Від сірої зони до прозорості

Мене часто запитують: з якими найбільшими проблемами ви стикаєтеся в Україні як іноземні інвестори? Відповідь: головна проблема – відсутність регуляції.
Це створює значні операційні ризики і несе невизначеність для бізнесу. Платформна економіка зростає шаленими темпами.
З платформами співпрацюють десятки тисяч людей, продаючи товари чи послуги онлайн.
Часто – без реєстрації, податкового обліку і захисту.
Це сіра зона, у якій держава щороку втрачає понад 7 млрд грн потенційних надходжень до бюджету, а підприємці – стабільність. Саме це покликаний змінити законопроєкт №14025.
Його мета – встановити прозорі правила оподаткування для тих, хто продає товари чи послуги онлайн, через платформи, маркетплейси або соцмережі.
Простіше кажучи – вивести цифрові продажі з тіні, не знищивши гнучкість і динаміку сучасної економіки. Що передбачає законопроєкт Документ пропонує запровадити механізм, за яким цифрові платформи, такі як Glovo, стануть посередниками в сплаті податків.
Вони передаватимуть до податкових органів інформацію про обсяг продажів користувачів, а держава зможе бачити реальні обороти.
Продавців з невеликим доходом не змушуватимуть до складної звітності, для них передбачені мінімальні пороги і спрощена реєстрація. Офіційна мета – подолати тіньовий сектор, захистити споживача і наповнити бюджет.
За оцінками, лише легалізація самозайнятих може принести державі понад 7 млрд грн на рік.
Це гроші, які зараз просто губляться в сірій зоні. Аргументи "за": прозорість і передбачуваність Україна вже кілька років намагається знайти баланс між свободою бізнесу і регуляцією.
Платформна економіка – нове явище, у кожній країні її регулюють по-різному.
Є негативні приклади Іспанії чи Італії, де занадто жорстке законодавство "зламало" індустрію гіг-праці.
Є успішні моделі, наприклад, Естонія.
Там держава не карає, а допомагає підприємцям легалізуватися через цифрові сервіси.
Саме такий підхід, на мою думку, варто взяти за основу Україні. Легалізація мільйонів самозайнятих не лише створює чесні правила гри, а й відкриває їм доступ до фінансових інструментів, страхування та кредитування.
Бізнес, який платить податки, отримує не лише обов"язки, а й права.
Це сигнал інвесторам: країна рухається до зрілої цифрової економіки, де є правила. Аргументи "проти": надмірна бюрократія Наша компанія сприяє врегулюванню платформної економіки понад шість років.
Для нас це пріоритет, який ми послідовно обговорюємо з усіма гілками влади.
Наше головне очікування – закласти в закон прості процедури.
Якщо для продавця чи кур"єра легалізація означатиме "кілька кліків" – виграють усі.
Якщо це перетвориться на бюрократичний квест з горами документів, це відштовхне людей. Читайте також "Податок на оголошення": в OLX пояснили, як нові правила вплинуть на звичайних українців Ми виступаємо за повну диджиталізацію процесу і готові долучитися до створення ефективних цифрових рішень.
Україна має потенціал бути цифровим лідером і ми готові поділитися міжнародним досвідом з розробки найзручніших механізмів. Як це може працювати Для невеликих онлайн-продавців законопроєкт може означати лише кілька кліків для реєстрації.
Для маркетплейсів – новий обов"язок передавати дані державі і можливість працювати в білому полі.
Для бізнесів, які поєднують офлайн- та онлайн-канали, – шанс уніфікувати облік та уникнути подвійного оподаткування. Виграють усі, якщо процес буде простий.
Програють – якщо це перетвориться на бюрократичний квест. Позиція бізнесу: підтримка із здоровим глуздом Регуляція – не ворог інновацій, якщо вона розумна.
Бізнес не боїться правил, він боїться непередбачуваності.
Ми вже інвестували в Україну понад 160 млн євро, у 2025 році – ще 25 млн євро.
Щоб інвестувати далі, потрібні стабільні правила гри. Законопроєкт №14025 – це перший крок до того, щоб вони з"явилися.
Акт має шанс стати стимулом, а не обтяженням, якщо буде впроваджений у партнерстві з бізнесом, поступово, з перехідними періодами і тестовими режимами. Україна має унікальний шанс стати цифровим хабом Східної Європи.
Прозора податкова система для онлайн-продажів – частина цього шляху.
Однак будь-яка реформа варта зусиль лише тоді, коли вона працює не на папері, а в житті. Законопроєкт №14025 може стати точкою зламу для малого бізнесу, якщо ми не злякаємося змін і зробимо ставку не на контроль, а на довіру.
Саме вона будує зрілу економіку: цифрову, гнучку, українську.