не так однозначно, а самі тарифні плани все ще можуть переглянути.
Наприклад, у "Київстарі" кажуть, що цей перегляд абоненти майже непомітять.
Водночас у Vodafone повідомили, що деякі їхні послуги у роумінгу будуть надаватися не у тому ж обсязі, що й в Україні. Так, у тарифі Flexx Go діятимуть спільні 500 хвилин для дзвінків в Україні та у роумінгу в ЄС (вхідні дзвінки будуть безлімітними).
Натомість із 25 ГБ інтернету лише 10 ГБ можна буде використати в ЄС.
Після того, як вони закінчаться, ціни на додаткові хвилини, інтернет і SMS будуть однаковими як вдома, так і в ЄС. Також оператори зобов"язані попереджати про наближення до лімітів роумінгу: коли абонент використає 80% доступних даних, хвилин або SMS, він отримає автоматичне повідомлення (SMS або push). Аб"юз мережі та доброчесне використання Однакові правила роумінгу мають і недоліки для операторів.
Через різницю в цінах існує ризик, що абоненти з ЄС масово купуватимуть SIM-картки там, де мобільний зв"язок найдешевший.
Після приєднання України до RLAH типовий європейський користувач міг би взяти українську SIM і платити 7-8 євро на місяць замість 20 євро, які сплачує місцевому оператору. Для того, аби цього не сталося, у ЄС придумали "політику добросовісного користування".
За словами Мальон, оператор має бути захищений від тривалого використання, відмінного від звичайної поведінки користувача вдома.
Якщо в Україні абонент споживає 2 ГБ на місяць, а в роумінгу 15 ГБ за три дні – це сигнал про аномальне використання, яке робить послугу збитковою.
Такі патерни оператор відстежуватиме протягом кількох місяців, щоб виявити зловживання. "У межах цієї політики оператор може проаналізувати, як саме абонент користується послугами протягом певного періоду, та застосувати доплату або інші умови політики справедливого використання", – зазначили в "Київстарі". Читайте також Звідки в них мій номер? Як влаштований бізнес телефонного спаму Такі зловживання називають аб"юзом мережі гостьового оператора.
Для уникнення цього компанія може встановити максимальний обсяг даних у роумінгу без доплат.
Після вичерпання цього ліміту стягується доплата, яка не може перевищувати граничний оптовий тариф ЄС: 1,3 євро/ГБ у 2025 році (без ПДВ) із поступовим зниженням до 1 євро/ГБ у 2027-му. Оскільки мобільний інтернет в Україні один із найдешевших у Європі, обсяг роумінгових гігабайтів мобільного інтернету, ймовірно, буде меншим за "домашній".
Це підтверджує і наведений вище приклад тарифу Vodafone, в межах якого у ЄС можна використати лише 10 з 25 ГБ передбачених тарифним планом. Водночас RLAH зобов"язує операторів надавати мінімальний обсяг даних.
Його розраховують за формулою: подвійне значення від ділення вартості тарифу на оптовий ліміт ЄС (1,3 євро або близько 64 грн).
Наприклад, для українського тарифу 400 грн обсяг такого ліміту становитиме 12,5 ГБ (2 x (400 грн / 64 грн/ГБ). Також діє автоматичний "ліміт витрат".
Це означає, що після вичерпання послуг за тарифом абонент може додатково дозамовити послуги лише на 50 євро.
Після досягнення цього показника користувача мають повідомити і призупинити роумінгові послуги, доки він не підтвердить бажання продовжити користування. Що буде з українцями, які постійно проживають в ЄС Пільги, які українські оператори отримали на початку 2022 року, дозволили здешевити роумінг і фактично зберегти базу абонентів, які переїхали до ЄС, але продовжують користуватися українськими SIM-картками. Наприклад, у lifecell понад пів мільйона абонентів зараз користуються роумінгом в країнах ЄС, майже половина з них – у Німеччині, Польщі та Чехії. У "Київстарі" зазначають: близько 45% тих, хто користувалися послугою "Роумінг як вдома" (однойменна послуга оператора), перебували в країнах ЄС два місяці або більше.
Від початку 2025 року кількість унікальних користувачів цієї послуги сягнула 4,3 мільйона. Загалом, за даними НКЕК, у середньому в роумінгу в ЄС перебуває близько 3,1 млн активних українських SIM-карт, з них 1,3 млн – у перманентному роумінгу.
Іншими словами, останні фактично живуть за кордоном і постійно користуються послугами українських операторів, зокрема через те, що їхні тарифи набагато менші за євросоюзівські. Читайте також Президент "Київстару" Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу Втім, правила RLAH передбачають контроль за тривалістю перебування в роумінгу, аби утримати баланс між операторами.
Якщо протягом щонайменше чотиримісячного періоду абонент перебуває в роумінгу частіше, ніж у домашній мережі, український оператор має право застосувати до нього політику справедливого використання. Зокрема, в абонента можуть попросити надати підтвердження сталого зв"язку з країною реєстрації (місце проживання, робота, навчання) або нарахувати доплати за послуги, розмір яких обмежено: до 1,9 євроцента за хвилину дзвінка, 0,3 євроцента за SMS та 1,3 євро за ГБ даних (на 2025 рік). Вже влітку 2026 року такі донарахування можуть торкнутися понад мільйона українців, які постійно проживають у ЄС.
Аби уникнути цього, українські та європейські оператори погодили нову "Спільну заяву". "З 1 січня набуде чинності нова "Спільна заява" українських та європейських операторів, яка діятиме додатково до правил Roam Like at Home.
Вона дозволяє продовжувати підтримувати українців, які вимушено перебувають у постійному роумінгу в ЄС. Заява, ініційована НКЕК та підтримана Єврокомісією, є добровільною, але до неї приєдналися всі великі європейські мобільні групи, тобто ті країни й оператори, де зосереджена більшість українців.
Вона діятиме до 4 березня 2027 року – дати, до якої в ЄС діє спеціальний захист для українців.
Сподіваюся, що випадків, коли європейські оператори захочуть обмежувати перманентних роумерів, не буде", – резюмує Мальон. Логіка таких дій доволі проста й прагматична водночас.
Багатьом українцям за кордоном уже потрібні місцеві номери: для банку, страхування, роботи чи державних сервісів. Але український номер є певним "якорем" зв"язку з домом.
Це зв"язок з рідними та друзями, доступ до банків, і тих же держпослуг.
Можливість зберігати його за звичною абонплатою знімає частину фінансового тиску не втратити цифрові зв"язки, що формувалася роками. Для операторів це теж логічний компроміс, адже вони не втрачають мільйони клієнтів і потенційно можуть гарантувати свої фінансові показники.
Питання тільки в тому чи не потрібно буде знову продовжувати спільні домовленості.